Емоційний інтелект як складова емоційної експресії в контексті професійної діяльності медичного персоналу в умовах COVID-19
Вантажиться...
Дата
2021
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
ISSN
E-ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
У статті розглядається проблема ролі емоційного інтелекту як складової частини емоційної
експресії у професійній діяльності медичного персоналу. Актуальність цієї теми пов’язана з посиленням психоемоційного навантаження на медперсонал у зв’язку зі зростанням захворюваності
населення в ситуації COVID-19. Успішність лікарської діяльності багато в чому визначається здатністю лікаря вступати в ефективні міжособистісні контакти з усіма учасниками лікувального процесу – колегами, пацієнтами та їх родичами. Інтенсивні міжособистісні контакти можуть викликати
значні емоційні навантаження, що спричиняє стан професійного вигорання. Отже, важливість та
необхідність розвитку складників емоційного інтелекту як факторів, що сприяють особистісному та
професійному зростанню медичних працівників, є незаперечними.
У статті подано теоретичні аспекти емоційного інтелекту, розроблені сучасними вітчизняними та зарубіжними авторами. Також представлені результати емпіричного дослідження, спрямованого на виявлення структурних компонентів емоційного інтелекту у медсестер та лікарів вторинної
ланки з урахуванням особливостей внутрішніх та зовнішніх (статево-рольові та емоційно-вольові
якості, стаж роботи) факторів. Дослідження проводилося протягом 2017–2021 рр. на базі комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний госпіталь інвалідів та ветеранів війни»
ООР», санаторію «Орізонт» ДП «Південь-Курорт-Сервіс» м. Білгород-Дністровський, смт. Сергіївка та комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний медичний центр психічного
здоров’я» Одеської обласної ради. У дослідженні у взяли участь 219 медичних працівників, з них – 104 лікарі і 115 медичних сестер віком від 20 до 70 років.
Використовувалися такі методи дослідження: тест на емоційний інтелект (опитувальник
EQ Н. Холла), шкала депресії Бека, опитувальник оцінки агресивності у відносинах А. Ассінгера (1993), тестова методика діагностики професійного вигорання Маслач (МВІ) (варіант для
медиків). Результати дослідження показали, що найбільш суттєві відмінності міжособистісного
та внутрішньоособистісного емоційного інтелекту були виявлені у групах чоловіків та жінок,
а також у групах з різним стажем професійної діяльності. Були виявлені нові дані про зв’язок
емоційного інтелекту, професійного вигорання, агресивності у відносинах з рівнем депресії у
групах лікарів та медсестер.
This article examines the problem of the role of emotional intelligence as a component of emotional expression in the professional activities of medical staff. The relevance of this topic is related to the increasing psycho-emotional load on the medical staff in connection with the growing incidence of the population in the situation COVID-19. The success of medical activities is largely determined by the ability of the doctor to enter into effective interpersonal contacts with all participants in the treatment process: colleagues, patients and their relatives. Intense interpersonal contacts can cause significant emotional stress, which causes a state of burnout. Thus, the importance and necessity of developing the components of emotional intelligence as factors that contribute to the personal and professional growth of health professionals is undeniable. The article presents theoretical aspects of emotional intelligence of modern domestic and foreign authors. The results of an empirical study aimed at identifying the structural components of emotional intelligence in nurses and secondary care physicians, taking into account the characteristics of internal and external (gender-role, work experience and emotional-volitional) factors. The study was conducted during 2017-2021 on the basis of the municipal non-profit enterprise “Odessa Regional Hospital for Invalids and War Veterans” OOR”, sanatorium “Horizon “SE” South-Resort-Service” Belgorod-Dniester, town Serhiyivka and the municipal non-profit enterprise “Odessa Regional Medical Center for Mental Health” of the Odessa Regional Council. The study involved 219 nurses, including 104 doctors and 115 nurses, aged 20 to 70 years. The following research methods were used: emotional intelligence test (N. Hall’s EQ questionnaire), Beck’s Depression Scale, A. Assinger’s Aggression Assessment Questionnaire (1993), Maslach Occupational Burnout Diagnostic Test Method (MVI), option for physicians. The results of the study showed that the most significant differences between interpersonal and intrapersonal emotional intelligence were found in groups of men and women, as well as in groups with different professional experience. New data on the relationship between emotional intelligence, burnout, aggression in relationships and the level of depression in groups of doctors and nurses.
This article examines the problem of the role of emotional intelligence as a component of emotional expression in the professional activities of medical staff. The relevance of this topic is related to the increasing psycho-emotional load on the medical staff in connection with the growing incidence of the population in the situation COVID-19. The success of medical activities is largely determined by the ability of the doctor to enter into effective interpersonal contacts with all participants in the treatment process: colleagues, patients and their relatives. Intense interpersonal contacts can cause significant emotional stress, which causes a state of burnout. Thus, the importance and necessity of developing the components of emotional intelligence as factors that contribute to the personal and professional growth of health professionals is undeniable. The article presents theoretical aspects of emotional intelligence of modern domestic and foreign authors. The results of an empirical study aimed at identifying the structural components of emotional intelligence in nurses and secondary care physicians, taking into account the characteristics of internal and external (gender-role, work experience and emotional-volitional) factors. The study was conducted during 2017-2021 on the basis of the municipal non-profit enterprise “Odessa Regional Hospital for Invalids and War Veterans” OOR”, sanatorium “Horizon “SE” South-Resort-Service” Belgorod-Dniester, town Serhiyivka and the municipal non-profit enterprise “Odessa Regional Medical Center for Mental Health” of the Odessa Regional Council. The study involved 219 nurses, including 104 doctors and 115 nurses, aged 20 to 70 years. The following research methods were used: emotional intelligence test (N. Hall’s EQ questionnaire), Beck’s Depression Scale, A. Assinger’s Aggression Assessment Questionnaire (1993), Maslach Occupational Burnout Diagnostic Test Method (MVI), option for physicians. The results of the study showed that the most significant differences between interpersonal and intrapersonal emotional intelligence were found in groups of men and women, as well as in groups with different professional experience. New data on the relationship between emotional intelligence, burnout, aggression in relationships and the level of depression in groups of doctors and nurses.
Опис
Ключові слова
емоційний інтелект, медичний персонал, стаж роботи, агресивність, професійне вигорання, емоційна експресія, emotional intelligence, medical staff, work experience, aggression, professional burnout, emotional expression
Бібліографічний опис
Вісник Львівського університету = Visnyk of the Lviv University