Перегляд за Автор "Rakul, Yulia I."
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Культурно маркована лексика в оригіналі та перекладі роману Горана Петровича «Ситничарница «Код среЋне руке»(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Ракул, Юлія Ігорівна; Rakul, Yulia I.; Новак, Ольга Миколаївна; Novak, Olga M.У статті розглядаються основні прийоми та засоби перекладу культурно маркованої лексики з сербської мови на російську. Вивчається ступінь еквівалентності перекладу, досліджуються лексико-семантичні заміни та трансформації, що дозволяють перекласти безеквівалентну лексику.Документ Прийоми та засоби перекладу національно маркованої лексики в художньому тексті (на матеріалі сербської та української мов)(2023) Новак, Ольга Миколаївна; Ракул, Юлія Ігорівна; Novak, Olga M.; Rakul, Yulia I.Мета дослідження полягає у вивченні способів і прийомів перекладу, що використовуються для передачі сербської культурно-маркованої лексики українською мовою. Завдання дослідження: а) визначити типологічні аспекти культурно-маркованої лексики з перекладацької точки зору; б) виявити культурно марковану лексику в оригіналі роману Горана Петровича «Ситничарница „Код срећне руке“» та проаналізувати способи перекладу й рівень його адекватності; в) виявити труднощі перекладу культурно маркованих одиниць. Матеріал добирався із сербськомовного оригіналу роману (Горан Петровић „Ситничарница „Код срећне руке“) та з його україномовного перекладу А. Татаренко (Горан Петрович «Крамничка «З легкої руки»). Об’єктом дослідження є культурно маркована лексика, Предметом дослідження є прийоми та способи перекладу українською мовою сербської культурно маркованої лексики. Результати: уточнення поняття культурно маркована лексика та фонові знання, виявлення способів перекладу ономастичної лексики, оцінювання рівня адекватності перекладу. Висновки. Аналізований фактичний матеріал дає змогу стверджувати, що власні назви можуть перекладатися різними способами: транскрипція / транслітерація, калькування, підбір еквівалентів (у перекладі ідіом), описовий переклад із конкретизацією, генералізація тощо. Аналізований переклад є цілком адекватним. Перспективу подальших досліджень вбачаємо у розширенні матеріалу вивчення, проведенні порівняльного дослідження кількох перекладів того самого тексту різними, можливо, неспорідненими мовами, а також у теоретичному осмисленні лексики, пов’язаної з фоновими знаннями носіїв певної мови, та її практичному дослідженні.