Ядерна політика США у ХХІ столітті
| dc.contributor.author | Скрипник, Максим Вікторович | uk |
| dc.contributor.author | Skrypnyk, Maksym V. | en |
| dc.date.accessioned | 2024-03-07T09:22:22Z | |
| dc.date.available | 2024-03-07T09:22:22Z | |
| dc.date.issued | 2024 | |
| dc.description.abstract | Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 052 – Політологія. – Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Міністерство освіти і науки України, Одеса, 2024. Дисертаційну роботу присвячено виявленню особливостей ядерної політики Сполучених Штатів у ХХІ столітті з урахуванням появи нових викликів та загроз, а також зміни стратегічного середовища в умовах повернення геополітичного протистояння, стратегічної конкуренції між ядерними державами та стрімкого поширення ракетних технологій. У дослідженні виокремлені чинники, що визначили еволюцію ядерної політики США; виділено основні етапи, пріоритети і напрямки реалізації політики різними адміністраціями президентів США у ХХІ столітті; визначено спільні та відмінні риси у підходах адміністрацій президентів у питаннях контролю над озброєнням, стратегічної оборони та ядерного нерозповсюдження; проаналізовано роль російського та китайського чинників у формуванні та реалізації ядерної політики США у ХХІ ст. У дисертаційному досліджені обґрунтовано тезу про те, що ядерна політика Сполучених Штатів у ХХІ столітті, яка охоплює питання контролю над озброєнням, стримування та нерозповсюдження формується з урахуванням як традиційного підходу, за яким офіційний Вашингтон залишається гарантом безпеки для союзників та партнерів у різних регіонах, так і актуальних загроз міжнародній безпеці. Особливості розвитку системи міжнародних відносин у новому тисячолітті знову повернули на порядок денний питання щодо посилення ролі ядерної зброї в політиці держав, що призвело до кризи та занепаду традиційних механізмів підтримки ефективності ядерного стримування, контролю над озброєнням та протидія розповсюдженню ЗМЗ. У сукупності це змінює глобальний ядерний порядок і вимагає вироблення та впровадження ядерної політики, що враховуватиме динамічність та турбулентність сучасної системи міжнародної безпеки та стратегічної стабільності, захищатиме інтереси та безпеку США, їхніх союзників і партнерів в Європі та Азії, надаватиме адекватні та ефективні інструменти протидії поточним та прогнозованим викликам і загрозам режиму нерозповсюдження та контролю над озброєнням на регіональному та глобальному рівнях. Розгляд особливостей ядерної політики США у ХХІ ст. уможливи висновки про те, що ця політика характеризується послідовністю та наступністю від адміністрацій одного президента до іншого в ключових питаннях, зберігаючи спільні риси, які і доводять традиційність політики Вашингтону щодо стратегічних питань. Разом с тим, доведено, що як відповідь на змінні та окремі тенденції стратегічного середовища адміністрації президентів США вдавалися до впровадження окремих, відмінних від попередніх, елементів ядерної політики для досягнення цілей і вирішення задач з урахуванням поточного стану системи міжнародних відносин і безпеки на глобальному і регіональному рівнях. Характерною особливістю підходів адміністрацій президентів Білого дому в сфері стратегічних озброєнь і оборони, а також ядерного нерозповсюдження є збереження ролі ядерної зброї і стримування як засад політики Сполучених Штатів і інструменту гарантування безпеки союзників і партнерів, що водночас супроводжується активними дипломатичними зусиллями для підтримки стратегічної стабільності, режимів контролю над озброєнням і ядерного нерозповсюдження. Дослідження чинників впливу росії та КНР на ядерну політику США у ХХІ ст. показало, що вони є каталізатором дестабілізації стратегічного середовища і занепаду традиційних режимів в ядерній сфері, а їхня неконструктивна позиція щодо міжнародного співробітництва для протидії викликам і загрозам розповсюдження ракетно-ядерних технологій ще більше посилюють негативні тенденції в сфері стратегічної стабільності і розброєння. Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що дисертаційна робота є оригінальним ґрунтовним і всебічним дослідженням ядерної політики адміністрацій президентів США у ХХІ ст. з урахуванням поточних викликів і загроз стратегічній стабільності, контролю над озброєннями й ядерному нерозповсюдженню, що тільки загострюється через агресивну ревізіоністську політику росії та стрімкою модернізацією і збільшенням ядерних і ракетних арсеналів офіційних і неофіційних ядерних держав. У даному дисертаційному дослідженні: Вперше: - здійснено комплексне дослідження концептуальної еволюції ядерної політики Сполучених Штатів у ХХІ ст. в контексті нових загроз стратегічній стабільності і режиму контролю над озброєнням та загострення проблеми розповсюдження ракетно-ядерних технологій; - здійснено компаративний аналіз концепцій та підходів адміністрацій президентів США в ХХІ ст. та визначено спільні й відмінні риси, досягнення та прорахунки; - запропоновано авторське визначення ключових понять та дефініцій, що складають сутність ядерної політики США, в контексті зміни безпекового і стратегічного середовища, виникнення нових загроз і викликів; - проведено змістовний аналіз ролі та впливу китайського чинника на ядерну політику США на глобальному і регіональному рівнях на сучасному етапі. Удосконалено: - науковий аналіз основних викликів і пріоритетів ядерної політики США в умовах динамізму безпекового середовища; - обґрунтування перспектив розвитку системи стратегічної стабільності і контролю над озброєнням з урахуванням потенційних змін підходів Сполучених Штатів до стабілізації режиму ядерного роззброєння. Набуло подальшого розвитку: - концептуальне дослідження теорії ядерного стримування в політиці США, що зазнає викликів в умовах «ядерного шантажу» з боку росії та подальшого розвитку ракетно-ядерних програм інших держав, зокрема КНДР та Ірану; - системне вивчення стратегічного діалогу між США та росією щодо режиму контролю над озброєнням і розгортання систем ПРО в Європі; - роль і місце «розширеного стримування» в політиці США щодо партнерів і союзників в Європі й Азії; - комплексне дослідження особливостей політики США щодо регіональних акторів, які мали або розвивають ядерні програми та потенційно становлять загрозу для режиму ДНЯЗ та міжнародної безпеки з урахуванням впливу війни росії проти України. Практичне значення одержаних результатів дисертаційного дослідження випливає з його актуальності і полягає у можливості використання теоретичних а практичних узагальнень та висновків у подальшій наукових дослідженнях ядерної політики держав та глобального ядерного порядку з урахуванням нових тенденцій та викликів, а також доповнення змісту навчальних дисциплін і розробки науково-методичних та навчальних посібників для здобувачів вищої освіти; враховані у діяльності Комітету Верховної Ради України в закордонних справах, МЗС України, Національного інституту стратегічних досліджень й інших структур і організацій, робота яких стосується міжнародних зв’язків, аналізу сучасних міжнародних процесів у сфері міжнародної безпеки та контролю за озброєнням у рамках формування та реалізації зовнішньої політики України. | uk |
| dc.description.abstract | The thesis for the Doctor of Philosophy degree on specialty 052 – Political Science. – Odesa I. I. Mechnikov National University, Ministry of Education and Science of Ukraine, Odesa, 2024. The dissertation is devoted to the identification of the characteristics of the nuclear policy of the United States in the XXIst century, taking into consideration the emergence of new challenges and threats, as well as changes in the strategic environment in the context of the return of geopolitical confrontation, and strategic competition between nuclear states as well as the rapid spread of missile technologies. The study describes the factors that determined the evolution of the US nuclear policy; the main stages, priorities and directions of policy implementation by various administrations of the US presidents in the XXIst century are highlighted. Common and distinctive features of the US presidential administrations’ approaches towards the issues of arms control, strategic defense and nuclear non-proliferation are identified as well as the role of Russian and Chinese factors in the formation and implementation of the US nuclear policy in the XXIst century is analyzed. The dissertation research substantiates the thesis that the nuclear policy of the United States in the XXIst century, which covers the issues of arms control, deterrence and non-proliferation, is formed in the frames of both the traditional approach when the official Washington remains the guarantor of security for allies and partners in various regions, and current threats to international security. The peculiarities of the development of the international relations system in the new millennium brought back to the agenda the question of strengthening the role of nuclear weapons in the politics of states, which led to a crisis and the decline of traditional mechanisms for supporting the effectiveness of nuclear deterrence, arms control, and countering the proliferation of WMD. Collectively, these facts change the global nuclear order and require the development and implementation of a nuclear policy concerning the dynamism and turbulence of the modern system of international security and strategic stability, protecting the interests and security of the United States, its allies and partners in Europe and Asia, as well as provide adequate and effective countermeasures for current and projected challenges and threats to the non-proliferation and arms control regime at the regional and global levels. Consideration of the specifics of the US nuclear policy in the XXIst century made it possible to conclude that this policy is characterized by consistency and continuity from the administrations of one president to another in key issues, preserving common features that prove the traditionality of Washington policy on strategic issues. At the same time, the paper outcomes proved that the implementation of separate, different from the previous, elements of the nuclear policy by the administrations of the US presidents should be considered a response to the variables and specific trends of the strategic environment and the state of the system of international relations and security at the global and regional levels. A distinctive feature of the US presidential administrations’ approaches towards strategic weapons and defense, as well as nuclear non-proliferation, is the preservation of the role of nuclear weapons and deterrence as the basis of the United States policy being at the same time an instrument of guaranteeing the security of allies and partners, which is simultaneously accompanied by active diplomatic efforts to support strategic stability, arms control and nuclear non-proliferation regimes. The study of the factors of Russia and the People's Republic of China's impact on the US nuclear policy in the XXIst century showed that they are a catalyst for the destabilization of the strategic environment and the decline of traditional regimes in the nuclear sphere. Moreover, Moscow and Beijing non-constructive position regarding international cooperation to counter the challenges and threats of missile and nuclear technologies’ proliferation further strengthens the negative trends in the sphere of strategic stability and disarmament. The scientific novelty of the obtained results is determined by the fact that the dissertation is an original comprehensive study of the nuclear policy of the administrations of the US presidents in the XXIst century, considering the current challenges and threats to strategic stability, arms control and nuclear nonproliferation, which is only exacerbated by the aggressive revisionist policy of Russia and the rapid modernization and increase of nuclear and missile arsenals of official and unofficial nuclear states. The novelty of the dissertation research includes the following provisions. For the first time: - a comprehensive study of the conceptual evolution of the nuclear policy of the United States in the XXIst century was carried out in the context of new threats to strategic stability and the arms control regime and the aggravation of the problem of the proliferation of missile and nuclear technologies; - a comparative analysis of the concepts and approaches of the administrations of the US presidents in the XXIst century was conducted, highlighting common and distinctive features as well as achievements and miscalculations; - the author's explanation of the key concepts and definitions that make up the essence of the US nuclear policy is proposed in the context of changes in the security and strategic environment, the emergence of new threats and challenges; - a thoughtful analysis of the role and influence of the Chinese factor on the US nuclear policy at the global and regional levels at the current stage was conducted. The following has been improved: - scientific analysis of the main challenges and priorities of the US nuclear policy under the conditions of the security environment dynamism; - justification of prospects for the development of the system of strategic stability and arms control considering potential changes in the United States' approach to the stabilization of the nuclear disarmament regime. The following has been developed: - a conceptual study of the theory of nuclear deterrence in the US policy, which is challenged by Russia’s “nuclear blackmail” and the further development of nuclear missile programs of other states, in particular the DPRK and Iran; - a comprehensive study of the strategic dialogue between the USA and Russia regarding the arms control regime and the deployment of anti-missile defense systems in Europe; - the role and place of “extended deterrence” in the US policy towards partners and allies in Europe and Asia; - an in-depth study of the peculiarities of the US policy towards regional actors that had or are developing nuclear programs and potentially pose a threat to the NPT regime and international security, taking into account the impact of Russia’s war against Ukraine. The practical significance of the obtained results of the study stems from its relevance and lies in the possibility of using theoretical and practical generalizations and conclusions in further scientific studies of the nuclear policy of states and the global nuclear order considering new trends and challenges, as well as supplementing the content of academic courses and developing text-books for applicants of higher education; can be used in the activities of the Committee on Foreign Affairs of the Verkhovna Rada of Ukraine, the Ministry of Foreign Affairs of Ukraine, the National Institute for Strategic Studies and other structures and organizations whose work concerns international relations, the analysis of modern trends and processes in the field of security and arms control within the framework of the formation and implementation of foreign politicians of Ukraine. | en |
| dc.identifier.citation | Скрипник М. В. Ядерна політика США у ЧЧШ столітті : дис. … д-ра філос. : 052 Політологія / М. В. Скрипник ; наук. кер. Сіновець П. А. ; Одес. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова. – Одеса, 2024. – 241 с. | uk |
| dc.identifier.orcid | https://orcid.org/0000-0001-9212-9132 | |
| dc.identifier.uri | https://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/37801 | |
| dc.language.iso | uk | |
| dc.subject | США | uk |
| dc.subject | росія | uk |
| dc.subject | Китай | uk |
| dc.subject | НАТО | uk |
| dc.subject | Ізраїль | uk |
| dc.subject | КНДР | uk |
| dc.subject | Іран | uk |
| dc.subject | Україна | uk |
| dc.subject | ядерна політика | uk |
| dc.subject | ядерна зброя | uk |
| dc.subject | стримування | uk |
| dc.subject | безпека | uk |
| dc.subject | загроза | uk |
| dc.subject | виклик | uk |
| dc.subject | війна | uk |
| dc.subject | стратегічна стабільність | uk |
| dc.subject | контроль над озброєнням | uk |
| dc.subject | система ПРО | uk |
| dc.subject | ядерне нерозповсюдження | uk |
| dc.subject | USA | en |
| dc.subject | Russia | en |
| dc.subject | China | en |
| dc.subject | NATO | en |
| dc.subject | Israel | en |
| dc.subject | DPRK | en |
| dc.subject | Iran | en |
| dc.subject | Ukraine | en |
| dc.subject | nuclear policy | en |
| dc.subject | nuclear weapons | en |
| dc.subject | nuclear deterrence | en |
| dc.subject | security | en |
| dc.subject | threat | en |
| dc.subject | challenge | en |
| dc.subject | war | en |
| dc.subject | strategic stability | en |
| dc.subject | arms control | en |
| dc.subject | ABM system | en |
| dc.subject | nuclear non-proliferation | en |
| dc.subject.udc | 327:623.454.8](73)”20”(043.2) | |
| dc.title | Ядерна політика США у ХХІ столітті | uk |
| dc.title.alternative | The US nuclear policy in the XXIst century | en |
| dc.type | Thesis | en |
Файли
Контейнер файлів
1 - 1 з 1
Вантажиться...
- Назва:
- Skrypnyk_PhD_Thesis.pdf
- Розмір:
- 1.56 MB
- Формат:
- Adobe Portable Document Format
- Опис:
Ліцензійна угода
1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
- Назва:
- license.txt
- Розмір:
- 1.71 KB
- Формат:
- Item-specific license agreed upon to submission
- Опис: