Перегляд за Автор "Kharytonova, Yuliia V."
Зараз показуємо 1 - 15 з 15
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Analysis of transitional waters on Ukrainian Black Sea shelf by zooplankton indicators (on the example of the Danube Delta)(2019) Kharytonova, Yuliia V.; Харитонова, Юлія ВадимівнаTransitional waters are surface water bodies near the mouths of rivers that are partially saline because of their proximity to coastal waters and are largely influenced by freshwater flows according Marine Strategy Framework Directive – MSFD (2008).Документ Current state and long-term changes in the mesozooplankton community of the Ukrainian and Georgian parts of the Black Sea as indicators of its ecological status(2021) Kharytonova, Yuliia V.; Nabokin, M. V.; Mgeladze, M. M.; Vadachkoria, P. A.; Dyadichko, V. G.; Харитонова, Юлія ВадимівнаWater quality assessment is a key task of any measures in the field of water use, environmental management and protection. Thus, it is necessary to conduct systematic monitoring to assess the ecological state in the marine waters and to develop a strategy for its recovery. Anthropogenic impacts of various types leading to eutrophication and pollution of the Black Sea are changing the main characteristics of all components of the aquatic ecosystem. Zooplankton plays a key role in the pelagic food web. This article presents the results of the research on the state of zooplankton which was conducted during the Ukrainian-Georgian expedition in the framework of the international project “Emblas-plus” during 2016, 2017 and 2019. The ecological quality class of the investigated Black Sea waters was determined by the zooplankton integrated index (IZI). In Ukrainian waters in total, 49 taxa of zooplankton were registered. In 2017 taxonomic composition of zooplankton was more diverse (36 taxa in 2016, 35 in 2019). In Georgian waters in 2019, 40 taxa of mesozooplankton were registered, most of them are widespread forms in the Black Sea. The most diverse group is Crustacea (Cladocera and Copepoda).The most prevalent crustaceans were the eurythermic species, an important representative of forage zooplankton – Acartia (Acartiura) clausi Giesbrecht, 1889 and two thermophilic species of Calanoida – Acartia (Acanthacartia) tonsa Dana, 1849 and Centropages ponticus Karavaev, 1895. In Ukrainian waters average abundance and biomass of zooplankton in 2019 was similar to those in 2016 and much higher than in 2017. Dominant taxa and spatial distribution of zooplankton in 2019 were similar to those in 2016 and 2017. Average biomass of forage zooplankton in 2019 was approximately 10 times higher than in 2016 and 2017. In the Georgian coastal waters annual average abundance and biomass of mesozooplankton decreased, due to a sharp decline in the abundance of Noctiluca scintillans (Macartney) Kofoid & Swezy, 1921. It was found that at most of the stations the dominant role in the formation of zooplankton biomass was played by the organisms of forage zooplankton. By the IZI index, the subdivision Northwestern Black Sea Bays had “Good”, “Poor” and “Moderate” water quality in spring, summer and autumn respectively. The subdivision’s deepwater shelf and shallow shelf had “Bad” water quality. The subdivision Danube-Dnieper interfluve coastal waters had “High” water quality. The Danube Avandelta area had “High”, “Good” and “High” water quality in spring, summer and autumn respectively. The best ecological class status was in 2019 and the worst – in 2016. The main tendencies in changes in the mesozooplankton community in the Black Sea are decrease in the percentage of N. scintillans in the total zooplankton biomass and increase in the percentage of Copepoda. Those tendencies indicate decrease in the pressure of the negative eutrophication factor and show positive changes in the forage base of commercial planktophagous fish and the ecological status of the Black Sea watersДокумент Dynamics of abudance and biomass of Oithona davisae (Ferrare F. D. & Orsi, 1984) in the Danube region in 2016-2019(2021) Харитонова, Юлія Вадимівна; Kharytonova, Yuliia V.; Dyadichko, V. G.Introduction of new species into a water is one of the most pressing environmental problems of marine biology. Accidental introduction of alien species is recognized as the most powerful form of anthropogenic impact on the Black Sea ecosystem. From time to time, Mediterranean species of copepods have been recorded in the Black Sea plankton near the Bosporus area.Документ Long-tearm changes of Copepoda (Crustacea) abundance and biomass in the Danube and Odessa regions of the Black sea as indicator of water quality(2021) Kharytonova, Yuliia V.; Dyadichko, V. G.; Харитонова, Юлія ВадимівнаCopepoda are the most important zooplanktonic group constituting the primary food for fish larvae and some fishes. Copepoda have the longest life cycles among the Black Sea mesozooplankton, so their biomass and percentage of total zooplankton biomass is greatly reduced by eutrophication. The percentage of Copepoda from the total biomass of zooplankton is a reliable indicator of the ecological status of the water bodies. For the Black Sea marine waters the indicator of “good” ecological status (GES) is the average annual biomass of Copepoda, which exceeds 45% of the total biomass of zooplankton. Changes of total biomass of zooplankton, biomass of Copepoda, the abundance and biomass of dominant species – Oithona davisae Ferrari F. D. & Orsi, 1984, Acartia (Acartiura) clausi Giesbrecht, 1889 and A. (Acanthacartia) tonsa Dana, 1849 in the Danube and Odesa marine regions from 1970 to 2019 were analysed. Also the ecological quality class in the Nort-Western part of Black sea by Copepoda indicators from 2004 to 2017 were established according to Water Framework Directive US. The total zooplankton biomass had been decreasing in Ukrainian waters and % of Copepoda from total zooplankton biomass was increasing. These tendencies shown a positive change in the forage base of commercial planktophagous fishes and ecological class status of the investigated aquatories. The abundance and biomass of O. davisae, A. clausi and A. tonsa were decreased from 2016 to 2019. The highest values of their metrics were in 2016 and the lowest rates observed in 2019.O. davisae, A. clausi and A. tonsa were the main components of copepods number and biomass. The Acartia species formed higher part of Copepoda biomass than O. davisae. The ecological state was “good” (GES) only in Danube-Dnieper coastal waters and Danube delta in 2004–2017 where Copepoda formed more than 45 % of total zooplankton biomass. In waters of Northwester Black Sea bays, shallow and deepwater shelfs the ecological state was “Bad” (notGES), the part of Copepoda was lower than 45 %.Документ Zooplankton of the nort-western part of the Black sea in 2016-2019 and assessment of the quality of the environment by its indicators(2020) Kharytonova, Yuliia V.; Nabokin, M. V.; Харитонова, Юлія ВадимівнаAnthropogenic impacts of various types leading to eutrophication and pollution of the Black Sea are changing the main characteristics of all components of the aquatic ecosystem. Zooplankton plays a key role in the pelagic food web, since it binds primary producers of organic matter (phytoplankton), bacterioplankton and higher trophic levels (mainly fish).Документ Аналіз екологічного стану північно-західної частини Чорного моря за показниками зоопланктону згідно зі стандартами Директиви ЄС про морську стратегію(2020) Харитонова, Юлія Вадимівна; Дядичко, Василь Геннадійович; Kharytonova, Yuliia V.Зоопланктон – ключова ланка у будь-якій водній екосистемі, кількісний та якісний стан якої є важливим показником біорізноманіття та якості водного середовища в цілому. Зоо- планктон відіграє важливу роль у пелагічній харчовій мережі, оскільки він пов’язує первинних виробників органічної речовини (фітопланктон) і більш високі трофічні рівні (переважно риб) (Александров, Харитонова, 2019a).Документ Аналіз перехідних вод українського шельфу Чорного моря за індикаторами зоопланктону (на прикладі дельти Дунаю)(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2019) Харитонова, Юлія Вадимівна; Kharytonova, Yuliia V.За результатами багаторічного моніторингу стану зоопланктону в межах узмор'я української частини Дунаю, проаналізовано якість водного середовища перехідних вод в районі взаємодії «річка-море». Якість води визначали в різні сезони року за п'ятибальною шкалою екологічного стану від відмінного до поганого, у відповідність до критеріїв Водної Рамкової Директиви ЄС. У період з 2004 по 2017 рік екологічний стан перехідних вод в районі дельти Дунаю за інтегральним станом зоопланктону змінювався від середнього до доброго.Документ Багаторічні зміни біомаси Noctiluca scintillans (Macartney) Kofoid & Swezy, 1921, Dinophyceae, Noctilucales в Одеському та Дунайському районах Чорного моря як показника якості водного середовища(2021) Харитонова, Юлія Вадимівна; Набокін, М. В.; Дядичко, В. Г.; Kharytonova, Yuliia V.; Nabokin, M. V.; Dyadichko, V. G.Оцінка якості води є ключовим завданням будь-яких заходів у галузі водокористування та проведення природоохоронних дій у водоймах. Організми зоопланктону є чутливими до змін у навколишньому середовищі та можуть використовуватися в якості показників екологічного стану водних екосистем. Одним із таких організмів є гетеротрофна динофлагеллята Noctiluca scintillans (Macartney) Kofoid & Swezy, 1921, Dinophyceae, Noctilucales. N. scintillans є компонентом мезозоопланктону Чорного моря, що не входить до кормової бази риб-планктофагів та характеризується коротким життєвим циклом. Через це вона отримує перевагу в евтрофних умовах та може використовуватися як індикатор підвищення трофності водойми. Для визначення якості досліджуваних акваторій Чорного моря був використаний показник біомаси ночесвітки N. scintillans (%) від загальної біомаси зоопланктону. Починаючи з 1970-х років (періоду гіперевтрофікації) і по 2010-ті роки, % біомаси N. scintillans від загальної біомаси зоопланктону в Чорному морі з кожним роком зменшувався з 60% до 10% в Одеському регіоні (Дніпро-Бузький район) та з 90% до 15% в Дунайському районі. Такі зміни свідчать про зменшення впливу негативного чинника евтрофікації та показують позитивні зміни в кормовій базі промислових риб-планктофагів та екологічному стані акваторії Чорного моря в цілому. Екологічний стан якості (ДЕС/НеДЕС) визначали в таких районах Чорного моря: північно-західні затоки Чорного моря, глибоководний шельф, шельфова зона та авандельта Дунаю. «Добрий» екологічний стан (ДЕС) за показником % N. scintillans від загальної біомаси зоопланктону спостерігався в усіх досліджуваних акваторіях Північно-західної частини Чорного моря, так як відсоткова доля N. scintillans від загальної біомаси не перевищувала 30%.Документ Використання зоопланктону для визначення якості морських прибережних вод на прикладі північно-західної частини Чорного моря(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Харитонова, Юлія Вадимівна; Kharytonova, Yuliia V.Дисертація присвячена вивченню багаторічних змін та сучасного стану зоопланктону північно-західної частини Чорного моря (ПЗЧМ), а також встановленню екологічного стану прибережних, транзитних та морських вод північно-західної частини Чорного моря. Проаналізовані багаторічні (з 1955 по 2019 рік) зміни таксономічного складу та кількісних показників зоопланктону у прибережних, шельфових та відкритих водах української частини Чорного моря. Виявлено, що у 2019 році в прибережній частині ПЗЧМ таксономічний склад зоопланктону був більш різноманітним (49 таксонів), у порівнянні з 2016 (35 таксонів) та 2017 роками (39 таксонів). Середня чисельність та біомаса зоопланктону у 2019 році (19641,8±3508,2 екз.⋅м-3 та 281,1±54,8 мг⋅м-3) була подібною до 2016 року (10299,1±2058,2 екз.⋅м-3 та 182,6±54,8 мг⋅м-3) та набагато вищою, ніж у 2017 році (1713,9±406,5 екз.⋅м-3 та 29,9±14,6 мг⋅м-3). Проведено історичний аналіз основних індикаторних показників зоопланктону: загальної біомаси зоопланктону, біомаси та чисельності Noctiluca scintillans (Macartney) Kofoid & Swezy, 1921, а також веслоногих ракоподібних (Copepoda) та їх основних представників: Oithona davisae Ferrari F.D. & Orsi, 1984, Acartia clausi Giesbrecht, 1889 та Acartia tonsa Dana, 1849 як основних компонентів кормового зоопланктону. Виявлено, що в ПЗЧМ з 1955 по 2019 рік найбільші показники біомаси зоопланктону спостерігались в період найбільшої евтрофікації з 1970 по 1980 рік. Тільки з 2000-х років спостерігалось зменшення загальної біомаси зоопланктону.Біомаса веслоногих ракоподібних була майже на одному рівні і практично не змінювалась з 1970 по 2000 рік, а з 2011 року значно зросла. Найбільші значення біомаси N. scintillans спостерігались від 70-х до 90-х років, коли її частка сягала понад 60–70% від загальної біомаси зоопланктону. Починаючи з 2008–2011 років цей показник не перевищував 10% в Одеському та 15% – в Дунайському регіонах Чорного моря. Виявлено, що загальна біомаса зоопланктону та частка N. scintillans від загальної біомаси зменшились в ПЗЧМ, а частка Copepoda – збільшилась. Ці тенденції свідчать про позитивні зміни в кормовій базі промислових риб- плантофагів та покращенню екологічного стану досліджувальних акваторій. Уперше для України була розроблена класифікація порогових значень (thresholds value) інтегрального показника зоопланктону для оцінки екологічного стану транзитних, прибережних та морських екосистем. Для досліджуваних акваторій ПЗЧМ (9 районів та всіх біологічних сезонів) був встановлений екологічний статус-клас за п’ятьма категоріями від відмінного (high) до поганого (bad) відповідно до вимог Водної Рамкової Директиви ЄС (WFD). Оцінено екологічний стан досліджуваних акваторій ПЗЧМ у 2004–2019 роках згідно з вимогами Директиви про Морську Стратегію (МSFD 2008/56/EC) за окремими метриками зоопланктону. За показниками загальної біомаси зоопланктону та частки Copepoda (%) від загальної біомаси зоопланктону добрий екологічний стан (GES) виявлено тільки в водах заток північно-західної частини Чорного моря та в авандельті Дунаю, всі інші акваторії показали поганий екологічний стан (NotGES). За показником частки N. scintillans від загальної біомаси зоопланктону добрий екологічний стан спостерігався в усіх досліджуваних регіонах Чорного моря. Оцінено екологічний стан за інтегральним показником зоопланктону. Встановлено, що у 2004–2019 роках Придунайсько-Дністровські прибережні води мали найвищий клас екологічного статусу, порівняно з іншими акваторіями ПЗЧМ.У прибережних водах ПЗЧМ у 2016, 2017 та 2019 роках більшість акваторій мали поганий екологічний статус-клас, крім Дунайського регіону. Шельфові та відкриті води у 2016 році показали поганий клас екологічного статусу, а у 2017 та 2019 роках – відмінний. Виявлено, що в останні роки дослідження екологічний стан прибережних, транзитних та морських акваторій значно покращився, що узгоджується зі встановленням «нової екологічної норми» в ПЗЧМ. Надані рекомендації щодо проведення національного моніторингу транзитних, прибережних та морських екосистем України з використанням інтегрального показника зоопланктону. Також запропоновані практичні рекомендації використовуються для визначення екологічного стану водних екосистем в інших країнах Європейського Союзу та країнах-учасниках «EMBLAS-plus».Документ Значення зоопланктону при моніторингу та визначення екологічного стану морських вод України за стандартами Директиви ЄС про Морську Стратегію(2020) Харитонова, Юлія Вадимівна; Kharytonova, Yuliia V.Для оцінки напряму перебігу екологічних процесів у водоймах України та розробки стратегії їх оздоровлення необхідно проводити систематичні спостереження за їх екологічним станом таперіодично визначаючи контрольні показники. Оцінка якості води є ключовим завданням будь-яких заходів в галузі водокористування, раціонального природо- користування та проведення природоохоронних дій у водоймахДокумент Зоопланктон відкритої частини Чорного моря в 2016-2019 роках та оцінка якості водного середовища за його показниками(2020) Харитонова, Юлія Вадимівна; Набокін, М. В.; Дядичко, В. Г.; Kharytonova, Yuliia V.; Nabokin, M.; Dyadichko, V.У статті наведені результати дослідження стану зоопланктону, що були проведені в ході українсько-грузинської експедиції влітку 2019 року в рамках міжнародного проекту «Emblas-plus». У 2019 році всього було взято 39 проб з 15 станцій. Був проведений таксономічний аналіз зібраних видів, розраховані чисельність і біомаса зоопланктону та проаналізовано кормову базу риб відкритих вод Чорного моря. Для визначення якості досліджуваних акваторій Чорного моря за показниками стану зоопланктону використовували такі характеристики: загальну біомасу зоопланктону (мг∙м-3), біомасу ночесвітки Noctiluca scintillans (% від загальної біомаси), біомасу веслоногих Copepoda (% від загальної біомаси), біомасу желетілих (% від загальної біомаси) та індекс Шеннону за чисельністю (біт∙екз-1). За інтегральним показникам (EQR) зоопланктону визначили екологічний клас якості досліджуваних акваторій Чорного моря. Оцінку класу якості проводили за 5-ти бальною шкалою відповідно до нормативів Водної Рамкової Директиви ЄС (Water Frame Directive – WFD): висока (High), добра (Good), середня (Moderate), низька (Poor) та погана (Bad) якість. Також був проведений порівняльний аналіз стану зоопланктону та якості води за 2016, 2017 та 2019 роки. Виявлено, що на більшості досліджуваних станцій домінуючу роль у формуванні біомаси зоопланктону відігравали організми кормового зоопланктону. У 2019 році було зареєстровано 34 таксони зоопланктону, серед яких більшість належала до кормового зоопланктону. У 2019 році середня біомаса кормового зоопланктону була найвищою серед трьох років дослідження. Найкраща якість води спостерігалася влітку 2019 року (на всіх станціях) та на більшості станцій у 2017 році. Найгірша якість води за 3 роки була виявлена у 2016 році.Документ Обґрунтування кількісних показників стану транзитних вод за показниками зоопланктону(2021) Дядичко, В. Г.; Харитонова, Юлія Вадимівна; Kharytonova, Yuliia V.Антропогенний вплив різного типу, що приводить до евтрофікації та забруднення водойм, змінює основні характеристики всіх компонентів водної екосистеми. Одним з найважливіших компонентів, структурно і функціонально пов'язаних з іншими, є угрупування зоопланктону. Згідно MSFD, новий підхід для визначення якості водного середовища грунтується на більшій значущості біологічних показників в порівнянні з хімічними. Крім того, для більш детальної оцінки якості води, відповідно до Водної Рамкової Директиви (Water Frame Directive – WFD), стали використовувати п'ятибальну шкалу: висока (High), добра (Good), середня (Moderate), низька (Poor), погана (Bad) якість.Документ Проблема виділення перехідних вод на українському шельфі Чорного моря на прикладі дельти Дунаю(2019) Харитонова, Юлія Вадимівна; Kharytonova, Yuliia V.Перехідні води – поверхневі водні тіла поблизу гирл річок, частково засолені за своїм характером через їх близькість розташування до прибережних вод. Проте значною мірою вони перебувають під впливом потоків прісної води. За наявності вимірювань солоності (мінералізації), зовнішня межа повинна проводитись там, де солоність перехідної води зазвичай істотно нижча від солоності (мінералізації) прилеглої прибережної води. Виділяють два основні способи визначення межі між прісними і перехідними водами: межа між прісною/солоною водою або межа приливу. У деяких великих гирлах приливна межа може становити кілька десятків кілометрів вглиб від межі між прісною/солоною водоюДокумент Токсикорезистентність масових видів ракоподібних Хаджибейського лиману до солей важких металів в градієнті мінералізації води(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Харитонова, Юлія Вадимівна; Kharytonova, Yuliia V.В результаті дії антропогенного фактору, виникає необхідність контролю забруднення оточуючого середовища та прогнозування його наслідків. Особливо це стосується забруднення водного середовища найбільш небезпечними та токсичними речовинами. У світовій практиці при оцінці якості води, крім хімічного аналізу, проводять сумарну токсикологічну оцінку водного середовища, включаючи донні відкладення із використанням різних методів біотестування. В Україні розроблені та прийняті національні стандарти, які включають біологічні методи визначення можливої токсичності водних об’єктів.Документ Імплементація Директиви ЕС про Морську стратегію для державного моніторингу зоопланктону морських вод України(2019) Александров, Б. Г.; Харитонова, Юлія Вадимівна; Kharytonova, Yuliia V.Застосування індикаторів, що мають контролювати біологічне різноманіття водних екосистем, необхідне для підтримки їх стабільного існування та попередження негативних впливів антропогенного навантаження. Ця проблема активно вирішується на чисельних засіданнях Міжнародних організацій: Секретаріатом Міжнародної комісії з охорони Чорного моря від забруднення (BSC), Комісією з захисту оточуючого середовища Балтійського моря (HELCOM), Європейською агенцією з охорони природи (EEA), програмою з охорони оточуючого середовища ООН (UNEP) та входить у відповідні програми екологічного моніторингу, наприклад для водних екосистем Чорного моря [17]. Серед останніх – програма MISIS (2012-2014) для Болгарії, Румунії і Туреччини, EMBLAS – Грузії, Російської Федерації і України, проект ANEMONE, що розпочався з поточного року.