Стародавнє Причорномор’я
Постійне посилання зібрання
Галузь і проблематика: збірка матеріалів міжнародної конференції «Читання пам’яті професора П. Й. Каришковського», що раз на 2-3 роки проводиться кафедрою історії стародавнього світу та середніх віків історичного факультету Одеського національного університету імені І. І. Мечникова. Проведення конференції завжди приурочене до дня народження П. Й. Каришковського – 12 березня. У збірці «Стародавнє Причорномор’я» публікуються матеріали, надані авторами з провідних наукових центрів України, Білорусі, Болгарії, Молдови, Польщі, Росії, Румунії та інших країн, спеціалістами з всесвітньої історії періоду античності, середніх віків та раннього модерного часу, археології, нумізматики, епіграфіки тощо.
Переглянути
Перегляд Стародавнє Причорномор’я за Автор "Kiosak, Dmytro V."
Зараз показуємо 1 - 8 з 8
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Восьме тисячоліття до н.е. на півдні України(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Кіосак, Дмитро Володимирович; Kiosak, Dmytro V.Нещодавно нові серії радіовуглецевих дат дозволили розташувати два яскравих крем’яних комплекси у межах восьмого тисячоліття до нової ери, а саме Мельничну Кручу SU4 та Кам’яну Могилу 1, шар В. Своєрідність їх крем’яного інвентарю дозволяє по- новому поглянути на раніше відомі пам’ятки з датами близького віку.Документ До абсолютної хронології найсхідніших поселень культури лінійно-стрічкової кераміки(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Кіосак, Дмитро Володимирович; Киосак, Дмитрий Владимирович; Kiosak, Dmytro V.Носії культури лінійно-стрічкової кераміки першими принесли землеробство та скотарство до значних частин Центральної та Західної Європи. І в Україні саме на їх поселеннях були виявлені найдавніші рештки культурних рослин, які б були датовані радіовуглецевим методом2. Відбитки флори на кераміці буго-дністровського паранеоліту, які довгий час вважалися найранішими в Україні, зараз було критично переосмислено, перевизначено (здебільшого до недоместикованих рослин) та передатовано3. Хоча для Північно-Західного Причорномор'я є вагомі причини вважати, що з часом будуть проаналізовані і давніші зерна, які можуть бути знайдені в контекстах попередньої неолітичної культури – культури Кріш4, все ж таки навряд чи можна сумніватися в тому, що саме групи КЛСК здійснили піонерське землеробське освоєння теренів Правобережної України.Документ Кам’яне-Завалля 1 – трипільське поселення етапу В1 на півночі Одещини(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2013) Кіосак, Дмитро Володимирович; Литвинчук, Ю.; Пересунчак, О. С.; Киосак, Дмитрий Владимирович; Kiosak, Dmytro V.Трипільська культура представлена в Північно-Західному Причорномор’ї на всіх етапах свого розвитку. Класичними стали матеріали ранньотрипільських Олександрівки, Тимкова та Слобідки-Західної, поселень розвинутого етапу Черкасів Сад І та II. В окрему культуру виділено колись віднесені до пізнього Трипілля Усатове та Маяки. Проте окремі періоди відомі за непропорційно малою кількістю пам’яток. Так, Трипіллям В1 датується лише поселення Слобідка-Лісництво в басейні Дністра. Численні об’єкти цього часу досліджені а долині Південного Бугу, в тому числі і експедиціями Одеського археологічного музею. На жаль, всі вони розташовуються на північному лівому березі ріки. Ця робота присвячена публікації матеріалів поселення етапу В1, зібраних на південному, правому березі ріки Південний Буг в межах Савранського району Одеської області.Документ Локалізація археологічних пам’яток біля с. Сабатинівка: аналіз джерел(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2013) Кіосак, Дмитро Володимирович; Головко, С. В.; Киосак, Дмитрий Владимирович; Kiosak, Dmytro V.Біля села Сабатинівка розташовується низка археологічних пам'яток. Досліджені здебільшого понад півстоліття тому, вони відіграли непересічну роль в розвитку української археології. Так, поселення Сабатинівка 1 дало назву культурі доби пізньої бронзи та типу пам’яток трипільської культури. Ранній етап останньої було докладно вивчено за матеріалами поселень Сабатинівка 2 та Гренівського. Свого часу значного розголосу набули знахідки човна-однодеревки нижче за течією р. Південний Буг від села, кількох цілих посудин пізньобронзового часу в Червоному озері та млинового комплексу перших століть нової ери. Тому локалізація цих визначних місцезнаходжень є не лише традиційною вправою з археологічної картографії, а й має певне значення для вітчизняної «історії, озброєної лопатою».Документ Неолітична стоянка Мельнична Круча: історія дослідження та проблеми інтерпретації крем’яної колекції(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2011) Кіосак, Дмитро Володимирович; Киосак, Дмитрий Владимирович; Kiosak, Dmytro V.Пропонована стаття присвячена розгляду цих питань на тлі історії вивчення стоянки, реконструйованої за лакунарними та, іноді, суперечливими архівними і друкованими джерелами. Без такого попереднього аналізу складно переходити до власне культурно-історичної інтерпретації Мельничної Кручі.Документ Нові матеріали до історії археологічного вивчення Південного Побужжя(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Кіосак, Дмитро Володимирович; Поліщук, Л. Ю.; Киосак, Дмитрий Владимирович; Kiosak, Dmytro V.В Науковому архіві ОАМ НАН України зберігається невелика кількість документів, пов’язаних з роботою «Бозької» археологічної експедиції (БАЕ), яка в 1930-1932 рр. досліджувала район будівництва центральної гідроелектростанції БОГЕС на р. Південний Буг. Ініціатором цих досліджень виступила Одеська Краєва інспекція з охорони пам’яток матеріальної культури, яку на той час очолював С. Дложевський.Документ О датировке гипотетического “черноморского потопа” и его археологических последствиях(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2008) Киосак, Дмитрий Владимирович; Кіосак, Дмитро Володимирович; Kiosak, Dmytro V.В конце 90-х гг. прошлого столетия история развития Черного моря стала предметом ожесточенных дебатов. В. Райан, В. Питман и ряд других авторов предложили теорию катастрофического затопления черноморского шельфа. До этого общепринятой была концепция постепенного поднятия уровня Черного моря в раннем голоцене с последующим медленным затоплением шельфа и установлением связи со Средиземным морем. В. Райан и соавторы предположили, что имел место прорыв вод Средиземного моря через “Боспорский порог” и черноморский шельф ушел под воду много быстрее, чем считалось ранее. Их работа была широко разрекламирована благодаря проведению параллелей между этим гипотетическим событием и библейским Ноевым потопом. В развернувшейся дискуссии большинство представителей естественных наук, занимавшихся проблемой раннеголоценового развития Черного моря, отвергли теорию “Ноевого потопа”.Документ «Степовий вплив» та пам’ятки типу Сабатинівки I (за матеріалами поселення Шамраї)(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2016) Кіосак, Дмитро Володимирович; Киосак, Дмитрий Владимирович; Kiosak, Dmytro V.Проблема «Трипілля та Степ» набула гостро дискусійного звучання на протязі останніх десятиріч1. Однією зі складових цієї археологічної головоломки є постійні знахідки в окремих трипільських комплексах посуду, виготовленого у «степовій» технології та з декором, не властивим для трипільських виробів.