Fishing tourism as a component of regional development: global experience and Ukrainian realities
Альтернативна назва
Рибальський туризм як складова регіонального розвитку: світовий досвід та українські реалії
Вантажиться...
Дата
2025
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
ISSN
2663-5283
E-ISSN
2663-5291
Назва тому
Видавець
Гельветика
Анотація
The paper presents a comprehensive study of fishing tourism as a promising area of regional development, taking into account global experience and the specific conditions of Ukraine. It is established that fishing tourism, as a component of recreational and nature-based tourism, not only contributes to the growth of the local economy but also performs an important socio-ecological function: it provides both seasonal and permanent employment in rural areas, stimulates the development of small businesses (particularly in the food service, accommodation, and transportation sectors), promotes environmental education, and supports the conservation of aquatic biological resources through the introduction of controlled forms of fishing.
The paper outlines key directions in the development of fishing tourism in the European Union, North America, and Asia, where this form of tourism is an integrated part of sustainable territorial development strategies, embedded in national policies, and supported at the investment, institutional, and infrastructure levels. It is revealed that the success of such models depends on clear rules of access to water resources, balanced ecological pressure, and effective intersectoral coordination among tourism, environmental protection, and fisheries sectors.
Against this background, a critical analysis of the current state of fishing tourism in Ukraine is conducted. A number of systemic barriers are identified: regulatory uncertainty, lack of comprehensive spatial planning of water bodies with tourism potential, weak development of supporting infrastructure, limited marketing support, and poor coordination between state authorities, local governments, and the private sector.
At the same time, the paper emphasizes Ukraine’s considerable potential for establishing a competitive fishing tourism industry, owing to its extensive hydrographic network, rich ichthyofauna, and the ethno-cultural diversity of its regions. A range of practical recommendations is proposed for the institutionalization of this sector, including the creation of a favorable investment climate, the development of regional programs based on natural resource potential, the implementation of public-private partnership mechanisms, and the introduction of adaptive management oriented toward sustainable territorial development.
У роботі здійснено комплексне дослідження рибальського туризму, як перспективного напряму регіонального розвитку, з урахуванням світового досвіду та українських реалій. Визначено, що рибальський туризм, будучи складовою рекреаційного й природоорієнтованого туризму, не лише сприяє зростанню локальної економіки, а й виконує важливу соціоекологічну функцію: забезпечує сезонну та постійну зайнятість населення у сільській місцевості, стимулює розвиток малого підприємництва (зокрема у сфері харчування, розміщення, транспорту), сприяє екологічній просвіті та збереженню водних біоресурсів через впровадження контрольованих форм рибальства. Окреслено ключові напрями розвитку рибальського туризму в країнах Європейського Союзу, Північної Америки та Азії, де ця форма туризму є інтегрованою частиною стратегій сталого розвитку територій, закріплена в національних політиках, підтримується інвестиційно, інституційно та інфраструктурно. Виявлено, що важливою передумовою успіху таких моделей є наявність чітких правил доступу до водних ресурсів, збалансованого навантаження на екосистеми, а також міжсекторної координації між туризмом, природоохоронною діяльністю та рибним господарством. На цьому тлі проведено критичний аналіз поточного стану рибальського туризму в Україні. Встановлено наявність низки системних бар’єрів: нормативно-правову невизначеність, відсутність комплексного просторового планування водних об’єктів з туристичним потенціалом, слабкий розвиток супутньої інфраструктури, обмежену маркетингову підтримку, відсутність належної взаємодії між органами державної влади, місцевого самоврядування та бізнесом. Водночас підкреслено, що Україна має вагомі передумови для становлення конкурентоспроможного рибальського туризму завдяки розгалуженій гідрографічній мережі, багатству іхтіофауни та етнокультурному різноманіттю регіонів. Запропоновано низку практичних рекомендацій щодо інституціоналізації цього напряму: формування сприятливого інвестиційного середовища, розроблення регіональних програм на основі природно-ресурсного потенціалу, запровадження механізмів публічно-приватного партнерства та впровадження адаптивного управління, орієнтованого на сталий розвиток територій.
У роботі здійснено комплексне дослідження рибальського туризму, як перспективного напряму регіонального розвитку, з урахуванням світового досвіду та українських реалій. Визначено, що рибальський туризм, будучи складовою рекреаційного й природоорієнтованого туризму, не лише сприяє зростанню локальної економіки, а й виконує важливу соціоекологічну функцію: забезпечує сезонну та постійну зайнятість населення у сільській місцевості, стимулює розвиток малого підприємництва (зокрема у сфері харчування, розміщення, транспорту), сприяє екологічній просвіті та збереженню водних біоресурсів через впровадження контрольованих форм рибальства. Окреслено ключові напрями розвитку рибальського туризму в країнах Європейського Союзу, Північної Америки та Азії, де ця форма туризму є інтегрованою частиною стратегій сталого розвитку територій, закріплена в національних політиках, підтримується інвестиційно, інституційно та інфраструктурно. Виявлено, що важливою передумовою успіху таких моделей є наявність чітких правил доступу до водних ресурсів, збалансованого навантаження на екосистеми, а також міжсекторної координації між туризмом, природоохоронною діяльністю та рибним господарством. На цьому тлі проведено критичний аналіз поточного стану рибальського туризму в Україні. Встановлено наявність низки системних бар’єрів: нормативно-правову невизначеність, відсутність комплексного просторового планування водних об’єктів з туристичним потенціалом, слабкий розвиток супутньої інфраструктури, обмежену маркетингову підтримку, відсутність належної взаємодії між органами державної влади, місцевого самоврядування та бізнесом. Водночас підкреслено, що Україна має вагомі передумови для становлення конкурентоспроможного рибальського туризму завдяки розгалуженій гідрографічній мережі, багатству іхтіофауни та етнокультурному різноманіттю регіонів. Запропоновано низку практичних рекомендацій щодо інституціоналізації цього напряму: формування сприятливого інвестиційного середовища, розроблення регіональних програм на основі природно-ресурсного потенціалу, запровадження механізмів публічно-приватного партнерства та впровадження адаптивного управління, орієнтованого на сталий розвиток територій.
Опис
Ключові слова
fishing tourism, regional development, recreational fishing, sustainable tourism, Ukraine, international experience, рибальський туризм, регіональний розвиток, рекреаційне рибальство, сталий туризм, Україна, міжнародний досвід
Бібліографічний опис
Burgaz M. I. Fishing tourism as a component of regional development: global experience and Ukrainian realities / M. I. Burgaz, P. V. Bashtannyk, A. I. Lichna // Водні біоресурси та аквакультура. – 2025. – Вип. 1(17). – С. 289–302.
ORCID:
УДК
338.48:639.2(477)