Перегляд за Автор "Terekhova, Liliia V."
Зараз показуємо 1 - 16 з 16
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Vocabulary practice(Букаєв В. В., 2023) Степанюк, Неля Василівна; Терехова, Лілія Володимирівна; Ігіна, Олена Володимирівна; Stepaniuk, Nelia V.; Terekhova, Liliia V.; Ihina, Olena V.У методичних рекомендаціях представлена тематика практичних занять, питання, що розглядаються, вправи та завдання для поглибленого розуміння та вивчення дисципліни на третьому курсі. Мета методичних вказівок полягає у розвитку лексичної компетенції здобувачів освіти у межах запропонованих тем (архітектура, глобалізація, мистецтво, психологія, культури, технології).Документ Автор і читач у газетній комунікації про кризові ситуації(2020) Терехова, Лілія Володимирівна; Драгомирецький, Олександр Валентинович; Терехова, Лилия Владимировна; Terekhova, Liliia V.За визначенням О.О. Селіванової, комунікація – «то є цілеспрямований процес, діяльність, одним із засобів якої є мовлення (дискурс), тоді як знаковою цілісною формою організації є текст» (Селиванова, 2004: 32). Комунікація, усна чи письмова, у тому числі газетна комунікація, передбачає взаємодію між суб’єктами комунікації – автором та читачем, що відповідає принципу діалогічності, сформульованому М. М. Бахтіним: «подія життя тексту, тобто його справжня сутність, завжди розвивається на межі двох свідомостей, двох суб’єктів» (Бахтин, 1979 : 285). Центральним елементом (центруючим усю систему) газетної комунікації є газетний текст, він пов’язує дві інші комунікаційні складові – автора та читача.Документ Вербальні засоби репрезентації художнього простору в оповіданні Джека Лондона “An Odyssey of The North”(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Калінюк, Олена Олексіївна; Kaliniuk, Olena O.; Степанюк, Неля Василівна; Stepaniuk, Nelia V.; Терехова, Лілія Володимирівна; Terekhova, Liliia V.Стаття присвячена розгляду особливостей функціонування відкритого та закритого простору в художньому тексті. Метою даної статті є дослідження вербальних засобів створення художнього простору в оповіданні Джека Лондона з Північного циклу “An Odyssey of the North”. Надзвичайно важливим у ході дослідження було з’ясувати сутність художнього простору та особливості його організації в тексті, розглянути основні класифікації та типи художнього простору; дослідити художній простір в оповіданні в контексті типів інформації, типів викладу та композиційно-мовленнєвих форм; а також скласти частотні списки лексем, що представляють художній простір у розглянутому творі та надати семантичну характеристику просторовим лексемам та визначити їх стилістичні функції в тексті. Художній простір в оповіданні– це переважно відкритий конкретний простір. Закритий художній простір представлений лише декількома вкрапленнями опису хатини головного героя. Розгортання художнього простору здійснюється нелінеарно. За рахунок ретроспекції реальний сюжетний художній простір переривається описом подій, що розвивались раніше, а тому і нових просторових орієнтирів. Реальний художній простір – це північ Канади – Клондайк, уявний художній простір – це просторові орієнтири, що функціонують в історії, одіссеї, яку розповідає головний герой. В актуалізації художнього простору в оповіданні беруть участь як прямі, так і непрямі просторові орієнтири. Прямі просторові орієнтири вводяться за допомогою топонімів – астіонімів та потамонімів і формують мегапростір оповідання; загальних назв, що означають засоби пересування та загальних назв із узагальнюючою локальною референцією. Непрямі просторові орієнтири реалізуються за допомогою лексичних засобів, що означають метеорологічні явища, представників фауни, предметів одягу, що містять сему простору. Серед лексичних засобів, що представляють уявний художній простір тексту оповідання, домінуючими є топоніми. За жанром художній простір в оповіданні можна охарактеризувати як психологічний. Перспективи подальших досліджень вбачаємо у зіставному аналізі засобів реалізаціїї художнього протору у решті оповідань, що складають Північний цикл оповідань Джека Лондона.Документ Газетные тексты как целостность: сверхтекст / гипертекст / макротекст(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2019) Терехова, Лилия Владимировна; Терехова, Лілія Володимирівна; Terekhova, Liliia V.В статье предлагается рассмотреть возможности терминологической фиксации именования совокупности газетных публикаций, появляющихся на страницах ряда последовательных номеров одного периодического издания, формирующихся для описания референтной ситуации и образующих большой текст. Исследуемое целостно-дискретное текстовое образование характеризуется как повествовательными (изображенное пространство, время, действующие лица), так и дискурсивными характеристиками (общность авторской позиции, ожидаемая реакция читательской аудитории, связь с референтной ситуацией, разворачивающейся вокруг главного события или событий). В данном исследовании мы рассмотрим три варианта именования исследуемого корпуса текстов: сверхтекст, гипертекст и макротекст. Каждое из рассматриваемых терминопонятий имеет собственную сферу применения и обладает набором определяющих смысловых признаков. Так, сверхтекст характеризуется такими параметрами как инвариантность (существование текста-инварианта, вариантом которого является каждый из текстов, относящихся к данному множеству текстов), вневременность (временной фактор не имеет значения), доминирование эстетической функции (в противовес информационной). В свою очередь, гипертекст характеризует фрагментарность (разбиение на фрагменты, тексты-блоки), предполагающая возможность перехода между текстами, доступность (вхождение в гипертекст предполагает возможность входа с любого фрагмента), активная читательская деятельность (читатель выбирает место входа), коммуникативное «равноправие» между отдельными текстами, объединенными общей темой и составляющими большой текст. Исходя из нарративных и дискурсивных особенностей исследуемого корпуса текстов (в частности, связь текстового и внетекстового времени, целостность с точки зрения субъектной организации, развитие сюжета), мы предлагаем для его обозначения использовать термин «макротекст».Документ Длящаяся кризисная ситуация как фактор формирования пространства газетного макротекста(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2016) Терехова, Лилия Владимировна; Терехова, Лілія Володимирівна; Terekhova, Liliia V.В статье рассматриваются особенности организации пространственной структуры газетного макротекста, описывающего длящуюся кризисную ситуацию. Выделяются фокусное, фоновое, прецедентное пространства, которые эксплицируются при помощи языковых маркеров.Документ Методичні вказівки до курсу «Домашнє читання» (на матеріалі роману Sophie Kinsella “The Undomestic Goddess”)(2020) Реконвальд, Наталія Валеріївна; Степанюк, Неля Василівна; Терехова, Лілія Володимирівна; Rekonvald, Nataliia V.; Stepaniuk, Nelia V.; Terekhova, Liliia V.Дані методичні вказівки з домашнього читання призначені для здобувачів вищої освіти рівня бакалавра спеціальності 035 «Філологія» спеціалізації 035.041 «Германські мови та літератури (переклад включно), перша – англійська». Базою для створення даних методичних вказівок послугував відомий роман сучасної англомовної письменниці Софі Кінсели “The Undomestic Goddess” (2005). Софі Кінселла - авторка понад 20 романів у жанрі так званої chick lit. Її популярний роман “Confessions of a Shopaholic” був екранізований у 2009 році. До роману “The Undomestic Goddess” були створені післятекстові вправи та запитання. Мета таких вправ полягає в збагаченні лексичного запасу студентів на базі нових мовних одиниць, а також в формуванні навичок монологічного та діалогічного мовлення при використанні змістової інформації сучасного англомовного художнього тексту.Документ Особливості сучасної англомовної преси(2020) Степанюк, Неля Василівна; Stepaniuk, Nelia V.; Терехова, Лілія Володимирівна; Terekhova, Liliia V.; Реконвальд, Наталія Валеріївна; Rekonvald, Nataliia V.Мета даних методичних вказівок - ознайомити студентів ІІІ курсу відділення факультету романо-германської філології, що вивчають англійську як другу іноземну мову, з композиційно-лексичними особливостями англомовного газетного тексту. У вказівках надається загальна характеристика британської та американської преси, а також огляд лексико-граматичних особливостей газетного заголовку, що підкріплюється відповідними вправами. У методичних вказівках представлені автентичні англомовні статті, що супроводжуються завданнями, які спрямовані на збагачення лексичного запасу студентів та розвиток монологічних і діалогічних висловлювань у мовленнєвих ситуаціях, що охоплюють різні сфери життя. Вказівки розраховані на 12 навчальних годин.Документ Особливості функціонування екфрази у романі Трейсі Шевальє "Дівчина з перловою сережкою"(2020) Терехова, Лілія Володимирівна; Дубровська, Є. В.; Терехова, Лилия Владимировна; Terekhova, Liliia V.Один і той самий образ може бути виражений засобами різних мистецтв. Екфраза за визначенням – це “словесний опис або роздум про невербальний витвір мистецтва (що реально існує або є вигаданим) найчастіше живопису або скульптури” (Oxford Dictionary of Literary Terms). Термін “екфрасис”, “екфраза” (ἔκφρασις) походить від древньогрецького дієслова ἐκφράζω (phrazo) – “висловлювати”, “робити зрозумілим”, “вказувати” (Брагинская, 1977: 259). На думку О.М. Фрейденберг, ефрасис “дає опис твору пластичного мистецтва з точки зору того, що на ньому та як зображено. Власне опис того “як” становить душу екфрази.” (Фрейденберг, 1978: 251).Документ Особливості художнього твору полікодового характеру (на матеріалі творів А. К. Дойля)(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2020) Степанюк, Неля Василівна; Степанюк, Неля Васильевна; Stepaniuk, Nelia V.; Терехова, Лілія Володимирівна; Терехова, Лилия Владимировна; Terekhova, Liliia V.; Калінюк, Олена Олексіївна; Калинюк, Елена Алексеевна; Kaliniuk, Olena O.; Драгомирецький, Олексій Олександрович; Драгомирецкий, Алексей Александрович; Drahomyretskyi, Oleksii O.Стаття присвячена дослідженню засобів взаємодії різнокодових елементів полікодового тексту творів А. К. Дойля, що належать до різних літературних жанрів, а саме пригодницького роману та детективу. У статті розглянуто засоби семантичного та формально-структурного зв’язку іншокодових повідомлень, що уключені до тексту творів А. К. Дойля, з основним текстом. Проведений аналіз художніх текстів свідчить про те, що майже усі іншокодові повідомлення, що використані автором, є фрагментами референтного простору, який зображується у тексті. Вони тісно пов’язані зі змістовно-фактуальною інформацією, темою твору та поєднані з вербальним текстом єдиним образом художнього простору. У ході аналізу було встановлено, що іншокодові повідомлення можуть вступати в автосемантичні та синсемантичні відношення з вербальним текстом. Автосемантичні відношення мають місце, якщо іншокодові повідомлення носять супроводжувальний характер та не є фрагментом зображеного у творі референтного простору. У текстах із автосемантичними відношеннями існує пряме денотативне співвідношення між іншокодовими повідомленнями та основним текстом: вони позначають одні й ті ж предмети / предметні ситуації. При синсемантичних відношеннях декодування окремих елементів основного тексту цілком залежить від включених у нього карт, малюнків, криптограм, тощо. У досліджуваних творах А. К. Дойля змістовний зв'язок між іншокодовими повідомленнями та вербальним текстом підкріплюється мовними засобами. Дані засоби дають можливість безпосередньо співвідносити іншокодове повідомлення із вербальним текстом (у цьому випадку спостерігається експліцитно виражена з’вязність) або робити це опосередковано, неявно (у такому разі має місце імпліцитно виражена з’вязність). Змістовний зв'язок між іншокодовими повідомленнями та вербальним текстом виражається метатекстовими згадками іншокодових повідомлень та їх елементів в основному тексті, за допомогою дейксису,синтаксичного зв’язку у межах речення й вербалізованих директив автора читачеві.Документ Поляризація ролей актантів у газетному макротексті(ПолиПринт, 2020) Терехова, Лілія Володимирівна; Драгомирецький, Олексій Олександрович; Terekhova, Liliia V.; Drahomyretskyi, Oleksii O.У статті розглянуто особливості реалізації опозиції «свій»-«чужий» у денотативному просторі газетного макротексту, що зображує кризову ситуацію. Актанти, наявні в денотативному просторі як суб’єкти дії, мовлення та оцінки, схильні позбуватися нейтральності, тяжіючи до однієї з двох груп, представлених жертвою (потерпілою стороною) або агресором (винуватцем).Документ Прагматические особенности реализации оппозиции «свой» / «чужой» в газетном макротексте(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Терехова, Лилия Владимировна; Терехова, Лілія Володимирівна; Terekhova, Liliia V.В данном исследовании предметом рассмотрения являются прагматические особенности репрезентации субъекта в газетном макротексте, описывающем кризисную ситуацию. Целостность смыслового пространства газетного макротекста обеспечивается единством освещаемой темы: “Кризисная ситуация”. В исследуемом макротексте “Наводнение в Великобритании” общность темы прослеживается как по горизонтали макротекста (между различными публикациями одного газетного номера), так и по его вертикали (между публикациями ряда последовательных номеров британской еженедельной газеты “Sunday Telegraph”). Газетный макротекст рассматривается как система, в центре которой находится человек. Люди, изображенные в текстах о кризисных ситуациях выступают как субъекты действия (деятели) и занимают различные прагматические позиции. При этом, субъектные позиции деятелей глобально могут быть разделены на две противоположности: “свой” / “чужой”. К категории “свои” относятся пострадавшие в кризисной ситуации и те, кто их поддерживает, им сочувствует. “Чужие” – деятели, чьи действия несут вред тем, кто определяется как “свои”. В частности, оказывается, что роль “своих” и “чужих” играют те, кто изначально не являются антагонистами, речь идет о т. н. прагматической антонимии. Так, в макротексте “Наводнение в Великобритании” прагматическая антонимия представлена следующей оппозицией: пострадавшие и им сочувствующие / представители власти. Определение объекта как “своего” или “чужого” с точки зрения субъективных представлений зависит от того отношения, которое у субъекта оценки в каждой конкретной ситуации формируется индивидуальными и общественными ценностями. Структура оппозиции “свой” / “чужой” в газетном макротексте, описывающем кризисные ситуации, которые были вызваны стихийными бедствиями, является подвижной и допускает возможность формализации позиции субъекта в соответствии с меняющейся ситуацией. В связи с этим, распределение ролей субъектов действия внутри газетного макротекста может меняться от статьи к статье.Документ Прецедентні феномени в газетному макротексті: особливості функціонування(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2020) Терехова, Лілія Володимирівна; Терехова, Лилия Владимировна; Terekhova, Liliia V.; Драгомирецький, Олексій Олександрович; Драгомирецкий, Алексей Александрович; Drahomyretskyi, Oleksii O.; Степанюк, Неля Василівна; Степанюк, Неля Васильевна; Stepaniuk, Nelia V.; Калінюк, Олена Олексіївна; Калинюк, Елена Алексеевна; Kaliniuk, Olena O.Стаття присвячена дослідженню функціонування прецедентних феноменів у газетному макротексті. Газетний макротекст — велике комунікативне утворення, що складається з сукупності газетних публікацій, які висвітлюють одну й ту саму тему, оприлюднені у низці послідовних номерів одного газетного видання, характеризуються узгодженістю авторських позицій та утворюють комунікативну єдність. Утворення окремими газетними публікаціями цілісної структури з єдиним смисловим стрижнем здійснюється як за рахунок внутрішніх факторів (зображеного в тексті денотативного простору, що формується навколо таких параметрів, як час, простір, людина), так і завдяки зовнішнім факторам комунікації (автор, читач, актуальна референтна ситуація, прецедентна референтна ситуація). Матеріалом дослідження слугували два корпуси статей на тему «Епідемія ящура» та «Повінь у Великобританії», які висвітлювали кризові ситуації для читачів англомовного періодичного видання Sunday Telegraph та друкувалися відповідно у 2001 та 2014 роках, загальним обсягом 108 текстів. Мета дослідження - визначити роль прецедентних феноменів у побудові денотативного простору та часу газетного макротексту, що описує тривалу кризову ситуацію. У часовій структурі газетного макротексту вирізняємо декілька планів: план теперішнього, майбутнього та минулого часу. План минулого часу складається з плану власне минулого часу та прецедентного минулого часу. У плані прецедентного минулого фігурують часові параметри подій, які не беруть участь у забезпеченні причинно-наслідкового зв'язку, але які є прецедентними, тематично спорідненими по відношенню до актуальних кризових подій та мають пояснювальну цінність. Просторові параметри, так само як і часові, є важливими елементами досліджуваних прецедентних кризових ситуацій, за допомогою яких розбудовується денотативний простір макротексту. З одного боку, використання інформації про прецедентні події та ситуації має на меті заповнити інформаційні лакуни. З іншого боку, посилання на прецедентні феномени в межах денотативного простору макротексту дає читачеві можливість інтерпретувати актуальну кризову ситуацію із застосуванням вже існуючого коду.Документ "Разовая" кризисная ситуация как фактор формирования пространства газетного макротекста(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2011) Терехова, Лилия Владимировна; Terekhova, Liliia V.; Терехова, Лілія ВолодимирівнаВ статье рассмотрены особенности дискурсивно-тематической организации пространства газетного макротекста по вертикали и горизонтали, анализируются основные оси параметров пространства.Документ Реферування англомовного публіцистичного тексту(2020) Степанюк, Неля Василівна; Stepaniuk, Nelia V.; Терехова, Лілія Володимирівна; Terekhova, Liliia V.; Реконвальд, Наталія Валеріївна; Rekonvald, Nataliia V.Мета методичних рекомендацій полягає в ознайомленні студентів ІІІ курсу англійського відділення факультету романо-германської філології з основами курсу “Реферування англомовного публіцистичного тексту”, що передбачає надання знань про композиційно-лексичні особливості англомовного газетного тексту, розвиток вмінь та навичок критично читати та аналізувати пресу. У методичних рекомендаціях надається загальна характеристика британської преси, огляд лексико-граматичних особливостей газетного тексту і заголовку, а також вправи по засвоєнню матеріалу. Далі представлені автентичні англомовні статті, що супроводжуються питаннями та вправами. Рекомендації розраховані на 14 навчальних годин.Документ Совокупность текстов как макротекст (на материале современной американской прессы)(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2013) Терехова, Лилия Владимировна; Терехова, Лілія Володимирівна; Terekhova, Liliia V.В статье газетный макротекст определяется как явление газетной коммуникации, описаны его основные характеристики. Обсуждаются варианты терминологической фиксации исследуемой коммуникативной ситуации: сверхтекст /гипертекст /макротекст.Документ Тематическая структура газетного макротекста(2014) Терехова, Лилия Владимировна; Terekhova, Liliia V.; Терехова, Лілія ВолодимирівнаВ статье рассматриваются некоторые подходы к проблеме членения текста. Автор предлагает модель структурирования газетного макротекста, описывающего кризисную ситуацию.