Вплив міжнародного туризму на соціально-економічний розвиток країн ЄС
dc.contributor.author | Кириченко, Ольга Вячеславівна | uk |
dc.contributor.author | Kyrychenko, Olha V. | en |
dc.date.accessioned | 2025-05-06T19:58:33Z | |
dc.date.available | 2025-05-06T19:58:33Z | |
dc.date.issued | 2025 | |
dc.description.abstract | Кириченко О.В. Вплив міжнародного туризму на соціально-економічний розвиток країн ЄС. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії з галузі знань 29 «Міжнародні відносини» за спеціальністю 292 «Міжнародні економічні відносини». – Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Одеса, 2025. Дисертація присвячена дослідженню впливу міжнародного туризму на соціально-економічний розвиток країн Європейського Союзу в умовах глобальних криз, таких як Covid-19, російсько-українська війна, економічні кризи та інше. У вступі наведено обґрунтування актуальності обраної теми та її важливості з огляду на сучасні наукові дослідження, програми й проекти. Сформульовано мету та завдання дослідження, визначено об’єкт і предмет, а також описано методологічні підходи, використані в роботі. Окрему увагу приділено висвітленню наукової новизни, практичної значущості отриманих результатів і їхньої апробації. У розділі «Теоретичні засади функціонування міжнародного туризму в світі та країнах ЄС» було проведено комплексне дослідження теоретичних та емпіричних аспектів впливу міжнародного туризму на соціально-економічний розвиток країн Європейського Союзу. У теоретичній частині розглянуто підходи вітчизняних та зарубіжних науковців до вивчення міжнародного туризму, проаналізовано основні тенденції і виклики, з якими стикається туристична галузь у глобальному контексті. Зокрема, було висвітлено різноманітні концептуальні моделі, що пояснюють вплив туризму на економічне зростання і соціальний розвиток країн. На основі узагальнення попередніх досліджень міжнародного туризму та аналізу його ключових характеристик, таких як переміщення туристів через національні кордони, обмін культурними та економічними ресурсами, було запропоновано уточнення визначення цього явища. Міжнародний туризм можна розглядати як перетин державних кордонів з метою відпочинку, оздоровлення, культурного обміну або інших нематеріальних цілей без здійснення оплачуваної діяльності, при цьому тривалість перебування варіюється від 24 годин до одного року. Крім цього, було запропоновано уточнення визначення туристичної індустрії. Таким чином, індустрія туризму – це комплекс підприємств, установ і організацій, які забезпечують створення, розподіл, обмін і споживання туристичних послуг. Вона включає різні суб'єкти діяльності, такі як готелі, транспортні компанії, заклади харчування, культури, спорту, розваг та інші, що сприяють задоволенню потреб туристів, освоєнню туристичних ресурсів і розвитку матеріальної бази туризму. Аналіз наукових праць, присвячених дослідженню факторів впливу на показники міжнародного туризму, дозволяє виокремити ключові аспекти, що визначають розвиток цієї галузі. До них належать економічні фактори, такі як рівень доходів населення, цінова доступність туристичних послуг, витрати на транспорт і проживання, а також соціокультурні особливості, включаючи мовний бар’єр, культурні традиції та рівень відкритості суспільства. Значний вплив мають природно-географічні умови, зокрема кліматичні зони, сезонність та наявність туристичних ресурсів, а також політичні фактори, зокрема стабільність у країні, безпекова ситуація, спрощення візового режиму та міжнародна співпраця у сфері туризму. Крім того, сучасні дослідження приділяють увагу впливу цифровізації, як розвитку онлайн-платформ, мобільних додатків та інформаційно-комунікаційних технологій, які сприяють підвищенню доступності туристичних послуг і спрощенню процесу організації подорожей. Оцінка досліджень дала змогу обґрунтувати доцільність подальшого використання таких факторів впливу, як туристичні потоки, витрати туристів, кількість місць для розміщення і середня тривалість перебування, для аналізу їхнього впливу на ВВП на душу населення. У дисертації розроблено методичні підходи для виявлення факторів, що впливають на рівень ВВП на душу населення. Статистичний аналіз даних надав можливість дослідити динаміку розвитку різних факторів у часовій перспективі. Використання регресіїї МНК (методу найменших квадратів) дозволило ідентифікувати залежності між ключовими факторами міжнародного туризму та показником ВВП на душу населення. Застосування VAR методу сприяло глибшому аналізу, зокрема шляхом вивчення динамічних взаємозв’язків між змінними. Окрім цього, проведено аналіз імпульсних реакцій, що дало змогу оцінити вплив короткострокових змін у значеннях змінних на економічний розвиток. Такий підхід забезпечив цілісне уявлення про взаємодію факторів у контексті їх впливу на економічне зростання. У розділі «Аналіз впливу міжнародного туризму на соціально-економічний розвиток країн ЄС» окрему увагу приділено дослідженню процесів цифровізації індустрії туризму, що включає впровадження інформаційно-комунікаційних технологій, розвиток онлайн-платформ та мобільних додатків. Розглянуто, як цифрові інновації сприяють підвищенню ефективності управління туристичними потоками, покращенню доступності послуг, а також стимулюють соціально-економічний розвиток у країнах ЄС. Здійснено статистичний аналіз туристичних показників до ВВП на душу населення кожної з країн ЄС, на основі цих даних було зроблено кластерний аналіз, для виявлення груп країн ЄС за рівнем розвитку туристичного сектору. В результаті було виділено кластер найбільш успішних країн за показниками туризму та ВВП на душу населення, до якого увійшли Франція, Німеччина, Хорватія, Італія та Іспанія. Для цих країн, окрім аналізу ВВП на душу населення, кількості міжнародних туристів, та обсягів коштів, що залишають міжнародні туристи в країні призначення, проведено детальний аналіз статистичних даних динаміки розвитку інших туристичних і економічних показників, зокрема: кількості місць, середньої тривалості перебування в країні призначення, а також кількості зайнятих у туристичній галузі. Крім того, було побудовано регресійну модель за методом найменших квадратів, де в якості залежної змінної виступав ВВП на душу населення, а незалежних кількість міжнародних туристів, кількість грошей, що залишають міжнародні туристи в країні призначення, кількості місць та середня тривалість перебування в країні призначення. Проведено аналіз залежності цього показника від основних туристичних змінних для розуміння впливу туризму на економічний розвиток кожної особи з країни призначення. Для більш глибокого аналізу була побудована модель векторної авторегресії (VAR), що дозволило відслідкувати динаміку взаємозв’язків між змінними у часі. Окрім того, було застосовано емпіричні тести, зокрема тест причинності Грейнджера/Вальда, що дозволило досліджувати системні та одночасні ефекти факторів з різних категорій впливу. На завершення представлено графіки імпульсних відгуків, які відображають реакцію ВВП на душу населення на короткострокові та довгострокові шоки в індустрії туризму. Результати проведених розрахунків показали, що в різних країнах ЄС, з обраних для дослідження, існують різні туристичні фактори, що впливають на ВВП на душу населення, і цей вплив є складним та багатофакторним, залежно від специфіки кожної країни. У третьому розділі дисертації «Оцінка та прогнозування соціально-економічних ефектів включення України у міжнародний ринок туризму в умовах євроінтеграції» розглянуто та досліджено розвиток міжнародного туризму в Україні за допомогою теоретичного та емпіричного підходів. Зокрема, для України було проведено: аналіз статистичних даних (ВВП на душу населення, кількості міжнародних туристів, обсягів коштів, які залишають туристи, кількості місць, середньої тривалості перебування в країні призначення, а також кількості зайнятих у туристичній галузі). Далі було зроблено регресійний аналіз (МНК) – побудовано модель, де залежною змінною виступав ВВП на душу населення, що дозволило оцінити, яким чином туризм впливає на економічний розвиток України та кожного громадянина країни. Цей аналіз виявив, які показники туристичної галузі мають найбільший вплив на економічне зростання країни. За допомогою векторної авторегресійної моделі здійснено аналіз динаміки взаємозв’язків між показниками розвитку туристичної сфери та економічного зростання України. Використання даної моделі дало змогу дослідити вплив змін у туристичній галузі на ключові економічні індикатори в часовій перспективі. Графіки імпульсних відгуків побудовано для України з метою відображення реакції основних економічних показників на раптові зміни у туристичному секторі. Це дозволило оцінити короткострокові та довгострокові ефекти шоків у туризмі на ВВП на душу населення країни. Оцінка та прогнозування соціально-економічних ефектів включення України у міжнародний ринок туризму в умовах євроінтеграції включає дослідження основних практик розвитку індустрії туризму в обраних країнах ЄС, які можуть бути адаптовані для України. У рамках дисертаційної роботи також було проведено SWOT-аналіз туристичної галузі України, що дозволило виявити її сильні та слабкі сторони, можливості й загрози. В умовах цифровізації особлива увага була приділена тому, як цифрові інновації, такі як використання онлайн-платформ, мобільних додатків та інформаційно-комунікаційних технологій, трансформували туристичні індустрії обраних країн. На основі отриманих результатів були сформульовані рекомендації для розвитку туристичної галузі в Україні з урахуванням успішного досвіду країн ЄС, які є найбільш розвиненими в сфері туризму. Ці рекомендації спрямовані на використання тенденцій цифровізації та кращих практик для підвищення конкурентоспроможності України на світовому туристичному ринку та стимулювання більшого соціально-економічного зростання в країні. | uk |
dc.description.abstract | Kyrychenko O.V. The impact of international tourism on the socio-economic development of EU countries. – Qualification research paper as a manuscript. Dissertation for a PhD Degree in the field of study 29 “International relations” by programme subject area 292 “International Economic Relations”. – Odesa I. I. Mechnikov National University, Odesa, 2025. This dissertation investigates the influence of international tourism on the socio-economic development of European Union countries, considering the challenges posed by global crises such as the Covid-19 pandemic, the Russo-Ukrainian war, and economic downturns. The introduction establishes the relevance of the research topic and its importance in the context of contemporary academic studies, policy initiatives, and international projects. It outlines the aims and objectives of the study, while also defining the research object, subject, and methodological framework. Furthermore, the section highlights the scientific contribution, practical implications of the findings, and details regarding their validation and dissemination. The chapter titled "Theoretical Foundations of the Functioning of International Tourism in the World and EU Countries" provides an in-depth exploration of the theoretical and empirical dimensions of how international tourism affects the socio-economic development of EU nations. It examines the perspectives of both domestic and international scholars on the study of international tourism, analyzing key trends and challenges faced by the tourism sector in a globalized environment. The chapter introduces various conceptual models that elucidate the role of tourism in driving economic growth and social progress. Building on a synthesis of prior studies and an analysis of the core characteristics of international tourism – such as cross-border movement of travelers and the exchange of cultural and economic assets – a refined definition of the phenomenon is proposed. International tourism can be considered as the crossing of state borders for the purpose of recreation, health improvement, cultural exchange or other non-material purposes without the performance of paid activities, with the duration of stay varying from 24 hours to one year. In addition, a clarification of the definition of the tourism industry was proposed. Thus, the tourism industry is a complex of enterprises, institutions and organizations that ensure the creation, distribution, exchange and consumption of tourism services. This system includes a wide range of entities such as hospitality providers, transport operators, food service establishments, cultural institutions, entertainment facilities, and sports venues, all of which collectively address tourists’ needs, utilize tourism resources, and contribute to the sector's material infrastructure. An extensive review of scholarly works focused on the factors shaping international tourism highlights the critical drivers of this sector’s development. Economic determinants, such as income levels, affordability of tourism services, transport and accommodation costs, are identified alongside socio-cultural variables, including language, cultural traditions, and societal openness. The analysis also underscores the importance of natural and geographical factors, such as climate, seasonality, and the availability of tourism resources, as well as political considerations like stability, security, visa regulations, and international cooperation. Furthermore, recent studies emphasize the transformative impact of digitalization, including advancements in online platforms, mobile applications, and ICT, which have enhanced the accessibility and organization of travel services. The dissertation substantiates the relevance of employing factors such as tourist arrivals, expenditure per tourist, accommodation capacity (e.g., number of beds), and the average duration of stay to evaluate their impact on GDP per capita. Methodological approaches are developed to identify the key determinants influencing GDP per capita. The statistical analysis conducted within the study enables the evaluation of temporal trends across various factors. By employing linear regression analysis, significant relationships between key variables and GDP per capita were identified. Moreover, the application of vector autoregression (VAR) techniques enhanced the scope of the analysis, facilitating the examination of dynamic interrelations among variables over time. Impulse response analysis further provided insights into the short-term effects of shocks in selected variables on economic outcomes. This comprehensive approach offered a deeper understanding of the interplay between influencing factors and their contribution to economic growth. In the section entitled "Analysis of the Impact of International Tourism on the Socio-Economic Development of EU Countries" particular emphasis is placed on exploring the role of digitalization in the tourism industry. This includes the adoption of information and communication technologies, the development of online platforms, and the proliferation of mobile applications. The analysis examines how digital innovations enhance the efficiency of managing tourist flows, improve the accessibility of tourism services, and stimulate socio-economic progress across EU member states. A statistical assessment of tourism-related indicators in relation to GDP per capita was undertaken for each EU country. Subsequently, a cluster analysis was conducted to classify EU countries based on the level of development of their tourism sectors. This analysis identified a cluster of leading countries in terms of tourism performance and GDP per capita, which included France, Germany, Croatia, Italy, and Spain. For these leading countries, a detailed examination was carried out, encompassing not only GDP per capita, international tourist arrivals, and tourist expenditure but also other critical indicators such as the number of bed spaces available, the average duration of stay, and employment levels in the tourism sector. A regression model was constructed using the ordinary least squares (OLS) method, where GDP per capita was designated as the dependent variable. Independent variables included international tourist arrivals, tourist expenditure, the number of available bed spaces, and the average length of stay. The analysis evaluated how key tourism variables influence GDP per capita, providing insights into the contribution of tourism to economic development within individual countries. To deepen the analysis, a vector autoregression model was applied, enabling the exploration of dynamic interrelationships between variables over time. Empirical tests, including the Granger/Wald causality test, were utilized to identify systemic and concurrent effects of factors from various categories. Impulse response graphs were generated to illustrate how GDP per capita responds to short-term and long-term shocks in the tourism sector. The findings revealed that the influence of tourism-related factors on GDP per capita varies significantly across EU countries and is shaped by the unique socio-economic and structural characteristics of each nation. In the third chapter, titled "Evaluation and Forecasting of the Socio-Economic Effects of Ukraine's Integration into the International Tourism Market in the Context of Eurointegration" the development of international tourism in Ukraine is assessed using both theoretical and empirical approaches. Key indicators analyzed for Ukraine include GDP per capita, the number of international tourist arrivals, tourist expenditure, the number of bed spaces, the average duration of stay, and employment levels in the tourism sector. An OLS regression analysis was conducted, with GDP per capita serving as the dependent variable. This facilitated an evaluation of the impact of tourism on Ukraine’s economic development, identifying the specific tourism indicators with the most significant influence on economic growth. The dynamics of relationships between tourism and economic indicators in Ukraine were further analyzed using a VAR model. This approach enabled the assessment of how changes in the tourism sector affect broader economic metrics over time. Impulse response graphs were produced to illustrate the reactions of key economic indicators to abrupt changes in tourism-related variables, providing a nuanced understanding of both short-term and long-term impacts on GDP per capita. The evaluation and forecasting of Ukraine's socio-economic effects stemming from its integration into the international tourism market in the context of European integration included a review of best practices in tourism development from selected EU countries. These practices were analyzed for their potential applicability to Ukraine. The study also featured a SWOT analysis of Ukraine’s tourism sector, identifying its strengths, weaknesses, opportunities, and threats. In the context of digitalization, the research highlighted the transformative role of digital innovations, such as online platforms, mobile applications, and information and communication technologies, in reshaping tourism industries in the studied countries. These advancements have streamlined tourism service delivery, enhanced accessibility, and improved the efficiency of sector management – lessons that could be effectively adapted to Ukraine’s tourism development strategy. Based on the analysis, a series of recommendations was proposed to advance Ukraine’s tourism industry. These recommendations draw upon successful practices from EU countries with highly developed tourism sectors, emphasizing the importance of embracing digitalization trends to enhance Ukraine’s competitiveness in the global tourism market while fostering socio-economic growth within the country. | en |
dc.identifier.citation | Кириченко О. В. Вплив міжнародного туризму на соціально-економічний розвиток країн ЄС : дис. … д-ра філос. : 292 Міжнародні економічні відносини 29 Міжнародні відносини / О. В. Кириченко ; наук. кер. С. О. Якубовський ; Одес. нац. ун-т імені І. І. Мечникова. – Одеса, 2025. – 291 с. | uk |
dc.identifier.uri | https://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/41251 | |
dc.language.iso | uk | |
dc.subject | міжнародний туризм | uk |
dc.subject | соціально-економічний розвиток | uk |
dc.subject | ЄС | uk |
dc.subject | туризм | uk |
dc.subject | економічний розвиток | uk |
dc.subject | Covid-19 | uk |
dc.subject | ВВП на душу населення | uk |
dc.subject | Україна | uk |
dc.subject | російсько-українська війна | uk |
dc.subject | індустрія туризму | uk |
dc.subject | цифровізація | uk |
dc.subject | сталий розвиток | uk |
dc.subject | туристична дестинація | uk |
dc.subject | international tourism | en |
dc.subject | socio-economic development | en |
dc.subject | EU | en |
dc.subject | tourism | en |
dc.subject | economic development | en |
dc.subject | GDP per capita | en |
dc.subject | Ukraine | en |
dc.subject | Russian-Ukrainian war | en |
dc.subject | tourism industry | en |
dc.subject | digitalization | en |
dc.subject | sustainable development | en |
dc.subject | tourist destination | en |
dc.subject | 292 Міжнародні економічні відносини | uk |
dc.subject.udc | 338.48-44(100):[316.42:330.3(4-672ЄС)](043.5) | |
dc.title | Вплив міжнародного туризму на соціально-економічний розвиток країн ЄС | uk |
dc.title.alternative | The impact of international tourism on the socio-economic development of EU countries | en |
dc.type | Thesis | en |
Файли
Контейнер файлів
1 - 1 з 1
Вантажиться...
- Назва:
- Kyrychenko_PhD_Thesis.pdf
- Розмір:
- 5.42 MB
- Формат:
- Adobe Portable Document Format
Ліцензійна угода
1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
- Назва:
- license.txt
- Розмір:
- 1.71 KB
- Формат:
- Item-specific license agreed upon to submission
- Опис: