Стародавнє Причорномор’я
Постійне посилання зібрання
Галузь і проблематика: збірка матеріалів міжнародної конференції «Читання пам’яті професора П. Й. Каришковського», що раз на 2-3 роки проводиться кафедрою історії стародавнього світу та середніх віків історичного факультету Одеського національного університету імені І. І. Мечникова. Проведення конференції завжди приурочене до дня народження П. Й. Каришковського – 12 березня. У збірці «Стародавнє Причорномор’я» публікуються матеріали, надані авторами з провідних наукових центрів України, Білорусі, Болгарії, Молдови, Польщі, Росії, Румунії та інших країн, спеціалістами з всесвітньої історії періоду античності, середніх віків та раннього модерного часу, археології, нумізматики, епіграфіки тощо.
Переглянути
Перегляд Стародавнє Причорномор’я за Автор "Lugovyi, Oleg M."
Зараз показуємо 1 - 7 з 7
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Березанський рунічний камінь в його історичному контексті(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2011) Луговий, Олег Михайлович; Lugovyi, Oleg M.Березанський рунічний камінь є пам’яткою мандрівки, в якій прийняла участь певна кількість вихідців зі Скандинавських країн, зокрема Швеції. Ця мандрівка відбувалась не раніше за середину ХІ ст. Пізній час встановлення пам’ятки зменшує ймовірність того, що вона була залишена торгівцями. Найбільш вірогідними її авторами були вояки-найманці, відомі як варяги.Документ Варанголімена: до питання про виникнення та місцезнаходження гавані(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2008) Луговий, Олег Михайлович; Lugovyi, Oleg M.Наявність в Криму та Приазов’ї географічних назв з коренем рос-, рус- та варанг-, зафіксованих середньовічними портуланами, викликала зацікавленість багатьох учених. Ян Потоцький вважав їх наслідками завойовницького походу князя Володимира проти Херсона, який охопив й околишні місцини. Публікатор Атланто Луксоро К. Десімоні, автор найбільш детального російськомовного дослідження теми О.О. Шахматов, Ф.К. Брун, а також О. Соловйов не вагаючись бачили у них сліди русько-варязької колонізації Північного Причорномор’я в ІХ- Х ст., а Д. Таліс намагався довести аланське походження поселень, які перейняли ім’я “рос” у слов’ян-переселенців Х ст. К. Тіандер висунув припущення, що Варангалімена та Рософар маркують місця контактів Русі та візантійського Корсуня-Херсона.Документ Візантійські посли у Снятині 1415 року(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Луговий, Олег Михайлович; Lugovyi, Oleg M.Відомий фрагмент «Історії» Яна Длуґоша за 1415 р. детально змальовує подорож польського короля Владислава II Ягайла по своїх володіннях, зокрема містами сучасної Західної України. Близько свята П’ятидесятниці (19 травня у 1415 р.) у Снятині відбулася урочиста зустріч короля із молдавським воєводою Александру чел Бун (Олександром Добрим), який підтвердив клятву вірності Польській короні та особисто королю Владиславу. Відбувся обмін подарунками, після чого король відпустив Олександра додому, а свою дружину королеву Анну – до Кракова і рушив до Литви на запрошення Вітовта.Документ Первый скандинавский храм в Константинополе(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2013) Луговой, Олег Михайлович; Луговий, Олег Михайлович; Lugovyi, Oleg M.Среди вопросов, связанных с историей контингента варангов наемных воинов североевропейского происхождения в византийской армии, одним из наиболее сложных является вопрос их конфессиональной принадлежности. Действия этого контингента в целом относятся к XI- XII вв. и разворачиваются как раз тогда, когда христианство распространяется в Скандинавии. Трудно сказать, какая доля прибывавших в Константинополь новобранцев уже была окрещена. Тем не менее пребывание в христианской империи должно было ускорить этот процесс в среде воинов. Любой язычник, оказавшийся на службе христианских императоров, попадал в атмосферу обращения. Большинство военных трактатов Византии говорят о необходимости религиозного воспитания армии, молитвах, заутренях, освящении знамени войска, провозглашения «с Божьей помощью» перед выходом из лагеря.Документ Посольство Калокира и практика формирования Византийской армии в X веке(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2006) Луговой, Олег Михайлович; Луговий, Олег Михайлович; Lugovyi, Oleg M.Одной из основных тем исследований П.О. Карышковского, собственно хронологически первой темой, являются балканские походы киевского князя Святослава. Им посвящена его диссертация и ряд статей в Византийском временнике и других периодических изданиях (Карышковский, 1951, 1952, 1953(1), 1953(11), 1955).Документ Турріс Прокопія Кесарійського та Тіра в VI ст.(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Луговий, Олег Михайлович; Lugovyi, Oleg M.Історія Тіри як полісу та міста в складі Римської імперії може бути загалом реконструйована завдяки археологічним відомостям та епіграфічним пам’яткам. Ця тема має значну історіографію, в якій важливу роль відіграють роботи П. Й. Каришковського. Натомість найбільшою білою плямою історії Тіри є період від III ст. до першої згадки зруйнованої Білої фортеці в творах Константина Порфірогенета в Х ст. Чи не єдиним подієвим епізодом на цьому проміжку історії міста, вірогідно, є вказівка Прокопія Кесарійського.Документ Ще раз про Маврокастрон та Аспрокастрон. «чорне» ім’я «білої» фортеці?(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Луговий, Олег Михайлович; Lugovyi, Oleg M.Досить добре відомий той факт, що сучасне місто Білгород-Дністровський протягом своєї довгої історії неодноразово змінювало назву. Числені назви, більшість із яких є власне перекладом різними мовами того самого поняття «Біла фортеця» чи «Білий гóрод», сьогодні різноманітно використовуються як брендові та популяризуються. Ми звернемося у цьому огляді лише до питання антонімічної пари грекомовних назв Аспрокастрон та Маврокастрон. Обидві назви мають багату джерельну базу. Однак вже давно дослідники історії середньовічних міст Молдавії перебувають у сумніві щодо того, що одне і те саме місто могло в принципі носити імена протилежних кольорів. І якщо Аспрокастрон, здається, не викликає підозр в своїй ідентифікації, то чим же тоді є Маврокастрон текстів джерел?