Перегляд за Автор "Korobchuk, Anna S."
Зараз показуємо 1 - 16 з 16
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Варвара Платонівна Кандиба (Фредерікс) – керівниця Одеського інституту імператора Миколи I(2020) Коробчук, Анна Сергіївна; Korobchuk, Anna S.; Коробчук, Анна СергеевнаОднією з найвидніших персон серед персоналу Одеського інституту імператора Миколи I (Одеського інституту шляхетних дівчат) була Варвара Платонівна Кандиба. Метою статті є розкриття професійної діяльності В. П. Кандиби на посаді керівниці Одеського інститут імператора Миколи I, а через призму біографії простежити окремі моменти функціонування закладу освіти. Наукова новизна полягає в тому, що вперше було досліджено біографію В. П. Кандиби. За 29 років, що майже третина від усього часу існування закладу освіти керівництво очолювала Варвара Платонівна Кандиба. Педагогиня, не зважаючи на складні роки в історії імперії виховала цілу плеяду дівчат, які у майбутньому реалізували себе у різноманітних сферах життя. Заступила на високу та відповідальну посаду, будучи випускницею одного з Інститутів шляхетних дівчат, що дало можливість знати специфіку виховання та освітнього процесу в закритій установі.Документ Василий Витальевич Шульгин о социально-економических проблемах в Российской империи (выступления в III-ей Государственной Думе)(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2015) Коробчук, Анна Сергеевна; Коробчук, Анна Сергіївна; Korobchuk, Anna S.; Шкляев, Игорь МихайловичУ статті автор розглядає погляди Василя Віталійовича Шульгіна у ІІІ-й Державній Думі та аналізує його пропозиції щодо державного устрою Російської імперії. Діяльність Шульгіна В.В. акцентувалася на таких актуальних питаннях того часу, як назрівання революційної ситуації в суспільстві, фінансова політика, проблема введення "сухого закону", національне питання. Автор показує застереження Василя Віталійовича з приводу висунутих Державною Думою законопроектів.Документ Весільний обряд в с. Ройлянка, Саратського району Одеської області (за матеріалами фонду П. Т. Маркушескького)(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Коробчук, Анна Сергіївна; Korobchuk, Anna S.; Коробчук, Анна СергеевнаУ даній статі на основі матеріалів фонду П. Т. Маркушескького автор розглядає особливості весільної обрядовості в селі Ройлянка, Саратського району, Одеської області. Наведений пісенний супровід окремих деяких обрядів, притаманний для даної місцевості. Автор робить висновки, які підкреслюють важливість весільної обрядовості на сьогодні.Документ Газета “Одесский вестник” (1827–1894) як історичне джерело з історії Одеського Інституту шляхетних дівчат(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2020) Коробчук, Анна Сергіївна; Korobchuk, Anna S.; Коробчук, Анна СергеевнаМетою статті є аналіз джерелознавчої інформації на шпальтах газети «Одесский вестник» для вивчення теми «Історія Одеського інституту шляхетних дівчат». Наукова новизна полягає в тому, що вперше було здійснено пошук за даною тематикою в одному з провідних місцевих видань. Отже, публікації в «Одесском вестнике» є допоміжним джерелом з історії Одеського інституту шляхетних дівчат. Статті в газеті «Одесский вестник» доповнюють наявні архівні та статистичні документи, що стосуються функціонування закладу освіти. Газета періодично висвітлювала новини та оголошення Інституту. У різний час вони знаходили своє місце в різних рубриках: «Внутрішні відомості», «Повідомлення», «Місцева хроніка», «Оголошення».Документ Державний устрій Росії в політичних ідеях В.В. Шульгіна (за матеріалами ІІ – IV Державної думи))(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2016) Коробчук, Анна Сергіївна; Коробчук, Анна Сергеевна; Korobchuk, Anna S.Василь Віталійович Шульгін – «монархіст», «білий», «чорносотенець», «антисеміт». Саме такі кліше були прив’язанні до цього політичного діяча за радянських часів. Однак чи дійсно вони характеризують його політичну позицію зробимо спробу розібратися! Після революційних подій 1905-1907 рр. здавалося б, імперська монархічна влада поступилася, і з'явився промінь надії, на те що трьохсотрічне керівництво зважилося на те, щоб розділити повноваження з народом. У підданих почалось зароджуватися усвідомлення того, що не можна жити за старою системою Державного устрою, яка вже втратила свою актуальність в багатьох країнах світу. Затихла війна з царизмом і на перший раз обійшлося без шибениці і гільйотини. І цар на той момент свої обіцянки виконав, а присутні депутати в своїй більшості ні.Документ Діяльність представника російської політичної еліти В. В. Шульгіна в 1919 р.(2017) Коробчук, Анна Сергіївна; Коробчук, Анна Сергеевна; Korobchuk, Anna S.В статті автор розкриває діяльність В. Шульгіна в 1919 році. Характеризує публікації Василя Віталійовича в газеті "Киевлянин". Автор розглядає взаємовідносини В. Шульгіна з іншими політиками.Документ Одеський інститут шляхетних дівчат (1828-1920 рр.): еволюція правил прийому(2019) Коробчук, Анна Сергіївна; Korobchuk, Anna S.; Коробчук, Анна СергеевнаОдеський інститут шляхетних дівчат (далі – Інститут) – закритий привілейований заклад освіти на півдні Російської імперії, який належав до першого розряду відомства установ імператриці Марії Федорівни. Два десятиліття до його виникнення існував заклад освіти під назвою «дівочий пансіон», який знаходився під єдиним керівництвом з «чоловічим пансіоном», але їхня неефективність призвела до їх трансформації і утворення Інституту шляхетних дівчат. До подібних станових закладів, як і до всіх інших, існували правила прийому. На тлі змін цих правил спробуємо побачити окремі риси еволюції самого закладу, адже критерії відбору мали власну специфіку та зазнавали змін протягом усього часу існування цієї інституції.Документ Особливості дошкільного виховання в селах Кодимського району в 30-50-і роки ХХ ст.(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2014) Коробчук, Анна Сергіївна; Коробчук, Анна Сергеевна; Korobchuk, Anna S.Спираючись на проведене практичному дослідженні в Кодимському районі Одеської обл. автор показує головні тенденції в вихованні дітей в даному регіоні.Документ Періодика на книжковій полиці інститутки (за матеріалами бібліотеки Одеського інституту шляхетних дівчат)(2021) Коробчук, Анна Сергіївна; Korobchuk, Anna S.; Коробчук, Анна СергеевнаПочинаючи з 1829 р. Одеський інститут шляхетних дівчат (далі – Інститут) функціонував в системі закладів освіти Відомства установ імператриці Марії Федорівни (ВУІМ). Специфіка подібних закладів полягала в тому, що кожен день панянки у стінах установи суворо регламентувався внутрішніми правилами. Література, що потрапляла до інституції, не була випадковою, а її зміст відповідав загальним правилам організації освітнього процесу. На «книжковій полиці» панянки розміщувалися підручники, журнали та художня література. Чільне місце відводилося періодичним виданням з бібліотеки закладу. Тому за допомогою періодичних видань бібліотеки Інституту спробуємо простежити, чим цікавилася інститутка на дозвіллі та з яких галузей знань вона мала змогу поповнити власний «багаж знань».Документ Погляди В.В. Шульгіна на вищу міру покарання(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2016) Коробчук, Анна Сергіївна; Коробчук, Анна Сергеевна; Korobchuk, Anna S.; Шкляєв, Ігор МиколайовичУ статі автор розглядає позицію депутата Державної Думи Російської імперії II-IV скликання В.В. Шульгіна, щодо вищої міри покарання. Розкриває лінію аргументації його противників і соратників стосовно розглянутого питання. Акцентує увагу на аналізу тогочасних подій в Думі В.В. Шульгіним у його власних спогадах. Наводить приклад, який підтверджує актуальність даного розгляду цього питання на пострадянському просторі.Документ Политика «государственного антисемитизма» в Российской империи начала XX в. (по работе В. В. Шульгина «Что нам в них не нравится»)(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2015) Коробчук, Анна Сергеевна; Коробчук, Анна Сергіївна; Korobchuk, Anna S.Статья посвящена книге В. В. Шульгина « Что нам в них не нравиться» и раскрывает точку зрения автора на проблему антисемитизма в Российской империи начала XX века. Сделана попытка анализа проблемы и путей ее решения в данный период.Документ Публіцистика В. В. Шульгіна в газеті «Киевлянин» під час історичного перелому 1917 р.(2018) Коробчук, Анна Сергіївна; Коробчук, Анна Сергеевна; Korobchuk, Anna S.; Шкляев, Игорь НиколаевичВ статті автор аналізує діяльність В. В. Шульгіна в сімейному дітищі газети «Киевлянин». Розкриває ідеї публіциста та політика В. В. Шульгіна щодо подальшого політичного та економічного розвитку постімперського державного утворення. Автор розмірковує над питанням приналежності В. В. Шульгіна до рядів «антисемітів» та «монархістів» в досліджуваний період.Документ Розвиток театрального життя в місті Кременчук у першій половині ХХ століття(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2014) Коробчук, Анна Сергіївна; Коробчук, Анна Сергеевна; Korobchuk, Anna S.; Шкляєв, Ігор МиколайовичУ статті автор наводить тенденції розвитку театрального мистецтва в місті Кременчук у пер. пол. XX ст. Характеризує особливості театрального життя в період скрутної ситуації в країні. Показує взаємозв'язок занепаду культурного життя міста, на прикладі, припинення існування театру в Кременчуці. Показує початок театральної діяльності Л.О. Утьосова в місті.Документ Трансформація політичного кредо державного діяча В.В. Шульгіна в 1878 ‒ 1920 рр.(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2019) Коробчук, Анна Сергіївна; Korobchuk, Anna S.; Коробчук, Анна СергеевнаОб’єкт дослідження: історичний портрет В. В. Шульгіна. Предмет дослідження: становлення та еволюція політичних поглядів В. В. Шульгіна наприкінці 1890-х-1920 рр. Хронологічні рамки роботи, які охоплюють період з 1878-1920 рр. визначаються періодом становлення політичних поглядів В. В. Шульгіна та початком періоду еміграції в біографії політичного та громадського діяча. Територіальні межі роботи охоплюють територію Російської імперії кінця XIX ст. і до її падіння в 1 вересня 1917 р., а також постімперській простір до 1920 р. Мета: базуючись на наявних джерелах та літературі охарактеризувати трансформацію політичних поглядів депутата II‒IV Державних дум Російської імперії, публіциста, редактора газети «Киянин» (з 1913 р.), одного з ідеологів білого руху ‒ В. В. ШульгінаДокумент Інституціоналізація жіночої освіти на півдні України у XIX – на поч. XX ст.: історія Одеського інституту шляхетних дівчат(2021) Коробчук, Анна Сергіївна; Korobchuk, Anna S.; Коробчук, Анна СергеевнаПочаток XIX ст. для м. Одеси відзначився урбанізацією та бурхливим економічним зростанням. Виникла нагальна потреба в появі освітніх закладів, що надавали початкову та середню освіту мешканцям регіону. Жіноча освіта у цей час залишалася привілейованою в імперії. У 1764 р. з ініціативи імператриці Катерини II було засновано «Императорское воспитательное общество благородных девиц» (Смольний інститут), яке стало першим в Російській імперії жіночим закладам освіти [4]. Мета: Охарактеризувати Одеський інститут шляхетних дівчат як окремий відомчий привілейований, закритий навчальний заклад для дівчат, який існував з 1829 р. і припинив своє існування в 1920-і рр. та визначити його місце в історії сучасних закладів вищої освіти (ЗВО).Документ Історія жіночої освіти на півдні України у XIX – на початку XX ст.: Одеський інститут шляхетних дівчат(2023) Коробчук, Анна Сергіївна; Korobchuk, Anna S.Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії з галузі знань 03 «Гуманітарні науки» за спеціальністю 032 «Історія та археологія». – Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, Одеса, 2023. У першому розділі дисертації проаналізовано відповідну історіографію з історії жіночої освіти на теренах сучасної України та Російської імперії. Авторка аналізує наявний комплекс архівних документів з будівельної історії установи, особові справи персоналу і пансіонерок тощо. Зазначається, що для розкриття питань повсякденного життя інституток важливо залучити до комплексу джерел мемуари, щоденники, листівки. Систематизовано документальні та наративні джерела, а також матеріали періодичних місцевих видань. У першій частині другого розділу розглядається процес інституціоналізації жіночої освіти та управління Одеським інститутом шляхетних дівчат. Друга частина цього розділу присвячена проблемним питанням функціонування установи. Автор визначає джерела фінансування закладу освіти, місця розташування закладу. У третьому розділі розглядається освітній процес в Інституті. Виділяється особливий вплив релігії та курсу Закону Божого на життя пансіонерок. Також досліджується процес викладання гуманітарних дисциплін (грецька мова, новогрецька, італійська, німецька мова та література, французька мова та література та історія). Важливою віхою модернізації освітнього процесу стало збільшення ролі точних та природничих дисциплін (математика, природознавство, географія, фізика). Традиційним для інституток було опанування витончених мистецтв (танці, музика, гімнастика, співи тощо), котрі розглядаються в частині 3.4. У четвертому розділі досліджується специфіка повсякденного життя вихованок привілейованого закритого жіночого закладу освіти. Особливу роль в житті вихованок відігравав храм св. Олександри, що функціонував при інституції. Низка благодійників піклувалися про долю структурного підрозділу Інституту. У святкові дні до стін храму навідувалися поважні гості міста. Приділяється увага особливостям прийняття дівчини до Одеського інституту. Важливою подією в житті кожної пансіонерки були випускні бали, котрі розглядаються в частині 4.3. У завершальному пункті аналізуються життєві долі низки інституток. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертаційна робота є першим комплексним дослідженням діяльності Одеського інституту шляхетних дівчат. Під час експериментальних досліджень був опрацьований комплекс архівних джерел та виявлено видання з бібліотеки Одеського інституту шляхетних дівчат. Уперше було запроваджено до наукового обігу комплекс архівних джерел Державного архіву Одеської області та Російського державного історичного архіву; схарактеризовано історію Одеського інституту шляхетних дівчат як самостійного закладу освіти, котрий виник на базі «дівочого пансіону» (1805) та припинив роботу в 1920 р. Уточнено і доповнено: дату заснування Одеського інституту шляхетних дівчат; тривалість освітнього процесу вихованок інституції. Дане дисертаційне дослідження доповнює вивчені аспекти з історії освітніх закладів півдня України та жіночих закладів освіти в регіоні та Російської імперії. Автор вказує на тривалість освітнього процесу вихованок інституції. У висновках підкреслюється, що Одеський інститут шляхетних дівчат був самостійним, привілейованим жіночим закладом освіти на півдні України. Інститути перебували під контролем Відомства установ імператриці Марії Федорівни. Функціонування цього закладу освіти демонструє перехід від домодерного та патріархального суспільства до модерного і рівноправного. Відповідно їхня поява ознаменувала як розвиток традиційного сімейного устрою у майбутньому житті вихованок, так і розширення нових можливостей для самореалізації дівчини в модерному суспільстві. Важливо, що одним з головних факторів припинення існування установи є падіння імперської влади та неможливість швидкої трансформації в нових історичних реаліях. Одеський інститут шляхетних дівчат відіграв непересічну роль в історії модерного українського міста Одеси. Важливе значення для формування міського середовища Одеси на початку XIX століття відігравали іноземці-переселенці та купці. Зокрема, це формувало специфіку вказаного вище закладу освіти, бо до лав інституток мали змогу потрапити не лише дворянки, але й купецькі доньки. У період передісторії установи приймали до лав інституції гречанок, котрі мали змогу вивчати рідну мову та притримуватись традиційного віросповідання. У результаті вивчення теми, авторка вважає доцільним поділити час функціонування Одеського інституту шляхетних дівчат на наступні періоди: 1805-1829 – передісторія інституції, зародження закладу освіти, 1829-1856 – становлення Інституту, 1856-1914 – період розквіту установи, 1914-1920 – час занедбання та припинення існування Одеського інституту шляхетних дівчат. В 1898 установа отримала назву Одеський інститут імператора Миколи I. У процесі революційних подій діяльність закладу була зведена нанівець. Інструментарій, що його опановували під час навчання в Одеському інституті шляхетних дівчат, надавав більше змоги їх самореалізації у дорослому житті. У модерному суспільстві у колишніх пансіонерок була змога проявити себе не лише в якості дружини та матері знатного чоловіка, але й розкритися на педагогічній ниві та інших професіях. Низка вихованок отримували можливість познайомитися під час урочистостей в Інституті зі своїм майбутнім чоловіком. Функціонування станових закритих закладів жіночої освіти у XIX столітті було важливим на момент їх активної діяльності. Одеський інститут, як інші заклади освіти, які входили до Відомства установ імператриці Марії надавали можливість отримати лише обмежений комплекс знань, звертаючи увагу на естетичне виховання. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані при викладанні курсів з «Історії Одещини» та розробці вибіркових курсів «Історія освіти та науки в Україні», «Історії жіночої освіти в Україні». Фрагменти дисертаційного дослідження є корисними при розробці екскурсійних маршрутів по м. Одесі. Також загальні висновки з теми можуть доповнювати загальні та спеціальні праці з історії України.