Перегляд за Автор "Steblyna, Nataliia O."
Зараз показуємо 1 - 20 з 23
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Are You President’s PR-service or News Agency? Petro Poroshenko’s Visits Coverage by Ukrainian Local News Sites(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Steblyna, Nataliia O.; Стеблина, Наталия Александровна; Стеблина, Наталія ОлександрівнаIn new media era traditional functions of journalism (government control and criticism, formation of public opinion are changing. Ukrainian news sites have become a platform for popular topics reprint. Journalists don’t provide context, balance to the information, which is spread by PR-services. This study uses content analysis, made on the basis of two prominent Odessa news sites in order to discover the manner of the Ukrainian president’s visits coverage. Both loyal and opposing to the present Ukrainian president news media, reprint main messages gained during press-conferences or from press releases, and rarely seek exclusive information or own newsbreaks (30-46% of texts had similar newsbreaks). Local news sites gave preference to president’s messages transmission (60% of texts contained president’s quotes and only 3 publications had experts’ commentaries). Local journalists also wrote about the president’s promises, compliments to Odessa inhabitants, his appreciation of work of the local authorities, but didn’t add any analysis. Such coverage doesn’t appeal to readers who perceive themselves as members of civil society, but to people, who prefer fast acquaintance with popular topics on the internet.Документ Вибір матеріалу у письменницькій публіцистиці Тараса Прохаська(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2007) Стеблина, Наталія Олександрівна; Стеблина, Наталия Александровна; Steblyna, Nataliia O.Тарас Прохасько - відомий український письменник - почав друкуватися із 1998 року, більше знаний як автор художньої літератури. Проте упродовж осені-весни 2000-2001 року Тарас Прохасько вів рубрику «Щоденник» на Івано-Франківському радіо, де виходив до ефіру щодня. Згодом його матеріали були опубліковані однією книжкою, яку автор назвав «ЕМ „Галичина“». Відтак Тарас Прохасько став знаний ще й як публіцист.Документ Вибір матеріалу у письменницькій публіцистиці Тараса Прохаська(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2007) Стеблина, Наталія Олександрівна; Стеблина, Наталия Александровна; Steblyna, Nataliia O.Письменницька пyблiциcтикa Тараса Прохаська, як і його художня література, є цікавою і нестандартною. Вона може здивувати оригінальним підходом, власним розумінням канонів творчості тощо. Спробуємо визначити, яким чином автор добирає матеріал для своєї публіцистики.Документ Друга світова війна як міф сучасного російського спічрайтингу (на матеріалі промов перших осіб Російської Федерації на Красній площі)(Астропринт, 2014) Стеблина, Наталія Олександрівна; Стеблина, Наталия Александровна; Steblyna, Nataliia O.У промовах президентів Російської Федерації до Дня Перемоги віднайдено міф про Другу світову війну, який стає зручною відправною точкою для інформаційної війни. Він роз’яснює сучасну ситуацію, чітко вказує на ворогів та можливі загрози, а також дає зразок поведінки для тих, хто хоче відстоя ти мир. Створений російським спічрайтингом міф коригується відповідно до обставин, тим самим, залежно від зовнішньополітичної ситуації Велика Вітчизняна війна набуває тих або інших утилітарних ознак.Документ Етика у сфері соціальних комунікацій. Професійні стандарти у журналістиці, рекламі та PR(2014) Стеблина, Наталія Олександрівна; Іванова, Олена Андріївна; Иванова, Елена Андреевна; Ivanova, Olena A.; Стеблина, Наталия Александровна; Steblyna, Nataliia O.Етику часто сприймають як збірник правил, встановлених для надлюдей, які не мають емоцій, пристрастей та бажань: мовляв, повністю і в усьому дотриматися цих правил все одно неможливо, тож для чого тоді й починати. При цьому щоденні рішення, які ухвалюються з огляду на власний етичний кодекс, не беруться до уваги. Мораль та етика - те, чим керується кожен з нас, адже насправді у кожного своя мораль і свої уявлення про етику. А будь- які розмови про мораль та етику, міркування філософів, положення кодексів, параграфи підручників просто дозволяють нам усвідомити свої вчинки, зрозуміти, хто ж насправді у тій чи іншій ситуації ухвалює рішення: ми самі чи хтось інший. Будь-яка наука, якщо займатися нею серйозно, насправді є ключем до себе самого. І етика - не виняток. Хай це твердження і виглядає ненауковим, але все ж таки переважна більшість наших «поганих», «аморальних» вчинків виникає через незнання. «Аби знав, де впадеш», — говорять зазвичай при цьому. Так от, будь-яка професійна етика якраз і здатна хоча б приблизно вказати координати того місця, де треба «соломки підстелити». Усі настанови та рекомендації професійної етики - це насправді не правила, яких будь-що треба дотримуватися. Це історія досвіду у професії, історія падінь і спотикань, яких ми сьогодні можемо уникнути. Стандарти точності, повноти, балансу думок та інші - те, що може вберегти від судового позову, те, що допоможе здобути авторитет серед колег і популярність серед читачів.Документ Жанр та комунікаційна ситуація (за матеріалами видання «National Geographic — Україна»)(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2016) Стеблина, Наталія Олександрівна; Стеблина, Наталия Александровна; Steblyna, Nataliia O.У статті описується комунікаційна ситуація в нарисах та нарисових формах журналу «National Geographic — Україна», яка передбачає показ екзотичного, автентичного матеріалу через діалог між двома позиціями: локальною (місцеві жителі) та глобальною (дослідники, експерти). Перша позиція в цьому діалозі представляє предмет оцінки, а друга має право коментувати ситуацію. В матер іалах наголошується на традиціях, релігійних звичаях, відірваності від цивілізац ії місцевих жителів, щодо другої сторони — експертів/дослідників — на перший план виходить компетентність. Розглядаючи отримані результати крізь призму жанру та комунікаційної ситуації, доходимо висновків, що передача об’єктивного знання не є основним завданням нарисів, тексти не стільки інформують, скільки конструюють окремий, часом ідеалізований час та простір, в якому реальність поступається узагальненням та стереотипам.Документ Митець та чиновник від культури як об’єкти відображення у публіцистиці Олега Вергеліса (на матеріалі публікацій у газеті ≪Дзеркало тижня ≫ за 2009-2010 роки)(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2011) Стеблина, Наталія Олександрівна; Стеблина, Наталия Александровна; Steblyna, Nataliia O.У статті за допомогою контент-аналізу окреслюються образи чиновника від культури та митця в публіцистиці О. Вергеліса. Встановлюються співвідношення між кількістю позитивних та негативних оцінок. Визначається кількість згадувань про професійну діяльність чиновників/митців та про їх особисті риси.Документ Митець та чиновник від культури як об’єкти відображення у публіцистиці Олега Вергеліса (на матеріалі публікацій у газеті ≪Дзеркало тижня≫ за 2009-2010 роки)(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2011) Стеблина, Наталія Олександрівна; Стеблина, Наталия Александровна; Steblyna, Nataliia O.У cmammi за допомогою контент-аналізу окреслюються образи чиновника від культури та митця в публіцистиці О. Вергелка. Встановлюються співвідношення між кількістю позитивних та негативних оцінок. Визначається кількість згадувань про професійну діяльність чиновників / митців та про їx oco6иcтi риси.Документ Новини чи піар, або Чи можливо дотримуватися професійних стандартів у мережевих ЗМІ?(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2015) Стеблина, Наталія Олександрівна; Стеблина, Наталия Александровна; Steblyna, Nataliia O.У статті досліджується проблема трансформації класичних принципів інформаційної журналістики у мережі. Проводиться зв’язок між режимами роботи 24/7, web first reporting та низьким ступенем ексклюзивності (2,4%- 18%), збалансованості повідомлень (8%- 37%). Також встановлюється залежність між кількістю новин, що публікуються виданням за день, та рівнем ексклюзивності та збалансованості (чим більше новин, тим нижче оцінка за стандарти). Свою особливість має й стандарт оперативності: аби заповнювати стрічку новин протягом дня, журналісти можуть нехтувати своєчасністю. Окрім того, інтернет-видання переважно перепубліковують інформацію з інших онлайн ЗМІ, прес-служб, соціальних мереж. Відповідно інформаційні сайти не генерують власних новин, а поширюють інформацію з інших ресурсів, мінімально обробляючи її, створюючи сприятливий клімат для поширення піар-повідомлень.Документ Поява мультимедійності, гіпертекстуальності та інтерактивності на місцевих інформаційних сайтах, або Як одеські електронні видання опановували мережу (за матеріалами сайтів «Репортер» та «Думская» за 2005-2014 роки)(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Стеблина, Наталія Олександрівна; Стеблина, Наталия Александровна; Steblyna, Nataliia O.Перші мережеві ЗМІ були спочатку копіями офлайнових. Мультимедійність, гіпертекстуальність та інтерактивність почали з’являтися в текстах новин лише із часом. Відповідно існує потреба вивчення того, яким чином і коли новини в інтернеті набули ознак мережевих текстів. Для цього були обрані два найстаріші одеські сайти «Думская.нет» (існує з 2008) та «Репортер» (із 2004), тексти яких були проаналізовані – із першого року заснування до 2014 року. Встановлено, що у випадку із одеськими сайтами новин спостерігаємо певний період – до 2005-2009 рр., коли гіпертекстуальність, інтерактивність та мультимедійність майже не використовуються. Хоча йдеться саме про мережеві ЗМІ, а не ті ЗМІ, що мали офлайнові аналоги й перейшли в мережу. Із 2009-2010 рр. починає зростати кількість гіперлінків та фото, при цьому відео використовуються рідко. Типова новина на одеському сайті сьогодні зазвичай є текстом із однією запозиченою ілюстрацією, тільки кожна 3–5 новина має лінки (на сайтах відсутня тенденція поєднувати весь масив текстів у мережу за допомогою внутрішніх посилань) та без обговорення читачів (за винятком «Думської», що активно використовує коментарі читачів). При цьому немає залежності між ексклюзивністю контенту й новинами, які найбільше коментуються.Документ «Пресрелізм» у місцевій пресі: контекст журналістського матеріалу та особливості сприйняття повідомлень одеських медіа(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2016) Стеблина, Наталія Олександрівна; Стеблина, Наталия Александровна; Steblyna, Nataliia O.У статті вивчається вплив матеріалів, провідним джерелом для яких був прес-реліз, на читачів, для цього шляхом опитування 118 респондентів. Встановлено, що основний вплив пресрелізму не в тому, що читачі запозичують фрейми, наявні у прес-релізі, а у спрямуванні уваги на тих, хто з точки зору автора цього прес-релізу, має бути важливим під час ухвалення рішення. Формування позиції читачів залежить від того, чи подається журналістом бекграунд (зокрема інші позиції щодо того, що сталося). Читаючи якісний матеріал із залученням великої кількості джерел, аудиторія стає більш схильною до того, аби сприймати проблему у ракурсі потреб громадянського суспільства. Aудиторія у переважній більшості випадків вважає достатньою інформацію, яку знаходить у тексті (навіть якщо прес- реліз – єдине джерело інформації у публікацій), відповідно рішення читач ухвалює на основі саме тієї інформації, яку він знайде у газетному тексті.Документ Принципи добору новин мережевими виданнями: як інтернет-журналісти центральних ЗМІ подають інформацію про події у регіонах України(2015) Стеблина, Наталія Олександрівна; Steblyna, Nataliia O.; Стеблина, Наталия АлександровнаУ статті визначаються принципи селекції інформаційних повідомлень інтернет-ЗМІ: майже повна відсутність ексклюзивних джерел, залежність від прес-релізму та гарячих новин, фрагментарність у подачі новин з регіонів. Також укладено рейтинг згадуваності областей України у новинах центральних ЗМІ, визначені провідні теми цих новин та їх джерела. На основі цих даних робиться висновок про те, що інформаційні сайти відмовилися від генерування новин, натомість стають майданчиком, на якому журналісти розміщують передруки – резонансну інформацію з інших джерел.Документ «Світ речей» та «оточення» героїв у романі О. Забужко «Музей покинутих секретів»(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Стеблина, Наталія Олександрівна; Стеблина, Наталия Александровна; Steblyna, Nataliia O.Роман О. Забужко «Музей покинутих секретів», так само як і вся її творчість — художня і публіцистична — присвячені віднайденню минулого — темі, яку можна назвати центральною для мистецтва постколоніальних країн. У науці цей роман розглядався переважно з точки зору жанру, пошуків гендерної ідентичності та побудови окремих образів. Мета нашого дослідження — описати конкретні механізми актуалізації минулого в тексті, зокрема через «оточення» героїв. Встановлено, що герої Забужко віднаходять минуле через зіткнення із «секретами» — речами, які раніше належали близьким для них людям. Намагаючись зрозуміти справжнє значення цих речей, герої опиняються на межі між теперішнім та минулим світом. Тож відновлення минулого, що несправедливо замовчувалося, стає можливим, що й стає сенсом життя для героїв роману.Документ Селективність подачі інформації місцевими інтернет-виданнями у висвітленні візитів перших осіб держави(2013) Стеблина, Наталія Олександрівна; Стеблина, Наталия Александровна; Steblyna, Nataliia O.Працівники інтернет‐видань та прес‐служб відчувають постійну потребу застосовувати свої механізми аналізу популярності повідомлень в аудиторії. Вітчизняні ж науковці не поспішають їм у цьому допомогти, особливо, якщо справа стосується мережі. Маємо переважно дослідження теоретичного характеру та підручники. Саме тому ми пропонуємо підхід до моніторингу інтернет‐новин, який могли б використати у своїй роботі як практики, зокрема працівники прес‐служб та ПР‐агентств, так і теоретики – для вивчення специфіки відбору (селекції ) новин мережевими ЗМІ.Документ Способи подачі новин про літературу журналістами інформаційних агентств (УНІАН та РІА новости)(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2014) Стеблина, Наталія Олександрівна; Стеблина, Наталия Александровна; Steblyna, Nataliia O.В статті прослідковується залежність між способом подачі новин про літературу та низьким рівнем читання у сучасному українському суспільстві. На основі контент-аналізу робляться спостереження щодо незначного ступеня присутності матеріалів про літературне життя, пор івняно із новинами на інші теми (кримінал, політика та ін.). Увага прид іляється і подачі матеріалів про літературу, зокрема проблемі трансформац ії вихідного повідомлення у новину, використанню прийомів, що можуть оживити новину, зробити її доступною та цікавою для читача.Документ Способи представлення позиції комуніканта в письменницькій публіцистиці (на матеpіалі публіцистичних виступів О. Забужко)(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2011) Стеблина, Наталія Олександрівна; Стеблина, Наталия Александровна; Steblyna, Nataliia O.У cmammi вивчаються реалізовані в письменницькій публіцистиці. О. Забужко тип мислення й принципи організації мовлення. Назначено, що позиція комуніканта в публіцистиці письменниці представляється через нову систему знань і цінностей, неоюхідну для трансформування світогляду сучасного читача.Документ СТРАТЕГІЇ PR-ЗВЕРНЕНЬ У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ(Астропринт, 2013) Стеблина, Наталія Олександрівна; Стеблина, Наталия Александровна; Steblyna, Nataliia O.У статті розглядається проблема трансформації PR-текстів у соціальних мережах, визначаються основні прийоми, що їх використовують провідні українські оператори мобільного зв’язку для максимального поширення інформації про бренд у цьому середовищі. Відзначається, що основне завдання PR в соціальних мережах — формування знання про бренду широкої аудиторії. При цьому піарники дбають не лише про просування бренду, а про надання через свою офіційну сторінку корисної та цікавої інформації користувачу соцмереж.Документ Стратегії поводження автора письменницької публіцистики(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2006) Стеблина, Наталія Олександрівна; Стеблина, Наталия Александровна; Steblyna, Nataliia O.Письменницька публіцистика одночасно містить характерні риси публіцистики й художньої літератури. Це творчість письменника, для якого публіцистика є або незнайомою сферою (у тому випадку, якщо письменник ніколи до того не виступав як публіцист) або незвичною сферою (у тому випадку, якщо письменникові доводилося писати публіцистику, але публіцистика не стала для нього провідним типом творчості). Тобто в будь-якому разі той факт, що письменник працює у царині художньої літератури, є визначальним для осягнення природи письменницької публіцистики.Документ Стратегії поводження автора письменницької публіцистики(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2006) Стеблина, Наталія Олександрівна; Стеблина, Наталия Александровна; Steblyna, Nataliia O.Письменницька публіцистика одночасно містить характерні риси публіцистики й художньої літератури. Це творчість письменника, для якого публіцистика є або незнайомою сферою (у тому випадку, якщо письменник ніколи до того не виступав як публіцист) або незвичною сферою (у тому випадку, якщо письменникові доводилося писати публіцистику, але публіцистика не стала для нього провідним типом творчості). Тобто в будь-якому разі той факт, що письменник працює у царині художньої літератури, є визначальним для осягнення природи письменницької публіцистики.Документ То чи є блог жанром? До питання про функціональність мережевих текстів (на матеріалі політичних блогів «Української правди»)(Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, 2016) Стеблина, Наталія Олександрівна; Стеблина, Наталия Александровна; Steblyna, Nataliia O.У статті розглядається проблема жанрового визначення блогів на основі їхньої функціональності. На матеріалі політичних блогів сайту «Українська правда» визначається кількість блогів, що використовують мультимедіа, гіпертекстуальність, а також — інтерактивність (вираховується кількість блогерів, що відповідають на коментарі). Окреслюється типовий політичний блог: пост із незначною кількістю лінків, фото або відео, автор якого рідко відповідає на коментарі. На основі цих даних робляться висновки щодо того, що визначати блоги як специфічне або нове жанрове утворення через мультимедійність, гіпертекстуальність та інтерактивність не є доцільним. Також політичні блоги співвідносяться з різними категоріями медіа: робиться спроба знайти у блогах риси альтернативних, громадських чи офіційних медіа.