Перегляд за Автор "Drahomyretskyi, Oleksii O."
Зараз показуємо 1 - 6 з 6
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Вступ до романської філології(Букаєв В. В., 2024) Весна, Тетяна Василівна; Драгомирецький, Олексій Олександрович; Vesna, Tetiana V.; Drahomyretskyi, Oleksii O.У методичних рекомендаціях у стислому вигляді викладаються основні аспекти тем змістових модулів дисципліни, висвітлюється процес еволюції народної латини в самостійні мовні системи романських мов, які мають історичну єдність і лінгвістичну своєрідність. Контрольні питання, ключові дати та словник основних термінів і понять покликані сприяти ефективності самостійної роботи здобувачів вищої освіти під час підготовки до практичних занять та підсумкового контролю. Для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти.Документ Особливості художнього твору полікодового характеру (на матеріалі творів А. К. Дойля)(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2020) Степанюк, Неля Василівна; Степанюк, Неля Васильевна; Stepaniuk, Nelia V.; Терехова, Лілія Володимирівна; Терехова, Лилия Владимировна; Terekhova, Liliia V.; Калінюк, Олена Олексіївна; Калинюк, Елена Алексеевна; Kaliniuk, Olena O.; Драгомирецький, Олексій Олександрович; Драгомирецкий, Алексей Александрович; Drahomyretskyi, Oleksii O.Стаття присвячена дослідженню засобів взаємодії різнокодових елементів полікодового тексту творів А. К. Дойля, що належать до різних літературних жанрів, а саме пригодницького роману та детективу. У статті розглянуто засоби семантичного та формально-структурного зв’язку іншокодових повідомлень, що уключені до тексту творів А. К. Дойля, з основним текстом. Проведений аналіз художніх текстів свідчить про те, що майже усі іншокодові повідомлення, що використані автором, є фрагментами референтного простору, який зображується у тексті. Вони тісно пов’язані зі змістовно-фактуальною інформацією, темою твору та поєднані з вербальним текстом єдиним образом художнього простору. У ході аналізу було встановлено, що іншокодові повідомлення можуть вступати в автосемантичні та синсемантичні відношення з вербальним текстом. Автосемантичні відношення мають місце, якщо іншокодові повідомлення носять супроводжувальний характер та не є фрагментом зображеного у творі референтного простору. У текстах із автосемантичними відношеннями існує пряме денотативне співвідношення між іншокодовими повідомленнями та основним текстом: вони позначають одні й ті ж предмети / предметні ситуації. При синсемантичних відношеннях декодування окремих елементів основного тексту цілком залежить від включених у нього карт, малюнків, криптограм, тощо. У досліджуваних творах А. К. Дойля змістовний зв'язок між іншокодовими повідомленнями та вербальним текстом підкріплюється мовними засобами. Дані засоби дають можливість безпосередньо співвідносити іншокодове повідомлення із вербальним текстом (у цьому випадку спостерігається експліцитно виражена з’вязність) або робити це опосередковано, неявно (у такому разі має місце імпліцитно виражена з’вязність). Змістовний зв'язок між іншокодовими повідомленнями та вербальним текстом виражається метатекстовими згадками іншокодових повідомлень та їх елементів в основному тексті, за допомогою дейксису,синтаксичного зв’язку у межах речення й вербалізованих директив автора читачеві.Документ Поляризація ролей актантів у газетному макротексті(ПолиПринт, 2020) Терехова, Лілія Володимирівна; Драгомирецький, Олексій Олександрович; Terekhova, Liliia V.; Drahomyretskyi, Oleksii O.У статті розглянуто особливості реалізації опозиції «свій»-«чужий» у денотативному просторі газетного макротексту, що зображує кризову ситуацію. Актанти, наявні в денотативному просторі як суб’єкти дії, мовлення та оцінки, схильні позбуватися нейтральності, тяжіючи до однієї з двох груп, представлених жертвою (потерпілою стороною) або агресором (винуватцем).Документ Прецедентні феномени в газетному макротексті: особливості функціонування(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2020) Терехова, Лілія Володимирівна; Терехова, Лилия Владимировна; Terekhova, Liliia V.; Драгомирецький, Олексій Олександрович; Драгомирецкий, Алексей Александрович; Drahomyretskyi, Oleksii O.; Степанюк, Неля Василівна; Степанюк, Неля Васильевна; Stepaniuk, Nelia V.; Калінюк, Олена Олексіївна; Калинюк, Елена Алексеевна; Kaliniuk, Olena O.Стаття присвячена дослідженню функціонування прецедентних феноменів у газетному макротексті. Газетний макротекст — велике комунікативне утворення, що складається з сукупності газетних публікацій, які висвітлюють одну й ту саму тему, оприлюднені у низці послідовних номерів одного газетного видання, характеризуються узгодженістю авторських позицій та утворюють комунікативну єдність. Утворення окремими газетними публікаціями цілісної структури з єдиним смисловим стрижнем здійснюється як за рахунок внутрішніх факторів (зображеного в тексті денотативного простору, що формується навколо таких параметрів, як час, простір, людина), так і завдяки зовнішнім факторам комунікації (автор, читач, актуальна референтна ситуація, прецедентна референтна ситуація). Матеріалом дослідження слугували два корпуси статей на тему «Епідемія ящура» та «Повінь у Великобританії», які висвітлювали кризові ситуації для читачів англомовного періодичного видання Sunday Telegraph та друкувалися відповідно у 2001 та 2014 роках, загальним обсягом 108 текстів. Мета дослідження - визначити роль прецедентних феноменів у побудові денотативного простору та часу газетного макротексту, що описує тривалу кризову ситуацію. У часовій структурі газетного макротексту вирізняємо декілька планів: план теперішнього, майбутнього та минулого часу. План минулого часу складається з плану власне минулого часу та прецедентного минулого часу. У плані прецедентного минулого фігурують часові параметри подій, які не беруть участь у забезпеченні причинно-наслідкового зв'язку, але які є прецедентними, тематично спорідненими по відношенню до актуальних кризових подій та мають пояснювальну цінність. Просторові параметри, так само як і часові, є важливими елементами досліджуваних прецедентних кризових ситуацій, за допомогою яких розбудовується денотативний простір макротексту. З одного боку, використання інформації про прецедентні події та ситуації має на меті заповнити інформаційні лакуни. З іншого боку, посилання на прецедентні феномени в межах денотативного простору макротексту дає читачеві можливість інтерпретувати актуальну кризову ситуацію із застосуванням вже існуючого коду.Документ Читатель как основа интерпретационной стратегии автора (на материале романа Ф. Клоделя "Маленькая девочка Господина Лина")(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2012) Драгомирецкий, Алексей Александрович; Драгомирецький, Олексій Олександрович; Drahomyretskyi, Oleksii O.В статье описывается взаимодействие дискурсивных и повествовательных структур, делающее возможной интерпретацию текста.Документ Щодо варіювання способів у сучасній іспанській та французькій мовах(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Гринько, Людмила Віталіївна; Григорович, Олена Володимирівна; Драгомирецький, Олексій Олександрович; Hrynko, Liudmyla V.; Hryhorovych, Olena V.; Drahomyretskyi, Oleksii O.Стаття присвячена дослідженню варіювання форм модальних способів Subjuntivo, Indicativo іспанської та Subjonctif, Indicatif французької мов в додатковій частині складного речення. В методиці викладання цих мов останнім часом намітилася тенденція до закріплення використання форм певних модальних способів в заданих синтаксичних конструкціях і уникнення їх варіювання, особливо при викладанні тем, пов’язаних з опозицією іспанського Subjuntivo та Indicativo і відповідно французського Subjonctif та Indicatif. Тим не менше, все більше граматистів критикують такий спрощений підхід. Деякі з них вважають його прийнятним лише на початкових етапах навчання іспанської та французької мов. На етапах більш просунотого навчання та при вдосконаленні володіння цими мовами, беручи до уваги не тільки норму, а й узус, виникає потреба детального дослідження всіх складових варіювання способів. Це варіювання існує об’єктивно і не залежить від бажання або небажання його визнавати дослідниками мови або методистами. Факт нехтування існування варіювання способів називають «дидактичним міфом» (“mito didáctico”), а надмірну формальну прив’язку до синтаксичної залежності при виборі форм способів називають «формалістською сліпотою» (“ceguera formalista”). На даному етапі дослідження основний акцент ставиться на аналізі того, чи є дієвими новітні розробки науковців щодо вибору способу, а саме оперативна та дискурсивна гіпотези. А також, чи може допомогти оперування поняттями інформативність (нова для Subjuntivo та відома для Indicativo); твердження для Indicativo / відсутність твердження для Subjuntivo; декладрування для Indicativo / відсутність декладрування для Subjuntivo вирішувати найбільш складні задачі вибору способу в контекстах з множинним прочитанням. На яких етапах навчання іспанської та фрацузької мов як іноземних потрібно торкатися особливих складнощів варіювання способів та чи торкатися їх взагалі.