Художній світ історичної романістики Петра Кралюка
Альтернативна назва
The artistic world of historical novels by Petro Kraliuk
Вантажиться...
Дата
2025
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
ISSN
E-ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
Чмир А. В. Художній світ історичної романістики Петра Кралюка. Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 035 Філологія. Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Одеса, 2025.
У дисертації досліджено особливості художнього світу в чотирьох історичних романах сучасного письменника Петра Кралюка («Шестиднев, або Корона дому Острозьких», «Сильні та одинокі», «Данило Острозький: образ, гаптований бісером», «Справжній Мазепа»). Художня реальність, створена цим літератором, є пошуком відповідей на актуальні питання національної давнини, прискіпливим аналізом пережитих країною подій і прогнозуванням перспектив подальшого життя українського народу. Для цього майстра слова початку XXI ст. вкрай важлива ревізія усталених поглядів на історичне минуле України, тож митець пропонує нові підходи щодо інтерпретації суперечливих подій минулого і героїчної історії боротьби українців.
Актуальність дисертації зумовлена потребою визначити місце історичних романів Петра Кралюка в літературному процесі сьогодення, охарактеризувати сутність авторської концепції зображення старовини та встановити специфіку діалогізму літератора, який є водночас письменником і науковцем. Прозову творчість вищезгаданого майстра слова та своєрідність його як митця розглядала значна кількість літературознавців (Петро Білоус, Сергій Дзюба, Микола Жулинський, Олексій Костюченко, Світлана Кочерга, Олена Мізінкіна, Вікторія Назарук, Галина Насмінчук, Ярослав Поліщук, Валерій Полковський, Ірина Приліпко, Олександр Саган, Сергій Синюк, Михайло Слабошпицький, Роксана Харчук, Лілія Чикур, Тетяна Шевченко, Михайло Якубович). Дослідники зупинялись на специфіці художнього світу окремих творів письменника XXI ст. Однак проблема своєрідності художнього світу історичних романів Петра Кралюка як творів нового типу за постмодерних реалій залишається на сьогодні відкритою, тому виникає потреба її розв’язати.
Мета дисертаційної роботи полягає у виявленні засобів, за допомогою яких відбувається актуалізація такого феномену, як художній світ історичної романістики вказаного літератора, його характеристика та визначення рис, які вирізняють художню концепцію щодо минулого на тлі інших митців. Відповідно до поставленої мети важливими постали такі завдання: проаналізувати специфіку сучасного українського історичного роману, його магістральні риси, історію розвитку, жанрові різновиди, співвідношення факту й вимислу у створенні образної та подієвої систем, а також наукового й художнього складників процесу авторської творчості; простежити рівень вивчення історичної романістики Петра Кралюка, коло проблем, які вирішуються дослідниками щодо його історичної прози (форми авторської присутності, ступінь документальності в зображенні подій, складники його поетики, місце інтертекстуальності, художній світ деяких творів, полемічність оцінок щодо творчості), з’ясувати стан розробки художнього світу історичних романів цього майстра слова; дослідити своєрідність такого літературознавчого поняття, як «художній світ», дати йому визначення, простежити його зв’язок із реальним світом, авторським «я», рецепцію, складники та системність цього феномену; розглянути поняття «діалог», вивчення якого можливе з двох позицій: комунікації і психології; виявити елементи паратекстуальності (включно з метатекстом) в історичній романістиці Петра Кралюка як прояв діалогічності побудови творів, дослідити важливість паратексту для створення художнього світу; звернути увагу на стан розробки такої категорії, як «інтертекстуальність», охарактеризувати засоби інтертекстуальності в історичних романах досліджуваного автора; простежити типи діалогів як комунікативних актів між персонажами в історичній прозі Петра Кралюка, з’ясувати їхнє концептуальне значення.
У роботі досліджено діалогічність як магістральну ознаку художнього світу історичної романістики Петра Кралюка.
Об’єктом дисертаційної роботи є історичні романи «Шестиднев, або Корона дому Острозьких», «Сильні та одинокі», «Данило Острозький: образ, гаптований бісером», «Справжній Мазепа» Петра Кралюка як найбільш репрезентативні щодо створеного ним художнього світу.
Предметом дослідження став аналіз паратекстуальності, інтертекстуальності і діалогу як провідних рис художнього світу історичних романів письменника XXI ст.
З огляду на мету та завдання дисертації під час вивчення історичної романістики Петра Кралюка використано такі методи: системно-семантичний підхід, який необхідний для аналізу історичних творів цього письменника як цілісної системи й усвідомлення їхнього місця в мистецтві загалом і в літературі зокрема.
Застосовано також наратологічний метод для аналізу дискурсу в чотирьох історичних романах автора. Вагомим у роботі виявився і метод рецептивної естетики – для розуміння того, як історична романістика Петра Кралюка корелює зі сприйняттям читача. Типологійний метод використано в зіставленні історичних романів майстра слова між собою та виявленні спільних рис. Застосування герменевтичних стратегій сприяло вивченню чотирьох творів літератора з погляду семантики створених письменником образів. Біографічний метод дозволив розглянути особистість автора у зв’язку з тим, що він є водночас і літератором, і науковцем. Саме це зумовлює діалогізм його історичної творчості, який проявляється на рівні змісту та форми.
Порівняльно-історичний метод у дисертації знадобився для встановлення етапів розвитку й сутності таких понять, як «художній світ», «історичний роман», «паратекстуальність», «інтертекстуальність», «діалог». За допомогою діалогічного методу вдалося простежити своєрідну евристичну бесіду між автором та читачем, яка стає можливою завдяки існуванню художнього світу історичних романів Петра Кралюка.
Теоретико-методологічною основою дисертації стали розвідки як національних, так і зарубіжних дослідників. Використано напрацювання таких літературознавців, як Стефанія Андрусів, Антоніна Аністратенко, Ніна Бернадська, Тетяна Бовсунівська, Ганс Вільмар Гепперт, Джером де Грут, Анатолій Гуляк, Микола Ільницький, Микола Кодак, Марія Лаврусенко, Богдан Мельничук, Василь Полтавчук, Людмила Ромащенко. Історичну прозу Петра Кралюка та постать цього автора розглядали Петро Білоус, Сергій Дзюба, Микола Жулинський, Олексій Костюченко, Світлана Кочерга, Олена Мізінкіна, Вікторія Назарук, Галина Насмінчук, Ярослав Поліщук, Валерій Полковський, Ірина Приліпко, Олександр Саган, Сергій Синюк, Михайло Слабошпицький, Роксана Харчук, Лілія Чикур, Тетяна Шевченко, Михайло Якубович. Їхні позиції взято до уваги в дослідженні.
Методологічним підґрунтям для аналізу художнього світу стали праці Петра Білоуса, Олександра Бороня, Умберто Еко, Василя Іванишина, Григорія Клочека, Ірини Лівенко, Валентини Мусій, Катажини Роснер, Ірини Руснак, Анатолія Ткаченка, Нонни Шляхової. У дисертації були використані дослідження, присвячені діалогу (Наталії Астрахан, Марини Злочевської, Наталі Кондратенко, Тетяни Суходуб, Василя Фащенка, Людмили Шашкової); паратекстуальності (Міхала Ґловінського, Олени Дубініної, Жерара Женетта, Максима Нестелєєва, Олени Переломової, Мар’яни Сокол, Альони Тичініної); інтертекстуальності (Ролана Барта, Юлії Крістевої, Зофії Мітосек, Петра Рихла). Допомогли також розвідки українських істориків (Олександра Бойка, Володимира Голобуцького, Михайла Грушевського, Володимира Замлинського, Миколи Ковальського, Миколи Костомарова, Миколи Котляра, Миколи Манька, Івана Огієнка, Григорія Савчука, Василя Ульяновського, Наталі Яковенко) для розуміння певних постатей минулого та окремих історичних подій.
Наукова новизна дисертації полягає в тому, що:
– уперше цілісно проаналізовано художній світ чотирьох історичних романів Петра Кралюка;
– уперше комплексно розглянуто паратекстуальність, інтертекстуальність і діалогічність історичних романів цього літератора як художньої єдності (системи), виділено їхні різновиди;
– уперше досліджено історичні романи майстра слова з погляду засад діалогізму.
Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури (172 позиції). Загальний обсяг дисертації 204 сторінки, основний текст – 169 сторінок.
У першому розділі дисертації йдеться про шляхи дослідження художнього світу історичної романістики Петра Кралюка. У ньому розглянуто погляди науковців на специфіку сучасного українського історичного роману, його жанрові різновиди, взаємозв’язок у ньому факту й вимислу. Досвід вивчення прози Петра Кралюка проаналізовано в контексті сучасних концепцій історичної романістики.
Охарактеризовано сутність такої літературознавчої категорії, як «художній світ» (його дефініція, співвідношення з реальним світом, оприявнення в ньому авторського «я», рецепцію читача, складники, системність). Узагальнено, що художній світ – феномен, який виникає як наслідок спільної дії автора, читача та самого художнього твору. Це індивідуальний погляд митця на світ, який доступний під час читання реципієнту, а також сукупність засобів і прийомів, які роблять цей художній світ індивідуальним, винятковим, неповторним.
Визначено, що історичну творчість Петра Кралюка доречно розглядати з позицій діалогу та діалогічності, оскільки історична романістика згаданого письменника постійно апелює до взаємодії з читацьким світосприйняттям, поглядами, переконаннями, ідеями реципієнта. Письменник уважає, що виключно завдяки спільним зусиллям автора та читача розв’язання проблем національного минулого стає можливим. Діалогізм Петра Кралюка в дисертації мотивується декілька чинниками. Серед них – своєрідність особистості автора, який є і літератором, і науковцем водночас. Письменник-філософ спирається на досвід еристики в процесі створення історичних романів. У дисертації обґрунтовується також увага Петра Кралюка щодо діалогічної побудови творів за обставин постмодерної доби: митець виходить із того, що образ дійсності (події) завжди має суб’єктивний характер. Герої романів перебувають у стані суперечки один з одним або з наявними трактуваннями подій і осіб, намагаються обґрунтувати власну позицію, ставляться із сумнівом до почутого або ж цілком поділяють чийсь погляд. У будь-якому разі людина в прозі Петра Кралюка відкрита до діалогу або полілогу.
У другому розділі дисертації зосереджено увагу на діалозі між текстами та елементами текстів історичних романів Петра Кралюка, утіленому завдяки паратекстуальності й інтертекстуальності. Безпосередньо перед самим текстом є паратекст, який уводить читача до художнього світу твору і викликає в нього відповідну антиципацію. Відомо, що до паратекстуальних елементів належать заголовок, ім’я автора, жанрове позначення, присвята, епіграф, передмова, ілюстрації тощо. Паратекстуальність в історичному романі «Шестиднев» згаданого письменника реалізується через заголовок, присвяту, епіграф, передмову, назви розділів і післямову. У цьому творі паратекст підкреслює жанрову своєрідність роману (шестоднев), сюжетні колізії, авторську інтенцію виникнення художнього тексту і зв’язок із живописом. У «Сильних та одиноких» натомість провідною є метатекстуальність – різновид паратекстуальності, який постає у вигляді авторських приміток і коментарів у тексті. Метатекст у вказаному творі розкриває реалії боротьби Організації українських націоналістів (ОУН), провідником якої тривалий час був Степан Бандера. Наприкінці роману Петро Кралюк надає своєму читачеві пояснення та наукові коментарі, зосереджується також на героїчних портретах українських націоналістів та цитатах, які суголосні описаним подіям у творі.
Роману «Данило Острозький» Петра Кралюка властива стилізація середньовічних наративів, оскільки цей текст складається з 67 невеликих за обсягом частин. Кожна з них претендує на окреме прочитання, проте їхня сукупність утворює цілісний і завершений художній твір. У такий спосіб згаданий роман «Данило Острозький» має ансамблевий характер. Роману «Справжній Мазепа» властивий діалог із класичними текстами, зокрема творчістю представника «української школи» XIX ст. Миколи Гоголя. Петро Кралюк удається у своєму творі до стилізації та пародіювання для висміювання абсурду сьогодення, його критики й пошуку можливого виходу з нього. Історична романістика майстра слова XXI ст. містить численні алюзії, ремінісценції та цитати, які значно поглиблюють контекст, інтелектуально збагачують його, є відповідним підґрунтям міркувань, емоційних станів, переконань героїв.
У третьому розділі дисертації наголошено на значенні діалогів як комунікативних актів в історичних романах Петра Кралюка. У творі «Шестиднев» саме діалог передусім між головними героями (Василем-Костянтином Острозьким і маляром Іваном) допомагає встановити правду щодо минулого. Зіткнення різних поглядів персонажів, їхнє виголошення та обмірковування дозволяє скласти максимально об’єктивну картину віддалених у часі подій. Завдяки діалогу в романі «Данило Острозький» герої мають змогу встановити істину щодо минулого, зіставляючи та обдумуючи представлені писемні пам’ятки. У процесі умовного спілкування з голосами попередників дослідник старовини Василь Суразький починає усвідомлювати достовірність написаного в історичних рукописах або ж умовність у них.
Діалогізм «Справжнього Мазепи» Петра Кралюка полягає в співіснуванні в цьому творі різнорідних ідей. У вказаному історичному романі міркування Миколи Гоголя, Зиґмунда Фройда, Едічки, Професора і самого автора стикаються між собою, пропонуючи читачеві обрати відповідну інтерпретаційну стратегію. Така поліфонія у творі свідчить про бажання письменника не обмежувати свого реципієнта єдиним можливим тлумаченням подій давнини. У романі «Сильні та одинокі» бесіда також відіграє ключову роль у вирішенні проблеми самоідентифікації головного героя – Степана Бандери. Згаданий лідер ОУН сперечається зі слідчим Валігурським та уявним ідейним опонентом Яремою Вишневецьким, доводячи їм свою думку стосовно української нації.
У такий спосіб аналіз історичної романістики Петра Кралюка засвідчив оригінальну авторську концепцію осмислення минулого, її дискусійність, широту охоплення проблем, інтелектуалізм, зв’язок з іншими творами. Саме завдяки паратекстуальності, інтертекстуальності та діалогу думок виникнення художнього світу історичних романів письменника XXI ст. стало можливим. Чотири історичні твори («Шестиднев», «Сильні та одинокі», «Данило Острозький», «Справжній Мазепа») Петра Кралюка охоплюють часовий проміжок від XIV ст. до сьогодення, розкриваючи комплекс важливих національних питань і пропонуючи можливі рішення для них.
Chmyr A. V. The artistic world of historical novels by Petro Kraliuk. Qualification scientific work on the rights of the manuscript. Dissertation for Doctor of Philosophy Degree (PhD), specialty 035 Philology. Odesa I. I. Mechnikov National University, Odesa, 2025. The dissertation explores the features of the artistic world in four historical novels by the contemporary writer Petro Kraliuk (“Six Days, or The Crown of the Ostrozky House”, “Strong and Lonely”, “Danylo Ostrozky: the image that is beated by beads”, “True Mazepa”). The artistic reality created by this writer is a search for answers to pressing questions of national antiquity, a meticulous analysis of the events experienced by the country, and a forecast of the prospects for the future life of the Ukrainian people. For this master of the word of the early 21st century, a revision of established views on the historical past of Ukraine is extremely important, so the artist offers new approaches to the interpretation of the controversial events of the past and the heroic history of the struggle of Ukrainians. The relevance of the dissertation is due to the need to determine the place of Petro Kralyuk’s historical novels in the literary process of today, to characterize the essence of the author’s concept of the image of antiquity and to establish the specificity of the dialogism of the writer, who is both a writer and a scientist. The prose work of the above-mentioned master of words and his originality as an artist were considered by a significant number of literary critics (Petro Bilous, Serhiy Dzyuba, Mykola Zhulynskyi, Oleksiy Kostyuchenko, Svitlana Kocherga, Olena Mizinkina, Victoria Nazaruk, Galina Nasminchuk, Yaroslav Polishchuk, Valery Polkovskyi, Iryna Prylipko, Oleksandr Sagan, Serhii Sinyuk, Mykhailo Slaboshpytskyi, Roksana Kharchuk, Liliya Chikur, Tetyana Shevchenko, Mykhailo Yakubovych). Researchers have focused on the specifics of the artistic world of individual works by the 21st century writer. However, the problem of the originality of the artistic world of Petro Kraliuk’s historical novels as works of a new type in postmodern realities remains open today, so there is a need to solve it. The purpose of the dissertation is to identify the means by which such a phenomenon as the artistic world of historical novels of the specified writer is actualized, its characteristics and the definition of features that distinguish the artistic concept of the past from the background of other artists. In accordance with the set goal, the following tasks became important: to analyze the specifics of the modern Ukrainian historical novel, its main features, the history of development, genre varieties, the ratio of fact and fiction in the creation of figurative and event systems, as well as the scientific and artistic components of the author’s creative process; to trace the level of study of Petro Kraliuk’s historical novel, the range of problems solved by researchers regarding his historical prose (forms of the author’s presence, the degree of documentary in the depiction of events, the components of his poetics, the place of intertextuality, the artistic world of some works, the polemic of assessments of creativity); to clarify the state of development of the artistic world of historical novels of this master of the word; to investigate the originality of such a literary concept as “artistic world”, to give it a definition, to trace its connection with the real world, the author’s “self”, to identify elements of paratextuality (including metatext) in the historical novel of Petro Kraliuk as a manifestation of the dialogic nature of the construction of works, to investigate the importance of paratext for the creation of an artistic world; to pay attention to the state of development of such a category as “intertextuality”, to characterize the means of intertextuality in the historical novels of the author under study; to trace the types of dialogues as communicative acts between characters in the historical prose of Petro Kraliuk, to clarify their conceptual meaning. The work examines dialogicity as a major feature of the artistic world of historical novels by Petro Kraliuk. The object of the dissertation work is the historical novels “Six Days, or The Crown of the Ostrozky House”, “Strong and Lonely”, “Danylo Ostrozky: the image that is beated by beads”, “True Mazepa” by Petro Kraliuk as the most representative of the artistic world he created. The subject of the study was the analysis of paratextuality, intertextuality and dialogue as the leading features of the artistic world of the historical novels of the writer of the 21st century. Given the purpose and objectives of the dissertation, the following methods were used when studying the historical novels of Petro Kraliuk: a systemic semantic approach, which is necessary for analyzing the historical works of this writer as a holistic system and understanding their place in art in general and literature in particular. The narratological method was also used to analyze the discourse in the author’s four historical novels. The method of receptive aesthetics turned out to be necessary in the work – to understand how Petro Kraliuk’s historical novelism correlates with the reader’s perception. The typological method was used to compare the historical novels of the master of words with each other and identify common features. The application of hermeneutic strategies contributed to the study of four literary works from the point of view of the semantics of the images created by the writer. The biographical method made it possible to consider the personality of the author in connection with the fact that he is both a writer and a scientist. This is what determines the dialogism of his historical work, which manifests itself at the level of content and form. The comparative historical method in the dissertation was necessary to establish the stages of development and essence of such concepts as “artistic world”, “historical novel”, “paratextuality”, “intertextuality”, “dialogue”. With the help of the dialogic method, it was possible to trace a kind of heuristic conversation between the author and the reader, which becomes possible thanks to the existence of the artistic world of Petro Kraliuk’s historical novels. The theoretical and methodological basis of the dissertation was the intelligence of both national and foreign researchers. The work of literary experts such as Stefania Andrusiv, Antonina Anistratenko, Nina Bernadska, Tetiana Bovsunivska, Geppert Hans Vilmar, Jerome de Groot, Anatoly Gulyak, Mykola Ilnytskyi, Mykola Kodak, Maria Lavrusenko, Bohdan Melnychuk, Vasyl Poltavchuk, Lyudmila Romaschenko. Petro Kraliuk’s historical prose and the personality of this author were studied by Petro Bilous, Serhiy Dzyuba, Mykola Zhulynskyi, Oleksiy Kostyuchenko, Svitlana Kocherga, Olena Mizinkina, Victoria Nazaruk, Galina Nasminchuk, Yaroslav Polishchuk, Valery Polkovskyi, Iryna Prylipko, Oleksandr Sagan, Serhii Sinyuk, Mykhailo Slaboshpytskyi, Roksana Kharchuk, Liliya Chikur, Tetyana Shevchenko, Mykhailo Yakubovych. Their positions were taken into account in the study. The methodological basis for the analysis of the artistic world became the works of Petro Bilous, Oleksandr Boron, Umberto Eco, Vasyl Ivanyshyn, Hryhoriy Klochek, Iryna Livenko, Valentina Musii, Katazhina Rosner, Iryna Rusnak, Anatoly Tkachenko, Yevhen Chernoivanenko, Nonna Shlyachova. The dissertation used researches devoted to dialogue (Natalia Astrakhan, Maryna Zlochevska, Natalia Kondratenko, Tetyana Sukhodub, Vasyl Faschenko, Lyudmila Shashkova); paratextuality (Mikhail Glovinsky, Olena Dubinina, Gerard Genette, Maksym Nesteleev, Olena Perelomova, Maryana Sokol, Alyona Tychinina); intertextuality (Rolan Barthes, Yulia Kristeva, Zofia Mitosek, Petro Ryhlo). The research of Ukrainian historians (Olexander Boyko, Volodymyr Holobutskyi, Mykhailo Hrushevsky, Volodymyr Zamlynskyi, Mykola Kovalskyi, Mykola Kostomarov, Mykola Kotliar, Mykola Manko, Ivan Ohiienko, Hryhoriy Savchuk, Vasyl Ulyanovskyi, Natalia Yakovenko) also helped to understand certain figures of the past and individual historical events. The scientific novelty of the dissertation is that: – for the first time, for the first time, the artistic world of four historical novels by Petro Kraliuk is comprehensively analyzed; – for the first time, the paratextuality, intertextuality and dialogicity of the historical novels of this writer as an artistic unity (system) were comprehensively examined, their varieties were highlighted; – for the first time, the historical novels of the master of the word were examined from the point of view of the principles of dialogism. The structure and scope of the dissertation. The dissertation consists of an introduction, three sections, conclusions and a list of references (172 items). The total volume of the dissertation is 204 pages, the main text is 169 pages. The first chapter of the dissertation deals with ways of researching the artistic world of Petro Kraliuk’s historical novels. It examines the views of scientists on the specifics of the modern Ukrainian historical novel, its genre varieties, the relationship between fact and fiction in it. The experience of studying Petro Kraliuk’s prose is analyzed in the context of modern concepts of historical novelistics. The essence of such a literary category as “the artistic world” is characterized (its definition, relationship with the real world, the manifestation of the author’s “I” in it, the reader’s reception, components, systematicity). It is summarized that the artistic world is a phenomenon that arises as a result of the joint action of the author, the reader, and the work of art itself. This is the artist’s individual view of the world, which is available to the recipient during reading, as well as a set of tools and techniques that make this artistic world individual, exceptional, unique. It was determined that the historical work of Petro Kraliuk should be considered from the standpoint of dialogue and dialogicity, since the historical novelism of the mentioned writer constantly appeals to interaction with the reader’s worldview, views, beliefs, and ideas of the recipient. The writer believes that solving the problems of the national past becomes possible only thanks to the joint efforts of the author and the reader. Petro Kraliuk’s dialogism in his dissertation is motivated by several factors. Among them is the unique personality of the author, who is both a writer and a scientist at the same time. The writer-philosopher relies on the experience of eristics in the process of creating historical novels. The dissertation also substantiates Petro Kraliuk’s attention to the dialogical construction of works in the circumstances of the postmodern era: the artist proceeds from the fact that the image of reality (events) always has a subjective character. The heroes of the novels are in a state of dispute with each other or with existing interpretations of events and people, try to justify their own position, are skeptical of what they hear, or completely share someone else’s point of view. In any case, a person in Petro Kraliuk’s prose is open to dialogue or polylogue. The second section of the dissertation focuses on the dialogue between texts and text elements of Petro Kraliuk’s historical novels, embodied through paratextuality and intertextuality. Immediately before the text itself, there is a paratext, which introduces the reader to the artistic world of the work and causes him the corresponding anticipation. It is known that paratextual elements include the title, author’s name, genre designation, dedication, epigraph, preface, illustrations, etc. Paratextuality in the historical novel “Six Days” by the aforementioned writer is realized through the title, dedication, epigraph, preface, chapter titles, and afterword. In this work, the paratext emphasizes the novel’s genre specificity (six days), plot collisions, the author’s intention for the creation of the artistic text, and the connection with painting. In “Strong and Lonely”, on the other hand, metatextuality – a kind of paratextuality that appears in the form of author’s notes and comments in the text – is the leading one. The metatext in this work reveals the realities of the struggle of the Organization of Ukrainian Nationalists (OUN), whose leader was Stepan Bandera for a long time. At the end of the novel, Petro Kraliuk provides his reader with explanations and scholarly commentary, and also focuses on heroic portraits of Ukrainian nationalists and quotes that are consonant with the events described in the work. The novel “Danilo Ostrozky” by Petro Kraliuk is characterized by the stylization of medieval narratives, as this text consists of 67 small parts. Each of them claims to be read separately, but their totality forms a complete and complete work of art. In this way, the aforementioned novel “Danilo Ostrozky” has an ensemble character. The novel “The Real Mazepa” is characterized by a dialogue with classical texts, in particular the work of the representative of the “Ukrainian school” of the 19th century, Mykola Gogol. Petro Kraliuk resorts to stylization and parody in his work to ridicule the absurdity of the present, criticize it and find a possible way out of it. The historical novel of the 21st century master of words contains numerous allusions, reminiscences and quotes that significantly deepen the context, intellectually enrich it, and are an appropriate basis for the reasoning, emotional states, and beliefs of the characters. The third chapter of the dissertation emphasizes the importance of dialogues as communicative acts in Petro Kraliuk’s historical novels. In the work “Six Days”, it is the dialogue between the main characters (Vasyl Kostyantyn Ostrozky and the painter Ivan) that helps to establish the truth about the past. The collision of different views of the characters, their utterances and deliberations allows you to create the most objective picture of events that are distant in time. Thanks to the dialogue in the novel “Danylo Ostrozky”, the characters are able to establish the truth about the past by comparing and reflecting on the written records presented. In the process of conditional communication with the voices of predecessors, the researcher of antiquity, Vasyl Surazky, begins to realize the authenticity of what is written in historical manuscripts or their conventionality. The dialogism of “True Mazepa” by Petro Kraliuk consists in the coexistence of disparate ideas in this work. In this historical novel, the reasoning of Mykola Gogol, Sigmund Freud, Edichka, the Professor and the author himself collide, offering the reader to choose an appropriate interpretive strategy. Such polyphony in the work testifies to the writer’s desire not to limit his recipient to the only possible interpretation of ancient events. In the novel “Strong and Lonely”, the conversation also plays a key role in solving the problem of self-identification of the main character – Stepan Bandera. The mentioned leader of the OUN argues with the investigator Valigurskyi and the imaginary ideological opponent Yarema Vyshnevetskyi, proving to them his opinion about the Ukrainian nation. In this way, the analysis of Petro Kraliuk’s historical novels testified to the author’s original concept of understanding the past, its debatability, breadth of coverage of problems, intellectualism, and connection with other works. It is thanks to paratextuality, intertextuality and dialogue of thoughts that the emergence of the artistic world of historical novels by the 21st century writer became possible. Four historical works (“Six Days, or The Crown of the Ostrozky House”, “Strong and Lonely”, “Danylo Ostrozky: the image that is beated by beads”, “True Mazepa”) by Petro Kraliuk cover the time period from the 14th century to the present, revealing a complex of important national issues and offering possible solutions to them.
Chmyr A. V. The artistic world of historical novels by Petro Kraliuk. Qualification scientific work on the rights of the manuscript. Dissertation for Doctor of Philosophy Degree (PhD), specialty 035 Philology. Odesa I. I. Mechnikov National University, Odesa, 2025. The dissertation explores the features of the artistic world in four historical novels by the contemporary writer Petro Kraliuk (“Six Days, or The Crown of the Ostrozky House”, “Strong and Lonely”, “Danylo Ostrozky: the image that is beated by beads”, “True Mazepa”). The artistic reality created by this writer is a search for answers to pressing questions of national antiquity, a meticulous analysis of the events experienced by the country, and a forecast of the prospects for the future life of the Ukrainian people. For this master of the word of the early 21st century, a revision of established views on the historical past of Ukraine is extremely important, so the artist offers new approaches to the interpretation of the controversial events of the past and the heroic history of the struggle of Ukrainians. The relevance of the dissertation is due to the need to determine the place of Petro Kralyuk’s historical novels in the literary process of today, to characterize the essence of the author’s concept of the image of antiquity and to establish the specificity of the dialogism of the writer, who is both a writer and a scientist. The prose work of the above-mentioned master of words and his originality as an artist were considered by a significant number of literary critics (Petro Bilous, Serhiy Dzyuba, Mykola Zhulynskyi, Oleksiy Kostyuchenko, Svitlana Kocherga, Olena Mizinkina, Victoria Nazaruk, Galina Nasminchuk, Yaroslav Polishchuk, Valery Polkovskyi, Iryna Prylipko, Oleksandr Sagan, Serhii Sinyuk, Mykhailo Slaboshpytskyi, Roksana Kharchuk, Liliya Chikur, Tetyana Shevchenko, Mykhailo Yakubovych). Researchers have focused on the specifics of the artistic world of individual works by the 21st century writer. However, the problem of the originality of the artistic world of Petro Kraliuk’s historical novels as works of a new type in postmodern realities remains open today, so there is a need to solve it. The purpose of the dissertation is to identify the means by which such a phenomenon as the artistic world of historical novels of the specified writer is actualized, its characteristics and the definition of features that distinguish the artistic concept of the past from the background of other artists. In accordance with the set goal, the following tasks became important: to analyze the specifics of the modern Ukrainian historical novel, its main features, the history of development, genre varieties, the ratio of fact and fiction in the creation of figurative and event systems, as well as the scientific and artistic components of the author’s creative process; to trace the level of study of Petro Kraliuk’s historical novel, the range of problems solved by researchers regarding his historical prose (forms of the author’s presence, the degree of documentary in the depiction of events, the components of his poetics, the place of intertextuality, the artistic world of some works, the polemic of assessments of creativity); to clarify the state of development of the artistic world of historical novels of this master of the word; to investigate the originality of such a literary concept as “artistic world”, to give it a definition, to trace its connection with the real world, the author’s “self”, to identify elements of paratextuality (including metatext) in the historical novel of Petro Kraliuk as a manifestation of the dialogic nature of the construction of works, to investigate the importance of paratext for the creation of an artistic world; to pay attention to the state of development of such a category as “intertextuality”, to characterize the means of intertextuality in the historical novels of the author under study; to trace the types of dialogues as communicative acts between characters in the historical prose of Petro Kraliuk, to clarify their conceptual meaning. The work examines dialogicity as a major feature of the artistic world of historical novels by Petro Kraliuk. The object of the dissertation work is the historical novels “Six Days, or The Crown of the Ostrozky House”, “Strong and Lonely”, “Danylo Ostrozky: the image that is beated by beads”, “True Mazepa” by Petro Kraliuk as the most representative of the artistic world he created. The subject of the study was the analysis of paratextuality, intertextuality and dialogue as the leading features of the artistic world of the historical novels of the writer of the 21st century. Given the purpose and objectives of the dissertation, the following methods were used when studying the historical novels of Petro Kraliuk: a systemic semantic approach, which is necessary for analyzing the historical works of this writer as a holistic system and understanding their place in art in general and literature in particular. The narratological method was also used to analyze the discourse in the author’s four historical novels. The method of receptive aesthetics turned out to be necessary in the work – to understand how Petro Kraliuk’s historical novelism correlates with the reader’s perception. The typological method was used to compare the historical novels of the master of words with each other and identify common features. The application of hermeneutic strategies contributed to the study of four literary works from the point of view of the semantics of the images created by the writer. The biographical method made it possible to consider the personality of the author in connection with the fact that he is both a writer and a scientist. This is what determines the dialogism of his historical work, which manifests itself at the level of content and form. The comparative historical method in the dissertation was necessary to establish the stages of development and essence of such concepts as “artistic world”, “historical novel”, “paratextuality”, “intertextuality”, “dialogue”. With the help of the dialogic method, it was possible to trace a kind of heuristic conversation between the author and the reader, which becomes possible thanks to the existence of the artistic world of Petro Kraliuk’s historical novels. The theoretical and methodological basis of the dissertation was the intelligence of both national and foreign researchers. The work of literary experts such as Stefania Andrusiv, Antonina Anistratenko, Nina Bernadska, Tetiana Bovsunivska, Geppert Hans Vilmar, Jerome de Groot, Anatoly Gulyak, Mykola Ilnytskyi, Mykola Kodak, Maria Lavrusenko, Bohdan Melnychuk, Vasyl Poltavchuk, Lyudmila Romaschenko. Petro Kraliuk’s historical prose and the personality of this author were studied by Petro Bilous, Serhiy Dzyuba, Mykola Zhulynskyi, Oleksiy Kostyuchenko, Svitlana Kocherga, Olena Mizinkina, Victoria Nazaruk, Galina Nasminchuk, Yaroslav Polishchuk, Valery Polkovskyi, Iryna Prylipko, Oleksandr Sagan, Serhii Sinyuk, Mykhailo Slaboshpytskyi, Roksana Kharchuk, Liliya Chikur, Tetyana Shevchenko, Mykhailo Yakubovych. Their positions were taken into account in the study. The methodological basis for the analysis of the artistic world became the works of Petro Bilous, Oleksandr Boron, Umberto Eco, Vasyl Ivanyshyn, Hryhoriy Klochek, Iryna Livenko, Valentina Musii, Katazhina Rosner, Iryna Rusnak, Anatoly Tkachenko, Yevhen Chernoivanenko, Nonna Shlyachova. The dissertation used researches devoted to dialogue (Natalia Astrakhan, Maryna Zlochevska, Natalia Kondratenko, Tetyana Sukhodub, Vasyl Faschenko, Lyudmila Shashkova); paratextuality (Mikhail Glovinsky, Olena Dubinina, Gerard Genette, Maksym Nesteleev, Olena Perelomova, Maryana Sokol, Alyona Tychinina); intertextuality (Rolan Barthes, Yulia Kristeva, Zofia Mitosek, Petro Ryhlo). The research of Ukrainian historians (Olexander Boyko, Volodymyr Holobutskyi, Mykhailo Hrushevsky, Volodymyr Zamlynskyi, Mykola Kovalskyi, Mykola Kostomarov, Mykola Kotliar, Mykola Manko, Ivan Ohiienko, Hryhoriy Savchuk, Vasyl Ulyanovskyi, Natalia Yakovenko) also helped to understand certain figures of the past and individual historical events. The scientific novelty of the dissertation is that: – for the first time, for the first time, the artistic world of four historical novels by Petro Kraliuk is comprehensively analyzed; – for the first time, the paratextuality, intertextuality and dialogicity of the historical novels of this writer as an artistic unity (system) were comprehensively examined, their varieties were highlighted; – for the first time, the historical novels of the master of the word were examined from the point of view of the principles of dialogism. The structure and scope of the dissertation. The dissertation consists of an introduction, three sections, conclusions and a list of references (172 items). The total volume of the dissertation is 204 pages, the main text is 169 pages. The first chapter of the dissertation deals with ways of researching the artistic world of Petro Kraliuk’s historical novels. It examines the views of scientists on the specifics of the modern Ukrainian historical novel, its genre varieties, the relationship between fact and fiction in it. The experience of studying Petro Kraliuk’s prose is analyzed in the context of modern concepts of historical novelistics. The essence of such a literary category as “the artistic world” is characterized (its definition, relationship with the real world, the manifestation of the author’s “I” in it, the reader’s reception, components, systematicity). It is summarized that the artistic world is a phenomenon that arises as a result of the joint action of the author, the reader, and the work of art itself. This is the artist’s individual view of the world, which is available to the recipient during reading, as well as a set of tools and techniques that make this artistic world individual, exceptional, unique. It was determined that the historical work of Petro Kraliuk should be considered from the standpoint of dialogue and dialogicity, since the historical novelism of the mentioned writer constantly appeals to interaction with the reader’s worldview, views, beliefs, and ideas of the recipient. The writer believes that solving the problems of the national past becomes possible only thanks to the joint efforts of the author and the reader. Petro Kraliuk’s dialogism in his dissertation is motivated by several factors. Among them is the unique personality of the author, who is both a writer and a scientist at the same time. The writer-philosopher relies on the experience of eristics in the process of creating historical novels. The dissertation also substantiates Petro Kraliuk’s attention to the dialogical construction of works in the circumstances of the postmodern era: the artist proceeds from the fact that the image of reality (events) always has a subjective character. The heroes of the novels are in a state of dispute with each other or with existing interpretations of events and people, try to justify their own position, are skeptical of what they hear, or completely share someone else’s point of view. In any case, a person in Petro Kraliuk’s prose is open to dialogue or polylogue. The second section of the dissertation focuses on the dialogue between texts and text elements of Petro Kraliuk’s historical novels, embodied through paratextuality and intertextuality. Immediately before the text itself, there is a paratext, which introduces the reader to the artistic world of the work and causes him the corresponding anticipation. It is known that paratextual elements include the title, author’s name, genre designation, dedication, epigraph, preface, illustrations, etc. Paratextuality in the historical novel “Six Days” by the aforementioned writer is realized through the title, dedication, epigraph, preface, chapter titles, and afterword. In this work, the paratext emphasizes the novel’s genre specificity (six days), plot collisions, the author’s intention for the creation of the artistic text, and the connection with painting. In “Strong and Lonely”, on the other hand, metatextuality – a kind of paratextuality that appears in the form of author’s notes and comments in the text – is the leading one. The metatext in this work reveals the realities of the struggle of the Organization of Ukrainian Nationalists (OUN), whose leader was Stepan Bandera for a long time. At the end of the novel, Petro Kraliuk provides his reader with explanations and scholarly commentary, and also focuses on heroic portraits of Ukrainian nationalists and quotes that are consonant with the events described in the work. The novel “Danilo Ostrozky” by Petro Kraliuk is characterized by the stylization of medieval narratives, as this text consists of 67 small parts. Each of them claims to be read separately, but their totality forms a complete and complete work of art. In this way, the aforementioned novel “Danilo Ostrozky” has an ensemble character. The novel “The Real Mazepa” is characterized by a dialogue with classical texts, in particular the work of the representative of the “Ukrainian school” of the 19th century, Mykola Gogol. Petro Kraliuk resorts to stylization and parody in his work to ridicule the absurdity of the present, criticize it and find a possible way out of it. The historical novel of the 21st century master of words contains numerous allusions, reminiscences and quotes that significantly deepen the context, intellectually enrich it, and are an appropriate basis for the reasoning, emotional states, and beliefs of the characters. The third chapter of the dissertation emphasizes the importance of dialogues as communicative acts in Petro Kraliuk’s historical novels. In the work “Six Days”, it is the dialogue between the main characters (Vasyl Kostyantyn Ostrozky and the painter Ivan) that helps to establish the truth about the past. The collision of different views of the characters, their utterances and deliberations allows you to create the most objective picture of events that are distant in time. Thanks to the dialogue in the novel “Danylo Ostrozky”, the characters are able to establish the truth about the past by comparing and reflecting on the written records presented. In the process of conditional communication with the voices of predecessors, the researcher of antiquity, Vasyl Surazky, begins to realize the authenticity of what is written in historical manuscripts or their conventionality. The dialogism of “True Mazepa” by Petro Kraliuk consists in the coexistence of disparate ideas in this work. In this historical novel, the reasoning of Mykola Gogol, Sigmund Freud, Edichka, the Professor and the author himself collide, offering the reader to choose an appropriate interpretive strategy. Such polyphony in the work testifies to the writer’s desire not to limit his recipient to the only possible interpretation of ancient events. In the novel “Strong and Lonely”, the conversation also plays a key role in solving the problem of self-identification of the main character – Stepan Bandera. The mentioned leader of the OUN argues with the investigator Valigurskyi and the imaginary ideological opponent Yarema Vyshnevetskyi, proving to them his opinion about the Ukrainian nation. In this way, the analysis of Petro Kraliuk’s historical novels testified to the author’s original concept of understanding the past, its debatability, breadth of coverage of problems, intellectualism, and connection with other works. It is thanks to paratextuality, intertextuality and dialogue of thoughts that the emergence of the artistic world of historical novels by the 21st century writer became possible. Four historical works (“Six Days, or The Crown of the Ostrozky House”, “Strong and Lonely”, “Danylo Ostrozky: the image that is beated by beads”, “True Mazepa”) by Petro Kraliuk cover the time period from the 14th century to the present, revealing a complex of important national issues and offering possible solutions to them.
Опис
Ключові слова
П. Кралюк, жанр, історичний роман, художній світ, діалог, паратекстуальність, метатекст, інтертекстуальність, алюзія, ремінісценція, цитата, наратив, вимисел, історичне джерело, самоідентифікація, P. Kraliuk, genre, historical novel, artistic world, dialogue, paratextuality, metatext, intertextuality, allusion, reminiscence, quotation, narrative, fiction, historical source, self-identification, 035 Філологія
Бібліографічний опис
Чмир А. В. Художній світ історичної романістики Петра Кралюка : дис. … д-ра філос. : 035 Філологія 03 Гуманітарні науки / А. В. Чмир ; наук. кер. В. Б. Мусій ; Одес. нац. ун-т імені І. І. Мечникова. – Одеса, 2025. – 204 с.
DOI
ORCID:
УДК
821.161.2-311.6Кралюк(043.5)