Перегляд за Автор "Botnar, Maryna G."
Зараз показуємо 1 - 8 з 8
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Surplus of Nutrients in the Dniester Delta: Where Does it Come From?(2017) Medinets, Sergiy V.; Mileva, Alla P.; Gruzova, Iryna L.; Botnar, Maryna G.; Medinets, Volodymyr I.; Kovalova, Nataliia V.; Konareva, Olga P.; Мілева, Алла Петрівна; Милева, Алла ПетровнаWe showed that riverine run-offs of N and P to the Dniester estuary and the Black Sea depended on the intensity and dynamics of water mass discharge and on average made 36.6±25.7 Gg N y-1 and 1.3±0.3 Gg Р y-1 in 2010-2013. On average TON made 48.2±13.8% of TN and TOP made 38.2±9.1% of TP emphasizing a large importance of organic constituents, which could be considered as an important source of eutrophication acting with a time delay. We suggested that most of the nutrients (ca. 90%) came to the river upstream from the sampling sites. We found that agricultural sites regularly obtained more deposited inorganic N and P, as well as TN and TP, than natural areas obviously due to local N pollution sources related to management activity. We demonstrated that average contribution of TON to TN was more or less constant (67-71%) between sites but TOP to TP varied in a factor of 2.0 (range: 19.5-40.5%). Imbalance of nutrient N:P ratio to N side (1.75-fold) in riverine water and to P side (1.28-fold) in atmospheric deposition according to the Redfield [9] was brought into focus. One can conclude that significance of organic N contribution to TN in fluvial run-off and atmospheric deposition is crucial and further investigations, as well as long-term monitoring, are urgently needed. This study illustrates that identification and quantification of the main point sources throughout the river flow and quantitative estimation of diffuse sources within the basin, as well as transparent monitoring including water bodies and terrestrial areas especially in “shadow” (not transboundary) areas, is sharply required. The big task is to pay attention and explain to stakeholders (e.g. farmers, businessmen, fishermen etc) how the implementation of good management practices improving the efficacy of nutrients use at a farm/ enterprise scale can be a real win strategy on the one hand saving considerable own funds (economic benefit) and on the other hand positively contributing to the Dniester ecosystem (environmental benefit) leading to the well-meaning consequences for future generations (invaluable benefit). Also, a high priority direction for the removal of excess nutrients from the river ecosystem is the sustainable management of natural, as well as constructed, wetlands, i.e. scheduled vegetation cutting for various purposes (e.g. pellets, sovereign goods, utilization as a green fertilizer). The study was performed in the framework of National research project “To determine the sources and the role of Nitrogen load in the eutrophication of aquatic ecosystems of the Lower Dniester and the Black Sea”. The authors would like to express their gratitude to the staff of Odessa National I. I. Mechnikov University for the assistance in routine sampling.Документ Гідрогеологічний моніторинг в катакомбах Одеси(Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2018) Світличний, Сергій Володимирович; Ботнар, Марина Георгіївна; Світлична, Х. О.; Комишенко, А. В.; Алі, І. Х.; Ботнарь, Марина Георгиевна; Botnar, Maryna G.; Svitlychnyi, Sergiy V.; Светличный, Сергей ВладимировичМета роботи полягала у вивченні ключових характеристик (гідродинамічних, гідрохімічних, температурних) режиму понтичного водоносного горизонту і прогноз їх змін в зв'язку c антропогенним впливом. Разом з тим, з більше 100 існуючих на території міста спостережних свердловин тільки 13 на початку 70-х років минулого століття були обладнані на понтичний водоносний горизонт. Розташовані свердловини нерівномірно, більшість з них вимагають ремонту і нині спостереження проводяться тільки в декількох з них не частіше за один раз в місяць. В результаті проведених досліджень ключових характеристик (гідродинамічних, гідрохімічних) режиму понтичного і четвертинного водоносних горизонтів в межах ділянки катакомб м. Одеса, яка відноситься до території музею «Таємниці підземної Одеси», виявлено що існує просторова мінливість їх гідрохімічного складу. Загальна мінералізація та концентрація хімічних елементів та сполук загалом вища в понтичному водоносному горизонті. Проведені дослідження вказують на те, що обладнані стаціонарні пункти спостережень в катакомбах можна ефективно використовувати для гідрогеологічного моніторингу. Отримані дані необхідні для раціонального використання, розробки захисних заходів і поліпшення гірничотехнічного стану підземного простору території міста в умовах зростаючого антропогенного навантаження.Документ Морфоструктурные особенности абразионно-оползневого бенча Одесского побережья Черного моря(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Козлова, Татьяна Витальевна; Черкез, Евгений Анатольевич; Ботнарь, Марина Георгиевна; Газетов, Евгений Иванович; Снигирев, Сергей Михайлович; Козлова, Тетяна Віталіївна; Черкез, Євген Анатолійович; Ботнар, Марина Георгіївна; Газєтов, Євген Іванович; Снігірьов, Сергій Михайлович; Kozlova, Tetiana V.; Cherkez, Yevhen A.; Botnar, Maryna G.; Hazietov, Yevhen I.; Snihirov, Serhii M.В статье представлены результаты морфометрического анализа рельефа морского дна Чёрного моря в пределах территории гидробиологической станции Одесского национального университета им. И. И. Мечникова. На основании анализа батиметрических съемок 2016, 2009 и 2006 г. на подводной абразионной террасе, примыкающей к оползневому склону, выявлены оползневые гряды, сложенные известняком и отпрепарированные в ходе абразионной переработки. Эти гряды прослеживаются до глубин моря 10-12 м и на расстоянии 400-500 м от береговой линии, что дает возможность реконструировать характер древних оползневых смещений за последние несколько сотен лет. Морфометрический анализ рельефа подводного склона по материалам батиметрических съемок позволил подтвердить структурную обусловленность ориентировки векторов прошлых оползневых смещений и величины «шага оползания». Результаты исследования могут быть использованы для выработки оптимальных инженерных решений, связанных с проблемой эколого-геологической защиты оползневой территории и принятия проектных решений по застройке береговой зоны.Документ Особливості рельєфу підводного берегового схилу Одеського узбережжя Чорного моря(2017) Козлова, Тетяна Віталіївна; Черкез, Євген Анатолійович; Ботнар, Марина Георгіївна; Газєтов, Євген Іванович; Снігірьов, Сергій Михайлович; Черкез, Евгений Анатольевич; Козлова, Татьяна Витальевна; Kozlova, Tetiana V.; Cherkez, Yevhen A.; Botnar, Maryna G.; Ботнарь, Марина Георгиевна; Snigirov, Sergii M.; Снигирев, Сергей Михайлович; Gazyetov, Yevgen I.; Газетов, Евгений ИвановичМетою роботи було вивчення особливостей рельєфу підводного схилу на ділянці зсувного узбережжя Чорного моря в районі розташування Гідробіостанціі Одеського національного університету (ОНУ) імені І. І. Мечникова. В результате дослідження встановлено: 1. У прибережній частині шельфу Одеського узбережжя до глибин 10- 12 м виявлено релікти давніх зсувів. 2. Морфометричний аналіз рельєфу підводного схилу за матеріалами батіметріческіх зйомок і інструментальних спостережень за деформаційними процесами в надводної частини дозволив виявити сталості лінійних розмірів зсувних блоків і азимутів простягання зсувних зміщень древніх і сучасних зсувів. 3. Виконані геоисторические реконструкції дозволяють отримати не тільки якісну характеристику геологічних процесів, а й осредненную кількісну оцінку їх інтенсивності на відрізках часу, набагато перевищують період безпосередніх натурних спостережень. 4. Будівництво нових споруд різного призначення в районі берегової зони і протизсувне будівництво, а також розробку нових і реконструкцію існуючих протизсувних і берегозахисних споруд необхідно вести з урахуванням виявлених реліктів зсувів на підводному схилі. Очевидно, що багато хто з порушених в даній роботі питань, вимагають ретельної подальшої розробки в частині обліку тривалості трансгресивних фаз Чорноморського басейну в голоцені, сучасних тектонічних рухів, динаміки наносів на підводному схилі, а також організації великомасштабної батиметричної зйомки підводної частини зсувних схилів Одеського узбережжя.Документ Оцінка інтенсивності накопичення донних відкладень в Куяльницькому лимані(2017) Медінець, Володимир Іванович; Черкез, Євген Анатолійович; Соловйов, В. Г.; Фетисов, Л. П.; Медінець, Сергій Володимирович; Світличний, Сергій Володимирович; Ботнар, Марина Георгіївна; Medinets, Volodymyr I.; Cherkez, Yevhen A.; Solovyov, V. G.; Fetisov, L. P.; Medinets, Sergiy V.; Svitlychnyi, Sergiy V.; Botnar, Maryna G.; Ботнарь, Марина Георгиевна; Черкез, Евгений АнатольевичВ доповіді наведено короткий опис оригінальної методики колонки донних відкладень та її пошарового розділення на зразки з мінімальною роздільністю 1 см, які потім готувались для проведення гама-спектрометричного визначення питомої концентрації цезия-137 та низки природних радіонуклідів калія-40, радія-226 та торія -232 в кожному шарі. Наведено результати розподілу концентрацій радіонуклідів по глибині колонок, аналіз яких показав наступне. В ніжній частини лиману (точка відбору колонки в лимані на північ від корпусів санаторію в 300 м від берега) вертикальний розподіл концентрацій цезію 137 характеризувався наявністю максимуму 14 Бк/кг в шарах донних відкладень на глибинах від 1 до 3 см при середньому значенні глибини 2 см). Якщо прийняти, що ці глибини відповідають 1986 року, коли трапилась Чорнобильська аварія, то можна допустити, що шар донних відкладень до 3 см сформувався на протязі останніх 30 років, и середня інтенсивність їх накопичення за останні 30 років складала 0,7±0,3 мм/рікДокумент Порівняльна оцінка якості прибережних морських вод Одеської затоки і району острову Зміїний в 2016 р.(2017) Ковальова, Наталя Володимирівна; Медінець, Володимир Іванович; Мілева, Алла Петрівна; Ботнар, Марина Георгіївна; Снігірьов, Сергій Михайлович; Газєтов, Євген Іванович; Медінець, Сергій Володимирович; Kovalova, Nataliia V.; Medinets, Volodymyr I.; Mileva, Alla P.; Грузова, Ірина Львівна; Gruzova, Iryna L.; Botnar, Maryna G.; Snigirov, Sergii M.; Gazyetov, Yevgen I.; Medinets, Sergiy V.; Ботнарь, Марина Георгиевна; Милева, Алла ПетровнаВиявлення особливостей змін якості морського середовища за результатами синхронних спостережень в морських водах у двох районах Чорного моря з різними рівнями антропогенного наван-таження. Методи дослідження. Гідролого-гідрохімічні та гідробіологічні. Результати. На основі резуль-татів комплексних досліджень з квітня до грудня 2016 року в двох районах з різним антропогенним на-вантаженням проведені розрахунки індексу трофічного статусу морських вод TRIX. Проведений аналіз динаміки змін TRIX показав, що в обох районах простежується його сезонний хід, а також практично всіх фізико-хімічних характеристик водного середовища. Висновки. Показано, що трофічний статус вод в Одеській затоці був вищим ніж в районі острова Зміїний, тобто якість морського середовища в Одесь-кій затоці була гіршою ніж в прибережних водах острову Зміїний. При цьому зафіксовано погіршення якості морських вод у порівнянні с періодом 2004-2013 рр.Документ Порівняльна оцінка якості прибережних морських вод Одеської затоки і району острову Зміїний в 2016 р.(2017) Ковальова, Наталя Володимирівна; Медінець, Володимир Іванович; Мілева, Алла Петрівна; Ботнар, Марина Георгіївна; Снігірьов, Сергій Михайлович; Газєтов, Євген Іванович; Медінець, Сергій Володимирович; Kovalova, Nataliia V.; Medinets, Volodymyr I.; Mileva, Alla P.; Gruzova, Iryna L.; Botnar, Maryna G.; Snigirov, Sergii M.; Gazyetov, Yevgen I.; Medinets, Sergiy V.; Милева, Алла Петровна; Ботнарь, Марина ГеоргиевнаНа основі результатів комплексних досліджень з квітня до грудня 2016 року в двох районах з різним антропогенним на-вантаженням проведені розрахунки індексу трофічного статусу морських вод TRIX. Проведений аналіз динаміки змін TRIX показав, що в обох районах простежується його сезонний хід, а також практично всіх фізико-хімічних характеристик водного середовища. Показано, що трофічний статус вод в Одеській затоці був вищим ніж в районі острова Зміїний, тобто якість морського середовища в Одесь-кій затоці була гіршою ніж в прибережних водах острову Зміїний. При цьому зафіксовано погіршення якості морських вод у порівнянні с періодом 2004-2013 рр.Документ Інженерно-геодинамічні умови прибережної ділянки Одеського узбережжя Чорного моря(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Ботнар, Марина Георгіївна; Ботнарь, Марина Георгиевна; Botnar, Maryna G.Изучение инженерно-геодинамических условий Одесского побережья Черного моря обусловлено активным развитием склоновых деформационных процессов вследствие интенсивной эксплуатации и строительного освоения оползневой прибрежной зоны. Оползневые процессы Северного Причерноморья развиваются в условиях сложной в геологическом отношении и изменчивой во времени природной обстановки, обладают региональными и локальными особенностями развития и находятся во взаимосвязи с другими природными процессами. Их региональное изучение имеет продолжительную историю. Особенно детально изучены оползни Одесского побережья.