Право на аборт в контексті практики ЄСПЛ

Вантажиться...
Ескіз
Дата
2021
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
Право на життя є одним з фундаментальних прав людини, без реалізації якого втрачають сенс всі інші основні прав та свободи. Система захисту прав людини будь-якого рівня розпочинається із встановлення невід’ємності права на життя. Не виключенням є і система захисту прав людини, створена в межах Ради Європи, яка базується на положеннях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. (далі – Конвенція). Згідно ст.2 Конвенції, «право кожного на життя охороняється законом» [1, ст.2]. Важливу роль в системі захисту права на життя відіграє практика Європейського Суду з прав людини (далі – ЄСПЛ), в межах якої станом на сьогодні сформовано низку правових позицій в цій галузі. Проте незважаючи на значні досягнення щодо розуміння та сутності права на життя, що відбуваються на національних та міжнародному рівнях, й досі залишаються так звані «проблемні питання», однозначну відповідь на які важко надати. До одного з таких питань належить питання початку виникнення права на життя, а також пошук балансу між правом на життя ненародженої дитини та правами жінки. Особливо гостро ця проблема постає в державах, в яких встановлено заборону штучного переривання вагітності (аборту) та відповідні протестні настрої частини населення, в першу чергу жінок, які відвойовують можливість самостійно приймати рішення відносно свого тіла та поваги до їх приватного життя.
Опис
Ключові слова
права людини, Європейський Суд з прав людини, аборт
Бібліографічний опис
Збір. тез доп. студ., аспір. та здобув. – учасн. 76-ї звіт. конф. Одеського нац. ун-ту імені І. І. Мечникова. Секція економічних і правових наук (Одеса, 26-28 квіт. 2020 р.). – Одеса : Фенікс, 2021.