Вісник Одеського національного університету. Філологія
Постійне посилання зібрання
Галузь і проблематика: журнал видається на філологічному факультеті Одеського національного університету імені І. І. Мечникова і містить статті ведучих вчених. Серія включає два випуски: один представляє результати досліджень в галузі мовознавства, інший – літературознавства.
Переглянути
Перегляд Вісник Одеського національного університету. Філологія за Автор "Boiko, Olha O."
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Культурологічні алюзії в текстотворенні українськомовного та російськомовного фентезі(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Бойко, Ольга Олексіївна; Бойко, Ольга Алексеевна; Boiko, Olha O.Статтю присвячено аналізу алюзії як елемента інтертекстуальності, що виконує важливу роль у текстотворенні російськомовних та українськомовних текстів фентезі. Проаналізовано наукові розвідки, в яких присутні дефініції алюзії, як стилістичної фігури та стилістичного прийому, натяку та непрямого відсилання. Визначено, що алюзії, за А. Тютенком, працюють на прирощення змісту. Запропоновано власне визначення поняття алюзії як дуального (вербально-невербального) засобу актуалізації культурно-історичної пам’яті читача. Дуальність алюзії полягає в тому, що вона може бути інтертекстуальною або інтермедіальною, із посиланням на зображальні та аудіовізуальні мистецтва (зокрема, кіно, оперу, балет), музику тощо. Окрім того, постає важливим питання розмежування понять «прецедентний феномен» і «алюзія». В нашому дослідженні алюзії можуть містити в собі прецедентні феномени – назви, імена, ситуації тощо; але алюзія постає ширшим поняттям, оскільки вона є натяком, а натяк не обов’язково містить в собі конкретні оніми. З іншого боку, прецедентний феномен не завжди є алюзією в прямому розумінні цього слова, це може бути цитатний вислів або просто згадка про загальновідомий факт, на кшталт словникових визначень. Проаналізовано культурологічні (релігійні, міфологічні, казкові) алюзії на матеріалі загальних 570 фрагментів (17% від загальної кількості інтертекстуальних елементів, які було відібрано з джерельної бази (3341). Визначено, що культурологічних алюзій всього 185. Наведено приклади з творів Володимира Арєнєва, Дари Корній, Нікі Каллєн, Макса Фрая та інших українськомовних та російськомовних письменників. Ми дійшли висновку, що міфологічні посилання зручно ділити за культурним джерелом походження, релігійні алюзії більшою мірою входять до сталого інтертекстуального поля реципієнта, фольклорні алюзії є тісно пов’язаними з магічним дискурсом через залучення міфонімів, теонімів, назв на позначення химерних істот і інших ознак фантастичного. Таким чином, алюзії відіграють важливу роль у створенні фентезійних текстів українською та російською мовами.Документ Теоретичні засади дослідження інтертекстуальності як категорії художнього дискурсу(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Бойко, Ольга Олексіївна; Бойко, Ольга Алексеевна; Boiko, Olha O.Метою дослідження є формування теоретичного підґрунтя вивчення інтер- текстуальності та становлення цього поняття як текстово-дискурсивної ка- тегорії. У статті розглянуто різні точки зору дослідників, які у своїх наукових розвідках послуговуються різними термінами: інтертекстуальність, інтер- текст, інтертекстуалізація та інтертекстема. Актуалізовано літературоз- навчі, семіотичні та лінгвістичні підходи до вивчення інтертекстуальності та доводено, що інтертекстуальність є текстотвірним чинником у художньому дискурсі.