Магістри ЖРВС

Постійне посилання зібрання

https://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/37590

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 27

Нова професія сучасності - винний критик: особливості та ознаки
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Мінчева, Тетяна Іванівна
Актуальність роботи полягає у тому, що з розвитком ринку праці у сучасному суспільстві попитом стали користуватися професії, функціональні обов’язки яких полягають у критичному осмисленні предметів та досягнень культурної сфери, у тому числі і винної індустрії, що зумовило появу нової професійної категорії – винної критики.
Корпоративний стиль факультету журналістики, реклами та видавничої справи
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Кондратевич, Олена Олексіївна
В умовах швидкого розвитку сфери послуг та великої конкуренції сьогодні для будь-якої організації необхідно якомога частіше та яскравіше нагадувати про себе, бо якщо вони не існують в інформаційному полі, то вони не існують взагалі. Найкращим засобом заявити про себе та сконцентрувати увагу на собі є звернення до візуальної культури та створення якісного візуального контенту у рамках своєї організації.
Насильство як індикатор демократії країни: погляд через ЗМІ
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Коротяєва, Вікторія Сергіївна
З давніх давен людство негативно ставилось до насильства та, попри це, повсякчас вдавалось до насильницьких дій, пояснюючи усе необхідністю, безвихіддю, доцільністю тощо. Тож важко пригадати період чи хоча б короткий момент в історії людської цивілізації, коли б не існувало насильства, – війни, катувань, боротьби, поневолення.
Міжкультурна комунікація в глобальному світі: етичний вимір
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Кваша, Надія Сергіївна
Актуальність. У часи змін, які зумовлені глобалізаційними процесами, міжкультурна комунікація є одним із провідних способів досягнення ефективного спілкування на міжнародній арені в будь якій галузі.
Життєва історія як жанр: форми реакції в сучасній журналістиці
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Щенсневич, Юлія Олегіна
У журналістиці вже давно стало загальним місцем так зване правило наближення інтересів, згідно якого людину як споживача ЗМІ цікавить перш за все те, що знаходиться найближче до кола її інтересів (за часовим показником, просторовим чинником, сферою зацікавлень, переконаннями тощо).
Емоційно-чуттєве та фактичне у щоденнику про війну (за матеріалами праці В. В. Чернієнко "Щоденник військового лікаря" (2010)
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Тельпіс, Дмитро Михайлович
Військовий дискурс у незалежній Україні гостро актуалізувався з початком військових дій на сході країни — першочергово під час Антитерористичної операції, після— Операції об’єднаних сил. А відтак, стала популярною військова журналістика й документалістика.
Науковий спадок факультету журналістики, реклами та видавничої справи ОНУ імені І. І. Мечникова
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Голубєва, Анастасія Євгеніївна
В умовах повсюдної цифровізації як наукових баз різних дослідницьких структур, так і практично всієї доступної людям інформації постає питання про цінність і доступність об’єктивних знань для всього людства і конкретного народу зокрема
Гедонізм як життєва стратегія з позиції масових комунікацій
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Шалагінова, Дар'я Сергіївна
Актуальність теми. Свобода вибору, особливості культурного середовища і одвічний пошук життєвих цінностей призвели до становлення гедоністичного дискурсу в масовій культурі сучасності, зокрема в масових комунікаціях.
Реакція лідерів думок кінця ХІХ - початку ХХ ст. на державницькі ідеали Юліана Бачинського в публіцистичній праці "Україна irredenta"
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Андрейчук, Валерія Василівна
Треба бути справжнім митцем аби відтворити роботу, що немає часових рамок, та не втрачає своєї актуальності через десять, двадцять та навіть сто років після написання. Думки, що викладені у роботі Юліана Бачинського відображають важливість соборності українських земель, які актуальні і по сьогодні.
Дифузія жанрів у літературі non fiction (за матеріалами "Щоденника артилериста" Г. Харченка (2019)
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Іщенко, Олена Сергіївна; Ishchenko, Olena S.
Робота присвячена одному із жанрів сучасної документальної літератури – щоденнику. Цей жанр сьогодні є синтетичним, він поєднує елементи репортажу, нарису, хроніки, есе. Щоденник, з одного боку, є інтимним документом, певною самотерапією, самовираженням письменника, у якому автор ділиться своїми думками, переживаннями, поглядами; з іншого – щоденник може впливати на громадську думку, особливо це стосується сучасних інтернет-щоденників або блогів.
Специфіка опозиційних наративів в українській публіцистиці вояків ОУН-УПА (на прикладі книги Т. Дячуна «Тернистий шлях до волі: спогади, статті, промови» (2019)
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Павловська, Ірина Володимирівна
Актуальність теми роботи полягає у важливості наративу для сучасності: він є невід’ємною частиною сучасної культури, де розповідання історій охоплює майже всі її сфери (навіть у таких галузях, які є далекими від літератури, як, зокрема, медична). Прикладами такого розповідання історій є реклама та сторітеллінг, де через історію (виробника, створення продукту тощо) доноситься ідея до споживача. Наратив є вбудованим у нашу дійсність. А люди прислухаються до історій, і тому успіх автора та його твору сьогодні в багатьох випадках залежить від вдало створеної історії. Наратив є складним феноменом реальності, що має актуальне та сучасне звучання, постає як значущий фактор суспільного життя, що викликає неослабний науковий інтерес і виробляє сенси.
Гендерно (не) рівні: жінка як об’єкт у зображальному мистецтві періоду СРСР
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Рябкова, Анастасія Сергіївна
Широко відома розбіжність між образами радянського життя, представленими в пропаганді, яку поширював уряд Йосипа Сталіна, і матеріальними реаліями мільйонів радянських громадян. Однак сукупність політичних, соціальних і культурних факторів, що передували початку Другої світової війни, поставила сталінський уряд у особливо проблематичне становище щодо ролі жінок у партії, державі та суспільстві. Різноманітність різних факторів сприяла збентеженню серії позицій радянського уряду, таких як відсутність у суспільстві одностайності щодо гендерних ролей, дедалі гостріша потреба компенсувати зменшення чисельності війська та бажання, яке поділяло багато жінок перше післяреволюційне покоління, яке долучилося до війни [4}.
Проєктна діяльність у підготовці журналістів: український досвід
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Пушкашова, Мадіна Хумронівна
Останнє десятиліття у зв’язку зі становленням парадигми особистісно орієнтованої освіти, проєктна діяльність переживає чергове відродження як одна з педагогічних технологій, що сприяє становленню особистості як суб’єкта діяльності і соціальних стосунків. Сутність проєктної діяльності як методу — це з’єднувати студентів зі світом за межами аудиторії, готувати їх критично сприймати, аналізувати, творчо реагувати на виклики в реальному світі таким чином, щоб успішно відображати те, що роблять професіонали справи щодня.
Українська журналістика в умовах війни: задачі, проблеми, можливості
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Мельниченко, Олександра Миколаївна
В Україні з 2014 року триває війна з росією та російською пропагандою. За останні 8 років українська журналістика мала змогу отримати новий досвід у роботі під час воєнних дій. Однак, після повномасштабного вторгнення, яке сталося 24 лютого, усі журналісти, які навіть не збиралися коли-небудь ставати військкорами, опинилися у їхньому статусі вимушено. Все інформаційне наповнення українських ЗМІ, і не тільки, складалося з новин та матеріалів про війну в Україні.
Айдентика факультету журналістики, реклами та видавничої справи
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Джога, Вероніка Ігорівна
Кожен з нас завжди гостро емоційно реагує на ситуації, коли допускають помилки у вживанні нашого імені або плутають з іншою людиною, бо це не що інше як «наступ» на нашу індивідуальність. Ми сприймаємо себе як абсолютно унікальну особистість, яку сама так мають бачити інші люди: риси обличчя, характер, досвід, звички, ім‘я тощо. При цьому ми готові докладати зусилля для підкреслювання власної індивідуальності, аби вона легше «заходила» оточуючим, аби нас краще запам‘ятовували, довше зберігали в свідомості наш образ, наші думки, наші вчинки.
Жінка як суб’єкт у сучасному українському мистецтві: гендерний вимір
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Кірток, Юлія Юріївна
Мистецтво є одним з найважливіших інструментів вираження та вирішення суспільно-важливих проблем. Людині стало зручно виражати свою думку через різні аспекти культури, де яскраво висвітлюється сатира та гумор, але самовираження, сьогодні, є дуже важливим творчим аспектом. Мистецтво сьогодні розвивається, а з ним і розвиваються шляхи вирішення гендерної проблематики, а саме рівність, гідність, паритетність, уникнення дискримінації та стереотипізації.
Медіаосвіта в школах Одещини сьогодні
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Стебловська, Анна Олександрівна
У сучасному світі стрімко розвиваються інформаційно-комунікаційні технології та системи мас-медіа, які стають невід’ємною частиною як дорослої людини, так і дитини. Оскільки виховний процес у навчальних закладах на пряму пов’язаний із сучасними інноваціями в інформаційному полі, то медіаосвіта стала важливою складовою освітнього процесу в Україні. Уміння громадян працювати з інформацією: перевіряти її достовірність, відокремлювати факти від коментарів, розрізняти фейки та пропаганду стало особливо важливим у часи пандемії Covid-19 та вторгнення Росії в Україну в 2014 та 2022 роках, коли медіа почали наповнюватися неправдивими та маніпуляційними матеріалами. У ті часи особливо загострювалася потреба в актуалізації медіаграмотності в суспільстві. Тому громадські організації як «Детектор медіа», «Академія української преси», «Інтерньюз-Україна», а також Міністерство освіти та науки України й Міністерство культури та інформаційної політики України на своїх офіційних сторінках створювали для людей роз’яснювальні матеріали, які допомагали правильно споживати інформацію. Паралельно із цим у школах активно розвивалася медіаосвіта, яка не лише надавала профільні знання, а й формувала моральні цінності, критичне мислення, розуміння медіапростору.
Специфіка інформаційної діяльності телеграм-каналу "Типичная Одесса" протягом 2022-2023 рр.
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Збираник, Карина Олексіївна
Актуальність дослідження виявляється в тому, що сьогодні, в період повномасштабної і інформаційної війн між Росією та Україною, постає питання вивчення каналів та джерел поширення ворожої пропаганди. Така форма комунікації продукує в суспільстві проросійські відомості, які впливають на суспільну думку на користь країни-агресора. Російська пропаганда подає деструктивну інформацію, яка загрожує суверенітету України. Тому потрібно досліджувати російські канали комунікації, щоб знати як протидіяти їх впливу, розробляти інструменти супротиву та подолання впливу, використовувати їх на практиці, щоб уникнути успішності виконання ворожих цілей. Особливо треба звертати увагу на регіональні спільноти у мережі, які провокують масову аудиторію до взаємодії з ворогом. Наразі спостерігаються окремі телеграм-канали того чи іншого українського міста, які були створені росіянами, щоб розповсюджувати російську пропаганду, змінювати думки українців та поплічників Росії в Україні і співпрацювати з ними. Обмежити доступ до таких каналів, відписати окремих людей примусово чи на рівні хакерських атак неможливо в силу внутрішніх налаштувань месенджера «Telegram», проте ми можемо вивчати пропагандистські телеграм-канали, інформувати населення України про ворожу дезінформацію і попереджати випадки співпраці з ворогом.
Українська національна ідея у переломні роки української державності (за матеріалами публіцистики 1917-1919 рр. та 2023-2023 рр.)
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Зозулінська, Дар'я Романівна
У період формування української державності національна ідея відіграє провідну роль у суспільному житті України, займаючи одне з центральних місць. За матеріалами публіцистики 1917-1919 років та 2022-2023 років можна простежити розвиток національної ідеї та формування української ідентичності. Важливість національної ідеї у формуванні незалежної української держави підкреслювалась як у минулому, так і в сучасному контексті.
Медійний бренд регіональних ЗМІ
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Стафєєва, Наталія Валентинівна
Актуальність дослідження зумовлена тим, що світ живе в епоху глобалізації. Чи означає це, що місцеві співтовариства поступово втрачають своє значення? Навпаки! В людях усе ще досить сильним є почуття приналежності до місцевих громад. Тому поєднання регіонального і глобального – це важливіша проблема, яка стоїть перед сучасним інформаційним суспільством. Суспільством, яке хоче поглибити знання про світ й у той же час знати про те, що відбувається в безпосередній близькості від нього. Величезну роль у реалізації цих прагнень відіграють місцеві ЗМІ, такі як регіональні кабельні канали, місцеві радіостанції, регіональні медіа-портали.

Переглянути

Перегляд Магістри ЖРВС за Дата публікації

Результатів на сторінці

Налаштування сортування