Політологія

Постійне посилання на фонд

https://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/37416

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 26

Borderland groups between political centres: national influence and local practices and in Bessarabia
(2018) Koch, Svitlana V.; Коч, Світлана Вадимівна
The article considers the conditions, under which ethnic groups form the necessity in lobbying of group socio−economic and political interests. The attention is focused on the leading role of ethnic groups in the processes of integration and disintegration of the region, regional policy of national development. The process of acquisition of subjects` of socio−economic and political relations function by local ethnic groups both within the State and in the international arena is demonstrated on the example of ethnic groups of Bessarabia in Ukraine and Moldova. The paper illustrates the acquisition of active capacity by ethnic groups while protecting cultural and social rights, as well as participation in global international processes. This problem acquires the special relevance in regard with the developed institutional and integrational crisis in Ukraine at the end of 2013 − beginning 2014. The “Ethnic map” at this conjuncture acquired additional functions as by the side of ethnic groups and in the managerial political projects of leading geopolitical players in the region (Romania, Moldova, Ukraine, Russia, Turkey, etc.).
Decentralization vs centralization: scenarios of regional development of Ukraine in the context of internal stability establishment
(2020) Uzun, Yuliia V.; Koch, Svitlana V.; Узун, Юлія Вадимівна; Коч, Світлана Вадимівна
The work aims to analyze scenarios for the development of regional policy in Ukraine in conditions of decentralization and centralization trends confrontation in the country. The main problem is the establishment of structural completeness of the decentralization reform in Ukraine, which should involve the implementation of administrative-territorial, budgetary and political decentralization. An important task is also to determine the effectiveness of devolution, delegation, deconcentration, deregulation, and divestment, which are manifestations of the decentralization process and collectively determine the quality of reform. Based on the methodology of system analysis and the concept of “balance of relations,” as well as using a historical and comparative method in investigating the improvement of approaches to leading public policy, and a structural-functional method for analysis of territorial-political system as a decentralized and multi-level, the paper proposes an analysis of the balance of inter-level relations in the country, the effectiveness of reforms, decentralization and trends for further development. The work indicates that since 2014, administrative and territorial optimization and enlargement of communities have become the main result of the decentralization reform. The discussion of political decentralization remains extremely disturbing and is blocked as “separatism,” as well as attempts to resolve the conflict in the Donbas by political means through the adoption of the Steinmeier Formula are demurred as “capitulation.” The economic crisis, which coincided with the pandemic, can aggravate the negative perception of reform, the development of which remains possible within the framework of three development scenarios: “Euro-optimistic,” “inertial” and “blocking.”
Postsecular conflicts in the context of reconstruction of nationalisms in the states of the Baltic – Black Sea – Adriatic Triangle
(2022) Uzun, Yuliia V.; Koch, Svitlana V.; Узун, Юлія Вадимівна; Коч, Світлана Вадимівна
The article focuses on the main trends in the development of state-religion relations in the era of post-postmodernism as represented at the International Conference “Balkan and Baltic States in United Europe – History, Religion, and Culture IV: Religiosity and Spirituality in the Baltic and Balkan Cultural Space: History and Nowadays” (November 11–13, 2020). The article aims to define and analyse postsecular conflicts that are manifested in the construction of new nationalisms in the countries of the Baltic – Black Sea – Adriatic Triangle. The main problem is the ascertainment of the primary trend in transforming religion-state relations in the transition to post-postmodernity. The research methodology is the differentiation and systematisation of conflicts as markers that characterise the sociocultural crisis that erupted in the twentieth and twenty-first centuries. The concept of conflict is understood as a discrepancy, contradiction, and clash of positions that not only form new foundations of sociocultural and political discourse about the norm of religion-state relations but also influence the establishment of new trends in the formation of the legal basis for the statuses of religious organisations. As an empirical basis for the research, some countries’ regulatory legal acts in the region under study are used, along with data and maps of well-known research centres.
The national self-determination projects of Greece and Bulgaria: the role of ethnic Bessarabian diasporas
(2018) Koch, Svitlana V.; Коч, Світлана Вадимівна
The article is devoted to an analysis of the roles of the Bulgarian and Greek diasporas in Bessarabia in achievement of the national self-determination projects of Greece and Bulgaria. Based on historical and ethnographic materials, the paper demonstrates the conditions under which ethnocultural groups became the nucleus of national liberation movements in the 19th century. Emphasis is placed on the fact that successful rebellion in Greece in 1821–1832 and the war in Bulgaria in 1876–1877 became possible due to the active position of ethnic diasporas in Odessa and Bessarabia. Their activities proceeded in several directions: emergence of the idea of national revival; financial support for the national struggle by Maecenas from diasporas; and formation of people’s militias that played the role of an advance detachment in national liberation wars.
Афірмативна політика Болгарії щодо «зарубіжних болгар»
(ТОВ «РІК-У», 2023) Коч, Світлана Вадимівна; Узун, Юлія Вадимівна; Koch, Svitlana V.; Uzun, Yuliia V.
Формулюючи тези щодо афірмативних практик держав по відношенню до споріднених народів, втрачених співвітчизників та етнічних «своїх» груп за кордоном, слід зауважити що ці практики мають різні завдання та ефективність, але всі вони є інструментами сучасних глобальних перетворень політичного простору. Практики позитивної дискримінації орієнтовані на «споріднені» або «сусідські народи» (як в Туреччині) , «втрачені» співвітчизники (як в Румунії), етнічні «свої» (як в Болгарії, Польщі, Угорщині) .
Взаємодія між центром і регіонами: роль лобізму у формуванні політичних рішень та ресурсного розподілу
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Цвікілевич, Анастасія Дмитрівна; Коч, Світлана Вадимівна; Koch, Svitlana V.
Протягом останніх десятиліть ми можемо спостерігати в Європі на державному рівні певну тенденцію до децентралізації, що відбувалася паралельно з передачею частково суверенітету від національних урядів до наднаціональних інституцій. Тобто політичні рішення все частіше і частіше почали формуватися на загальноєвропейському рівні, що став більш привабливим політичним майданчиком для різноманітних груп інтересів, в тому числі і регіональних груп. До того ж багато рішень ЄС стосуються повноважень субнаціональних органів державної влади та потребують імплементації саме на регіональному рівні. Ці рішення можуть стосуватися питань освіти, навколишнього середовища, питань перерозподілу ресурсів у сфері транспорту та інфраструктури, тобто прямо або опосередковано впливати на економічну конкурентоспроможність регіонів. Так як наша країна знаходить на активному шляху до вступу до ЄС, я вважаю, що нам як науковцям, надзвичайно важливо дослідити в яких умовах нам доведеться функціонувати.
Кліважування простору Північного Причорномор’я: геополітичні суперечки в епоху пост-правди
(2018) Коч, Світлана Вадимівна; Koch, Svitlana V.
Причорномор’я протягом століть залишається зоною геополітичного протистояння прикордонних держав: Болгарії, Росії, Румунії, Туреччини, України, Молдови та інших. Вибудовуючи свою геополітичну суб’єктність, кожне з них розглядає регіон як частину простору етногенезу, націогенезу і політогенезу. Сучасний регіоналізм в політичних практиках суміжних держав Причорномор’я став проявом різних процесів. В одному випадку, як механізм децентралізації та лібералізації в рамках глобальних інтеграційних тенденцій, а в другому – як практика реалізації постімперських геополітичних ідеологій. У цьому випадку він в кінцевому рахунку спрямований на руйнування територіального статус-кво. Такі процеси на стадії зародження та оформлення проявляться в вигляді політики «м’якої сили» і відбуваються під ширмою «відродження» нації і справедливості. Мета статті – продемонструвати специфіку Причорномор’я як прикордонного регіону та транскордонної системи та акцентувати увагу на нових якостях соціального і інформаційного просторів. Так, вихід на політичну арену нових акторів – регіональних спільнот і локальних етнокультурних і діаспорних груп, зумовило співіснування різних версій історичної «правди», політичної доцільності, соціальної справедливості в регіону. В статті продемонстровано, що інформаційний та комунікаційний простори стали ареною для політичних дій держав, які проводять в регіоні цілеспрямовану культурну та меморіальну політику. Метою таких заходів проголошується турбота та захист співвітчизників, збереження пам’яті про спільне минуле, створення умов для інтегрування регіону в семіотичну та інституційну систему держави. Зроблено висновок про те, що усі суб’єкти регіональних геополітичних відносин розглядають транскордоння Північного Причорномор’я як стратегічний простір для подальшого національного розвитку. При цьому відзначено, що національні стратегії на початку ХХI ст. були трансформовані за рахунок розширеного тлумачення «націй», які «вийшли» за державні кордони та «включили» у свій склад закордонних співвітчизників, які втратили громадянство, споріднені етнічні групи, а також історичні та етногенетичні простори, які в минулому належали державам і розуміються як «втрачені».
Конституювання нової територіальної ідентичності міста в умовах асиметричної децентралізації
(2023) Узун, Юлія Вадимівна; Коч, Світлана Вадимівна; Uzun, Yuliia V.; Koch, Svitlana V.
Резолюція, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 25 вересня 2015 року «Перетворення нашого світу: Порядок денний у сфері сталого розвитку до 2030 року», а згодом прийнятий Європейським Союзом в 2021 р. «Територіальний порядок денний, 2030» анонсували продовження глобальних реформ децентралізації, пов’язаних з: визнанням принципу асиметрії для функціонально різних територій; розвитком потенціалу регіонів як «полюсів зростання»; розвитком «поліцентричних мереж», «транснаціоналізації», «розумної спеціалізації»; «деконцентрації ресурсів та інвестицій»; розвитком «циркулярної економіки» (локальний промисловий симбіоз); розвитком «політики на основі місця» .
Любов, яка рухає кордони: діаспоральна політика Туреччини
(2018) Коч, Світлана Вадимівна; Коч, Светлана Вадимовна; Koch, Svitlana V.
У статті представлено аналіз процесу формування діаспоральної політики Туреччини в контексті реалізації нової геополітичної стратегії неоосманізму. Метою роботи є дослідження еволюції поняття діаспори в державній політиці та аналіз трансформації відносин держави з діаспорами залежно від змін національних пріоритетів Туреччини. В якості об’єкту державної діаспоральної політики постають «турецькі громадяни за кордоном», «споріднені групи», «дружні спільноти». Розширення поняття «діаспора» демонструє факт того, що діаспора в Туреччині стала розглядатися як ресурс для реалізації міжнародної стратегії держави щодо стабілізації та розвитку геополітичного та економічного становища, як механізм посередництва та лобіювання інтересів. Визначається, що діаспоральна політика Турецької республіки орієнтована на виконання двох завдань: створення міцної транснаціональної лобістської структури на основі етнічних діаспор у всьому світові та виконання геополітичного завдання – створення глобальної інтеграційної системи через консолідовані зусилля споріднених держав і народів тюркського світу.
Меморіальна політика сусідів України: від стратегії національного суверенітету до «великих держав»
(2018) Коч, Світлана Вадимівна; Koch, Svitlana V.
The article is devoted to the relevant issues of modern conditions of state memorial policy in the countries that have common borderland with Ukraine. The aim of the work is to dem- onstrate the process of historical policy formation as a mechanism of justification of national sovereignty and its transformation into technology of geopolitical construction applied in prac- tices of Ukraine’s neighbours. Historical policy has been considered in tree forms: as practice of formation of image of soli- dary, loyal society; as an instrument of political power used by the state; as a mechanism of commemoration industry of global world order that result in formation of legislation on memory. The article considers reasons and forms of institutionalization of historical policy of the East Europe and in the Post-Soviet countries in XXI century. The attention is focused on statuses ob- tained by organizations that are responsible for formation of memorial policy: scientific-research centre with right on lustration and procurators’ functions (Poland); State body (Slovak Republic); government structure (Romania); central body of executive power (Ukraine 2006) and scientif- ic-research budgetary institution affiliated to the Government (Ukraine 2010); research centre (Czech Republic), independent scientific research organization (Hungary); Government com- mission (Baltic states, Romania, Moldova, Russia). Practice of control over history and memory demonstrates the process of formation of political industry as a technology of political action. Methodological basis of research. The feature of the subject of research stipulated the com- prehensive, systematic approach to the analysis of “memorial policy” as to the phenomenon as well as to the political practice and political technology. In result the conclusions have been formed that historical policy in state may be represented as a technology of “soft power” or as a mean of homogenization of socio-cultural space or as a method of restructuration of the space. The distinctive element of the memorial policy of the neighbour states is practice of transborder way of defining the term “nation” that excludes the frames of etatism limitation. Such practice allows to use the historical narrative in order to involve ethnically-related population of diasporas and population of borderland territories to the composition of nation. Memorial practice and informational interventions in borderland regions that are realized by Ukraine and its neighbours are part of the national strategies that have been forming within the search processes of historical arguments for political decisions.
Модерні територіальні системи vs транскордонна регіоналізація в Європі
(2019) Узун, Юлія Вадимівна; Коч, Світлана Вадимівна; Uzun, Yuliia V.; Koch, Svitlana V.
Процеси транснаціоналізації, як наслідок глобалізації не створюють «детериторіалізованого» світу, а за визначенням Девіда Ньюмана, обумовлюють процес «ретериторіалізації», коли відбувається трансформація та реконфігурація влади. Нові форми кліважування простору є формою мобілізації соціальних спільнот, демонстрацією присутності політичної влади та її інтересів. Це вихідні пояснення для розуміння локальності, як соціального простору, структура якого модифікується залежно від реконфігурації владних відносин. Прикордонні спільноти змінюють одне прикордоння на інше, залишаючись або локальними групами з маргінальною ідентичністю, або транзитними групами, які акумулюють потенціал соціальноекономічного розвитку в контактних полімофних політичних системах.
Національні рухи постмодерної доби (проект позатериторіального самовизначення народу рома)
(2023) Коч, Світлана Вадимівна; Koch, Svitlana V.
Трансформація світової політичної системи в умовах постмодерну, яка передусім проявляється в процесі поліморфізації акторів соціально-політичної взаємодії, обумовлює необхідність створення нового фільтру для опису практик політичної участі, представництва та самовизначення. Зміни також відбуваються в змістовному наповненні та концептуальному осмисленні ключовий понять політичного буття: «нації» та «держави». В статті зазначається що сучасний політичний процес не абсолютизує звʼязок між державою та нацією, та їх територіальність. Обидва феномена отримали концептуальну свободу та продемонстрували автономний розвиток в вигляді: недержавних націй; держав, які переосмислюють свою програму національного розвитку; націй, які «виросли» за межі територій своїх держав; держав які не контролюють свої території; дислокальних націй діаспорального (мережевого) типу та інше. Умовою перегляду концептуального наповнення поняття «нації» та формування нового формату міжнародної системи є визнання активної роли дисперсних етнокультурних систем та локальних соціальних структур меншин. На регіональному, національному та глобальному рівнях зʼявилось багато паралельних місць управління та форм представництва які надають можливість таким групам розбудовувати соціально-політичні системи представницького типу, що є альтернативними до функцій територіальної держави. Серед дисперсних, заснованих на етнічній ідентичності груп, які прагнуть політичного визнання та представництва, але при цьому не вимагають територіального самовизначення – є рома. Незвичний характер претензій рома на статус нетериторіальної нації став можливим в умовах трансформації територіально-політичного простору ЄС, де процес просторового розвитку відбувається в напрямку обмеження політичного значення національних модерних систем та розширення повноважень локальних просторів та груп. В статті показаний процес громадської емансипації рома в умовах триваючої інтеграції країн Європи, що дозволило використовувати переваги простору ЄС для формування адміністративного, політичного, соціального та фінансового управління рома. Цей процес демонструє перетворення транскордонної національної меншини на національну систему мережевого типу, яка має належне представництво в ООН та ЄС.
Особенности процессов этнической идентичности в среде болгар-поселенцев Одесской области
(2009) Коч, Светлана Вадимовна; Коч, Світлана Вадимівна; Koch, Svitlana V.
Пpoблeмa идeнтичнocтив цeлoм и этничecкoй идeнтичнocти в чacтнocти paccмaтpивaeтcя в paзныx кoнтeкcтax yчeными paзличныx oтpacлeй знaний.
Особливості функціонування інституту Офісу Уповноваженого Уряду Словацької республіки у справах ромських громад: досвід для України
(2023) Габрин, П. В.; Коч, Світлана Вадимівна; Остапець, Ю. О.; Koch, Svitlana V.
У статті наведено основні статистичні дані щодо кількості ромського населення Словацької Республіки та України. Коротко охарактеризовані державні інституції захисту та представлення інтересів національних меншин та етнічних спільнот у Словаччині на прикладі Ради уряду Словацької Республіки з питань прав людини, національних меншин і гендерної рівності та Уповноваженого уряду Словацької Республіки з питань національних меншин. Розглянуто питання організаційного становлення урядових інституцій Словацької Республіки, відповідальних за розробку та імплементацію урядових політик щодо ромської етнічної меншини, а саме посади Уповноваженого уряду Словацької Республіки у справах ромських громад та Офісу Уповноваженого уряду Словацької Республіки у справах ромських громад. Охарактеризовано головні етапи на шляху до формування сучасної політико-управлінської моделі функціонування Офісу Уповноваженого уряду Словацької Республіки у справах ромських громад впродовж 1995–2021 рр. Розкрито правові засади діяльності урядового Уповноваженого та його Офісу, а саме їх завдання, організаційну структуру та форми співпраці з іншими органами державної влади та місцевого самоврядування, неурядовими організаціями. Наведені приклади практичної допомоги з боку Офісу Уповноваженого українським біженцями та шукачам притулку у ході російсько-української війни у 2022 р. Коротко проаналізовано сучасну нормативно-правову базу України, зокрема Закони України «Про національні меншини (спільноти) України», «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», розпорядження та постанови Кабінету Міністів України, Указ Президента України, так звані «ромські» Стратегії на предмет правових засад, форм, механізмів включення/інтеграції ромської етнічної меншини та реалізації відповідних урядових практик. Наведено досвід функціонування посади Урядового уповноваженого з питань етнонаціональної політики при Кабінеті Міністрів України впродовж 2014–2015 рр. Зазначено дві інституції в сучасній системі центральних органів державної влади України, які найбільш тісно займаються проблематикою ромської етнічної меншини, а саме – Державна служба України з етнополітики та свободи совісті, Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Розкрито питання їх діяльності, спрямованої на реалізацію державної етнополітики стосовно ромської етнічної меншини.
Політико-правові аспекти історичних джерел українського демократичного транзиту: вибори до установчих зборів УНР 1917 року
(2014) Коч, Світлана Вадимівна; Koch, Svitlana V.
Розглянуто політико-правові аспекти демократичного транзиту в Україні на прикладі трансформаційних перетворень 1917 року. Проведено огляд процесу організації виборів до Установчих зборів УНР. Проаналізовані положення закону Центральної Ради «Про вибори до Установчих зборів Української Народної Республіки».
Політична лімологія
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Коч, Світлана Вадимівна; Koch, Svitlana V.
У методичних рекомендаціях наведено основні положення для вивчення дисципліни «Політична лімологія» для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти освітньо-професійної програми «Політологія» спеціальності 052 «Політологія». Основна мета рекомендацій – надати методичну допомогу здобувачам вищої освіти у підготовці та вивченні тем практичних занять та у процесі самостійної роботи.
Політичний простір угорської нації: ресурс споріднених діаспор
(2022) Коч, Світлана Вадимівна; Koch, Svitlana V.
В статті представлено процес переформатування практик національного розвитку за рахунок розширеного трактування ендогенного політичного простору національної спільноти. Зазначається, що просторові стратегії ЄС суттєво впливають на перегляд пріоритетів регіонального розвитку модерних держав, які прагнучі забезпечення сталого розвитку власних політичної системи, звертаються до соціально-політичного капіталу споріднених закордонних діаспор та прикордонних регіонів. В умовах просторової революції та визнання актуального політичного простору конструйованою системою, національно-політичний простір набуває характеристик гнучкої мережевої системи де формуються нові практики національної згуртованості, які не обмежується суверенними кордонами держави. Представлено приклад трансформації процесу національного згуртування в Угорщині, який передбачає інкорпорацію споріднених закордонних діаспор Південної Словаччини, Трансільванії, Воєводино та Закарпаття в єдину соціально-політичну систему без перегляду державних кордонів. Управління соціально-політичним розвитком діаспор угорців за кордоном відбувається централізовано, завдяки державним інститутам та програмам. На прикладі створення розгалуженої мережі угорських політичних партій та громадських організацій в межах соціально-культурних просторів угорських діаспор, показано процес розбудови системи автономістських проектів по периметру кордонів Угорщини, завдяки яким вона прагне модернізувати власну національну доктрину забезпечивши її транснаціональною складовою. Угорська політика розглядає угорські громади як ресурс, який здатний забезпечити політичний транзит для національної доктрини, яка забезпечуючи модерну складову етнонаціональної ідеї, надає можливість реагувати на просторові трансформації з боку ЄС.
Політичні наслідки збільшення середнього віку населення: вплив на політичну стабільність та прийняття реформ
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Агаджанов М. І.; Коч, Світлана Вадимівна; Koch, Svitlana V.
Збільшення середнього віку населення є значущою демографічною тенденцією сучасного світу, яка відображається на різних аспектах суспільного життя. Ця демографічна зміна впливає на політичну ситуацію в країнах та може стати джерелом як можливостей, так і викликів для політичної системи. Метою цієї роботи є аналіз політичних наслідків збільшення середнього віку населення та визначення його впливу на політичну стабільність та прийняття реформ. Розуміння цих аспектів є критичним для політичних лідерів та приймальників рішень для розробки ефективних стратегій управління, які відповідають вимогам демографічного середовища, що змінюється. Ретельний аналіз політичних наслідків збільшення середнього віку населення допоможе сформулювати адекватні відповіді на виклики, які виникають у зв'язку з цією демографічною тенденцією.
Соціально-політичні аспекти підтримки внутрішньо переміщених дітей в умовах воєнного конфлікту
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Петриченко, Дар’я; Коч, Світлана Вадимівна; Koch, Svitlana V.
Внутрішньо переміщені діти (ВПД) зазнають наслідків військових конфліктів у своїх країнах. Діти, які перебувають у стані внутрішньої переміщеності, часто піддаються психологічному та емоційному стресу. Недостатність ресурсів та інфраструктурні проблеми можуть призвести до обмеження доступу до освіти, медичних та інших соціальних послуг, що стає об'єктом політичної та соціальної уваги у відповідних країнах. Підтримка дітей-ВПО в умовах воєнного конфлікту потребує комплексного підходу, який включає як соціальні, так і політичні аспекти. Важливо створити безпечне та сприятливе середовище, яке дозволить цим дітям розвиватися та жити повноцінним життям. Кожен з нас може зробити свій внесок у покращення життя ВПД. Разом ми можемо зробити світ кращим для цих дітей.
Соціальні наслідки комеморативних практик в Україно-угорському прикордонні
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Коч, Світлана Вадимівна; Узун, Юлія Вадимівна; Koch, Svitlana V.; Uzun, Yuliia V.
Визнання ролі колективної памʼяті в процесах формування соціальної свідомості та групової ідентичності заклало основи для активної інструменталізації меморіальних практик у конструюванні політичних систем та національних спільнот. Колективна памʼять особливо важлива для оформлення групової ідентичності, оскільки вона формує відчуття спільного майбутнього, загальної мети, надаючи групі можливість фізично формувати спільні політичні позиції та дії, визнаючи загальні сакральні цінності. В межах комеморації оформлюються нові соціально-політичні та національні міфи, які під контролем політичної влади отримують символічне закріплення через історичні наративи, меморіалізацію та політико-правове регулювання змісту подій у національних правових актах. Ще в ХІХ ст. Ернест Ренанн писав, що «забуття та історична помилка є одним із головних факторів створення нації», визнаючи, таким чином, національну памʼять конструйованим політичним проектом.

Переглянути

Перегляд Політологія за Автор "Коч, Світлана Вадимівна"

Результатів на сторінці

Налаштування сортування