Магістри ФІФ

Постійне посилання зібрання

https://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/37509

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 102

Творча спадщина Дениса Давидова як історичне джерело
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2020) Дворковий, Володимир Олегович
Серед духовних якостей громадян особливе місце посідає любов до Батьківщини. Одним із яскравих патріотів своєї країни був Денис Васильович Давидов (1784-1939), автор воєнно-історичної прози і яскравий поет. Він залишив нащадкам вагому творчу спадщину, яка дає можливість побачити бурхливі події початку XIX ст. очами сучасників. Д. В. Давидов брав участь в багатьох воєнних кампаніях, але найбільше цінував свій внесок у перемогу над військами Наполеона у період Вітчизняної війни 1812 року, де проявив себе як мудрий тактик та відчайдушний партизан.
Ритуально-знакові аспекти функціонування пива в культурах
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2020) Автутова, Тетяна Іллівна
Культура пиття пива - одна з актуальних проблем на сьогоднішній день. Цей напій давно став елементом різних сфер діяльності людини. Пиво - джерело естетичної оцінки кожної культури. Як правило алкогольним напоям приділяють увагу дослідники в області біології, хімії, психологи і соціології. Проте антропологічний і етнографічний аналіз дає можливість поглянути на дану проблему з іншого боку. І того вона вже здається абсолютно не проблемою, а навпаки досить цікавим і інформативним полем для дослідження.
Скіфські старожитності Східноєвропейського Лісостепу
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2020) Бородуліна, Ірина Миколаївна
Розвиток сучасної археології обумовлює створення нових векторів розвитку історичної науки. Зокрема скіфологія на сьогоднішній день отримала декілька нових векторів розвитку. З появою сучасних методів досліджень, з’явився ряд нових питань, які стосуються поширення скіфської культури на терени Східноєвропейського Лісостепу.
Сидоровське городище – пам’ятка салтово-маяцької культури середньої течії Сіверського Дінця
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2020) Ченцов, Ярослав Миколайович
Метою роботи є прагнення висвітлити розташування та охарактеризувати стан і значущість кожного городища Хозарського часу середньої течії Сіверського Дінця з виділенням з проміж них Сидорівського городища, що є найбільшим за площею та культурному значенню на цій території.
Особливості нацистської політики Голокосту та стратегії виживання єврейського населення в рейхскомісаріаті «Україна»
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2020) Добришин, Антон Сергійович
Складовою частиною нацистського «нового порядку» в Україні стало тотальне знищення єврейського населення. Реалізація ідеологічного підґрунтя нацизму – доктрини расистського антисемітизму – спричинила, зрештою, істотні диспропорції в етнічному складі населення повоєнної України, втрати нею вагомої частини соціальної спадщини та відповідно значного інтелектуального, соціокультурного, генетичного потенціалу.
Виробничий інвентар середнього етапу трипільської культури півдня Середнього Побужжя
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2020) Гошоватюк, Михайло Ігорович
Проблема виробничого інвентарю у первісному суспільстві як підвалини технологічного розвитку є однією з найцікавіших дослідницьких тем для передісторії Східної Європи. Традиції її вивчення сягають XIX ст. проте і сьогодні відкриваються нові, ще невивчені аспекти цієї проблематики: з точки зору соціального контексту технологічного процесу кременеобробки, економічної значущості результатів виробництва у цій галузі.
Англо-французьке суперництво у Північній Америці у XVIII ст.
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2020) Ладиженський, Іван Олегович
Для Великої Британії англо-французьке протистояння у XVIII ст. означало початок епохи імперіалізму та, крім територіальних придбань, дало старт зростанню авторитету Британії серед великих держав того часу і, в черговий раз, підкреслило британську економічну могутність, від якої, через пару десятиліть, буде залежати практично вся Європа. Для Франції протистояння означало остаточних крах її колись величезної колоніальної імперії. Все XVIII століття французька колоніальна імперія в агонії втрачала свої володіння. Колись найбільша держава у світі, що володіла майже всіма колоніями в Новому світі і домінувала політично у Старому світі, у XVIII столітті втратила всі свої володіння на американському континенті і остаточно позбулася авторитету серед великих держав.
Практики боротьби з чумою у ренесансній Венеції
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2020) Лобачова, Тетяна Олександрівна
Актуальність теми полягає у тому, що вивчення питання чумних епідемій в Італії XIV-XVII ст. з залученням європейського контексту дає змогу виявити розвиток медичних знань та простежити динаміку засобів по запобіганню епідемії. Дана тема є мало дослідженою в українській науці. У сучасних підходах, котрі характеризуються інтересом до культури та історії адаптації, дослідження чумних епідемій досить актуально. Роль практик по запобіганню чуми у ренесансній Венеції загалом дає можливість сформувати уявлення про стан медицини як науки у пізньому середньовіччі та ранньому модерному часі.
Діяльність представників козацької старшини в управлінських структурах Гетьманщини у XVIII столітті
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2020) Майструк, В'ячеслав Анатолійович
Серед головних проблем української історії, питання дослідження елітарних верст суспільства завжди привертало особливу увагу кращих дослідників. Адже у становому суспільстві еліта – це представники різних суспільних верст, які завдяки своєму багатству, здібностям чи знанням мають економічну чи політичну владу в тому чи іншому регіоні. Існує і інше поняття еліти нації – поняття яке несе політико-духовне забарвлення. Елітою нації є представники різних суспільних верст, які економічно, політично, і духовно забезпечують інтереси функціонування нації. Серед них одне із визначних місць займає козацька старшина.
Ідентичність носіїв культури лійчастого посуду за даними археології та етнології
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2020) Остап'юк, Ольга Ярославівна
В даний час проблема ідентичності є досить популярною серед молодих дослідників, вона цікавить соціологів, філософів, етнографів та західних археологів, адже охоплює усі сфери життєдіяльності людини. Серед українських дослідників вона лише набуває поширення, у нас ще й досі поширеним є цивілізаційний підхід до розгляду проблеми, коли західні використовують нові методи інтерпретації.
Системи розселення ранніх землеробів та мисливців- збирачів Карпато-Дніпровського регіону: просторовий аналіз
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2020) Овсянікова, Ганна Сергіївна
Актуальність даної роботи зумовлена необхідністю систематизації нових методів та підходів у вивченні систем розселення давнього населення, які орієнтовані на отримання та підтвердження чи спростування висновків щодо обумовленостей використання простору мисливцями-збирачами та ранніми землеробами окресленого регіону. Просторовий аспект життєдіяльності певної історичної спільноти досить повно, як правило, відображається археологічними джерелами. Проте, без справної методології вивчення просторових співвідношень, ці джерела лишаються німими, а їх евристичний потенціал - невикористаним.
Промислове співробітництво СРСР та Італії в 60-80-ті рр. XX ст.
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2020) Самофатов, Михайло Ігорович; Samofatov, Mykhailo I.
Проблема розкриття механізмів функціонування радянської економіки та її взаємодії із світовою економікою являє собою актуальну міждисциплінарну наукову проблему. Історична наука може багато що запропонувати для вирішення цієї проблеми. Саме історична наука займається пошуком та систематизацією фактологічного матеріалу для цієї теми. Історія здатна вписати економічні відносини цього періоду у політичний контекст, адже частіше всього політичні події знаходять своє відображення у економічних процесах. Зрештою, вивчення даної проблеми з історичної точки зору допомагає у вивченні Холодної війни – найбільш важливого історичного процесу другої половини XX ст.
Адміністратори Південної України А.-Е. де Рішельє, О. Ф. Ланжерон, М. С. Воронцов: просопографічний портрет
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2020) Швандер, Ігор Олегович
З кінця ХУШ і до початку ХХ ст. російська влада намагалася поширити загальноімперське законодавство та систему управління на територію українських земель, і в першу чергу - приєднаних після поділів Польщі, де ще зберігалося польське законодавство та традиції. Це вимагало введення надзвичайних інституцій. Однією з них стала посада генерал-губернатора з надзвичайними повноваженнями, що згодом поширилася на інші національні окраїни Російської імперії і зайняла особливе місце в системі її регіонального управління.
Класифікація підводних пам’яток історії та археології Північно-Західного регіону Чорного моря
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2020) Сукачов, Євген Сергійович
Зародження підводних археологічних досліджень нерозривно пов’язане з прагненням людини пізнати навколишнє його життя. Перші спроби зазирнути в таємниці підводного світу відносяться до давно минулих часів. Численні археологічні знахідки, зображення на барельєфах, свідоцтва стародавніх авторів переконують, що підводне плавання в його примітивних формах було добре відомо жителям Аравії, Вавилона, Єгипту, Стародавніх Греції та Риму. Минулі роки підводної археології супроводжувалися чималими досягненнями: нові відкриття, унікальні знахідки та успішні розкопки. Професійний археолог бачить в знайдених під водою предметах не тільки красу або свідчення технічних досягнень. Він розглядає їх як пам’ятки культури, торгівлі, економіки, політики, побуту, тощо.
Бойки на Одещині: культура, побут, повсякдення (за матеріалами досліджень Роздільнянського району Одеської області)
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2020) Сидоренко, Тетяна Валеріївна
Склад та культурно-побутові особливості етнічно строкатого населення Одещини формувалися тривалий час. І серед української складової цікаву нішу посідають бойки. Починаючи з 1944 року і аж до 1951 року депортації продовжували постачати нових жителів на південь України. Внаслідок масового переселення 1951 року на Роздільнянщині з’явилося декілька сіл, куди направляли людей. Одним з таких є село Новоукраїнка.
Колір як знак: універсальність та унікальність сенсів
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2020) Ільїна, Вікторія Ігорівна
Як предмет дослідницького інтересу поняття «колір» бере початок з глибокої давнини. Саме тоді виробляються основні поняття людини про колір, виникають традиції його застосування в різних видах діяльності. З тих пір колір стає своєрідною знаковою системою, яка служить засобом комунікації. В даний час колір розглядається як складне, багатоаспектне явище, вивчення якого становить інтерес для різних природничих та гуманітарних дисциплін.
Модерн та особливості його становлення (на прикладі Віденського Сецессіону)
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2020) Казакова, Аліна Віталіївна
Головною особливістю мистецтва модерну є те, що серед усіх інших видів мистецтв, він залишає, перш за все відбиток і в архітектурі. [1] Як же відбулося впровадження цього чудового стилю в архітектуру європейських країн? У 1880-і роки кілька майстрів починають виробляти абсолютно новий, не схожий ні на що раніше стиль, що протиставив еклектизму з його принципами копіювання і цитування, нові художні прийоми. Вільям Морріс (1834-1869), надихнувшись різноманіттям рослинних орнаментів, створює предмети інтер'єру, а Артур Макмердо (1851-1942) в книжковій графіці застосовує елегантні, хвилясті візерунки. Візитною карткою модерну стає вишивка Германа Обриста.
Вплив авангардистських течій на формування дизайну
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2020) Ярова, Ольга Володимирівна
Сучасне суспільство з метою виходу з кризового стану шукає нові шляхи розуміння та зміни свого буття, створює інші умови для універсального розвитку всіх сфер людської діяльності. У зв'язку з цим актуалізується діяльність в області перетворення предметного світу як одна з граней естетичного існування людини. Матеріальна та художня культура, яку створює людина, дозволяє їй набути певний образ, тип мислення, створити соціокультурний ідеал, який відповідає вимогам часу, тобто сформувати особистісний універсум. Людина при цьому виступає і як творець, і як творіння культури. Цей фактор є визначальним у відтворенні, а відповідно у вихованні, формуванні, становленні людини.
Поняття жаху в спекулятивному реалізмі
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2020) Циткова, Єлизавета Денисівна
Спекулятивний реалізм є напрямком сучасної філософії, що розвивається. Він ґрунтується на опозиції до кореляціонізму як специфічного типу мислення, що виник на ґрунті кантівського трансценденталізму. За словами Г. Хармана, кореляціонізм – це «переважаючий онтологічний фон континентальної філософії минулого століття», що панував до моменту народження спекулятивного реалізму. Вказавши на обґрунтовану опозицію, спекулятивні реалісти як творці нової філософії змогли не лише посісти певне місце в дискурсивному полі філософії. По суті, їм вдалося в ньому утвердитися, позбавивши кореляціонізм його привілейованого становища.
Теоретичні засади філософської системи Германа Когена
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2020) Шевчук, Марія Олександрівна
Неокантіанство — одне з найвпливовіших напрямів у філософії, яке виникло у середині XIX століття в Німеччині на підставі спроб подальшого розвитку філософії Іммануїла Канта. Неокантіанство представлено двома школами — Марбургскої і Баденської. Засновником Марбургскої школи вважається Герман Коген. Крім Германа Когена до представників Марбургскої школи відносять Пауля Наторпа, Ернста Кассірера (до моменту розвитку його думки в філософію символічних форм), Рудольфа Штаммлера, Ганса Файхингера та інших.

Переглянути

Перегляд Магістри ФІФ за browse.metadata.dateaccessioned

Результатів на сторінці

Налаштування сортування