Щодо сутнісних ознак зобов’язань erga omnes
Вантажиться...
Дата
2021
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
ISSN
E-ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
Анотація. Статтю присвячено дослідженню сутнісних ознак зобов’язань erga omnes,
що нині виокремлюються у науці та практиці міжнародного права. Актуальність теми
дослідження зумовлена необхідністю більш чіткого розуміння критеріїв віднесення певних міжнародно-правових зобов’язань саме до цієї групи зобов’язань, що відрізняються
від інших більш високим ступенем захисту, адже інтерес у ньому потенційно має вся міжнародна спільнота, тобто кожна держава світу.
Аналіз практики Міжнародного Суду ООН та доробку видатних науковців у цій сфері
дозволив дійти висновку про те, що основною ознакою зобов’язань erga omnes є розширене
jus standi, тобто право невизначеного кола суб’єктів міжнародного права звертатися за їх
захистом. У справі Barcelona Traction Міжнародний Суд наголосив на тому, що таке право
належить міжнародній спільноті як єдиному цілому. Невизначеність поняття «міжнародна
спільнота» у науці та практиці міжнародного права дозволила зробити висновок про те, що
таке право належить кожній з держав світу. Потенційно коло суб’єктів може бути розширене
також за рахунок інших суб’єктів міжнародного права, насамперед міжнародних організацій.
Також продемонстровано, що у наш час зобов’язання erga omnes стосуються скоріше конкретних об’єктів захисту, аніж цілих сфер міжнародних відносин. Той факт, що у
рішенні Міжнародного Суду ООН у справі Barcelona Traction наголошено на загальному
інтересі всіх держав щодо захисту відповідних зобов’язань, дозволив автору дійти висновку
про наявність великого потенціалу розвитку концепції. У майбутньому можливе розширення переліку таких зобов’язань за рахунок визначення певних широких сфер міжнародних відносин (наприклад, захист навколишнього середовища) та кола об’єктів (наприклад,
об’єкти загальної спадщини людства (common heritage of humankind) чи загального надбання (global commons)), зобов’язання щодо яких матимуть характер erga omnes.
Аналіз актуального переліку зобов’язань erga omnes показав, що основним компонентом цих зобов’язань є саме заборона певної поведінки, тобто більшою мірою необхідність утримуватися від дій. Однак у статті також наголошується на тому, що у перспективі
розширення переліку таких зобов’язань можна очікувати формування також зобов’язань
активного типу, які б передбачали обов’язки держав вдаватись до активних заходів, необхідних для реалізації зобов’язань, наприклад у природоохоронній сфері.
Крім того, було визначено, що зобов’язанням erga omnes властивий універсальний,
невзаємний та солідарний характер.
Summary: The article is devoted to the study of the essential features of obligations erga omnes, which are currently distinguished in international law science and practice. The relevance of the research topic is due to the need for a clearer understanding of the criteria for assigning certain international legal obligations to this group, which differs from other due to higher level of protection, so far as the entire international community is potentially interested in it. The analysis of the International Court of Justice case law and the eminent scholars’ studies in this field allows us to conclude that the main defining characteristic of obligations erga omnes is the extended jus standi, i.e. the right of an indefinite group of international law subjects to bring a legal action to defend them. In the Barcelona Traction case, the International Court of Justice emphasized that such a right belongs to the international community as a whole. The uncertainty of the international community concept in the science and practice of international law allows us to say that such a right belongs to every state in the world. Potentially, the range of subjects can be expanded also with other subjects of international law, first of all, international organizations. It is also shown that, in our time, obligations erga omnes concern specific objects of protection rather than entire spheres of international relations. At the same time in the Barcelona Traction judgment the International Court of Justice stated the existence of common interest of all states to protect obligations of this kind. This fact has allowed the author made the conclusion about great potential for further concept developments. In the future it is possible to expand the list of such obligations by defining certain broad areas of international relations (for example, environmental protection) and the range of objects (for example, objects of common heritage of humankind or global commons), the obligations in respect of which will have an erga omnes character. The analysis of obligations erga omnes current list has shown that their main component is the prohibition of certain behaviours, i.e. the need to refrain from actions. However, in the article is also emphasized that the expansion of obligations erga omnes list can be expected to form active obligations, which would provide for the duties of states to take active steps necessary to implement some of obligations erga omnes, such as obligations in environmental protection sphere. It is also demonstrated that obligations erga omnes are universal, non-reciprocal and solidary.
Summary: The article is devoted to the study of the essential features of obligations erga omnes, which are currently distinguished in international law science and practice. The relevance of the research topic is due to the need for a clearer understanding of the criteria for assigning certain international legal obligations to this group, which differs from other due to higher level of protection, so far as the entire international community is potentially interested in it. The analysis of the International Court of Justice case law and the eminent scholars’ studies in this field allows us to conclude that the main defining characteristic of obligations erga omnes is the extended jus standi, i.e. the right of an indefinite group of international law subjects to bring a legal action to defend them. In the Barcelona Traction case, the International Court of Justice emphasized that such a right belongs to the international community as a whole. The uncertainty of the international community concept in the science and practice of international law allows us to say that such a right belongs to every state in the world. Potentially, the range of subjects can be expanded also with other subjects of international law, first of all, international organizations. It is also shown that, in our time, obligations erga omnes concern specific objects of protection rather than entire spheres of international relations. At the same time in the Barcelona Traction judgment the International Court of Justice stated the existence of common interest of all states to protect obligations of this kind. This fact has allowed the author made the conclusion about great potential for further concept developments. In the future it is possible to expand the list of such obligations by defining certain broad areas of international relations (for example, environmental protection) and the range of objects (for example, objects of common heritage of humankind or global commons), the obligations in respect of which will have an erga omnes character. The analysis of obligations erga omnes current list has shown that their main component is the prohibition of certain behaviours, i.e. the need to refrain from actions. However, in the article is also emphasized that the expansion of obligations erga omnes list can be expected to form active obligations, which would provide for the duties of states to take active steps necessary to implement some of obligations erga omnes, such as obligations in environmental protection sphere. It is also demonstrated that obligations erga omnes are universal, non-reciprocal and solidary.
Опис
Ключові слова
зобов’язання erga omnes, ознаки зобов’язань erga omnes, jus standi, міжнародна спільнота, загальний інтерес, obligations erga omnes, characteristics of obligations erga omnes, international community, common interest
Бібліографічний опис
Альманах міжнародного права.