Розділ 3. Актинобактерії Одеської затоки Чорного моря

dc.contributor.authorСтрашнова, Ірина Валентинівна
dc.contributor.authorStrashnova, Iryna V.
dc.contributor.authorКоротаєва, Надія Володимирівна
dc.contributor.authorВасильєва, Наталія Юріївна
dc.contributor.authorVasylieva, Natalia Yu.
dc.contributor.authorШтеніков, Микола Дмитрович
dc.contributor.authorПотапенко, Катерина Сергіївна
dc.contributor.authorЛісютін, Г. В.
dc.contributor.authorЧабан, Микола Миколайович
dc.contributor.authorГудзенко, Тетяна Василівна
dc.contributor.authorGudzenko, Tetiana V.
dc.contributor.authorІваниця, Володимир Олексійович
dc.contributor.authorIvanytsia, Volodymyr O.
dc.date.accessioned2021-12-29T11:19:41Z
dc.date.available2021-12-29T11:19:41Z
dc.date.issued2021
dc.description.abstractУ цьому розділі наведено результати виявлення актиноміцетів в біологічних обростаннях природного черепашнику, бетонних споруд і мідій Одеської затоки Чорного моря та описана таксономічна різноманітність і основні біологічні властивості 53 досліджених штамів. При рості на різних поживних середовищах виділені штами актиноміцетів утворюють субстратний і повітряний міцелії, демонструючи різноманіття морфологічних типів. Деякі штами утворюють водорозчинні і меланоїдні пігменти на відповідних середовищах. Ізольовані актиноміцети ростуть у температурному діапазоні 10 °С - 45 °С. Більшість штамів актиноміцетів добре ростуть у присутності NaCl у концентрації до 9%. Досліджені штами утилізують різні запропоновані джерела вуглецю, демонструючи значну метаболічну активність. Найбільш вживаним субстратом для актиноміцетів із черепашнику є лактоза, для актиноміцетів із бетону – рамноза, для актиноміцетів із мідій – цукроза. Попередня ідентифікація за порівнянням спектрів жирних кислот дозволила встановити що ізольовані штами актиноміцетів з різними індексами подібності відносяться до двох родівStreptomyces і Nocardiopsis, із суттєвим домінуванням представників роду Streptomyces. У жирнокислотних спектрах досліджених актиноміцетів роду Streptomyces присутні ізомери розгалужених насичених і ненасичених жирних кислот із загальною кількістю атомів вуглецю від 10 до 17. Виявлення і виділення актиноміцетів із об’єктів Чорного моря сприятиме подальшому вивченню екологічної ролі цих бактерій в морському середовищі, їх різноманітності, розподілу, умов культивування, еволюційних механізмів пристосування до життя в морі та оцінці біотехнологічного потенціалу до продукції нових біологічно активних метаболітів.uk_UA
dc.identifierУДК 579.68 : 579.873.1
dc.identifier.citationМікробіологічні дослідження Чорного моря : монографія / В.О. Іваниця, Т.В.Гудзенко, І.В. Страшнова, Н.Ю. Васильєва, М.Д.Штеніков, Н.В. Коротаєва [та ін.] ; ред. В.О. Іваниця;Одес. нац. ун-т імені І. І. Мечникова. – Одеса : ОНУ, 2021.uk_UA
dc.identifier.urihttps://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/32129
dc.language.isoukuk_UA
dc.publisherОдеський національний університет імені І. І. Мечниковаuk_UA
dc.subjectактиноміцетиuk_UA
dc.subjectбіологічні властивостіuk_UA
dc.subjectЧорне мореuk_UA
dc.subjectОдеська затокаuk_UA
dc.subjectбіологічні обростанняuk_UA
dc.titleРозділ 3. Актинобактерії Одеської затоки Чорного моряuk_UA
dc.typeBook chapteruk_UA
Файли
Контейнер файлів
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Вантажиться...
Ескіз
Назва:
3 раздел.pdf
Розмір:
2.1 MB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Ліцензійна угода
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
Назва:
license.txt
Розмір:
1.71 KB
Формат:
Item-specific license agreed upon to submission
Опис: