Розвиток IT-сектору в країнах Центральної та Східної Європи в умовах фінансово-економічної нестабільності
| dc.contributor.author | Шаповал, Анастасія Віталіївна | uk |
| dc.contributor.author | Shapoval, Anastasiia V. | en |
| dc.date.accessioned | 2024-05-02T10:14:14Z | |
| dc.date.available | 2024-05-02T10:14:14Z | |
| dc.date.issued | 2024 | |
| dc.description.abstract | Шаповал А.В. Розвиток IT-сектору в країнах Центральної та Східної Європи в умовах фінансово-економічної нестабільності. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 292 «Міжнародні економічні відносини». – Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Одеса, 2024. Дисертаційна робота присвячена комплексному дослідженню ІТ-сектору в країнах Центральної та Східної Європи в умовах фінансово-економічної нестабільності. У вступі обґрунтовано актуальність теми, її важливість у контексті наукових досліджень та науково-дослідних програм і тем, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет і методи дослідження. Також розкрито наукову новизну, практичне значення та наведено апробації отриманих результатів. У розділі «Теоретико-методологічні основи розвитку інформаційно-комунікаційних технологій у сучасних умовах» розкрито сутність понять інформаційно-комунікаційних та інформаційних технологій у процесі цифровізації. Уточнено понятійно-категоріальний апарат, зокрема через визначення поняття «сектор інформаційних технологій», що втілює систему, яка базується на суб’єктах, що координують інтеграцію технологій для різних аспектів роботи з інформацією, включно з її збором, обробкою, передачею та модифікацією. На основі узагальнення попередніх досліджень процесу цифровізації та визначення її інструментів, таких як інформаційно-комунікаційні та інформаційні технології, було запропоновано уточнення дефініції поняття, яке полягає у визначенні цифровізації як процесу упровадження цифрових технологій з метою автоматизації та вдосконалення бізнес-процесів для поліпшення комунікаційних каналів між бізнесом та споживачами, що передбачає застосування цифрових інновацій та технологій для реструктуризації управлінської структури підприємств та оптимізації залучення інвестицій в інноваційну діяльність. Водночас підприємства ІТ-сектору – це економічні суб’єкти, які проводять діяльність за статтями 58.2, 62, 63.1, 95.1, відповідно до статистичної класифікації видів економічної діяльності. У рамках дисертаційної роботи на основі аналізу теоретичних та емпіричних досліджень узагальнено фактори впливу на розвиток ІТ-сектору. Встановлено, що особливу увагу в наукових роботах приділено оптимізації державної податкової політики як стимулу розвитку підприємництва та інновацій. Відмічено, що окрема увага в дослідженнях приділена управлінню людськими ресурсами як ключовому фактору впливу на показники підприємств, особливо в контексті розробки стратегій щодо підготовки висококваліфікованих працівників та досягнення стійких конкурентних переваг. Аналіз наукових праць, присвячених дослідженню факторів впливу на показники підприємств, показав, що значна частина цих досліджень зосереджується на показниках ефективності великих та публічних компаній. Оскільки переважна кількість підприємств в секторі ІТ представлена малим та середнім підприємництвом, то було встановлено, що цей погляд не завжди відповідає дійсності. Оцінка досліджень дозволила обґрунтувати подальше використання факторів впливу у вигляді податкової політики, освіти та робочої сили на показники результативності всіх підприємств у секторі інформаційних технологій. У дисертації було запропоновано методичні підходи до виявлення факторів впливу на результативність підприємств ІТ-сектору. Тож, застосування методу лінійної регресії дозволило виявити взаємозв’язок між різними факторами впливу та показниками результативності підприємств в секторі інформаційних технологій. Використання методу векторної авторегресії покращило можливості регресійних моделей шляхом дослідження взаємозв’язків в часовому вимірі. Крім того, було впроваджено емпіричні тести, що дозволило дослідити системні й одночасні впливи факторів різних складових розвитку сектору. Зокрема, було введено моделювання на основі панельних даних, що дозволило глибше проаналізувати вплив як індивідуальних факторів, так і систем факторів. До того ж було реалізовано тестування на пропущені змінні для перевірки наявності всіх необхідних факторів у моделі. Це дозволило розробити економіко-математичну модель виявлення залежності показників результативності підприємств ІТ-сектору для країн Центрально-Східної Європи й України, від різних факторів впливу. У розділі «Фактори, що визначають результативність ІТ-сектору в країнах Центральної та Східної Європи» на основі проведеного аналізу ІТ-сектору в країнах Центральної та Східної Європи було виявлено стабільне зростання економічних показників на прикладі таких країн як Польща, Чехія, Румунія, Молдова, Угорщина та Болгарія. Це проявляється в позитивних тенденціях зростання індексу доданої вартості ВВП, розширенні обсягів експорту інформаційно-комунікаційних послуг та підвищенні рівня зайнятості в секторі ІТ. На основі аналізу показників кадрової, освітньої й податкової складової розвитку ІТ-сектору країн регіону було виявлено тенденції та результати, що притаманні кожній складовій та країні. У роботі ідентифіковано характер системи оподаткування кожної з обраних країн Центральної та Східної Європи. На основі економіко-математичних моделей доведено, що податкове навантаження впливає на показники результативності підприємств ІТ-сектору. З огляду на це зазначено, що Польща, Чехія та Румунія активно працюють над реформами, спрямованими на зниження ставок оподаткування. Молдова відзначається специфічним підходом до оподаткування ІТ-представників, що полягає у низькій ставці для резидентів ІТ-парку. Угорщина і Болгарія представляють країни з низьким рівнем ставки корпоративного податку. За результатами аналізів виявлено загальну обернену залежність показників результативності (прибуток, дохід й річний оборот) ІТ-сектору обраних країн від ставок оподаткування. У дисертаційній роботі оцінено фактори впливу освітньої складової, що дозволило виявити стабільні тенденції в більшості країн. Ці тенденції пов’язані зі зростанням обсягу освітніх витрат та збільшенням кількості здобувачів вищої освіти в галузі інформаційно-комунікаційних технологій. Підтверджено важливість освіти для результативності представників ІТ-сектору на основі розроблених моделей. Зокрема виявлено, що у Польщі збільшення обсягу витрат на освіту та зростання показника кількості випускників в ІКТ-галузі відносно загальної кількості випускників впливає на зростання доходів підприємств. У Чехії ріст обсягу освітніх витрат та показника кількості студентів у ІКТ-галузі відносно загальної кількості студентів покращує дохід ІТ-суб’єктів. У Румунії та Болгарії спостерігається пряма залежність між обсягом освітніх витрат та показниками результативності підприємств сектору ІТ. Результати аналізу в Молдові й Угорщині дозволили засвідчити, що існує позитивний вплив збільшення показника кількості студентів, які навчаються за галуззю ІКТ, на фінансові показники діяльності сектору. На основі цих результатів узагальнено ситуацію, що демонструє значення освіти для розвитку ІТ-сектору в регіоні, враховуючи унікальні особливості визначених країн регіону. У рамках дисертаційної роботи представлено показники робочої сили, як фактору впливу: кількість працівників, залучених до сектору, обсяг витрат на співробітників, величина заробітної плати. Виявлено загальну тенденцію зростання кількості співробітників у секторі ІТ та збільшення обсягу витрат на заробітну плату в країнах Центральної та Східної Європи. У результаті економіко-математичних аналізів виявлено, що ключовими факторами впливу зростання показників результативності сектору ІТ в країнах Центральної та Східної Європи є кількість співробітників та витрати на них. У дисертаційному дослідженні оцінено моделі одночасного впливу різних факторів на показники результативності сектору ІТ в країнах Центрально-Східної Європи, виявлено унікальні тенденції та особливості для кожної обраної країни. У Польщі спостерігається зростання доходів ІТ-сектору завдяки зменшенню податкових ставок та збільшенню кількості випускників галузі ІКТ від загальної кількості випускників в країні, а також завдяки росту обсягу освітніх витрат та заробітної плати ІТ-фахівців. У Чехії оптимальними факторами виявлено кількість працівників у секторі, витрат на них та оподаткування. Прямий вплив на дохід ІТ-представників відбиває зміни в обсязі витрат на персонал та кількості співробітників, обернена залежність – оподаткування. За результатами аналізу в Румунії та Молдові підтверджено визначальний вплив податкового навантаження на прибуток ІТ-сектору. В Угорщині визначено про пряму залежність обороту ІТ-сектора від показника кількості працівників в інформаційно-комунікаційному секторі та розміру податкових ставок. У Болгарії відзначено вплив податкових ставок та кількості співробітників в інформаційно-технологічному секторі на оборот ІТ-підприємств. На основі загальних тенденцій підкреслено важливість чисельності співробітників та витрат на них для сектору інформаційних технологій у більшості розглянутих країн. Проте найбільш часто повторюваним показником впливу виявлено податкове навантаження, що підкреслює важливість податкової політики для ІТ-сектора. Відмінність між проведеними тестами на основі кожної складової факторів результативності окремо та за побудови системи визначена у необхідності розуміння того, як буде реагувати залежна змінна не лише на вплив одного типу факторів, а на вплив кількох різних факторів одночасно за умови врахування нестабільності у сучасному світі. У розділі «Ключові фактори розвитку сектору інформаційних технологій в Україні в умовах євроінтеграції» виявлено ключові тенденції на основі аналізу інформаційно-технологічного сектору України в період 2010-2022 років. Зокрема, зафіксовано значне збільшення показника чисельності працівників в ІТ-секторі, що свідчить про стрімкий розвиток галузі та зміни в структурі ринку праці. Аналіз динаміки показників ІТ-сектору дозволив підтвердити істотний ріст прибутку та фінансового результату. Ідентифіковано категорії факторів впливу на результативність представників в Україні згідно з аналогічним сценарієм країн Центрально-Східної Європи. Для встановлення впливу податкового навантаження на прибуток сектору інформаційних технологій запропоновано враховувати ставки оподаткування безпосередньо для ІТ-представників, враховуючи велику кількість фізичних осіб-підприємців. Зважаючи на це, було розроблено формулу розрахунку ставки оподаткування з урахуванням фізичних осіб-підприємців в ІТ-секторі, що дозволило підтвердити вплив соціальних внесків на прибуток. До того ж на основі моделювання виявлено прямий вплив показника кількості абітурієнтів бакалаврату на показник прибутку представників ІТ. Водночас зазначено прямий вплив такого показника в робочій категорії, як витрати на співробітників, на прибуток представників сектору інформаційних технологій, що свідчить про те, що при зростанні показника у робочій категорії впливу відбуватиметься ріст прибутку ІТ-сектору. Отже, головними факторами, що впливають на прибуток ІТ-сектору в Україні визначено показники щодо співробітників й оподаткування. На основі аналізу часових рядів доведено, що підвищення середньомісячної заробітної плати, зниження її оподаткування та податків соціального типу вплине на ріст прибутку підприємств ІТ-сектору. Проте для більш глибокого та коректного аналізу запропоновано проведення панельного тестування з використанням тесту на пропущені змінні. На основі даного тестування, виявлено, що ключовими факторами, які впливають на чистий прибуток ІТ-сектору в Україні, є витрати на оплату праці, кількість фізичних осіб-підприємців в секторі та рівень (ставка податку) соціальних внесків. Врахування кількості фізичних осіб-підприємців обґрунтовано на основі їх значного представництва у загальній кількості ІТ-сектора. У роботі засвідчено, що ріст витрат на оплату праці та кількості фізичних осіб-підприємців сприяє зростанню прибутку, тоді як підвищення рівня соціальних внесків може його знизити. У дисертаційній роботі запропоновано концептуальні засади розвитку українського ІТ-сектору на основі результатів дослідження сектору інформаційних технологій в країнах Центрально-Східної Європи та Україні. Результати аналізу українського сектора ІТ з одного боку відбивають тенденційну подібність до результатів аналізу, проведеного в обраних країнах Центральної та Східної Європи, з іншого боку мають відмінності, що дозволило створити рекомендаційну базу для покращення результативності підприємств ІТ-сектору й можливостей подальшого дослідження із зазначенням основних напрямків можливих змін. | uk |
| dc.description.abstract | Shapoval A. V. Development of the IT sector in Central and Eastern Europe in the context of financial and economic instability. – Qualification research paper as a manuscript. Dissertation for a PhD Degree by Program Subject Area 292 «International Economic Relations». – Mechnikov Odesa National University, Odesa, 2024. The dissertation is dedicated to the comprehensive analysis of the IT sector in Central and Eastern European countries amidst financial and economic instability. The introduction justifies the topic's relevance and importance in scientific research and research programs and defines the purpose, objectives, object, subject, and research methods. It reveals the scientific novelty and practical significance and validates the obtained results. In the section "Theoretical and Methodological Foundations of Information and Communication Technologies in the Context of Financial and Economic Instability", the essence of the information and communication technologies and the information technologies in the context of financial and economic instability is revealed. The categorical apparatus is supplemented by revealing the modern understanding of digitalization as a process of introducing digital technologies to automate and enhance business processes to improve communication channels between businesses and consumers, which involves usage of digital innovations and technologies to restructure the management structure of corporations and optimize investment in innovation. It is noted that information and communication technologies and information technologies play a vital role in this process by providing the necessary infrastructure, and entities operating in this area are becoming key participants in the modern economy. The information technology sector is determined to embody a system based on entities that coordinate the integration of various technologies for various aspects of information handling, including its collection, processing, transmission, and modification. At the same time, representatives of the IT sector are economic entities that carry out activities under Articles 58.2, 62, 63.1, and 95.1, according to the statistical classification of economic activities. In the framework of the dissertation, based on the analysis of scientific works, the theoretical and methodological approaches to determining the factors influencing the performance of corporations have been improved by systematizing and generalizing them. It is established that special attention in scientific works is paid to optimizing state tax policy as an incentive for developing entrepreneurship and innovation. It is noted that special attention is paid to human resource management as a critical factor influencing the efficiency of corporations, especially in the context of developing strategies for training highly qualified employees and achieving sustainable competitive advantages. The analysis of scientific papers on the study of factors influencing performance indicators has shown that a significant share of research is based on relative performance indicators of enterprises and their capital structure, and the analysis of significant public companies does not fully reflect the current situation in the information technology sector. The dissertation generalizes, systematizes, and supplements the methodology for studying the factors that influence the economic and financial performance of the IT sector. In particular, applying the linear regression method allowed to identify the relationship between the factors of influence and the financial performance of the information technology sector. Using the vector autoregression method improved the capabilities of regression models by studying the relationships in the time dimension. In addition, empirical tests, such as the Granger causality test and the Wald test, were introduced, allowing the study of the systemic and simultaneous effects of factors from different influence categories. In particular, panel data modeling was introduced, which allowed for a deeper analysis of the impact of both individual factors and systems of factors. Additionally, omitted variable testing was implemented to verify that all the necessary factors were included in the model. In the section "The Factors Determining the Performance of the IT Sector in Central and Eastern Europe", based on the analysis of the IT sector in Central and Eastern Europe, the authors discovered a stable growth of economic indicators in the example of such countries as Poland, the Czech Republic, Romania, Moldova, Hungary, and Bulgaria. This is manifested in positive trends in the growth of the GDP value-added index, expansion of exports of information and communication services, and an increase in employment in the IT sector. In the framework of the dissertation research, the central hypothesis was formulated regarding the factors that influence the efficiency of the IT sector representatives, which allowed the identification of the main categories of influence: tax, education, and labor. The paper identifies the nature of the taxation system in each of the selected Central and Eastern European countries. Regression and autoregressive analyses prove that the tax burden affects the financial and economic performance of the IT sector. Hence, it is noted that Poland, the Czech Republic, and Romania are actively working on reforms to reduce tax rates. Moldova is characterized by a specific approach to taxation of IT representatives, with a low rate for IT park residents. Hungary and Bulgaria represent countries with low corporate income rates. The analysis revealed a general inverse dependence of tax rates on the financial performance indicators (profit, revenue, and annual turnover) of the IT sector of the selected countries. This dissertation evaluates groups of educational component factors, allowing to identify stable trends in most countries. These trends are associated with increased educational expenditures and the number of students majoring in information and communication technologies. The importance of education for the practical activity of representatives of the IT sector is confirmed based on the developed models. It is found that in Poland, an increase in the volume of education costs and the number of graduates in the IT industry relative to the total number of graduates affects the growth of enterprise revenues. In the Czech Republic, an increase in educational expenditures and the number of students in the IT industry relative to the total number of students improves the income of IT entities. In Romania and Bulgaria, there is a direct correlation between the volume of educational expenditures and the sector's financial performance. The results of the analysis in Moldova and Hungary showed a positive impact of an increase in the number of students studying IT on the sector's financial performance. These results pointed to a general trend that demonstrates the importance of education for the development of the IT sector in the region, taking into account each country's unique characteristics and constraints. The dissertation presents a group of factors of the labor force influenced by such indicators as the number of employees involved in this sector, the volume of labor costs, and the number of wages. The general trend of increasing the number of employees in the IT sector and increasing the volume of labor costs in Central and Eastern Europe is revealed. However, the study also points out some differences. For example, in Poland, Moldova, and the Czech Republic, the number of employees in the IT sector has increased. In Romania, an increase in the number of employees in the sector and an increase in wage costs were found. It was found that the key factors influencing the growth of financial indicators in the IT sector in Central and Eastern Europe are the number of employees and their costs. This dissertation evaluates models of the simultaneous impact of various factors on the performance of the IT sector in Central and Eastern Europe. In Poland, there is an increase in the IT sector's revenues with a decrease in tax rates and an increase in the number of graduates in the industry as a percentage of the total number of graduates in the country, as well as an increase in educational costs and salaries of IT specialists. In the Czech Republic, the number of employees in the sector and their costs were the optimal factors. The direct impact on the income of IT representatives is reflected in changes in personnel costs, while the inverse relationship is the number of employees. The analysis results in Romania and Moldova confirmed the decisive impact of the tax burden on the IT sector's profit. In Hungary, the direct dependence of the IT sector's turnover on the number of employees and tax rates was confirmed. In Bulgaria, the impact of tax rates on the turnover of IT representatives is confirmed. The importance of the number of employees and their costs for the IT sector in most countries under consideration is emphasized based on the general trends. However, the most frequently recurring impact indicator is the tax burden, which emphasizes the importance of tax policy for the IT sector. The difference between the tests conducted based on each group of factors separately and when building the system is determined by the need to understand how a dependent variable will respond not only to the impact of one category of influence factors but also to an impact of several categories of influence simultaneously, taking into account the financial and economic instability in the modern world. The section "The Key Factors of the Development of the Information Technology Sector in Ukraine" identifies critical trends based on the analysis of the information technology sector in Ukraine in 2010-2022. In particular, a significant increase in the number of employees in the IT sector indicates the industry's rapid development and changes in the structure of the labor market. Analyzing the dynamics of the IT sector indicators confirmed a significant increase in profits and financial results. A similar scenario in Central and Eastern Europe has identified factors influencing IT representatives' efficiency in Ukraine. Based on an initial study of the factors of the tax category of influence, the dependence of the IT sector's profit on corporate tax, personal income tax, and social contributions was refuted. To determine an impact of the tax burden on the IT sector's profit, it was suggested to consider the tax rates for IT representatives explicitly, given the large number of individual entrepreneurs. Hence, a formula was developed to calculate the tax rate considering individual entrepreneurs in the IT sector, which allowed for repeated testing and confirmation of the impact of social contributions on profits. In addition, based on modeling, the direct impact of the number of bachelor's degree applicants on the profit of IT representatives is revealed. At the same time, the direct impact of the indicator in the labor category as labor costs on the profit of the information technology sector is noted, which indicates that with the growth of the indicator in the labor category of influence, the profit of the IT sector will increase. Summarizing, the main factors affecting the profit of the IT sector are employee indicators and tax policy. The time series analysis proved that an increase in the average monthly salary of employees and a reduction in taxation and social taxes will positively impact the IT sector's profit. However, a panel test using the omitted variable test was conducted for a deeper analysis and to obtain correct results. It was found that the key factors affecting the net profit of the IT sector are labor costs, the number of individual entrepreneurs in the sector, and the level (tax rate) of social contributions. The number of individual entrepreneurs is justified based on their significant representation in the IT sector. The paper shows that an increase in labor costs and the number of individual entrepreneurs contributes to the growth of profits. In contrast, an increase in the level of social contributions may reduce it. It is confirmed that the results of the analysis of the information technology sector in Ukraine reflect trends similar to those of the study conducted for the countries of Central and Eastern Europe. This confirms the importance of the developed models that determine the relationship between net income and expenses of enterprises, the number of individual entrepreneurs, and the level of social contributions as part of the tax burden. It is noted that these models are essential for managing the technology sector in Ukraine and can be used for strategic planning of enterprise development, cost optimization, improvement of business models, and productivity. It is noted that this will also be useful for companies that implement innovative technologies or technology departments. | en |
| dc.identifier.citation | Шаповал А. В. Розвиток IT-сектору в країнах Центральної та Східної Європи в умовах фінансово-економічної нестабільності : дис. … д-ра філос. : 292 Міжнар. екон. відносини / А. В. Шаповал ; наук. кер. Якубовський С. О. ; Одес. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова. – Одеса, 2024. – 283 с. | uk |
| dc.identifier.orcid | https://orcid.org/0000-0003-4100-2013 | |
| dc.identifier.uri | https://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/38062 | |
| dc.language.iso | uk | |
| dc.publisher | Одеський національний університет імені І. І. Мечникова | uk |
| dc.subject | ІТ сектор | uk |
| dc.subject | фактори впливу | uk |
| dc.subject | ІКТ сектор | uk |
| dc.subject | цифровізація | uk |
| dc.subject | бізнес | uk |
| dc.subject | інвестиції | uk |
| dc.subject | підприємства | uk |
| dc.subject | інформаційно-комунікаційні технології | uk |
| dc.subject | Центральна та Східна Європа | uk |
| dc.subject | фінансово-економічна нестабільність | uk |
| dc.subject | інновації | uk |
| dc.subject | розвиток | uk |
| dc.subject | податкова політика | uk |
| dc.subject | Україна | uk |
| dc.subject | Індустрія 4.0 | uk |
| dc.subject | IT sector | en |
| dc.subject | influencing factors | en |
| dc.subject | ICT sector | en |
| dc.subject | digitalization | en |
| dc.subject | business | en |
| dc.subject | investment | en |
| dc.subject | corporations | en |
| dc.subject | information and communication technologies | en |
| dc.subject | Central and Eastern Europe | en |
| dc.subject | financial and economic instability | en |
| dc.subject | innovation | en |
| dc.subject | development | en |
| dc.subject | tax policy | en |
| dc.subject | Ukraine | en |
| dc.subject | Industry 4.0 | en |
| dc.subject | 292 Міжнародні економічні відносини | uk |
| dc.subject.udc | 39.9:004.9 | |
| dc.title | Розвиток IT-сектору в країнах Центральної та Східної Європи в умовах фінансово-економічної нестабільності | uk |
| dc.title.alternative | Development of the IT sector in Central and Eastern Europe in the context of financial and economic instability | en |
| dc.type | Thesis | en |
Файли
Контейнер файлів
1 - 1 з 1
Вантажиться...
- Назва:
- Shapoval_PhD_Thesis.pdf
- Розмір:
- 15.47 MB
- Формат:
- Adobe Portable Document Format
Ліцензійна угода
1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
- Назва:
- license.txt
- Розмір:
- 1.71 KB
- Формат:
- Item-specific license agreed upon to submission
- Опис: