Перегляд за Автор "Shvets, Yuliia V."
Зараз показуємо 1 - 5 з 5
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Асоціативний фон класичних густативів(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Ковалевська, Тетяна Юріївна; Швець, Юлія Вікторівна; Kovalevska, Tetiana Yu.; Shvets, Yuliia V.Започатковуючи проєкт ємної асоціативної кваліфікації національного густаторного фонду, у пропонованій розвідці здійснено асоціативний експеримент, де стимулами виступали українські густативи, виокремлені з творів української класиної літератури. Це дало змогу встановити важливі складники української кулінарної культури в їхній психолінгвістичній інтерпретації, унаочнити актуальний асоціативнй фон лексики на позначення їжі та питва, виявити унікальність лінгвоментальних рис українців у густаторному фокусі сприйняття сучасних респондентів. Метою якої є експериментальне встановлення асоціативного фону класичних українських густативів. Сформульована мета передбачала виконання таких завдань: виокремити базові густаторні маркери з контекстів творів української літератури; провести ВАЕ на матеріалі зафіксованих густативів; схарактеризувати отримані слова-реакції за критеріями частотності; на основі отриманих характеристик з’ясувати асоціативний фон густативів та його можливі перетини з лінгвоментальними рисами українців та специфікою української гастрономічної культури. Об’єктом статті є густаторні маркери в їхній психолінгвістичній інтерпретації. Предметом дослідження є отримані асоціації на стимули-густативи. Джерельною базою нашої розвідки є тексти творів української художньої літератури «Енеїда» І. П. Котляревського і «Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького, а фактичним матеріалом - 5 найчастотніших густативів: борщ, брага, бублик, варенуха, вино У статті зроблено висновки про те, що проведений аналіз текстів «Енеїди» І. П. Котляревського і «Кайдашевої сім’ї» І. Нечуя-Левицького дав підстави казати про актуальність густаторної лексики в цих творах та її важливу роль у створенні національного колориту. Використані в асоціативному експерименті густативи дали підстави встановити їхній асоціативний фон, виявити динаміку пріоритетів в асоціюванні (ядрові/периферійні) та зв’язків між стимулами-густативами та реакціями в структурі внутрішнього лексикону респондентів (парадигматичні/синтагматичні), що в цілому ілюструє лінгвоментальні риси українців та їхню культурологічну специфіку на рівні харчосмакових експлікацій.Документ Динаміка густативів на матеріалі твору «Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Швець, Юлія Вікторівна; Shvets, Yuliia V.Самобутня творчість І. Нечуя-Левицького і досі залишається актуальним питанням досліджень та розвідок учених. Існує низка праць, спрямованих на дослідження художнього стилю, мовотворчості, етнокультурного змісту творів митця, адже «мовотворчість І. Нечуя-Левицького – це важливий об’єкт вивчення історії літературної мови, формування її лексичної норми» [7, c. 110], а також лінгвокультурології, епсихолінгвістики тощо. Різні аспекти цих розвідок представлено у працях таких учених: А. Амбіцька [1], В. Власенко [2], С. Єрмоленко [4], Н. Зборовська [5], Р. Іванченко [6], Л. Мялковська [7; 8], І. Приходько [10], Н. Сологуб [11] та ін. Мова героїв твору І.Нечуя-Левицького віддзеркалює національний колорит українців, їхні психо- й етноментальні риси. У зв’язку з цим Л. Мялковська зазначає: «Словник письменника і структура художньої оповіді дають змогу сучасному читачеві не лише уявити традиційний український побут, пізнати народні звичаї, обряди, а й оцінити ширший погляд автора на етнокультурні й соціальні явища тогочасного українського суспільства, які позначалися на долях, характерах конкретних людей» [7, с. 110]. Особливої уваги заслуговують сцени споживання їжі, представлені в контексті творів прозаїка, які ідентифікують автентичність української густаторної культури: «Дивуєшся тій кількості їжі, яку селяни споживають за столом! Це справжні гедоністично-їстівні оргії. Письменник ніби милується цим здоровим поглинанням їжі» [5, с. 60].Документ Лінгвокультурологічна інтерпретація лінгвоментальних складників фразеологізмів із густаторними маркерами (на матеріалі зразків української художньої літератури 18 – 21 ст.)(Назарчук С. Л., 2024) Швець, Юлія Вікторівна; Shvets, Yuliia V.У пропонованій статті проаналізовано фразеологізми з густаторним компонентом (лексикою на позначення їжі та питва), які виокремлено з контекстів творів української художньої літератури 18 – 21 ст. Класифіковано фразеологічні одиниці (ФО) з густаторним компонентом у групи з відповідною семантикою. Окреслено найчастотніші густаторні маркери у межах ФО і на основі отриманих характеристик ідентифіковано унікальні лінгвоментальні риси українців у лінгвокультурологічному аспекті.Документ Семантичні особливості лексики на позначення їжі та питва в Енеїді І. Котляревського: психолінгвістичні й контрастивні інтерпритації(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Швець, Юлія Вікторівна; Shvets, Yuliia V.В нашiй роботi ми дослiджуватимемо входження i функцiонування лексичних запозичень з англійської,німецької,латинської, грецької, тюркських мов на позначення їжі та питва в поемi «Енеїда» Iвана Петровича Котляревського. Ця тема є малодосліджуваною саме в аспектi лексичних запозичень, ми будемо розкривати значення лексем на позначення їжі та питва, прослідковувати їх етимологію та входження в лексику української мови. Творчість І.П. Котляревського цікава для нас,філологів, тим що, він започаткував новий етап формування літературної мови, написавши бурлескно-травестійну поему «Енеїда» розмовною народною мовою. У нашiй роботi ми розглядатимемо лексичнi запозичення на позначення їжі і питва, їхню семантику, процес входження, адаптацiї, змiну значення слова щодо обсягу: звуження, розширення чи змiщення, тому ми вважаємо, що наші дослідження в дипломній роботі є актуальними.Документ Шляхи входження і функціювання лексичних запозичень на позначення їжі та питва у поемі «Енеїда» І.Котляревського(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Швець, Юлія Вікторівна; Швец, Юлия Викторовна; Shvets, Yuliia V.У статті розглянуто функціювання лексичних запозичень на позначення їжі й питва у бурлескно-травестійній поемі «Енеїда» І. Котляревського, подано етимологічний аналіз запозичень, досліджено їхні шляхи входження, виокремлено найчастотніші та маловживані лексеми з метою опису загальної картини поповнення лексичного складу української мови запозиченнями та їхньої ролі в аналізованому художньому творі.