Статті та доповіді ФПСР, Соціальна робота
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Статті та доповіді ФПСР, Соціальна робота за Автор "Khlivniuk, Tetiana P."
Зараз показуємо 1 - 20 з 37
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Totalitarian and democratic rhetoric as an indicator of the relations of power in the contemporary information society(2022) Prepotenska, M.; Pronoza, I.; Naumkina, S.; Khlivniuk, Tetiana P.; Marmilova, O.; Patlaichuk, O.; Хлівнюк, Тетяна ПетрівнаThe article is devoted to study of totalitarian and democratic types of rhetoric. The classical dichotomy of rhetorical influence has been discovered: monologic use of rhetoric as a verbal weapon through propaganda, demagoguery, populism, creation of the image of an enemy, division of society (totalitarian type of rhetoric) and dialogical use of rhetoric as consolidating communication, truth-seeking, social consent and understanding (democratic type of rhetoric). It is shown that the trigger of democratic and totalitarian regimes is the existential of freedom. The active influence of the postmodern rhetoric of the information age in its performativity in the acquisition of snack culture is determined, which significantly strengthens the manipulative strategies. Totalitarian tendencies of digital rhetoric are found in information warfare technologies (network trolling, mobbing, hype, hatering, holy waring, click-baiting, sockpuppeting), in the processes of censorship, ambivalence and negativism of information, spreading fake news, igniting conflicts in mass media. Militarization of vocabulary and spread of obscene language in ordinary communication as factors of compensatory aggression of the population, the danger of excessive information transparency of people’s private lives are noted. Democratism of the digital rhetoric is manifested in such phenomena as the direct creation of e-democracy, access of citizens to e-voting, e-services, e-petitions, overcoming digital inequality, the ability to communicate with officials and public officers live on TV and radio, in social networks. Democratic principles of rhetoric, especially in Ukraine as a state of “transitional democracy” should be supported by quality education, fostering critical thinking and activity of civil society.Документ Волонтерська діяльність у соціальній сфері: мотиви та цінності(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Олексюк, О. П.; Хлівнюк, Тетяна Петрівна; Khlivniuk, Tetiana P.Волонтерська діяльність – добровільна, соціально спрямована, неприбуткова діяльність, що здійснюється волонтерами шляхом надання волонтерської допомоги. Волонтерство є важливим елементом соціальної сфери, оскільки воно допомагає вирішувати соціальні проблеми та покращувати якість життя людей. Волонтерська діяльність у соціальній сфері є вираженням високих громадських цінностей, таких як: взаємодопомога, співпраця, гуманність, добровільність, нейтральність, емпатія. Волонтерська діяльність має різноманітні форми та може здійснюватися в різних напрямках соціальної діяльності, включаючи роботу з дітьми, молоддю, людьми похилого віку, особами з інвалідністю та іншими.Документ Вплив воєнного стану на мотивацію до соціально-активної поведінки студентської молоді(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Савастін А.; Хлівнюк, Тетяна Петрівна; Khlivniuk, Tetiana P.Мотивація студентів до соціальної активності завжди була актуальною темою не тільки для українських дослідників, а взагалі для всієї держави. Молодь є ключовою рушійною силою в процесі становлення національного та державного благополуччя. Саме з цієї причини ми вирішили розглянути проблему мотивації українських студентів до соціально-активної поведінки в умовах воєнного стану.Документ Вплив камінг-ауту дитини на дитячо-батьківські відносини(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2020) Тишкевич, Є. Р.; Хлівнюк, Тетяна Петрівна; Khlivniuk, Tetiana P.Інтереси представників ЛГБТ-спільноти активно відстоюються і захищаються на міжнародному та національному рівнях, що сприяє вирішенню багатьох правових проблем. Але в той же час проблеми на рівні кожної окремої людини та сім’ї вивчаються в меншій мірі, а отже, допомога у їх вирішенні практично не надається, адже інформація, необхідна для розробки форм та методів роботи з відповідною категорією населення, відсутня. Саме цим була обґрунтована актуальність теми, обраної для дослідження. У науковій літературі саме з такого ракурсу дослідження теми не зустрічається взагалі.Документ Вплив пандемії Covid-19 на перспективу інституту соціальної держави(2021) Хлівнюк, Тетяна Петрівна; Khlivniuk, Tetiana P.Охарактеризовано вплив чинника пандемії Cоvid-19 на модернізацію інституту соціальної держави. Констатовано, що Covid-19 прискорив трансформацію національних систем соціального забезпечення. Висловлено гіпотезу, що цей вплив може призвести до таких наслідків: 1) ще більшого ослаблення і подальшого «відмирання» соціальної держави; 2) посилення стійкості соціальної держави, появи нових інструментів захисту громадян. Відзначено, що за час пандемії Covid-19 змінився вектор дискусії про інститут соціальної держави: з його критики риторика перетворилася на обговорення впливу коронакризи та визначення перспективи інституційної модернізації, зміни конфігурації соціальної держави. Соціальні наслідки пандемії Covid-19 визначені спонукальним чинником для урядів щодо необхідності перегляду підходів до національних систем соціального забезпечення, щоб посилити їхню ефективність в управлінні різноманітними ризиками та кризами. Наголошено, що нинішнє розширення функцій соціальної держави є найбільшим за останні десятиліття, що може стати новим етапом в еволюції інституту соціальної держави. Підкреслено видозміну класичних моделей соціальної держави під впливом пандемії, однак питання збереження цих змін після завершення Covid-19 ще відкрите. Відзначено актуалізацію підходу щодо запобігання різним формам дискримінації за умови функціонування соціальної держави, переосмислення відносин між державою, ринком та суспільством в управлінні соціальними питаннями. Підкреслено потребу нового соціального консенсусу щодо конструювання моделі соціальної держави майбутнього, визначення меж її щедрості або ж, навпаки, ощадливості. Авторка доводить, що нова (пандемічна) ера потребує нового соціального контракту, зокрема в частині розподілу ризиків між громадянами, роботодавцями та державою. Наголошено, що без стійкого та постійного економічного зростання уряди не можуть належно фінансувати сферу соціального забезпечення, а почастішання кризових явищ в економіці не сприяє стійкості соціальної держави. Припущено, що пандемія Covid-19 не дає підстав очікувати безумовної зміни соціальної держави в напрямі щедрих соціальних програм, але інститут соціальної держави пройде випробування на стійкість і набуде нових навичок протидії наслідкам соціально-економічних криз.Документ Вплив пандемії на домашнє насильство над дітьми(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Чебанова, К. М.; Хлівнюк, Тетяна Петрівна; Khlivniuk, Tetiana P.З початком пандемії COVID-19 світ зазнав катастрофічних змін. Зусилля, спрямовані на стримування вірусу з одного боку, допомагають протистояти поширенню коронавірусу, а з іншого боку – породжують нові небезпеки, такі як домашнє насильство. Діти в таких умовах, страждають частіше, вони виступають у ролі жертви домашнього насилля, або його свідком. Через це, насильство над дітьми є глобальною проблемою з серйозними наслідками, які переслідують людину все життя.Документ Вплив соціальних мереж на самооцінку студентської молоді(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Мхітарян, К. А.; Хлівнюк, Тетяна Петрівна; Khlivniuk, Tetiana P.У даній статті описано вплив соціальних мереж на самооцінку студентської молоді, зокрема зазначено зміни у сприйнятті власної особистості та порівнянні з іншими. Дослідження підтверджують, що активне користування цими платформами може призвести до зниження самоповаги та підвищення впевненості у негативних аспектах власного життя.Документ Впровадження гендерно-чутливого та конфліктологічного підходів у соціальній роботі з різними клієнтами на рівні територіальних громад(Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, 2023) Хлівнюк, Тетяна Петрівна; Кулава, Катерина Олександрівна; Горпиненко, Ніна; Khlivniuk, Tetiana P.; Kulava, Kateryna O.; Horpynenko, NinaРеформування системи щодо надання соціальних послуг кваліфікованими працівниками в контексті розширення їх сфери діяльності та зміни суспільних взаємовідносин у соціальній роботі згідно гендерно-чутливого та конфліктологічного підходів розкрито з метою обґрунтування особливостей їх впровадження на рівні територіальних громад. Саме тому в статті зазначено, що кваліфікований фахівець, після оцінки потреб клієнтів, які звернулися за допомогою, може як самостійно надавати соціальні послуги відповідно до чинного законодавства так і перенеправити особу, яка потребує допомоги у відповідні соціальні служби, установи чи організації у випадку. Перенаправлення клієнта відбувається у випадку, якщо вирішення проблеми з якою звернувся клієнт знаходиться поза компетенцією фахівця. При цьому, останній зобов’язаний надати якісні консультаційні послуги, зафіксувати потреби, підготувати необхідні документи і тоді здійснити перенаправлення. Аналіз дослідження свідчить, що в межах об’єднаної територіальної громади можуть бути різні типи клієнтів. Проте, майже вся діяльність фахівця з соціальної роботи в об’єднаній територіальній громаді спрямована на подолання складних життєвих обставин осіб чи групи осіб; на боротьбу із проблемами а не на їхню профілактику. Зарубіжний досвід з організації соціальної роботи в громаді свідчить, що значні зусилля соціального працівника в громаді спрямовані на превентивну, профілактичну роботу з метою попередження виникнення різноманітних проблем і збільшення кількості клієнтів соціальних служб, установ та організації.Документ Відмінності у реагуванні на соціальні наслідки пандемії COVID-19: порівняння класичних моделей соціальної держави(2021) Хлівнюк, Тетяна Петрівна; Khlivniuk, Tetiana P.The absence of scientific consensus on understanding how the crisis caused by the spread of coronavirus will affect the state welfare institution has been noted: it will either strengthen it, significantly alter it, deepen stagnation or eliminate it, etc. Initiatives to prevent and counteract the consequences of the COVID-19 pandemic are analyzed using the example of classical welfare state models (social-democratic (Scandinavian, Nordic); corporatist (conservative); liberal). The first case is studied on the examples of Denmark, Norway, Finland, Sweden; the second one – Germany, the third one – the USA. It is proved that changes in the architecture of the welfare state concerning the introduction of Scandinavian and corporatist models of tools to prevent a sharp increase in unemployment due to quarantine restrictions, simplify access to social benefits, pay attention to social protection of self-employed people, freelancers. It has been proven that changes in the architecture of state welfare concerned the introduction, first of all, in the states of the Scandinavian and corporatist models of tools to prevent a sharp increase in unemployment due to the quarantine, simplify access to social benefits, and pay attention to the problems of social protection of self-employed persons and freelancers. The strengthening of the focus of welfare states (especially the Scandinavian model) on state intervention in the economy as part of ensuring the accessibility of workplaces and living standards in line with modern standards was noted. Ethnic inequality and chauvinism to access social security have been shown to be acute in most countries during the pandemic. Limited coverage and existing social inequalities regarding access to social guarantees are clearly manifested even in countries with a liberal model of state welfare. National differences in the policy of developed welfare states in response to the social consequences of the coronavirus pandemic have been identified. The states of the Scandinavian and corporatist models long before the COVID-19 pandemic built strong social protection networks, pursued effective employment protection policies, etc.; therefore, during the pandemic, citizens received significant support. Instead, in the welfare states of the liberal model during the pandemic, the problem of having a quality social protection network has intensified, and inequality in terms of gender, race, and others has sharply increased.Документ «Вікна можливостей» держав в умовах глобальної пандемії COVID-19(2021) Хлівнюк, Тетяна Петрівна; Khlivniuk, Tetiana P.Глобальна пандемія COVID-19 наочно продемонструвала усі «больові точки» країн, незважаючи на тип державного устрою та ступень соціально-економічного розвитку. Визначено, що економіки більшості країн уже увійшли в глибоку рецесію, зростають показники державного боргу. Відсутні перспективи очікуваного зростання на найближчі роки, яке вже намітилося після глобальної фінансової кризи 2008 року, але у теперішный час прогрес останнього десятиліття для виходу з фінансової кризи є знівельований, у зв’язку з подіями, пов’язаними з COVID-19 та його глобальними наслідками у соціально-політичній сфері будь-якої держави. Країни та регіони розробляють нові стратегії соціальної політики, тактики та стратегії подальшого розвитку, адаптивні до вимог часу, наприклад, на рівні ЄС було озвучено потребу навіть нового «Плану Маршалла». Не менш важливим є і питання стану психічного здоров’я людини, погіршення якого пов’язане з соціальною ізоляцією, дистанціюванням, а порою і з втратою робочого місця, що, безумовно, деструктивно впливає на людину і потребує посилення уваги державних інституцій до цих важливих питань. Очікуваною є нова хвиля популізму, породжена піднесенням економічної нерівності на тлі наслідків пандемії, що наочно і продемонструвала більшість країн світу. Є всі підстави вважати, що глобальна пандемія COVID-19 стала визначальним чинником суспільно-політичного життя та соціальних взаємодій. Отже, можна стверджувати, що глобальна пандемія COVID-19 відкрила «вікна можливостей» у світовому політичному просторі, в якому державі в залежності від рівня розвитку демократії, соціальності та правотворчості приймають ті чи інші рішення щодо обмеження певних прав населення, що має як позитивні, так і негативні наслідки. Отже, «вікна можливостей» у період глобальної пандемії розкрили всі «Ахіллесові п’яти» держав, продемонструвавши їх можливості / неможливості знайти адекватні події–відповіді на складні виклики часу світового масштабу, що цілком залежало від розвиненості країни в цілому, її важливого атрибуту громадянського суспільства, вектору спрямованості державної політики, інструментів здійснення контролю за владою, спрямованістю визначати завдання першочергового значення і можливістю держав завищити своїх громадян від цих викликів,Документ Гендерний аспект торгівлі людьми в Україні(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2019) Запорожець, Анастасія Олегівна; Хлівнюк, Тетяна Петрівна; Khlivniuk, Tetiana P.Торгівля людьми залишається однією із найприбутковіших форм злочинного бізнесу. За даними МОМ, в Україні починаючи із 1991 р. понад 230 000 осіб потрапили до торгівлі людьми. Торгівля людьми є чумою 21 століття. МОМ та Україна співпрацюють досить багато років. МОМ надає допомогу жертвам торгівлі людьми, залежно від індивідуальних потреб кожного. Жоден українець або громадянин іншої держави не застрахований від торгівлі людьми. Жертвами можуть стати жінки, чоловіки, а також діти різного віку, соціального статусу та віросповідання.Документ «Дофамінові пастки» підлітків у соціальних мережах(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Анциферова, Л. В.; Хлівнюк, Тетяна Петрівна; Khlivniuk, Tetiana P.Актуальність дослідження: вже довгий час поняття “дофамінова пастка” викликає особливий інтерес серед науковців різних галузей, адже це питання порушує проблему психологічного здоров’я підлітків у контексті їхньої віртуальної поведінки. Сучасні соціальні мережі та месенджери стали невід'ємною річчю у повсякденному житті людей, надаючи їм доступ до різноманітних форм розваг та спілкування. Ці онлайн-платформи стали важливим засобом ескапізму та розваги, що легко сприймаються та приносять задоволення. Онлайнсередовище створює унікальний простір в якому дофамінові механізми активно взаємодіють із психологічним станом користувачів, що може призвести до певних негативних наслідків та змусити підлітка відчути стан соціальної дезадаптації. Тому є вкрай важливим розуміти механізми формування та функціонування “дофамінової пастки”.Документ Економіко-технологічні фактори модернізації соціальної держави(Юридична думка, 2021) Хлівнюк, Тетяна Петрівна; Khlivniuk, Tetiana P.Досліджуються фактори модернізації сучасних моделей соціальної держави. Розглянуто вплив технологічного прогресу та стрімкого розвитку платформної економіки. Досліджуються соціальні зміни, зумовлені технологічним прогресом (Четвертою промисловою революцією), та їх вплив на інститут соціальної держави. Аналізується вплив роботизації, штучного інтелекту на зайнятість населення (очікуване зростання безробіття). Констатована необхідність переосмислення змісту та форми соціальної держави з огляду на глобальні зміни останніх десятиліть. Підкреслено, що ці зміни, зокрема, спричинені цифровізацією, впровадженням штучного інтелекту, зростанням незахищеності працівників, залучених до нестандартних форм зайнятості та не охоплених соціальним страхуванням.Документ Захист прав дітей-вихованців інтернатних закладів, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування в умовах пандемії COVID-19(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Михайлова, К. О.; Хлівнюк, Тетяна Петрівна; Khlivniuk, Tetiana P.Наприкінці 2019 року – початку 2020 року спалахнула пандемія COVID-19, що показала істотний вплив на життєдіяльність людини та окреслила проблемні питання не тільки у сфері охорони здоров’я та економіки, а і унеможливила забезпечення надання якісних соціальних послуг населенню та захист прав дітей. Санітарно-епідемічна ситуація в Україні спричинила загострення передумов потрапляння сімей у складні життєві обставини, поставила під загрозу дотримання основних принципів надання соціальних послуг у частині доступності та відкритості, дотримання прав людини, прав дитини та прав осіб з інвалідністю, комплексності надання соціальних послуг та забезпечення високого рівня якості соціальних послуг.Документ Методи соціального консультування різних категорій осіб та сімей(2021) Хлівнюк, Тетяна Петрівна; Кулава, Катерина Олександрівна; Khlivniuk, Tetiana P.; Kulava, Kateryna O.У статті розглянуто технології соціальної роботи як сукупність способів соціального впливу на об’єкт, спрямованих на відновлення, збереження і поліпшення його соціального функціонування, попередження негативних соціальних процесів; певний алгоритм діяльності у напрямі поліпшення соціального становища особистості. Сьогодні вони перебувають на етапі наукового становлення, розробляються наукові підходи до класифікації, уточнюються термінологія і сфери застосування. Технологія соціальної роботи не зводиться до одноразового акту впливу, а становить процес, що характеризується зміною змісту, форм, методів, які циклічно повторюються при вирішенні кожного нового завдання в соціальній роботі. У цілому зміст такого циклу від виникнення завдання до його повного вирішення становить технологічний процес. Спеціальні (прикладні) технології соціальної роботи у своїй основі становлять визначені технологічні процедури надання допомоги конкретним категоріям і соціальним прошаркам, що потребують підтримки. Серед них: соціальна робота у сфері зайнятості населення з безробітними громадянами; особами девіантного поводження; родинами; особами, що страждають психічними розладами і схильними до суїциду; з інвалідами, громадянами літнього віку; фемінологічні технології соціальної роботи; соціальна робота з дітьми і підлітками; молоддю; малозабезпеченими прошарками населення; вирішення соціально-етнічних проблем; соціальна робота з бездомними і безпритульними; з мігрантами, біженцями і змушеними переселенцями; прикладні технології соціальної роботи у силових структурах, пенітенціарних установах тощо.Документ Модернізація соціальної держави шляхом цифровізації в умовах старіння населення(Політичне життя, 2022) Хлівнюк, Тетяна Петрівна; Khlivniuk, Tetiana P.Метою роботи є дослідження можливостей модернізації соціальної держави шляхом цифровізації в умовах старіння населення. Ставляться завдання: з’ясувати переваги цифрової моделі соціальної держави; окреслити коло проблем, які виникають щодо цифровізації соціальної держави з огляду на старіння населення; проаналізувати, які кроки на рівні держави та суспільства доцільні, щоб старіння населення не ставало перешкодою зміцненню стійкості соціальної держави. Методологією дослідження виступає неоінституціоналізм та аксіологічний аналіз. Авторка доводить, що цифровізація є економічно виправданою відповіддю на старіння населення. Водночас наголошено, що навіть у найрозвиненіших соціальних державах є недостатня готовність людей похилого віку до цифровізації соціальної сфери. При цьому побудова цифрової соціальної держави можлива лише за високого рівня цифрової грамотності усіх вікових груп населення. Наголошено на численних перевагах цифрової соціальної держави для осіб похилого віку: уможливлення отримання різних соціальних послуг незалежно від фізичної мобільності; підвищення особистої незалежності; можливість постійно навчатися, залишатися активними членами спільноти; підтримка соціальних контактів; запобігання сегрегації та ін. Визначено причини, які сповільнюють перехід до цифрової моделі соціальної держави: відсутній або недостатній досвід технічних навичок; незацікавленість цифровими технологіями; дотримання усталених звичок, консерватизм; побоювання через проблему конфіденційності; відсутність доступу до Інтернету, технічних пристроїв; фінансові проблеми; виключеність особи з мережі сімейних відносин; проблеми зі здоров’ям та ін. Аргументовано, що відторгнення особами похилого віку цифрових технологій, відсутність навичок користування ними загрожує створити для них нові соціальні бар’єри. Доведено, що інститут соціальної держави для своєї модернізації повинен не лише очікувати росту цифрової культури людей похилого віку, а сам має лобіювати та реалізовувати для них програми формування цифрових навичок. Доведено, що цифровізація соціальної держави позитивно вплине на широку перспективу цього інституту в умовах старіння населення лише, якщо буде реалізовуватися модель активного старіння.Документ Молодіжна соціальна робота в умовах війни(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Хлівнюк, Тетяна Петрівна; Khlivniuk, Tetiana P.У сучасному суспільстві велика увага приділяється ролі молоді у соціальному розвитку. Молодь є ключовим суб’єктом трансформації та інновацій в українському суспільстві та стає ключовим суб’єктом соціального розвитку, але сучасні виклики, такі як безробіття, соціальна вразливість та психологічні труднощі, роблять актуальним розвиток ефективної молодіжної соціальної роботи в Україні. Ситуація в Україні вимагає особливої уваги до молоді, яка стає безпосередньою мішенню військових подій та соціальної турбулентності. Військові події призводять до серйозних проблем психосоціального здоров’я серед молоді, невпевненості у майбутньому що робить актуальними програми соціальної підтримки.Документ Міграційний чинник зниження стійкості інституту соціальної держави(2021) Хлівнюк, Тетяна Петрівна; Khlivniuk, Tetiana P.Аналіз впливу імміграції на стійкість соціальної держави аргументований: 1) довготривалою (понад півстоліття) кризою соціальної держави; 2) стрімким зростанням у високорозвинених державах кількості іммігрантів, особливо біженців, прийняття та інтеграція яких є затратними. Відзначено, що вплив імміграційного чинника на соціальну державу узалежнений від того, про яку з груп мігрантів ідеться (від висококваліфікованих трудових мігрантів, за яких конкурують провідні держави, до біженців із зон конфліктів та воєн). Аргументовано, що навантаження на соціальну державу зростає передусім у частині іммігрантів-біженців, які мають труднощі з інтеграцією в новий соціум і на ринку праці. Указано на фактори, від яких узалежнений характер впливу імміграції на соціальну державу: 1) вік іммігрантів, у якому вони прибувають; 2) швидкість, із якою мігранти виходять на ринок праці; 3) час, упродовж якого мігранти узалежнені від допомоги від держави; 4) характеристики людського капіталу іммігрантів; 5) розмір соціальних виплат, обсяг соціальних гарантій, які надані мігрантам та ін. Підкреслено, що вже друге десятиліття поспіль (із початку у 2008 р. глобальної фінансової кризи) у більшості соціальних держав зменшується як державна (бюджетна економія), так і суспільна підтримка соціальних програм для іммігрантів. Після європейської міграційної кризи 2015 р. увага урядів соціальних держав приділена не стільки інтеграції мігрантів, скільки зміцненню зовнішніх кордонів ЄС для убезпечення від неконтрольованого потоку біженців. Звернено увагу, що рецесія після локдаунів, зумовлених Covid- 19, укотре посилює режим економії навіть у найрозвиненіших соціальних державах, що позначається на реалізації іммігрантами гарантованих їм соціальних прав. Підкреслено, що зростання чисельності іммігрантів у розвинених країнах, хоч і посилює тиск на національні інститути соціальної держави, але і є лише одним із чинників зниження стійкості класичних моделей соціальної держави. Проблема убачається радше в нездатності політичного істеблішменту організувати швидку інтеграцію новоприбулих мігрантів на ринку праці.Документ Нормативно-правове забезпечення інформаційної політики в Україні: особливості та суперечливості(2018) Булавіна, Олена Сергіївна; Хлівнюк, Тетяна Петрівна; Khlivniuk, Tetiana P.У статті розглянуті особливості та суперечності нормативно-правового забезпечення інформаційної політики в Україні. Доведено, що інформаційна політика в сучасних розвинених країнах є сукупністю напрямів, способів діяльності компетентних органів держави з контролю та управління, а також планування процесів у сфері отримання, зберігання, використання і поширення інформації. Державна інформаційна політика характеризується як сфера життєдіяльності людей, пов’язана з відтворенням і поширенням інформації, що задовольняє інтереси держави і громадянського суспільства, та є джерелом для забезпечення творчого, конструктивного діалогу між ними і їхніми представниками. Нормативно-правове забезпечення інформаційної політики - це основний атрибут і базова потреба для розвитку грамотно організованої і ефективно діючої інформаційної політики країни. Державна інформаційна політика - важливий складник зовнішньої і внутрішньої політики держави, що охоплює всі сфери життєдіяльності суспільства. Її основна стратегічна мета - побудова модернізованого інформаційного суспільства, що відповідає сучасним викликам часу.Документ Основні визначення терміна «політичний активізм» у сучасному політичному дискурсі(2016) Хлівнюк, Тетяна Петрівна; Хливнюк, Татьяна Петровна; Khlivniuk, Tetiana P.У статті розглядаються основні тлумачення терміна «активізм», його походження, місце в системі суміжних понять синонімічного ряду, основні відмінності та прояви в практичній політичній реальності. Обґрунтовується, що активізм у широкому розумінні є однією з форм суспільно- політичноїучасті, зокрема протестної.