Перегляд за Автор "Malakhiti, Andrii V."
Зараз показуємо 1 - 6 з 6
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Fighting fakes in the Polish mass media after February 24, 2022(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Tkachenko, Dariia; Malakhiti, Andrii V.; Малахіті, Андрій ВасильовичSince the beginning of the full-scale Russian invasion of Ukraine, fake and disinformation content about the war in Ukraine began to appear on social networks. At the same time, the Media Monitoring Institute confirms that the number of materials published by Polish editors, journalists or public figures, which contain warnings about false information, also increases by almost three times more than such content. IMM estimated that every Pole in the year 15 between March 1 and 13 of this year may have come across alarming disinformation messages at least twice.Документ Висвітлення підриву Каховської ГЕС західними ЗМІ: чому ми програли комунікацію?(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Кузьменко, С.; Малахіті, Андрій Васильович; Malakhiti, Andrii V.6 червня 2023 р. о 7 ранку журналістка Христина Зеленюк [9] мала включення на BBC Radio, вона першою повідомила їм про цю катастрофу. У відповідь вона отримала запитання: «Це точно зробила Росія?», «Під чиїм контролем була Нова Каховка?». Журналістка, певно, була збентежена і не змогла відповісти, чи під російським контролем була Нова Каховка. І після цього у західних ЗМІ розпочався справжній хаос.Документ Вплив російської інвазії на туристичні потоки Греції: вивчення суспільних настроїв та прийняття політичних рішень(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Малахіті, Г.; Малахіті, Андрій Васильович; Malakhiti, Andrii V.Актуальність: дослідити вплив російської пропаганди на ставлення греків до громадян рф і України, а також як це позначилося на туристичній галузі Греції на тлі російсько-українсько війни. З початком повномасштабної війни в Україні, країни Європейського Союзу, включаючи Республіку Греція, були змушені прийняти заходи щодо обмеження видачі туристичних віз російським громадянам. Це рішення було прийнято внаслідок загострення геополітичної ситуації та через занепокоєння стосовно безпеки і стабільності в регіоні.Документ Лінгвокультурологічний концепт біженець у грецькомовному суспільно-політичному і медійному дискурсі(Гельветика, 2024) Сніговська, Оксана Володимирівна; Малахіті, Андрій Васильович; Snigovska, Oksana V.; Malakhiti, Andrii V.Предметом роботи стало дослідження концепту «український біженець» у контексті вивчення мовних засобів його репрезентації у грецькомовному суспільно-політичному і медійному дискурсі. Визначено, що концепт «біженець» є одним із провідних маркерів сучасних викликів і гібридних загроз інформаційній безпеці держав. Його актуалізація зумовлена соціально-політичними факторами, зокрема «кризою біженців» у Європі, оскільки Греція і Кіпр стали країнами, куди спрямувалися численні потоки переселенців на початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. З’ясовано, що концепти «мігрант» і «біженець» є двома різними категоріями на позначення людей, які переселяються в іншу країну. Наведені ключові відмінності між ними. Зокрема, мігранти здійснюють переїзд до іншої країни за економічними мотивами (наприклад, пошук роботи, покращення умов життя, економічні можливості), у той час як переміщення біженців відбувається через наявність реальної загрози для їхнього життя або свободи внаслідок війни, конфліктів, політичних переслідувань, етнічних чи релігійних утисків. Мігрант має статус економічного біженця і потребує відповідних дозволів на проживання та роботу в іншій країні, тоді як біженець має статус особи, яка потребує міжнародного захисту від переслідувань та надання допомоги від організацій, таких як УВКБ ООН. Зазвичай мігрант не має статусу біженця та може бути відправлений назад до країни походження в разі порушення правил проживання. Натомість, біженець має міжнародний захист, відповідно до міжнародного права, та може користуватися правами біженців, включаючи захист від депортації та право на працю. Таким чином, відмінність між мігрантом і біженцем полягає в причинах міграції, статусі та правовому і міжнародному захисті від переслідувань чи загрози для життя. Проте, у медіадискурсі ці концепти часто уживаються як синонімічні. Зроблено висновок, що наративи щодо біженців / мігрантів / переселенців / переміщених осіб різняться в залежності від політичних, економічних, соціокультурних і географічних контекстів і часто протиставлені один одному. Наведено приклади опозиційних наративів і тематичних груп лексичних маркерів та фреймів, що відображають у суспільно-політичному дискурсі офіційну позицію влади і громадянського суспільства – у контенті соціальних мереж і медіадискурсу. Узагальнено, що битва наративів щодо означеного концепту у сучасному світі виявляється нагальною і складною проблемою, яка відображає суперечливість і різноманітність поглядів та підходів до цього питання.Документ Наративи міжнародної конфліктності: кейс грецько-албанських відносин(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Ряполов, Сергій; Riapolov, S. D.; Малахіті, Андрій Васильович; Malakhiti, Andrii V.Актуальність дослідження обумовлен тим, що відносини між Грецією та Албанією мають довгу історію, що характеризується як співпрацею, так і напруженістю. Після розпаду Османської імперії та створення національних держав на початку ХХ століття двосторонні відносини розвивалися на тлі територіальних суперечок і проблем з етнічними меншинами, які проживають за їхніми кордонами. Ключові проблеми, які визначали їхні стосунки протягом ХХ століття, включають проблеми Північного Епіру та Чаму. Після Балканських воєн і створення Албанії як держави виникла напруга, оскільки грекомовні православні християни на півночі Епіру підпорядковувалися албанцям, а албанськомовні мусульмани в Чамерії мали стати громадянами Греції. Під час Другої світової війни Італія напала на Грецію з території Албанії, що спричинило відсутність дипломатичних відносин до 1971 року; також під час Холодної війни Албанія та Греція знаходились у ворогуючих таборах, оскільки в Албанії існував комуністичний режим. У період після Холодної Війни Греція відігравала роль регіонального лідера заохочувала Балканські країни до євроінтеграції, а також до вступу у НАТО, але економічна криза (20082012) в Греції відвернула її увагу від балканських справ, звільнивши простір для інших регіональних гравців. Останні події, такі як арешт новообраного грецького мера Хімари та тиск Греції на Албанію у контексті можливого гальмування переговорів про вступ до ЄС, призвели до нового загострення у відносинах. Обидві країни мають різні уявлення та стереотипи одна про одну, що ускладнює дипломатичні зусилля. Підсумовуючи, грецько-албанські відносини є складним випадком, на який впливають історичні образи, націоналістичні настрої та сучасна геополітична динаміка. Важливим фактором є неврегульованість морського кордону та занепокоєння греків щодо проекту «Великої Албанії». Незважаючи на труднощі, обидві країни врегульовують розбіжності, щоб підтримувати співпрацю в рамках НАТО, одночасно вирішуючи застарілі проблеми.Документ Іноземна мова у дипломатичній практиці та міжнародному спілкуванні (новогрецька мова)(2023) Сніговська, Оксана Володимирівна; Малахіті, Андрій Васильович; Snigovska, Oksana V.; Malakhiti, Andrii V.Методичні вказівки розраховані на поглиблене вивчення тем із навчальної дисципліни «Іноземна мова у дипломатичній практиці та міжнародному спілкуванні (новогрецька мова» і були розроблені відповід- но до робочої програми та силабусу для здобувачів ступеня вищої освіти «магістр» спеціальності 291 «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії». Основна мета розроблення методичних вказівок – надати методичну допомогу здобувачам вищої освіти у підготовці та вивченні тем практичних занять та у процесі самостійної роботи.