The use of invertebrates in biotechnology: medicinal leeches, silkworms, bees
Альтернативна назва
Використання безхребетних у біотехнологіях: медичні п’явки, шовкопряд, бджоли
Вантажиться...
Дата
2025
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
ISSN
2663-5283
E-ISSN
2663-5291
Назва тому
Видавець
Гельветика
Анотація
The article summarizes current trends in the biotechnological use of invertebrate animals, particularly medicinal leeches (Hirudo medicinalis), silkworms (Bombyx mori), and honey bees (Apis mellifera). It examines the bioactive substances produced by these organisms and analyzes their potential applications in medical, pharmaceutical, cosmetological, and bioengineering fields. Special attention is given to hirudotherapy ‒ a method of treatment using the secretion of leech salivary glands, which contains enzymes with anticoagulant, anti-inflammatory, analgesic, and antibacterial properties. The role of hirudotherapy in microsurgery and aesthetic medicine is also highlighted.
The modern use of silk proteins ‒ fibroin and sericin – in the development of biocompatible and biodegradable materials for tissue engineering, controlled drug release, wound healing, as well as in dental and ophthalmological practice is described. The article also emphasizes the prospects for using bioactive silk peptides in pharmaceutical and cosmetic developments.
The potential of apitherapy ‒ a biotechnological approach based on the therapeutic properties of bee products (honey, propolis, wax, apitoxin, royal jelly) is revealed. Scientific data are provided on their antiseptic, regenerative, anti-inflammatory, and immunomodulatory effects. Their potential use in the creation of medicinal and cosmetic products is assessed.
The article presents the results of current studies confirming the effectiveness and promise of using invertebrate animals as sources of biologically active substances and technological solutions in modern biotechnology. The summarized data can serve as a foundation for further interdisciplinary research and the implementation of innovations in medical practice.
У статті здійснено узагальнення сучасних напрямів біотехнологічного використання безхребетних тварин, зокрема медичних п’явок (Hirudo medicinalis), шовкопрядів (Bombyx mori) та медоносних бджіл (Apis mellifera). Розглянуто біоактивні речовини, які продукуються цими організмами, та проаналізовано можливості їх застосування у медичній, фармацевтичній, косметологічній і біоінженерній сферах. Особливу увагу приділено гірудотерапії ‒ методу лікування з використанням секрету слинних залоз п’явок, що містить ферменти з антикоагулянтною, протизапальною, анальгезивною та антибактеріальною активністю. Окреслено також роль гірудотерапії в мікрохірургії та естетичній медицині. Описано сучасне застосування шовкових білків ‒ фіброїну і серицину ‒ у створенні біосумісних, біодеградабельних матеріалів для тканинної інженерії, контролю вивільнення лікарських засобів, засобів загоєння ран, а також у стоматологічній та офтальмологічній практиці. Звернено увагу на перспективи використання біоактивних пептидів шовку у фармацевтичних і косметичних розробках. Розкрито потенціал апітерапії ‒ біотехнологічного напряму, що ґрунтується на лікувальних властивостях продуктів бджільництва (меду, прополісу, воску, апітоксину, маточного молочка). Наведено наукові дані щодо їх антисептичних, регенеративних, протизапальних та імуномодулювальних ефектів. Оцінено можливості їх використання у створенні лікарських препаратів і косметичних засобів. Представлено результати актуальних досліджень, які підтверджують ефективність та перспективність використання безхребетних тварин як джерела біологічно активних речовин і технологічних рішень у сучасній біотехнології. Узагальнені дані можуть слугувати підґрунтям для подальших міждисциплінарних розробок і впровадження інновацій у медичну практику.
У статті здійснено узагальнення сучасних напрямів біотехнологічного використання безхребетних тварин, зокрема медичних п’явок (Hirudo medicinalis), шовкопрядів (Bombyx mori) та медоносних бджіл (Apis mellifera). Розглянуто біоактивні речовини, які продукуються цими організмами, та проаналізовано можливості їх застосування у медичній, фармацевтичній, косметологічній і біоінженерній сферах. Особливу увагу приділено гірудотерапії ‒ методу лікування з використанням секрету слинних залоз п’явок, що містить ферменти з антикоагулянтною, протизапальною, анальгезивною та антибактеріальною активністю. Окреслено також роль гірудотерапії в мікрохірургії та естетичній медицині. Описано сучасне застосування шовкових білків ‒ фіброїну і серицину ‒ у створенні біосумісних, біодеградабельних матеріалів для тканинної інженерії, контролю вивільнення лікарських засобів, засобів загоєння ран, а також у стоматологічній та офтальмологічній практиці. Звернено увагу на перспективи використання біоактивних пептидів шовку у фармацевтичних і косметичних розробках. Розкрито потенціал апітерапії ‒ біотехнологічного напряму, що ґрунтується на лікувальних властивостях продуктів бджільництва (меду, прополісу, воску, апітоксину, маточного молочка). Наведено наукові дані щодо їх антисептичних, регенеративних, протизапальних та імуномодулювальних ефектів. Оцінено можливості їх використання у створенні лікарських препаратів і косметичних засобів. Представлено результати актуальних досліджень, які підтверджують ефективність та перспективність використання безхребетних тварин як джерела біологічно активних речовин і технологічних рішень у сучасній біотехнології. Узагальнені дані можуть слугувати підґрунтям для подальших міждисциплінарних розробок і впровадження інновацій у медичну практику.
Опис
Ключові слова
invertebrates, biotechnology, hirudotherapy, fibroin, sericin, silkworm, bees, apitherapy, bioactive substances, medical application, безхребетні, біотехнології, гірудотерапія, фіброїн, серицин, шовкопряд, бджоли, апітерапія, біоактивні речовини, медичне застосування
Бібліографічний опис
Lichna A. I. The use of invertebrates in biotechnology: medicinal leeches, silkworms, bees / A. I. Lichna // Водні біоресурси та аквакультура. – 2025. – Вип. 1(17). – С. 33–45.
ORCID:
УДК
576.3:577.1:591.4