Перегляд за Автор "Tytarenko, Nadiia V."
Зараз показуємо 1 - 9 з 9
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Improving of adaptation of the thornless blackberry microclones with using of bacillus megaterium and enterococcus italicus strains(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Tesliuk, Nataliia I.; Tytarenko, Nadiia V. ; Теслюк, Наталія Іванівна; Теслюк, Наталья Ивановна; Титаренко, Надія ВолодимирівнаThe effect of bacterial cultures on the processes of adaptation to the in vivo conditions of the thornless blackberry microclones, which were cultivated in vitro on the Murashige and Skoog medium, was studied. Evaluating the growth and development rates of experimental plants over time, it was possible to establish optimal dilution of pure culture of Bacillus megaterium, which contributed to the increase of survivability of the laboratory plants in the soil and positively influenced on the external characteristics of the adapted blackberry plants.Документ Адаптація мікроклонів ожини (rubus ceasius) до умов in vivo з використанням культур мікроорганізмів(2018) Титаренко, Надія Володимирівна; Теслюк, Наталія Іванівна; Теслюк, Наталья Ивановна; Tesliuk, Nataliia I.; Tytarenko, Nadiia V.Ожина садова (Rubus ceasius), а саме її безшипні сорти, залишається однією з найперспективніших в Україні плодово-ягідних культур, що є високо врожайною та нескладною у догляді. Завдяки своєму хімічному складу плоди ожини мають тонкий стійкий аромат, високі смакові, дієтичні та лікувальні властивості. Вони можуть бути використані як у свіжому, так і замороженому вигляді, а, також, у консервній промисловості при виготовленні соків, джемів, желе, лікерів, йогуртів і так далі [5]. У нашій країні культура ожини безшипної є ще мало вивченою, і тому недостатньо використовується в садівництві, а вирощується, в основному, в колекціях наукових установ і у садівників-аматорівДокумент Використання мікроорганізмів для адаптації рослин з культури in vitro до умов in vivo(Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, 2018) Титаренко, Надія Володимирівна; Tytarenko, Nadiia V.Розглянуто питання оптимізації процесів введення Ожини звичайної (Rubus caesius L.) сорту Торнфрі у культуру in vitro та мікроклонального розмноження рослин. Досліджено дію бактеріальних культур Bacillus megaterium та Enterococcus italicus на процеси адаптації мікроклонів ожини з культури in vitro до умов in vivo. Визначено оптимальні розведення чистих культур мікроорганізмів, що сприяють підвищенню ефективності адаптації рослин у ґрунті та позитивно впливають на зовнішні характеристики садибного матеріалу ожини. Найкращий вплив на процес адаптації мікроклонів ожини було встановлено при використанні 25 % суспензії культури B. megaterium у концентрації 2,30 х 107 клітин у мл. Роботу викладено на 74 сторінках, вона містить 4 таблиці та 20 рисунків. Наведено посилання на 63 джерела літератури (37 кирилицею та 26 латиницею).Документ Використання штамів bacillus megaterium та enterococcus italicus для мікроклонального розмноження рослин(2018) Титаренко, Надія Володимирівна; Теслюк, Наталія Іванівна; Теслюк, Наталья Ивановна; Tesliuk, Nataliia I.; Tytarenko, Nadiia V.Мікроорганізми та продукти їх метаболізму знаходять своє застосування у вирішенні широкого кола різноманітних задач. Дуже перспективним є використання мікробних препаратів у якості допоміжних засобів у біотехнології рослин. Зручний та швидкий метод мікроклонального розмноження, що дозволяє за короткий час отримати сотні генетично однорідних оздоровлених особин, стикається сьогодні із цілим рядом методологічних проблем. Кожний вид або навіть сорт рослин потребує коректив у класичній методиці розмноження. Особливості виникають вже на стадії введення в культуру і самого культивування [3; 7]. Тим не менш, якщо ці етапи було успішно подолано, для рослин наступає останній і найскладніший період – адаптація від умов in vitro до in vivoДокумент Вплив актинобактерій на адаптацію до умов ex vitro та ріст мікроклонованих рослин Rubus fruticosus L.(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Титаренко, Надія Володимирівна; Теслюк, Наталія Іванівна; Іваниця, Володимир Олексійович; Tytarenko, Nadiia V.; Tesliuk, Nataliia I.; Ivanytsia, Volodymyr O.Мікроклонування є ефективним методом репродукції рослин, що активно розвивається в Україні для оздоровлення та масового розмноження таких цінних рослин, як Ожина звичайна. Проте, на стадії адаптації мікроклоно- ваних рослин до умов ex vitro часто виникає проблема втрати великої кілько- сті мікроклонів. Інокуляція ризосфери таких рослин потенційно корисними мікроорганізмами може позитивно вплинути на приживлюваність та зов- нішні характеристики адаптованих саджанців. Метою даного досліджен- ня було визначити вплив ізолятів морських актинобактерій на мікроклоно- вані рослини Ожини звичайної під час адаптації до умов ex vitro та встано- вити ріст-стимулювальний і захисний потенціал даних бактерій для рослин. Методи. У дослідженні використовували міцеліальні актинобактерії, ізо- льовані із зразків обростань природного черепашнику і бетонних поверхонь, зібраних в Одеській затоці Чорного моря та Куяльницькому лимані. Визна- чення антагоністичної активності дослідних мікроорганізмів проводили ме- тодом агарових блоків, і здійснювали інокуляцію коренів мікроклонів Ожини звичайної суспензіями бактерій перед висадкою у ґрунт. Результати. Вста- новлено наявність антагоністичних властивостей дослідних бактерій до фітопатогенних грибів P. expansum, P. variotii, A. niger, C. cladosporioides, F. oxysporum, A. alternata, R. cerealis та A. tenuissima. Виявлено позитивний вплив бактерій на мікроклоновані рослини ожини під час адаптації до умов ex vitro: підвищення приживлюваності мікроклонів у ґрунті до 34,8%, серед- ньої висоти новоутворених пагонів дослідних рослин – до 2,0 см, кількості вузлів – до 3,4 вузлів, площі листа – до 0,4 см2. Висновок. Ізоляти міцеліаль- них актинобактерій Lim4, Myt7ch, Conc32, Conc4 є перспективними для іно- куляції мікроклонованих рослин на етапі адаптації до умов ex vitro і можуть бути рекомендовані для подальших досліджень з метою встановлення кон- кретних механізмів взаємодії даних бактерій та рослин.Документ Оптимізація клонального мікророзмноження ожини в культурі in vitro(Крок, 2017) Титаренко, Надія Володимирівна; Tytarenko, Nadiia V.Завдяки своєму хімічному складу плоди ожини мають тонкий стійкий аромат, високі смакові, дієтичні та лікувальні властивості. Вони можуть бути використані як у свіжому, так і замороженому вигляді, а, також, у консервній промисловості при виготовленні соків, джемів, желе, лікерів, йогуртів і так далі. У нашій країні культура ожини безшипної є мало вивченою, і тому недостатньо використовується в садівництві, а вирощується, в основному, в колекціях наукових установ і у садівників-аматорів. Сучасні методи біотехнології рослин відкривають нові можливості для вирішення проблеми отримання екологічно чистої сільськогосподарської продукції ожини [1]. Важливим напрямом використання культури ізольованих тканин рослин є розмноження і, головне, оздоровлення посадкового матеріалу. Цей метод отримав назву клональногомікророзмноження рослин. Метод дозволяє отримувати з однієї меристеми сотні тисяч рослин на рік і в наш час він став комерційним [2].Документ Перспективи використання бактерій у культурі клітин та тканин рослин(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2020) Титаренко, Надія Володимирівна; Теслюк, Наталія Іванівна; Теслюк, Наталья Ивановна; Tesliuk, Nataliia I.; Іваниця, Володимир Олексійович; Иваница, Владимир Алексеевич; Ivanytsia, Volodymyr O.; Tytarenko, Nadiia V.В огляді представлені дані сучасних джерел літератури про взаємодію бактерій та рослин. Наведено особливості співіснування рослин і епіфітних та ендофітних мікроорганізмів у природних умовах і в культурі in vitro. Освітлено переваги взаємодії рослин і бактерій та проблеми відсутності мікробіоти у саджанців рослин при мікроклональному розмноженні. Детально описано досвід використання мікроорганізмів у культурі клітин та тканин рослин. Описано процеси інокуляції бактерій на мікроклони рослин. Також розглянута культура рослин in vitro як модель взаємодії бактерій та рослин. Освітлено ріст-стимулювальні та антагоністичні властивості бактерій роду Bacillus, що потенційно можуть мати корисний вплив на рослини під час адаптації до умов ex vitro. Розглянуто перспективи використання бактерій роду Bacillus на етапі акліматизації рослин до умов ex vitro. Наведено приклади успішного використання бактерій роду Bacillus для стимуляції росту рослин та для захисту від патогенів.Документ Удосконалення біотехнології мікроклонального розмноження Rubus Fruticosus L. і Paulownia Tomentosa Steud. з використанням мікроорганізмів(2023) Титаренко, Надія Володимирівна; Tytarenko, Nadiia V.Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 162 «Біотехнології та біоінженерія» – Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Одеса, 2023. Дисертаційне дослідження присвячене удосконаленню біотехнології мікроклонального розмноження павловнії Paulownia tomentosa (Thunb.) Steud. та ожини Rubus fruticosus L. сорту Торнфрі з використанням мікроорганізмів на етапі постасептичної адаптації. Для дослідних культур рослин було запропоновано удосконалені технологічні схеми отримання садивного матеріалу від стадії введення ініціальних експлантів в культуру in vitro до стадії отримання адаптованих у закритому ґрунті саджанців. Мікроклональне розмноження – асептичне культивування рослин in vitro з метою швидкої репродукції, що дозволяє оперативно отримувати велику кількість генетично однорідних саджанців із заданими характеристиками. Для підвищення ефективності цього методу необхідно враховувати фізіологічні особливості видів рослин, які розмножують, та удосконалювати стандартні підходи на різних етапах мікроклонування, включаючи постасептичну адаптацію мікроклонів – стадію із великими потенційними втратами рослинного матеріалу. Ожина звичайна (Rubus fruticosus L.) – плодово-ягідна культура, яка стає все більш розповсюдженою в українському садівництві. Найбільш зручними у догляді та зборі врожаю є безколючкові сорти. Мікроклонування дозволяє швидко та безперервно отримувати велику кількість саджанців ожини навіть в умовах невеликих потужностей виробництва. Павловнія повстяна (Paulownia tomentosa (Thunb.) Steud.) – деревна культура, що активно вирощується у багатьох країнах світу як джерело відновлюваної енергії, та останні декілька років почала активно культивуватися в Україні. Через простоту у догляді, швидкий ріст та енергетичний потенціал сьогодні є запит на великі партії якісних стандартизованих саджанців. Оскільки мікроклонований садивний матеріал як ожини, так і павловнії на сьогодні користується широким комерційним інтересом, вони були обрані у ролі модельних рослин для удосконалення біотехнології мікроклонування з використанням захисних мікроорганізмів. У результаті проведеної роботи вперше для дослідних видів рослин запропоновано використання фунгіцидів під час поверхневої стерилізації експлантів, що дозволило зберігати нижчий рівень контамінації (16,7% для павловнії та 8,3% для ожини) та вищий відсоток приживлюваності (58,3% для павловнії та 73,3% для ожини) у порівнянні з контролем. Встановлено оптимальну концентрацію аскорбінової кислоти у складі середовища на етапі введення в культуру (50 мг/л – для павловнії, 100 мг/л – для ожини) та визначено, що напіврідке агаризоване середовище із 0,4% агару краще впливало на показники росту та розвитку експлантів рослин на первинних етапах мікроклонування, ніж більш щільне середовище із 0,8% агару. Вперше досліджено використання альтернативних желюючих компонентів на різних етапах мікроклонування ожини і павловнії та встановлено, що кукурудзяний крохмаль (7%) є рекомендованим для використання на всіх стадіях мікроклонального розмноження рослин обох дослідних видів, окрім укорінення ожини. Гуарова камедь (3%) може бути використана лише на етапі укорінення мікроклонів павловнії, оскільки за її використання на інших етапах спостерігали менший рівень приживлюваності, проліферації бруньок, кількості сформованих пагонів та вузлів у рослин in vitro. Оптимізовано фітогормональний склад середовища на етапі стерильного живцювання для отримання найбільшої кількості сформованих пагонів та вузлів на живцях за один цикл культивування (для павловнії – 2,0 мг/л БАП+0,5 мг/л ІОК, для ожини – 1,5 мг/л БАП+0,5 мг/л НОК). Визначено антагоністичну активність бактерій B. megaterium ONU500, B. velezensis ONU553, B. pumilus ONU554, B. subtilis ONU559, E. italicus ONU547 та 23 ізолятів актинобактерій щодо тест-штамів фітопатогенних грибів. Встановлено, що бактерії B. megaterium ONU500, B. velezensis ONU553, B. pumilus ONU554, B. subtilis ONU559 E. italicus ONU547 та дослідні ізоляти актинобактерій показали позитивний вплив на проростання насіння та ріст рослин in vitro на прикладі модельної рослини Lepidium sativum L., що забезпечувало підвищення частки пророслого насіння, збільшення довжини коренів, пагонів, і кількості коренів у проростків у порівнянні з контролем. Визначено вплив мікроорганізмів B. megaterium ONU500, B. velezensis ONU553, B. pumilus ONU554, B. subtilis ONU559, E. italicus ONU547, S. albidoflavus Conc11, S. pactum Conc4, S. globisporus Lim4, S. albidoflavus Conc32, S. ambofaciens Myt7ch на приживлюваність мікроклонів у ґрунті, висоту надземної частини, кількість вузлів та площу листа рослин дослідних видів під час адаптації до умов ex vitro. Показано, що найбільшу ефективність для постасептичної адаптації мікроклонів павловнії показали бактерії B. megaterium ОNU500, B. velezensis ONU553, B. subtilis ONU559, S. ambofaciens Myt7ch, S. albidoflavus Conc32. Для адаптації ожини – B. velezensis ONU553, S. globisporus Lim4, B. megaterium ОNU500, B. subtilis ONU559, E. italicus ONU547, S. albidoflavus Conc32, S. ambofaciens Myt7ch. Ці бактерії можуть слугувати основою для подальшого створення консорціуму рістстимулювальних та захисних мікроорганізмів та розробки біопрепаратів, спрямованих на успішне подолання адаптаційного стресу при переході рослин з умов in vitro в умови ex vitro. Для моноінокуляції в біотехнології клонування рослин під час постасептичної адаптації рекомендовано використовувати бактерії штаму B. megaterium ОNU500 для павловнії, і бактерії штаму B. velezensis ONU553 – для ожини. Складено удосконалені біотехнологічні схеми отримання садивного матеріалу павловнії та ожини шляхом мікроклонального розмноження з використанням мікроорганізмів на етапі постасептичної адаптації мікроклонів. Рекомендовано подальші поглиблені дослідження з метою встановлення механізмів взаємодії досліджуваних бактерій та мікроклонованих рослин.Документ Удосконалення процесів мікроклонального розмноження ожини звичайної Rubus caesius L. сорту Торнфрі(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2020) Титаренко, Надія Володимирівна; Теслюк, Наталія Іванівна; Теслюк, Наталья Ивановна; Tesliuk, Nataliia I.; Tytarenko, Nadiia V. ; Титаренко, Надія ВолодимирівнаМета роботи: удосконалення первинних етапів мікроклонального розмноження Ожини звичайної Rubus caesiusL. сорту Торнфрі, а саме вве- дення у культуру in vitro для подальшого ефективного культивування. Мате- ріали і методи. Використовували методи введення ініціальних експлантів ожини в культуру in vitro і методи мікроклонального розмноження. Було випробувано дві схеми стерилізації рослинного матеріалу Ожини звичай- ної з використанням препаратів фунгіцидної дії «Хінозол» та «Хорус» для виявлення найоптимальнішого саме для даного виду рослин. Вивчали вплив концентрації агару у середовищі на процеси приживлюваності, проліферації бруньок та індукцію множинних пагонів Ожини звичайної і вперше вико- ристовували напіврідке середовище. Середовище готували напіврідким (4 г/л агару) та твердим (8г/л агару). Результати. Визначено оптимальну схему стерилізації рослинного матеріалу для введення Ожини звичайної в культу- ру in vitro та підібрано найбільш ефективний фунгіцидний препарат – «Хо- рус». Встановлено, що використання напіврідкого живильного середовища Мурасіге та Скуга для первинних етапів мікроклонального розмноження ожини в культурі in vitro дало можливість: підвищити приживлюваність експлантів порівняно з твердим середовищем на 30%; прискорити пролі- ферацію пазушних бруньок на 1–2 дні; підвищити інтенсивність утворен- ня додаткових пагонів ожини in vitro в 6–7 разів. Висновок. На первинних етапах мікроклонального розмноження Ожини звичайної Rubus caesius L. сорту Торнфрі доцільно використання напіврідкого живильного середовища для покращення приживлюваності експлантів, більш швидкої проліферації бруньок та утворення нових множинних пагонів у культурі in vitro.