Густаторний код української лінгвоментальності: лінгвокультурологічний і психолінгвістичний аспекти (на матеріалі художньої літератури 18–21 ст.)

Альтернативна назва
Gustatory code of Ukrainian linguisticity: linguocultural and psycholinguistic aspects (on the basis of fiction of 18-21 centuries)
Вантажиться...
Ескіз
Дата
2025
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
ISSN
E-ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
Швець Ю. В. Густаторний код української лінгвоментальності: лінгвокультурологічний і психолінгвістичний аспекти (на матеріалі художньої літератури 18 – 21ст.). – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертацію присвячено лінгвокультурологічному та психолінгвістичному аналізу густаторного коду української лінгвоментальності. Актуальність дисертації зумовлена необхідністю вивчення густаторної лексики як надпотужного ідентифікатора автентичності культури та ментальності українського народу на рівні його харчосмакової поведінки. У межах лінгвокультурологічного аналізу встановлено актуальні густаторні коди національної лінгвоментальності, що увиразнило унікальність лінгвоментальних рис українців. З огляду ж на те, що поняття ментальності і лінгвоментальності є невідємними від особливостей функціювання вищих психічних функцій будь-якого етносу, було здійснено і психолінгвістичний аналіз відповідних мовних кодів, який дав змогу виявити динаміку й особливості їхнього сприйняття представниками різних соціальних груп. Мета дисертаційної праці полягає у виявленні лінгвоментальних рис національної харчосмакової культури в лінгвокультурологічному і психолінгвістичному аспектах, здійсненому на матеріалі української художньої літератури 18-21ст. Досягнення поставленої мети зумовило необхідність вирішення таких завдань: схарактеризувати феномен ментальності і лінгвоментальності в сучасній гуманітарній парадигмі; схарактеризувати феномен ментальності і лінгвоментальності в сучасній гуманітарній парадигмі; виокремити базові густаторні маркери, зафіксовані в контекстах творів української літератури 18-21 ст.; здійснити лінгвокультурологічний аналіз густаторних кодів української ментальності на рівні їхніх лексико-семантичних і фразеологічних маркерів; здійснити психолінгвістичний аналіз зафіксованих густаторних кодів, скерований на експериментальне встановлення їхнього асоціативного фону з відповідною систематикою отриманих реакцій; встановити і довести унікальність національної лінгвоментальності, презентованої на рівні густаторних кодів. Об’єктом дослідження є феномен української лінгвоментальності в сегменті її густаторних кодів, предметом виступає лексика на позначення їжі та питва у проєкції на її лінгвокультурологічну і психолінгвістичну специфіку. Джерельною базою дисертаційної праці послугували твори майстрів українського красного письменства 18-23 століть: бурлескно-травестійна поема «Енеїда» І. Котляревського (18 ст.), соціально-побутова повість «Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького (19 ст.), сентиментально-реалістична соціально-побутова повість «Маруся» Г. Квітки-Основ’яненка (19 ст.), трагікомедія «Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого (19 ст.), роман-хроніка «Марія» У. Самчука (20 ст.), усмішка «Сом» О. Вишні (20 ст.), роман «Мати все» Л. Дашвар (21 ст.), історичний роман «Залишенець. Чорний Ворон» В. Шкляра (21 ст.), а також асоціативні реакції, отримані в процесі експериментального дослідження, проведеного з 95 респондентами різних соціальних груп. Фактичний матеріал представлено 164 лексемами на позначення їжі та питва та 74 фразеологізмами з густаторними компонентами, відповідно зафіксованих у 1823 та 131 слововживаннях; також долучено 4108 асоціативних реакцій, надані на 59 густативів-стимулів. Методологійна база представлена загальнонауковими і спеціальними лінгвістичними методами дослідження. У межах загальнонаукових методів задіяно аналіз і синтез для опрацювання й узагальнення результатів дослідження; описовий – для загальної характеристики залученого фактичного матеріалу; метод суцільної вибірки – для формування фактичної бази дослідження; кількісний аналіз прислужився для встановлення динаміки актуальних параметрів фонду густативів. У межах спеціальних лінгвістичних методів застосовано метод компонентного аналізу для визначення семантичної структури зафіксованих лексем; контекстуально-інтерпретаційний аналіз – для деталізації функційної ролі густаторних маркерів в аналізованих текстових площинах; метод етимологічного аналізу – для встановлення історичних витоків аналізованої густаторної лексики; лексикографічний метод – для об’єктивного дефінування густативів; метод лінгвокультурологічного аналізу – для ідентифікації лінгвоментальної оригінальності зафіксованих густативів; метод асоціативного експерименту використано для отримання асоціацій респондентів на досліджувані густативи та встановлення їхньої психолінгвістичної специфіки; також застосовано елементи Мілтон-модельної ідентифікації (нейролінгвістичне програмування) для висвітлення впливового потенціалу густативів і їхньої ролі в системі нейролінгвістичних предикатів. Наукова новизна дослідження визначається тим, що у ньому вперше описано густаторний код української лінгвоментальності шляхом установлення важливих складників української кулінарної культури в їхній лінгвокультурлогічній і психолінгвістичній інтепретації; вперше досліджено функціювання густативів на ємному матеріалі української художньої літератури 18 – 21ст. у її різножанровій представленості; вперше запропоновано авторське визначення смакової константи ментальності (СКМ) як репрезентативного коду української лінгвоментальності; вперше подано авторську класифікацію актуальних для художнього дискурсу лексико-семантичних і фразеологічних одиниць на позначення їжі та питва і пояснено їхню лінгвокультурологічну специфіку; здійснено авторський розподіл виокремлених густативів за способом їхнього ритуального і буденного вжитку; у результаті проведення вільного асоціативного експерименту встановлено актуальний асоціативний фон лексики на позначення їжі та питва і виявлено особливості сприйняттєвої динаміки аналізованих густативів у проєкції на соціальні характеристики респондентів; уперше виокремлено лінгвоментальні риси українців та їхню культурологічну специфіку на рівні харчосмакових експлікацій. Теоретична цінність зумовлена тим, що описаний у роботі густаторний код української лінгвоментальності у його лінгвокультурологічній і психолінгвістичній інтепретації сприятиме поглибленню відповідних теоретичних положень; дослідження функціювання густативів на ємному матеріалі української художньої літератури 18 – 21ст. в її різножанровій представленості може прислужитись у подальшому розвиткові ідей українського літературознавства й літературознавчої історіографії та жанрології, дискурсології, досліджень ідіолектної специфіки українських майстрів красного письменства; авторська класифікація актуальних для художнього дискурсу лексико-семантичних і фразеологічних одиниць на позначення їжі та питва поглиблює положення сучасного українського мовознавства, зокрема лексикології, семантики, фразеології тощо; авторський розподіл виокремлених густативів за способом їхнього ритуального і буденного вжитку урізноманітнюватиме положення фольклористики, історії мовознавства, історії української літературної мови; результати асоціативного експерименту прислужаться в подальшій розробці психо- і соціолінгвістичних аспектів сприйняттєвої ідентифікації. Практичне значення дослідження полягає в можливості використання його результатів під час укладання підручників, навчальних посібників із сучасної української мови (розділи з лексикології, фразеології, історії мови), з психо- і нейролінгвістики, лінгвокультурології, сугестивної, комунікативної і соціолінгвістики, нейролінгвістичного програмування тощо. Отримані дані можуть застосовуватися і при викладанні відповідних лекційних курсів та проведенні семінарських занять. На основі отриманих результатів, встановлено, що лексика на позначення їжі та питва (густаторна лексика) є експлікатором унікальних рис, притаманних українській лінгвоспільноті, показником автентичних традицій української харчосмакової культури, виразником характерних особливостей національної кухні. З’ясовано, що дослідження густативів, зафіксованих у художній літературі, надає потужний матеріал для декодування особливостей національного менталітету. Так, на основі отриманих характеристик, підтверджено, що основу густаторної картини творів 18 – 21 століття складають такі лексико-семантичні показники: вода (247 слововживань), хліб (197), горілка (89), груша (85), борщ (51), сало (51), молоко (44), мед (42), сіль (41), каша (34), чай (31), горіх (29), жито (29), паска (28), картопля (27), пшениця (26), кава (25), ковбаса (24), вареник (19), проскура (18), сивуха (18), ячмінь (18). Доведено, що саме ці лексеми виявилися найбільш ілюстрованими в контекстах як класичного, так і сучасного художнього дискурсу, оскільки зазначені продукти і страви, приготовані на їх основі, становлять щоденний раціон харчування українців, віддзеркалюють побут та обрядову культуру нашого народу. Встановлено, що, крім лексико-семантичних густаторних кодів, у проаналізованих творах української літератури, фіксується і велика кількість фразеологічних маркерів із густаторним компонентами, що увиразнює ціннісну і комунікативну вагу густативів. Так, виокремлено 74 фразеологічні одиниці (ФО) в 131 слововжитку, з них – 24% з густаторним компонентом вода, 9 % - мед, 7 % - перець, 7 % - сіль, 5 % - горох, 5 % - мак , 4 % - молоко, 3 % - кисіль, 3 % - масло, 3 % - соки та ФО з одиничними густативами гречка, грінка, груша, дутель, кабак, калач, кислиці, олія, писанка, сало, сметана, цибуля, яєшня по по 1 % відповідно. Результати дослідження лексико-семантичних і фразеологічних одиниць уможливили виокремлення таких репрезентативних рис української лінгвоментальності, як нерозривна єдність з землею, культ хлібороба і шанобливе ставлення до хліба і хліборобської праці; сакралізація води в системі ритуалів, вірувань, світогляду українського народу; релігійність, любов до рідного краю, працьовитість, хазяйновитість, гостинність, миролюбність, щедрість; щирість почуттів, запальний темперамент, бурхлива уява, естетизм, весела вдача, гумор та ін., що виявляє лінгвокультурологічну специфіку густативів у лінгвоментальному комплексі українців. У процесі здійснення психолінгвістичного аналізу густативів проведено вільний асоціативний експеримент, скерований на виявлення усталеної архітектури внутрішнього лексикону українців у фокусі густаторної лексики. Отримані характеристики проілюстрували пріоритет однокомпонентних реакцій, що свідчить про лаконізм і чіткість вираження думок учасниками експерименту і доводить максимальну автоматизованість асоціативного процесу. Також зафіксовано певну кількість реченнєвих асоціацій, які виявляють комунікативну активність респондентів, їхні унікальні емоційні риси, характерні ментальні пріоритети, серед яких сакральне ставлення до вогню і печі в українській хаті; сакральне значення хліба, зернових; релігійність, культ національних символів-оберегів, майстерність у виготовленні пряників-писанок як унікальних кулінарних атрибутів календарно-обрядової культури українців; багатство кулінарної культури і домінантність смакової сенсорики світосприйняття; культ родинних зв’язків і жінки-матері тощо. Перспективи подальшого дослідження вбачаємо у створенні асоціативних словників густаторного коду української лінгвоментальності для унаочнення унікальних репрезентативних ознак менталітету української нації; розширення джерельної бази дослідження для верифікації зафіксованих лінгвоментальних констант; проведення масштабних експериментальних досліджень (асоціативний експеримент з більшою кількістю респондентів, семантичний диференціал та ін.).
Shvets Y. V. Gustatory code of Ukrainian linguisticity: linguocultural and psycholinguistic aspects (on the basis of fiction of 18-21 centuries). – Qualification scientific work on the rights of manuscript. Dissertation for the Doctor of Philosophy Degree (PhD), Specialty 035 Philology. 3 Odesa I. I. Mechnikov National University, Odesa, 2025. The dissertation is devoted to the linguo-cultural and psycholinguistic analysis of the gustatory code of Ukrainian linguistic mentality. The relevance of the dissertation is stipulated by the need to study gustatory vocabulary as a powerful identifier of the authenticity of the culture and mentality of the Ukrainian people at the level of their food and taste behaviour. Within the framework of the linguistic and cultural analysis, the article identifies the actual gustatory codes of national linguistic identity, which highlights the uniqueness of the linguistic features of Ukrainians. Given the fact that the concepts of mentality and linguistic mentality are inseparable from the peculiarities of the functioning of the higher mental functions of any ethnic group, the psycholinguistic analysis of the relevant language codes was also carried out, which made it possible to identify the dynamics and peculiarities of their perception by representatives of different social groups. The purpose of the dissertation is to identify the linguistic features of the national food and taste culture in the linguistic, cultural and psycholinguistic aspects, based on the material of Ukrainian fiction of the 18-21st centuries. The achievement of this goal necessitated the solution of the following tasks: to characterise the phenomenon of mentality and linguistic mentality in the modern humanitarian paradigm; to characterise the phenomenon of mentality and linguistic mentality in the modern humanitarian paradigm; to identify the basic gustatory markers recorded in the contexts of works of Ukrainian literature of the 18-21st centuries; to carry out a linguistic and cultural analysis of the gustatory codes of the Ukrainian mentality at the level of their lexical-semantic and phraseological markers; to carry out a psycholinguistic analysis of the recorded gustatory codes aimed at experimentally establishing their associative background with the corresponding systematics of the reactions obtained; to establish and prove the uniqueness of the national linguistic identity presented at the level of gustatory codes. The object of the study is the phenomenon of Ukrainian linguistic specificity in the segment of its gustatory codes, and the subject is the vocabulary for food and drink in the projection on its linguistic and psycholinguistic specificity. The source base of the dissertation is the works of the masters of Ukrainian fiction of the 18-23 centuries: the burlesque and herbal poem ‘Eneida’ by I. Kotliarevskyi (18th century), the social and domestic story ‘Kaidashev's Family’ by I. Nechuy-Levytskyi (19th century), the sentimental and realistic social and domestic story ‘Marusia’ by by H. Kvitka-Osnovyanenko (19th century), tragicomedy ‘Martin Borulia’ by I. Karpenko-Kary (19th century), chronicle novel ‘Maria’ by U. Samchuk (20th century), humourous story “Catfish” by O. Vyshnia (20th century), novel ‘To Have Everything’ by L. Dashvar (21st century), historical novel "The Remnant. The Black Raven" by V. Shklyar (21st century), as well as associative reactions obtained in the course of an experimental study conducted with 95 respondents from different social groups. The factual material is represented by 164 lexemes denoting food and drink and 74 phraseological units with gustatory components, respectively recorded in 1823 and 131 word uses; 4108 associative reactions given to 59 gustatory stimuli are also included. The methodological basis is represented by general scientific and special linguistic research methods. The general scientific methods used are analysis and synthesis for processing and generalising the results of the study; descriptive – for the general characterisation of the factual material involved; the method of continuous sampling – for the formation of the factual basis of the study; quantitative analysis was used to establish the dynamics of the actual parameters of the gustatory fund. Within the framework of special linguistic methods, the method of component analysis was used to determine the semantic structure of the recorded lexemes; contextual and interpretive analysis – to detail the functional role of gustatory markers in the analysed textual areas; the method of etymological analysis – to establish the historical origins of the analysed gustatory vocabulary; lexicographic method – for the objective definition of gustatives; method of linguistic and cultural analysis – for the identification of the linguistic originality of the recorded gustatives; method of associative experiment – to obtain respondents' associations with the studied gustatives and to establish their psycholinguistic specificity; elements of Milton model identification (neuro-linguistic programming) were also applied to highlight the influential potential of gustatives and their role in the system of neuro-linguistic predicates. The scientific novelty of the study is determined by the fact that it is the first to describe the gustatory code of Ukrainian linguistic mentality by identifying important components of Ukrainian culinary culture in their linguistic, cultural and psycholinguistic interpretation; the first to study the functioning of gustatives on the rich material of Ukrainian fiction of the 18th - 21st centuries in its diverse genre representation; for the first time, the author's definition of the taste constant of mentality (TCM) as a representative code of Ukrainian linguistic mentality is proposed; for the first time, the author's classification of lexical-semantic and phraseological units for food and drink, relevant for artistic discourse, is presented and their linguistic and cultural specificity is explained; the author's distribution of the selected gustatives by the way of their ritual and everyday use is carried out; as a result of a free associative experiment, the actual associative background of the vocabulary for food and drink has been established and the peculiarities of the perceptual dynamics of the analysed gustatives in the projection on the social characteristics of the respondents have been revealed; for the first time, the linguistic features of Ukrainians and their cultural specificity at the level of food and taste explications have been identified. The theoretical value is due to the fact that the gustatory code of Ukrainian linguistic mentality described in the work in its linguistic, cultural and psycholinguistic interpretation will contribute to the deepening of the relevant theoretical positions; the study of the functioning of gustatives on the rich material of Ukrainian fiction of the 18th - 21st centuries. in its multigenre representation can serve in the further development of the ideas of Ukrainian literary criticism and literary historiography and genre studies, discourse studies, studies of idiolectal specificity of Ukrainian masters of fine writing; the author's classification of lexical-semantic and phraseological units relevant for artistic discourse to denote food and drink deepens the provisions of modern Ukrainian linguistics, in particular lexicology, semantics, phraseology, etc; the author's distribution of the selected gustatives according to the way they are used in ritual and everyday life will diversify the provisions of folklore studies, history of linguistics, history of the Ukrainian literary language; the results of the associative experiment will serve in the further development of psychological and sociolinguistic aspects of perceptual identification. The practical significance of the study lies in the possibility of using its results in the compilation of textbooks and manuals on the modern Ukrainian language (sections on lexicology, phraseology, language history), psycho- and neurolinguistics, linguoculturology, suggestive, communicative and sociolinguistics, neurolinguistic programming, etc. The data obtained can also be used in teaching relevant lecture courses and seminars. On the basis of the results obtained, it is established that the vocabulary for food and drink (gustatory vocabulary) is an explicator of unique features inherent in the Ukrainian linguistic community, an indicator of authentic traditions of Ukrainian food and taste culture, and an expression of the characteristic features of national cuisine. It has been found that the study of gustatives recorded in fiction provides a powerful material for decoding the peculiarities of the national mentality. Thus, on the basis of the obtained characteristics, it is confirmed that the basis of the gustatory picture of works of the 18th - 21st centuries is formed by the following lexical and semantic indicators water (247 word uses), bread (197), vodka (89), pear (85), borsch (51), lard (51), milk (44), honey (42), salt (41), porridge (34), tea (31), nut (29), rye (29), Easter cake (28), potatoes (27), wheat (26), coffee (25), sausage (24), dumpling (19), proskura (18), sivukha (18), barley (18). It is proved that these lexemes are the most illustrated in the contexts of both classical and contemporary literary discourse, since these products and dishes prepared on their basis constitute the daily diet of Ukrainians, reflect the life and ritual culture of our people. It has been established that, in addition to lexical and semantic gustatory codes, the analysed works of Ukrainian literature also contain a large number of phraseological markers with gustatory components, which emphasises the value and communicative weight of gustatives. Thus, 74 phraseological units (PUs) in 131 word combinations were identified, of which 24% have the gustatory component water, 9% - honey, 7% - pepper, 7% - salt, 5% - peas, 5% - poppy, 4% - milk, 3% - jelly, 3 % - butter, 3 % - juices and FO with single thickeners buckwheat, toast, pear, dutel, kabak, kalach, sour cream, oil, pysanka, lard, sour cream, onion, scrambled eggs, 1 % each, respectively. The results of the study of lexical-semantic and phraseological units made it possible to identify such representative features of Ukrainian linguistic identity as inseparable unity with the land, the cult of the farmer and respectful attitude to bread and agricultural labour; the sacralisation of water in the system of rituals, beliefs, and worldview of the Ukrainian people; religiosity, love for the native land, hard work, hospitality, peacefulness, generosity; sincerity of feelings, hot temperament, vivid imagination, aestheticism, cheerful disposition, humour, etc., which reveals the linguistic and cultural specificity of gustatives in the linguistic complex of Ukrainians. In the course of the psycholinguistic analysis of gustatives, a free associative experiment aimed at revealing the established architecture of the internal lexicon of Ukrainians in the focus of gustatory vocabulary was conducted. The obtained characteristics illustrated the priority of one-component reactions, which indicates the conciseness and clarity of expression of thoughts by the participants of the experiment and proves the maximum automation of the associative process. A certain number of sentence associations were also recorded, which reveal the communicative activity of the respondents, their unique emotional traits, and characteristic mental priorities, including the sacred attitude to fire and stove in a Ukrainian house; the sacred meaning of bread and grain; religiosity, the cult of national symbols-amulets, the skill of making gingerbread Easter eggs as unique culinary attributes of the calendar and ritual culture of Ukrainians; the richness of culinary culture and the dominance of taste sensory perception; the cult of family ties and women-mothers, etc. Prospects for further research include the creation of associative dictionaries of the gustatory code of Ukrainian linguistic identity to illustrate the unique representative features of the mentality of the Ukrainian nation; expanding the source base of the study to verify the recorded linguistic constants; conducting large-scale experimental studies (associative experiment with a larger number of respondents, semantic differential, etc.).
Опис
Ключові слова
лінгвоментальність, густаторна лексика, лексика на позначення їжі та питва, назви страв і напоїв, харчова культура, лінгвокультурологія, психолінгвістика, асоціація, вільний асоціативний експеримент, семантика, фразеологічна одиниця, художня література, linguisticity, gustatory vocabulary, food and drink vocabulary, names of dishes and drinks, food culture, linguoculturology, psycholinguistics, association, free associative experiment, semantics, phraseological unit, fiction, 035 Філологія
Бібліографічний опис
Швець Ю. В. Густаторний код української лінгвоментальності: лінгвокультурологічний і психолінгвістичний аспекти (на матеріалі художньої літератури 18–21 ст.) : дис. … д-ра філос. у галузі 03 Гуманітарні науки : 035 / Ю. В. Швець ; наук. керівник Т. Ю. Ковалевська ; Одес. нац. ун-т імені І. І. Мечникова. Одеса, 2025. 343 с.
DOI
ORCID:
УДК
81’29’37=161.2