Вербальна агресія в мережевому дискурсі: лінгвопрагматичний аспект
Вантажиться...
Дата
2024
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
ISSN
E-ISSN
Назва тому
Видавець
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Анотація
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 035 Філологія. – Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Одеса, 2024.
Дисертацію присвячено зіставному лінгвопрагматичному аналізу виявів вербальної агресії в українськомовному та іспанськомовному сегментах соціальної мережі Facebook. Потрактовано вербальну агресію як предмет лінгвістичного дослідження, проаналізовано вияви вербальної агресії в дискурсі соціальних мереж, розроблено типологію комунікативних стратегій і тактик в межах комунікативного акту вербальної агресії.
Актуальність дисертації зумовлено потребою комплексного зіставного дослідження виявів вербальної агресії поміж носіїв української та іспанської мов під час взаємодії в комунікативному просторі соціальної мережі Facebook з позиції лінгвопрагматики. Попри значний інтерес лінгвістів до вивчення явища вербальної агресії в різних сферах буття людини, проблему не можна вважати розв’язаною, оскільки терміносполука «вербальна агресія» досі не має загальноприйнятого потрактування, а наявні наукові розвідки, що висвітлюють вияви вербальної агресії в дискурсі соціальних мереж з позиції лінгвопрагматики, мають поодинокий характер та витлумачують лише окремі аспекти цього явища. Відповідно, вербальна агресія, а саме її теоретичний апарат та репрезентація в мережевому дискурсі, потребує комплексного лінгвістичного опису.
Мета дисертаційної роботи полягає в проведенні комплексного зіставного аналізу виявів вербальної агресії в українськомовному та іспанськомовному сегментах соціальної мережі Facebook з позиції лінгвопрагматики. Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань: визначити поняття вербальної агресії, як предмета лінгвістичного дослідження й окреслити основні ознаки комунікативного акту вербальної агресії; проаналізувати поняття «мережевий дискурс», сформувати робочу дефініцію поняття і схарактеризувати комунікацію в соціальній мережі Facebook; простежити реалізацію та змоделювати комунікативний акт вербальної агресії в типових ситуаціях полілогічної взаємодії користувачів соціальних мереж у мовленнєвих жанрах допису і коментаря; кваліфікувати та схарактеризувати лексико-семантичні, граматичні, графічні й орфографічні засоби вираження вербальної агресії в соціальних мережах у дописах і коментарях носіїв української та іспанської мов; з’ясувати та описати основні комунікативні стратегії і тактики реалізації вербальної агресії в мережевому дискурсі й порівняти мовленнєву поведінку українськомовних та іспанськомовних користувачів соціальної мережі Facebook; окреслити вербальне наповнення та змоделювати семантичне поле лексеми «агресія»/«agresión» в українській та іспанській мовах на підставі словникових дефініцій та результатів асоціативного експерименту.
Об’єктом дослідження є деструктивна мовленнєва поведінка учасників мережевого дискурсу, а предметом – мовні засоби вираження вербальної агресії в українськомовному та іспанськомовному мережевому дискурсі. Матеріалом для дослідження слугували дописи і коментарі користувачів українськомовного та іспанськомовного сегментів соціальної мережі Facebook, зібрані упродовж 2020–2023 років, загальною кількістю понад 2000 текстових фрагментів з тематичних спільнот та приватних сторінок відомих особистостей (українськомовний та іспанськомовний матеріал представлено в рівній пропорції); словникові дефініції та результати асоціативного експерименту (загалом проаналізовано 196 анкет носіїв української та іспанської мов).
Потрактовано вербальну агресію як комунікативний акт, скерований мовцем на адресата з наміром завдати йому моральної шкоди через вербальний вплив. Комунікативний акт вербальної агресії є комунікативною взаємодією ініціатора (ініціаторів) агресивної дії і особи (осіб), на яку (яких) скеровано агресивну дію, наслідком такої взаємодії стає нанесення моральної шкоди особі (особам), на яку (яких) скеровано агресивну дію і визначений як «агресема». Агресему реалізовано в мовленні у формі конкретних варіантів – маркерів вербальної агресії, що зі свого боку репрезентовані засобами мови різних рівнів.
Визначено мережевий дискурс як мовленнєву репрезентацію комунікативного акту, реалізованого у соціальних мережах. Наявність інформаційного приводу спонукає користувача соціальної мережі до висловлення думки, що оприлюднена невербально, вербалізовано і вербально. Ініціацією комунікативного акту є вербальна реакція, що, зі свого боку, стає новим інфоприводом і з’являється у стрічці інших користувачів соціальної мережі, тобто починається друга ітерація. Відповідно, комунікація в соціальній мережі Facebook потенційно є рекурсивною та має фрактальну форму.
Окреслено елементи комунікативного акту вербальної агресії в соціальній мережі Facebook: учасники комунікативного акту (автор допису, коментатор; ініціатор агресивної дії, суб’єкт агресивної дії), контакт (власне взаємодія учасників комунікативного акту в межах певної гілки коментарів), референт (суб’єкт агресивної дії; може брати або не брати участі в комунікативному акті), код (тут: допис, коментар, обов’язково має містити маркер вербальної агресії).
Вербальна агресія в українськомовному та іспанськомовному дискурсі реалізована за допомогою лексико-семантичних (інвективи, обсценна лексика та дисфемізми, лексеми з негативним оцінним значенням, сталі вирази, оказіоналізми), граматичних (вживання на адресу співрозмовника граматичних форм 2-ої та 3-ої особи (прим. ісп: йдеться про «él», «ella», «ellos», «ellas»), застосування граматичних форм жіночого роду на адресу особи чоловічої статі, упущення іменника після вказівних займенників, застосування дієслівних форм наказового або умовного способу; спонукальні речення з семантикою необхідності виконати дію, питальні речення з хибною пресупозицією), графічних та орфографічних (зловживання великими літерами та знаками пунктуації, подовження голосних і приголосних літер, графічне табуювання слів, що належать до мови ворожнечі, використання емодзі, анімованих та статичних зображень, наліпок) засобів. В іспанськомовному мережевому дискурсі наявні й__ інші маркери вербальної агресії: вживання означеного артикля з іменем або прізвищем особи, на яку скеровано агресію (в українськомовному сегменті не представлено); а в українськомовному – оказіональні трансформації антропонімів (в іспанськомовному – поодинокі), випадки застосування граматичних форм середнього роду на адресу людини (в іспанськомовному – не представлено), навмисне передавання звуків однієї мови графічними засобами іншої мови (в іспанськомовному – не представлено як маркер вербальної агресії). Випадки, коли певні маркери не представлені в певній мові, зумовлено відмінностями в граматичній системі мов (в українській мові немає артикля, в іспанській – середнього роду). Навмисне передавання звуків однієї мови графічними засобами іншої мови в українськомовному мережевому дискурсі є вмотивованим поверхневою схожістю слов’янських мов та вживається з метою іронізування та висміювання осіб, на яких скеровано агресію (здебільшого йдеться про російськомовних та людей, що не розуміють українську). В іспанськомовному мережевому дискурсі такого явища не представлено.
В аспекті аналізу стратегічних параметрів комунікативного акту вербальної агресії домінують комунікативна стратегія дискредитації та завдавання образи, тоді як стратегії погрози та тролінгу є менш поширеними. Виокремлені стратегії та їхні ядерні тактики є спільними для українськомовного та іспанськомовного сегменту соціальної мережі Facebook, утім, носії української та іспанської мови добирають різні тактики із «банку тактик» та різні мовні засоби реалізації вербальної агресії. Комунікативні стратегії завдавання образи й дискредитації представлені в українськомовному дискурсі переважно рівномірно (35% = 357 текстових фрагментів проти 38% = 388 текстових фрагментів відповідно), наступною стратегією за частотою є стратегія погрози (19% = 194 текстових фрагментів), найменш представленою є стратегія тролінгу (8% = 81 текстовий фрагмент). В іспанськомовному мережевому дискурсі найчастотнішими також є стратегія дискредитації та завдавання образи (42% = 411 текстовий фрагмент проти 37% = 363 текстових фрагментіввідповідно), стратегії погрози (12% = 118 текстових фрагментів) та тролінгу (9% = 88 текстових фрагментів) представлені поодиноко. Причиною низької частотності реалізації стратегії погрози в іспанськомовному мережевому дискурсі є активна соціальна позиція носіїв іспанської мови: користувачі соціальної мережі Facebook залишають скарги на повідомлення, що містять елементи погрози. Для українськомовного мережевого дискурсу це явище не є характерним: повідомлення «владі» про порушення норм має соціально-негативне забарвлення й сприймається як донос. Загалом носії української мови вільно послуговуються нецензурною лексикою, інвективами, вдаються до оказіональних трансформацій окремих слів та словосполучень, не стримуються під час висловлення негативного ставлення до об’єкта агресії. Носії іспанської мови є більш стриманими, часто реалізують свій лінгвокреативний потенціал за допомогою порівняльних зворотів, гри слів та інших стилістичних засобів з метою висміювання, але також вдаються до нецензурної лексики й інвектив. В зіставному аспекті носії української мови є більш відвертими, невтримними й жорстокими під час розгортання комунікативного акту вербальної агресії, на відміну від носіїв іспанської мови.
Лексикографічні джерела потрактовують лексему «агресія» як збройний напад однієї держави на іншу та як ворожий тип поведінки, а «agresión» – як напад на націю (країну) або людину (здебільшого мова йде про фізичний напад або про порушення прав об’єкта агресії) утім, результати асоціативного експерименту дають змогу встановити, що носії мови розширюють значення цих понять під час спілкування: у свідомості українськомовних респондентів агресія тісно пов’язана з почуттям злості, болю та страху, є виявом зла, має прояв війни та крику, а носії іспанської мови асоціюють це явище з почуттям болю (dolor), насильством (violencia) та поганим ставленням (maltrato) до інших. Семантичні поля лексем «агресія» та «agresión», розроблені за результатами аналізу словникових дефініцій та реакцій респондентів, переважно корелюють одне з одним в українській та іспанській мовах. У свідомості носіїв української та іспанської мови явище «агресія»/«agresión» актуалізується переважно на рівніемоційного сприйняття. До змодельованого на підставі словникових тлумачень і результатів асоціативного експерименту семантичного поля входять лексико-семантичні групи і підгрупи: ЛСГ «Насильницька дія» (підгрупи «Фізична дія (вчинок)», «Вербальна дія», «Інструмент», «Характеристика дії»); ЛСГ «Суб’єкт» (підгрупа «Характер», «Виконавець та об’єкт дії», «Емоції, почуття та фізичний стан»). Усі лексико-семантичні групи та підгрупи корелюють, за винятком підгрупи «Інструмент», що є непредставленою в іспанськомовному сегменті.
The dissertation is devoted to a comparative linguistic and pragmatic analysis of verbal aggression in the Ukrainian and Spanish segments of the social network Facebook. The author interprets verbal aggression as a subject of linguistic research, analyzes manifestations of verbal aggression in the discourse of social networks, and develops a typology of communicative strategies and tactics within the communicative act of verbal aggression. The relevance of the dissertation is determined by the need for a comprehensive comparative study of verbal aggression manifestations among Ukrainian and Spanish speakers in their interaction in the communicative space of the social network Facebook from the point of view of linguistic pragmatics. Despite the considerable interest of linguists in studying the phenomenon of verbal aggression in various spheres of human life, the problem cannot be considered solved, since the term "verbal aggression" still does not have a generally accepted interpretation, and the available scientific studies that cover the manifestations of verbal aggression in the discourse of social networks from the point of view of linguistic pragmatics are isolated and interpret only certain aspects of this phenomenon. Accordingly, verbal aggression, namely its theoretical apparatus and representation in online discourse, requires a comprehensive linguistic description. The purpose of the dissertation is to conduct a comprehensive comparative analysis of manifestations of verbal aggression in the Ukrainian and Spanish segments of the social network Facebook from the point of view of linguistic pragmatics. Achieving this goal involves solving the following tasks: to define the concept of verbal aggression as a subject of linguistic research and outline the main features of the communicative act of verbal aggression; to analyze the concept of "network discourse", form a working definition of the concept and characterize communication on the social network Facebook; to trace the implementation and model the communicative act of verbal aggression in typical situations of political interaction between social media users in the speech genres of post and comment; to qualify and characterize the lexical and semantic, grammatical, graphic and spelling means of expressing verbal aggression in social networks in posts and comments by native speakers of Ukrainian and Spanish; to identify and describe the main communicative strategies and tactics for implementing verbal aggression in online discourse and compare the speech behavior of Ukrainian and Spanish-speaking users of the social network Facebook; to outline the verbal content and model the semantic field of the lexeme "aggression" in Ukrainian and Spanish based on dictionary definitions and the results of an associative experiment. The object of the study is the destructive speech behavior of participants in online discourse, and the subject is the linguistic means of expressing verbal aggression in Ukrainian and Spanish online discourse. The material for the study was posts and comments by users of the Ukrainian and Spanish-language segments of the Facebook social network collected during 2020–2023, totaling more than 2000 text fragments from thematic communities and private pages of famous personalities (Ukrainian and Spanish-language material is presented in equal proportions); dictionary definitions and the results of an associative experiment (196 questionnaires of native speakers of Ukrainian and Spanish were analyzed in total). The author interprets verbal aggression as a communicative act directed by a speaker at the addressee with the intention of causing moral harm through verbal influence. A communicative act of verbal aggression is a communicative interaction between the initiator(s) of an aggressive action and the person(s) to whom the aggressive action is directed, and the result of such interaction is the infliction of moral harm to the person(s) to whom the aggressive action is directed and is defined as "agressee". The agressor is realized in speech in the form of specific variants – markers of verbal aggression, which, in turn, are represented by means of language at different levels. The network discourse is defined as a linguistic representation of a communicative act realized in social networks. The presence of an informational occasion prompts a social network user to express an opinion that is made public in non-verbal, verbalized and verbalized ways. The initiation of a communicative act is a verbal reaction, which, in turn, becomes a new information occasion and appears in the feeds of other users of the social network, i.e. the second iteration begins. Accordingly, communication on Facebook is potentially recursive and has a fractal form. The author outlines the elements of a communicative act of verbal aggression on the social network Facebook: participants of the communicative act (author of the post, commenter; initiator of the aggressive action, subject of the aggressive action), contact (the actual interaction of participants of the communicative act within a certain comment thread), referent (subject of the aggressive action; may or may not participate in the communicative act), code (here: post, comment, must contain a marker of verbal aggression). Verbal aggression in Ukrainian and Spanish-language discourse is realized through lexical and semantic (invective, obscene vocabulary and dysphemisms, lexemes with negative evaluative meaning, fixed expressions, occasionalisms), grammatical (use of 2nd and 3rd person grammatical forms (for Spanish: "él", "ella", "ellos", "ellas"), use of feminine grammatical forms to address a male person, omission of a noun after a demonstrative pronoun, use of imperative or subjunctive verbs; imperative sentences with the semantics of the need to perform an action, interrogative sentences with false presupposition), graphic and spelling (abuse of capital letters and punctuation marks, lengthening of vowels and consonants, graphic taboo of hate speech words, use of emojis, animated and static images, stickers). There are also other markers of verbal aggression in Spanish-language online discourse: the use of the definite article with the name or surname of the person to whom the aggression is directed (not presented in the Ukrainian-language segment); and in the Ukrainian-language segment – occasional transformations of anthroponyms (in the Spanish-language segment – rare), cases of using neuter grammatical forms to address a person (not presented in the Spanishlanguage segment), deliberate transmission of sounds of one language by graphic means of another language (not presented in the Spanish-language segment as a marker of verbal aggression). Cases where certain markers are not represented in a particular language are due to differences in the grammatical system of the languages (Ukrainian has no article, Spanish has no neuter gender). The intentional reproduction of sounds of one language by graphic means of another language in Ukrainian-language online discourse is motivated by the superficial similarity of Slavic languages and is used to ironize and ridicule the persons targeted by the aggression (mostly Russian speakers and people who do not understand Ukrainian). There is no such phenomenon in Spanishlanguage online discourse. In terms of analyzing the strategic parameters of the communicative act of verbal aggression, the communication strategy of discrediting and insulting dominates, while the strategies of threatening and trolling are less common. The identified strategies and their nuclear tactics are common to the Ukrainian and Spanish-language segments of the Facebook social network, however, Ukrainian and Spanish speakers select different tactics from the "bank of tactics" and different linguistic means of realizing verbal aggression. The communication strategies of insulting and discrediting are represented in the Ukrainian-language discourse mostly evenly (35% = 357 text fragments vs. 38% = 388 text fragments, respectively), the next most frequent strategy is the threat strategy (19% = 194 text fragments), and the least represented is the trolling strategy (8% = 81 text fragments). In the Spanish-language online discourse, the most frequent strategies are also discrediting and insulting (42% = 411 text fragments vs. 37% = 363 text fragments, respectively), while threatening (12% = 118 text fragments) and trolling (9% = 88 text fragments) are represented rarely. The reason for the low frequency of the threat strategy in the Spanish-language online discourse is the active social position of Spanish speakers: Facebook users leave complaints about messages containing threatening elements. This phenomenon is not typical for Ukrainian language online discourse: reporting violations of norms to the "authorities" has a socially negative connotation and is perceived as denunciation. In general, Ukrainian speakers freely use foul language, invectives, resort to occasional transformations of certain words and phrases, and do not hold back when expressing a negative attitude towards the object of aggression. Native Spanish speakers are more reserved, often realizing their linguistic creativity with the help of comparative phrases, wordplay and other stylistic devices for the purpose of ridicule, but also resorting to foul language and invective. In a comparable aspect, Ukrainian speakers are more outspoken, unrestrained and cruel when deploying a communicative act of verbal aggression, unlike Spanish speakers. Lexicographic sources interpret the lexeme "aggression" as an armed attack by one state against another and as a hostile type of behavior, and "agresión" as an attack on a nation (country) or a person (mostly it is a physical attack or a violation of the rights of the object of aggression). however, the results of the association experiment make it possible to establish that native speakers expand the meaning of these concepts in communication: In the minds of Ukrainian-speaking respondents, aggression is closely related to feelings of anger, pain and fear, is a manifestation of evil, has the appearance of war and screaming, while Spanish speakers associate this phenomenon with feelings of pain (dolor), violence (violencia) and bad attitude (maltrato) towards others. The semantic fields of the lexemes "aggression" and "agresión", developed based on the results of the analysis of dictionary definitions and respondents' reactions, mostly correlate with each other in Ukrainian and Spanish. In the minds of Ukrainian and Spanish speakers, the phenomenon of "aggression"/"agresión" is actualized mainly at the level of emotional perception. The semantic field modeled on the basis of dictionary definitions and the results of the associative experiment includes lexicosemantic groups and subgroups: group "Violent action" (subgroups "Physical action", "Verbal action", "Tool", "Characteristics of action"); group "Subject" (subgroups "Character", "Performer and object of action", "Emotions, feelings and physical condition"). All lexico-semantic groups and subgroups correlate, except for the subgroup "Tool", which is not represented in the Spanish-speaking segment.
The dissertation is devoted to a comparative linguistic and pragmatic analysis of verbal aggression in the Ukrainian and Spanish segments of the social network Facebook. The author interprets verbal aggression as a subject of linguistic research, analyzes manifestations of verbal aggression in the discourse of social networks, and develops a typology of communicative strategies and tactics within the communicative act of verbal aggression. The relevance of the dissertation is determined by the need for a comprehensive comparative study of verbal aggression manifestations among Ukrainian and Spanish speakers in their interaction in the communicative space of the social network Facebook from the point of view of linguistic pragmatics. Despite the considerable interest of linguists in studying the phenomenon of verbal aggression in various spheres of human life, the problem cannot be considered solved, since the term "verbal aggression" still does not have a generally accepted interpretation, and the available scientific studies that cover the manifestations of verbal aggression in the discourse of social networks from the point of view of linguistic pragmatics are isolated and interpret only certain aspects of this phenomenon. Accordingly, verbal aggression, namely its theoretical apparatus and representation in online discourse, requires a comprehensive linguistic description. The purpose of the dissertation is to conduct a comprehensive comparative analysis of manifestations of verbal aggression in the Ukrainian and Spanish segments of the social network Facebook from the point of view of linguistic pragmatics. Achieving this goal involves solving the following tasks: to define the concept of verbal aggression as a subject of linguistic research and outline the main features of the communicative act of verbal aggression; to analyze the concept of "network discourse", form a working definition of the concept and characterize communication on the social network Facebook; to trace the implementation and model the communicative act of verbal aggression in typical situations of political interaction between social media users in the speech genres of post and comment; to qualify and characterize the lexical and semantic, grammatical, graphic and spelling means of expressing verbal aggression in social networks in posts and comments by native speakers of Ukrainian and Spanish; to identify and describe the main communicative strategies and tactics for implementing verbal aggression in online discourse and compare the speech behavior of Ukrainian and Spanish-speaking users of the social network Facebook; to outline the verbal content and model the semantic field of the lexeme "aggression" in Ukrainian and Spanish based on dictionary definitions and the results of an associative experiment. The object of the study is the destructive speech behavior of participants in online discourse, and the subject is the linguistic means of expressing verbal aggression in Ukrainian and Spanish online discourse. The material for the study was posts and comments by users of the Ukrainian and Spanish-language segments of the Facebook social network collected during 2020–2023, totaling more than 2000 text fragments from thematic communities and private pages of famous personalities (Ukrainian and Spanish-language material is presented in equal proportions); dictionary definitions and the results of an associative experiment (196 questionnaires of native speakers of Ukrainian and Spanish were analyzed in total). The author interprets verbal aggression as a communicative act directed by a speaker at the addressee with the intention of causing moral harm through verbal influence. A communicative act of verbal aggression is a communicative interaction between the initiator(s) of an aggressive action and the person(s) to whom the aggressive action is directed, and the result of such interaction is the infliction of moral harm to the person(s) to whom the aggressive action is directed and is defined as "agressee". The agressor is realized in speech in the form of specific variants – markers of verbal aggression, which, in turn, are represented by means of language at different levels. The network discourse is defined as a linguistic representation of a communicative act realized in social networks. The presence of an informational occasion prompts a social network user to express an opinion that is made public in non-verbal, verbalized and verbalized ways. The initiation of a communicative act is a verbal reaction, which, in turn, becomes a new information occasion and appears in the feeds of other users of the social network, i.e. the second iteration begins. Accordingly, communication on Facebook is potentially recursive and has a fractal form. The author outlines the elements of a communicative act of verbal aggression on the social network Facebook: participants of the communicative act (author of the post, commenter; initiator of the aggressive action, subject of the aggressive action), contact (the actual interaction of participants of the communicative act within a certain comment thread), referent (subject of the aggressive action; may or may not participate in the communicative act), code (here: post, comment, must contain a marker of verbal aggression). Verbal aggression in Ukrainian and Spanish-language discourse is realized through lexical and semantic (invective, obscene vocabulary and dysphemisms, lexemes with negative evaluative meaning, fixed expressions, occasionalisms), grammatical (use of 2nd and 3rd person grammatical forms (for Spanish: "él", "ella", "ellos", "ellas"), use of feminine grammatical forms to address a male person, omission of a noun after a demonstrative pronoun, use of imperative or subjunctive verbs; imperative sentences with the semantics of the need to perform an action, interrogative sentences with false presupposition), graphic and spelling (abuse of capital letters and punctuation marks, lengthening of vowels and consonants, graphic taboo of hate speech words, use of emojis, animated and static images, stickers). There are also other markers of verbal aggression in Spanish-language online discourse: the use of the definite article with the name or surname of the person to whom the aggression is directed (not presented in the Ukrainian-language segment); and in the Ukrainian-language segment – occasional transformations of anthroponyms (in the Spanish-language segment – rare), cases of using neuter grammatical forms to address a person (not presented in the Spanishlanguage segment), deliberate transmission of sounds of one language by graphic means of another language (not presented in the Spanish-language segment as a marker of verbal aggression). Cases where certain markers are not represented in a particular language are due to differences in the grammatical system of the languages (Ukrainian has no article, Spanish has no neuter gender). The intentional reproduction of sounds of one language by graphic means of another language in Ukrainian-language online discourse is motivated by the superficial similarity of Slavic languages and is used to ironize and ridicule the persons targeted by the aggression (mostly Russian speakers and people who do not understand Ukrainian). There is no such phenomenon in Spanishlanguage online discourse. In terms of analyzing the strategic parameters of the communicative act of verbal aggression, the communication strategy of discrediting and insulting dominates, while the strategies of threatening and trolling are less common. The identified strategies and their nuclear tactics are common to the Ukrainian and Spanish-language segments of the Facebook social network, however, Ukrainian and Spanish speakers select different tactics from the "bank of tactics" and different linguistic means of realizing verbal aggression. The communication strategies of insulting and discrediting are represented in the Ukrainian-language discourse mostly evenly (35% = 357 text fragments vs. 38% = 388 text fragments, respectively), the next most frequent strategy is the threat strategy (19% = 194 text fragments), and the least represented is the trolling strategy (8% = 81 text fragments). In the Spanish-language online discourse, the most frequent strategies are also discrediting and insulting (42% = 411 text fragments vs. 37% = 363 text fragments, respectively), while threatening (12% = 118 text fragments) and trolling (9% = 88 text fragments) are represented rarely. The reason for the low frequency of the threat strategy in the Spanish-language online discourse is the active social position of Spanish speakers: Facebook users leave complaints about messages containing threatening elements. This phenomenon is not typical for Ukrainian language online discourse: reporting violations of norms to the "authorities" has a socially negative connotation and is perceived as denunciation. In general, Ukrainian speakers freely use foul language, invectives, resort to occasional transformations of certain words and phrases, and do not hold back when expressing a negative attitude towards the object of aggression. Native Spanish speakers are more reserved, often realizing their linguistic creativity with the help of comparative phrases, wordplay and other stylistic devices for the purpose of ridicule, but also resorting to foul language and invective. In a comparable aspect, Ukrainian speakers are more outspoken, unrestrained and cruel when deploying a communicative act of verbal aggression, unlike Spanish speakers. Lexicographic sources interpret the lexeme "aggression" as an armed attack by one state against another and as a hostile type of behavior, and "agresión" as an attack on a nation (country) or a person (mostly it is a physical attack or a violation of the rights of the object of aggression). however, the results of the association experiment make it possible to establish that native speakers expand the meaning of these concepts in communication: In the minds of Ukrainian-speaking respondents, aggression is closely related to feelings of anger, pain and fear, is a manifestation of evil, has the appearance of war and screaming, while Spanish speakers associate this phenomenon with feelings of pain (dolor), violence (violencia) and bad attitude (maltrato) towards others. The semantic fields of the lexemes "aggression" and "agresión", developed based on the results of the analysis of dictionary definitions and respondents' reactions, mostly correlate with each other in Ukrainian and Spanish. In the minds of Ukrainian and Spanish speakers, the phenomenon of "aggression"/"agresión" is actualized mainly at the level of emotional perception. The semantic field modeled on the basis of dictionary definitions and the results of the associative experiment includes lexicosemantic groups and subgroups: group "Violent action" (subgroups "Physical action", "Verbal action", "Tool", "Characteristics of action"); group "Subject" (subgroups "Character", "Performer and object of action", "Emotions, feelings and physical condition"). All lexico-semantic groups and subgroups correlate, except for the subgroup "Tool", which is not represented in the Spanish-speaking segment.
Опис
Ключові слова
вербальна агресія, комунікативна стратегія, комунікативна тактика, мовленнєвий акт, дискурс, мережевий дискурс, комп’ютерний дискурс, комунікація, вербальна комунікація, асоціативний експеримент, українська мова, іспанська мова, лексема, семантика, функціювання, текст, засоби масової інформації (ЗМІ), мова засобів масової інформації, verbal aggression, communicative strategy, communicative tactics, speech act, discourse, network discourse, computer discourse, communication, verbal communication, associative experiment, Ukrainian language, Spanish language, lexeme, semantics, functioning, text, mass media, language of mass media
Бібліографічний опис
Малишева М. Г. Вербальна агресія в мережевому дискурсі: лінгвопрагматичний аспект : дис. … д-ра філос. : 035 Філологія 03 Гуманітарні науки / М. Г. Малишева ; наук. кер. Кондратенко Н. В. ; Одес. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова. – Одеса, 2024. – 248 с.
DOI
ORCID:
УДК
811.161.2'42:004.738.5:[316.613.434-028.16](043.5)