Феномен цифрового тоталітаризму: концептуалізація загроз демократії в інформаційному суспільстві
| dc.contributor.author | Сокоринський, Володимир Олегович | uk |
| dc.contributor.author | Sokorynskyi, Volodymyr O. | en |
| dc.date.accessioned | 2025-06-26T16:55:34Z | |
| dc.date.available | 2025-06-26T16:55:34Z | |
| dc.date.issued | 2025 | |
| dc.description.abstract | Сокоринський В.О. Феномен цифрового тоталітаризму: концептуалізація загроз демократії в інформаційному суспільстві. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 052 «Політологія» – Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Одеса, 2025. Дисертація присвячена дослідженню феномену цифрового тоталітаризму та концептуалізації його загроз в інформаційному суспільстві, що виникають на початку XXI століття у результаті стрімкого розвитку цифровізації як глобального процесу впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в різних сферах життєдіяльності суспільства, які кардинально змінюють і політичний ландшафт, впливають на трансформацію влади в авторитарних та демократичних державах, про що свідчать різні прояви кризи демократії, поширення її неліберальних практик та нові виклики і загрози. В дисертації доводиться, що цифровий тоталітаризм проявляється у використанні інформаційно-комунікаційних технологій з метою здійснення масового спостереження, контролю, маніпуляцій, цензури та інших форм втручання у приватне життя громадян, що створює загрози порушення основоположних прав і свобод людини. В умовах глобальної цифровізації, з одного боку, зростає ступінь цифрового демократичного розвитку, електроні форми участі громадян, електронне врядування, а з іншого — виникають нові форми цифрової нерівності, соціального контролю, політичних маніпуляцій та домінування урядових структур над особистістю. Саме в такому складному контексті виникла нагальна потреба у глибокому та ґрунтовному аналізі сутності феномену цифрового тоталітаризму, його основних цифрових інструментів та суб'єктів впливу, функціонуванні сучасних систем та механізмів захисту прав людини, їх адаптації до новітніх загроз цифрового середовища, а також виробленні ефективних механізмів та інструментів протидії цифровому тоталітаризму. Актуальність вибору теми дослідження обумовлена активними процесами цифрової трансформації інформаційного суспільства, а також помітним зростанням наявних практик обмеження свободи слова, права на приватність особистого життя, права на доступ до інформації в цифровому середовищі. Особливу актуальність у контексті дослідження становило вивчення взаємодії держави, інформаційного суспільства та приватних технологічних корпорацій у питаннях забезпечення цифрової безпеки та правового захисту людини. У фокусі дослідження є пошук оптимального балансу між потребами національної безпеки та захистом основоположних прав людини в умовах сучасної цифрової епохи, коли держави дедалі активніше вдаються до використовування технологій цифрового моніторингу, регулювання дії у мережі Інтернет та усебічному контролю за власним суспільством. В межах дисертаційного дослідження автором уперше було проведено комплексне міждисциплінарне дослідження феномену цифрового тоталітаризму на стику політичної філософії, концепцій інформаційного суспільства, прав людини та інновацій у сфері технологій. Проаналізовано та представлено типологію загроз цифрового тоталітаризму, що виникають внаслідок монополізації цифрових платформ та централізації даних з боку технологічних корпорацій. Також актуалізовано класифікацію форм цифрового контролю, яка охоплює як державні, так і корпоративні інструменти впливу на інформаційне середовище та соціальну поведінку. Доведено, що цифровий тоталітаризм виникає не виключно в умовах авторитаризму, а також у демократичних державах як наслідок передачі регуляторних функцій великим технологічним корпораціям. Був удосконалений концептуальний підхід до оцінки ефективності правозахисних інституцій в умовах цифрової трансформації шляхом порівняльного аналізу моделей регулювання у різних політичних системах. Сформульовано теоретико-методологічну основу для дослідження цифрового тоталітаризму як комплексного явища, що виникає в результаті інтеграції цифрових інструментів, систем інформаційного контролю та політичної влади. В дисертаційному дослідженні з’ясовано, що класичні підходи до вивчення феномену цифрового тоталітаризму та загроз демократії в інформаційних суспільствах потребують суттєвої, ретельної модернізації, а також адаптації. Було встановлено, що державні політичні рішення, значно відстають від темпів неконтрольованих цифрових трансформацій, внаслідок чого виникає дефіцит відповідних правових гарантій у сфері захисту приватності, прав збереження та непередачі персональних даних, свободи вираження поглядів у цифровому середовищі. Особливо проблемним аспектом є недостатньо чітке та адекватне регулювання діяльності великих технологічних IT-корпорацій, від яких безпосередньо залежить доступ громадян до цифрових платформ, інформаційних ресурсів та можливостей соціальної комунікації у мережі Інтернет та цифровому просторі. Значну увагу приділено аналізу механізмів захисту прав людини в контексті розвитку цифрових технологій. Зокрема, детально проаналізована динаміка підходів до захисту прав людини в умовах цифрових трансформацій, роль та рішення Європейського суду з прав людини, Європейської комісії, Ради ООН з прав людини у формуванні нових правових стандартів захисту цифрових прав людини. Окрема увага була зосереджена також на порівняльному аналіз практик цифрового регулювання в демократичних та авторитарних державах у сфері кібербезпеки, цифрового суверенітету, а також інституційна спроможність міжнародних та національних систем забезпечення прав людини в умовах інформаційного суспільства. В дисертації висвітлено проблеми впливу інструментів та загроз цифрового тоталітаризму на діяльність та функціонування демократичних інституцій. Особливу увагу приділено технології масового спостереження, як інструменту політичного управління. Визначені особливості алгоритмічної цензури, маніпуляції інформацією та процесів контролю політичного дискурсу, які характеризується маніпулятивними практиками контролю громадської думки, й контрольованості політичних та соціальних дій людини з боку держав. Розкрито методи та сучасні практики цифрового стеження, маніпулювання інформаційним простором за допомогою бот-мереж, впровадження та використання алгоритмічного контролю ШІ (штучного інтелекту), а також втілення елементів соціального рейтингування, яке застосовується у деяких державах Азійського регіону. Проаналізувавши різні підходи та концептуальні доробки дослідників, було визначено та систематизовано ключові загрози цифрового тоталітаризму, серед яких нормалізація цифрового нагляду – поширення практик масового спостереження, що стають звичними та прийнятними у суспільстві, призводить до зниження чутливості громадян до порушень їхніх прав на приватність. Стирання меж між приватним і публічним – зростаюча інтеграція цифрових технологій у повсякденне життя ускладнює розмежування особистого простору та публічної сфери, що може призвести до зловживань з боку держави та корпорацій. Комодифікація даних та приватності - перетворення особистих даних на товар, що продається та купується, підриває фундаментальні права людини та сприяє експлуатації індивідуальної інформації без належного контролю. Технократична централізація управління - зосередження влади в руках вузького кола технічних спеціалістів, які володіють унікальними навичками у сфері цифрових технологій, призводить до того, що процес прийняття ключових політичних та соціальних рішень дедалі більше залежить від алгоритмів, штучного інтелекту та технічних стандартів. Це, в свою чергу, може суттєво знижувати роль демократичних інституцій і громадянського суспільства, перетворюючи політику на сферу технічного управління, де пріоритет віддається ефективності й раціональності на шкоду участі громадян та прозорості ухвалення рішень. Така модель управління також несе загрозу встановлення авторитарних режимів, у яких технічні рішення використовуються як інструмент соціального контролю та маніпулювання поведінкою населення. Одночасно, технократична централізація становить ризик для демократичного устрою суспільства і потребує вироблення нових механізмів демократичного контролю, підзвітності технократичних структур та прозорості алгоритмічних рішень. Подальші перспективи дослідження сучасних систем захисту прав людини в умовах цифрового тоталітаризму полягають у кількох важливих напрямах. Насамперед, актуальним залишається більш ґрунтовний аналіз та оцінювання ефективності міжнародних та національних правових механізмів, спрямованих на протидію цифровим загрозам. Особливої уваги заслуговує дослідження процесу імплементації міжнародних стандартів у національні правові системи, а також виявлення перешкод, які виникають на цьому шляху. Це дозволить краще зрозуміти які саме елементи правових моделей забезпечують оптимальний рівень захисту цифрових прав людини та яким чином їх можна застосовувати на законодавчих, виконавчих рівнях влади та соціально-культурних і економічних аспектах державного урядування. Досліджено взаємодії державних органів, громадянського суспільства та приватних технологічних корпорацій у питанні забезпечення цифрових прав. Зокрема, важливим завданням подальших досліджень є пошук ефективних механізмів регулювання діяльності великих цифрових платформ, від яких значною мірою залежить інформаційна та комунікативна інфраструктура сучасного суспільства. Враховуючи посилення впливу таких корпорацій, необхідно розробити нові концепції їх політичної відповідальності за порушення прав людини у цифровому просторі. Визначена проблематика розробки подальших нових підходів до забезпечення приватності та захисту персональних даних в умовах поширення технологій штучного інтелекту, алгоритмічного контролю та автоматизованого прийняття рішень. Перспективним у цьому контексті є дослідження етичних та правових аспектів застосування штучного інтелекту, зокрема з огляду на загрози дискримінації, соціальної стигматизації та втручання у приватне життя громадян. Представлене дослідження актуалізує проблему впливу нової тоталітарності на розвиток демократичних держав в інформаційну добу. Важливо детальніше дослідити механізми формування цифрових інформаційних бульбашок, політичної поляризації та радикалізації суспільних настроїв, що часто супроводжують використання сучасних інформаційних технологій. Вивчення цих аспектів дозволить запропонувати конкретні стратегії запобігання негативним явищам, які ставлять під загрозу функціонування демократичних інститутів та громадянських свобод. Досліджено регіональні та національні практики у сфері цифрової безпеки та цифрового суверенітету. Особливу увагу приділено країнам, які перебувають на різних рівнях цифрового розвитку, з метою визначення кращих практик та вироблення універсальних рекомендацій щодо захисту цифрових прав, які можна було б ефективно застосовувати у різних юрисдикціях. Поглиблене вивчення цього напрямку дослідження сприяє формуванню комплексної правової та політичної відповіді на виклики цифрового тоталітаризму і забезпечить надійнішу реалізацію фундаментальних прав і свобод людини в сучасних умовах цифровізації суспільства. Отже, проведене дослідження підтверджує критичну важливість протидії проявам цифрового тоталітаризму для забезпечення фундаментальних прав людини в епоху інформаційного суспільства. У результаті комплексного аналізу законодавства України у сфері цифрових прав та його порівняння з моделями США, ЄС і КНР з’ясовано ключові тенденції й виявлено як кращі практики, так і недоліки існуючих правових механізмів. Значення отриманих результатів полягає у формуванні цілісного уявлення про ефективність нормативно-правових підходів до захисту цифрових прав та розробці рекомендацій для вдосконалення національного законодавства з урахуванням міжнародного досвіду. Наукова новизна роботи визначається тим, що вперше у вітчизняній політичні науці комплексно досліджено феномен «цифрового тоталітаризму» та його загрози демократії в інформаційних суспільствах, запропоновано авторське визначення цього явища й класифіковані політичні та соціально-культурні заходи протидії. Крім того, проведений порівняльний аналіз дозволив ідентифікувати унікальні риси та спільні тенденції регулювання загроз на національному та міжнародному рівнях. Отримані результати становлять значну теоретичну основу та мають практичну цінність для проведення подальших досліджень у сфері цифрових прав і вдосконалення національної правової політики у цій сфері. Перспективи подальших досліджень вбачаються у поглибленні аналізу динаміки розвитку цифрового законодавства, оцінці ефективності впровадження запропонованих заходів протидії цифровому тоталітаризму та розширенні порівняльного правового аналізу шляхом залучення досвіду інших держав і регіонів. Таким чином, результати роботи є вагомим внеском у розвиток теорії та практики феномену цифрового тоталітаризму та захисту прав людини в цифровому суспільстві й формують підґрунтя для майбутніх наукових пошуків як у цій галузі, так і в політичній науці в цілому. | uk |
| dc.description.abstract | Sokorynskyi V.O. The Phenomenon of Digital Totalitarianism: Conceptualizing Threats to Democracy in the Information Society. – Qualification scientific work in the form of a manuscript. Dissertation for the Doctor of Philosophy degree in the specialty 052 Political Science”. – Odesa National University I. I. Mechnikov, Odesa, 2025. The dissertation is devoted to the study of the phenomenon of digital totalitarianism and the conceptualization of its threats in the information society, which arise at the beginning of the 21st century as a result of the rapid development of digitalization as a global process of implementing information and communication technologies in various spheres of society, which radically change the political landscape and influence the transformation of power in authoritarian and democratic states, as evidenced by various manifestations of the crisis of democracy, the spread of its illiberal practices, and new challenges and threats. The dissertation argues that digital totalitarianism manifests itself in the use of information and communication technologies for the purpose of mass surveillance, control, manipulation, censorship and other forms of interference in the private lives of citizens, which creates threats of violation of fundamental human rights and freedoms. In the context of global digitalization, on the one hand, the degree of digital democratic development, electronic forms of citizen participation, electronic governance are increasing, and on the other hand, new forms of digital inequality, social control, political manipulation and dominance of government structures over the individual are emerging. It is in such a complex context that there is an urgent need for a deep and thorough analysis of the essence of the phenomenon of digital totalitarianism, its main digital tools and subjects of influence, the functioning of modern systems and mechanisms for protecting human rights, their adaptation to the latest threats of the digital environment, as well as the development of effective mechanisms and tools to counter digital totalitarianism. The relevance of the choice of the research topic is due to the active processes of digital transformation of the information society, as well as the noticeable growth of existing practices of restricting freedom of speech, the right to privacy of personal life, the right to access information in the digital environment. Of particular relevance in the context of the study was the study of the interaction of the state, the information society and private technological corporations in matters of ensuring digital security and legal protection of the person. The focus of the study is the search for the optimal balance between the needs of national security and the protection of fundamental human rights in the conditions of the modern digital era, when states are increasingly resorting to the use of digital monitoring technologies, regulation of actions on the Internet and comprehensive control over their own society. Within the framework of the dissertation research, the author conducted for the first time a comprehensive interdisciplinary study of the phenomenon of digital totalitarianism at the junction of political philosophy, concepts of the information society, human rights and innovations in the field of technology. The typology of threats to digital totalitarianism arising from the monopolization of digital platforms and data centralization by technological corporations was analyzed and presented. The classification of forms of digital control, which includes both state and corporate instruments of influence on the information environment and social behavior, was also updated. It was proved that digital totalitarianism arises not only in conditions of authoritarianism, but also in democratic states as a result of the transfer of regulatory functions to large technological corporations. The conceptual approach to assessing the effectiveness of human rights institutions in conditions of digital transformation was improved through a comparative analysis of regulatory models in different political systems. A theoretical and methodological basis for the study of digital totalitarianism as a complex phenomenon arising from the integration of digital tools, information control systems, and political power has been formulated. The dissertation research revealed that classical approaches to studying the phenomenon of digital totalitarianism and threats to democracy in information societies require significant, thorough modernization, as well as adaptation. It was found that state political decisions significantly lag behind the pace of uncontrolled digital transformations, resulting in a shortage of appropriate legal guarantees in the field of privacy protection, the rights to preserve and not transfer personal data, and freedom of expression in the digital environment. A particularly problematic aspect is the insufficiently clear and adequate regulation of the activities of large technological IT corporations, on which citizens' access to digital platforms, information resources, and opportunities for social communication on the Internet and digital space directly depend. Considerable attention was paid to the analysis of mechanisms for protecting human rights in the context of the development of digital technologies. In particular, the dynamics of approaches to protecting human rights in the context of digital transformations, the role and decisions of the European Court of Human Rights, the European Commission, and the UN Human Rights Council in the formation of new legal standards for the protection of digital human rights were analyzed in detail. Special attention was also focused on a comparative analysis of digital regulation practices in democratic and authoritarian states in the field of cybersecurity, digital sovereignty, as well as the institutional capacity of international and national systems for ensuring human rights in the context of the information society. The dissertation highlights the problems of the influence of tools and threats of digital totalitarianism on the activities and functioning of democratic institutions. Special attention is paid to the technology of mass surveillance as a tool of political governance. The features of algorithmic censorship, information manipulation and processes of control of political discourse, which are characterized by manipulative practices of controlling public opinion, and the controllability of political and social actions of a person by states, are determined. The methods and modern practices of digital surveillance, manipulation of information space using botnets, the introduction and use of algorithmic control of AI (artificial intelligence), as well as the implementation of elements of social rating, which is used in some countries of the Asian region, are revealed. Having analyzed various approaches and conceptual developments of researchers, the key threats of digital totalitarianism were identified and systematized, including the normalization of digital surveillance - the spread of mass surveillance practices that become commonplace and acceptable in society, leading to a decrease in citizens' sensitivity to violations of their rights to privacy. Blurring the boundaries between private and public - the growing integration of digital technologies into everyday life makes it difficult to distinguish between personal space and the public sphere, which can lead to abuse by the state and corporations. Commodification of data and privacy - the transformation of personal data into a commodity that is sold and bought, undermines fundamental human rights and promotes the exploitation of individual information without proper control. Technocratic centralization of governance - the concentration of power in the hands of a narrow circle of technical specialists with unique skills in the field of digital technologies, leads to the fact that the process of making key political and social decisions increasingly depends on algorithms, artificial intelligence and technical standards. This, in turn, can significantly reduce the role of democratic institutions and civil society, turning politics into a sphere of technical governance, where priority is given to efficiency and rationality to the detriment of citizen participation and transparency of decision-making. Such a governance model also carries the threat of establishing authoritarian regimes in which technical solutions are used as a tool of social control and manipulation of the behavior of the population. At the same time, technocratic centralization poses a risk to the democratic structure of society and requires the development of new mechanisms of democratic control, accountability of technocratic structures and transparency of algorithmic decisions. Further prospects for research into modern systems for the protection of human rights in conditions of digital totalitarianism lie in several important directions. First of all, a more thorough analysis and assessment of the effectiveness of international and national legal mechanisms aimed at countering digital threats remains relevant. Of particular interest is the study of the process of implementing international standards into national legal systems, as well as the identification of obstacles that arise along the way. This will allow us to better understand which elements of legal models provide the optimal level of protection of digital human rights and how they can be applied at the legislative, executive levels of government, and socio-cultural and economic aspects of public governance. The interaction of state bodies, civil society and private technology corporations in the issue of ensuring digital rights is studied. In particular, an important task of further research is the search for effective mechanisms for regulating the activities of large digital platforms, on which the information and communication infrastructure of modern society largely depends. Given the increasing influence of such corporations, it is necessary to develop new concepts of their political responsibility for human rights violations in the digital space. The issue of developing further new approaches to ensuring privacy and protecting personal data in the context of the spread of artificial intelligence technologies, algorithmic control and automated decision-making is identified. In this context, the study of the ethical and legal aspects of the use of artificial intelligence is promising, in particular in view of the threats of discrimination, social stigmatization and interference in the private lives of citizens. The presented study actualizes the problem of the influence of new totalitarianism on the development of democratic states in the information age. It is important to study in more detail the mechanisms of the formation of digital information bubbles, political polarization and radicalization of public sentiment that often accompany the use of modern information technologies. Studying these aspects will allow us to propose specific strategies for preventing negative phenomena that threaten the functioning of democratic institutions and civil liberties. Regional and national practices in the field of digital security and digital sovereignty were studied. Particular attention was paid to countries at different levels of digital development, in order to identify best practices and develop universal recommendations for the protection of digital rights, which could be effectively applied in different jurisdictions. In-depth study of this area of research contributes to the formation of a comprehensive legal and political response to the challenges of digital totalitarianism and will ensure a more reliable implementation of fundamental human rights and freedoms in modern conditions of digitalization of society. Thus, the conducted study confirms the critical importance of countering the manifestations of digital totalitarianism for ensuring fundamental human rights in the era of the information society. As a result of a comprehensive analysis of the legislation of Ukraine in the field of digital rights and its comparison with the models of the USA, the EU and the PRC, key trends were identified and both best practices and shortcomings of existing legal mechanisms were identified. The significance of the results obtained lies in forming a holistic view of the effectiveness of regulatory approaches to the protection of digital rights and developing recommendations for improving national legislation, taking into account international experience. The scientific novelty of the work is determined by the fact that for the first time in domestic political science, the phenomenon of "digital totalitarianism" and its threats to democracy in information societies have been comprehensively investigated, the author's definition of this phenomenon has been proposed, and political and socio-cultural countermeasures have been classified. In addition, the comparative analysis has allowed us to identify unique features and common trends in the regulation of threats at the national and international levels. The results obtained constitute a significant theoretical basis and have practical value for conducting further research in the field of digital rights and improving national legal policy in this area. Prospects for further research are seen in deepening the analysis of the dynamics of the development of digital legislation, assessing the effectiveness of the implementation of the proposed measures to counter digital totalitarianism, and expanding comparative legal analysis by drawing on the experience of other states and regions. Thus, the results of the work are a significant contribution to the development of the theory and practice of the phenomenon of digital totalitarianism and the protection of human rights in the digital society and form the basis for future scientific research both in this field and in political science as a whole. | en |
| dc.identifier.citation | Сокоринський В. О. Феномен цифрового тоталітаризму: концептуалізація загроз демократії в інформаційному суспільстві : дис. … д-ра філос. : 052 Політологія 05 Соціальні та поведінкові науки / В. О. Сокоринський ; наук. керівник М. І. Мілова ; Одес. нац. ун-т імені І. І. Мечникова. – Одеса, 2025. – 245 с. | uk |
| dc.identifier.uri | https://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/41779 | |
| dc.language.iso | uk | |
| dc.subject | цифровий тоталітаризм | uk |
| dc.subject | інформаційне суспільство | uk |
| dc.subject | тоталітаризм | uk |
| dc.subject | демократія | uk |
| dc.subject | загрози демократії | uk |
| dc.subject | цифровізація | uk |
| dc.subject | штучний інтелект | uk |
| dc.subject | системи спостереження | uk |
| dc.subject | цифрові права | uk |
| dc.subject | захист прав людини | uk |
| dc.subject | цифрові технології | uk |
| dc.subject | інформаційна безпека | uk |
| dc.subject | маніпулятивний вплив | uk |
| dc.subject | дезінформація | uk |
| dc.subject | Китай | uk |
| dc.subject | digital totalitarianism | en |
| dc.subject | information society | en |
| dc.subject | totalitarianism | en |
| dc.subject | democracy | en |
| dc.subject | threats to democracy | en |
| dc.subject | digitalization | en |
| dc.subject | artificial intelligence | en |
| dc.subject | surveillance systems | en |
| dc.subject | digital rights | en |
| dc.subject | protection of human rights | en |
| dc.subject | digital technologies | en |
| dc.subject | information security | en |
| dc.subject | manipulative influence | en |
| dc.subject | disinformation | en |
| dc.subject | China | en |
| dc.subject | 052 Політологія | en |
| dc.subject.udc | 321.64:004 (342.7) (043.5) | |
| dc.title | Феномен цифрового тоталітаризму: концептуалізація загроз демократії в інформаційному суспільстві | uk |
| dc.title.alternative | The phenomenon of digital totalitarianism: conceptualizing threats to democracy in the information society | en |
| dc.type | Thesis | en |
Файли
Контейнер файлів
1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
- Назва:
- Sokorynskyi_PhD_Thesis.pdf
- Розмір:
- 2.09 MB
- Формат:
- Adobe Portable Document Format
Ліцензійна угода
1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
- Назва:
- license.txt
- Розмір:
- 1.71 KB
- Формат:
- Item-specific license agreed upon to submission
- Опис: