Соціальний статус у мовній картині світу художнього персонажа
Вантажиться...
Дата
2023
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
ISSN
E-ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 035 Філологія. Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Одеса, 2023. 228 с.
Сучасні соціолінгвістичні, лінгвокультурологічні, когнітивні напрями у вивченні мовної репрезентації соціальних статусів зумовили актуальність узагальнення і потреби систематизації маркерів соціальних статусів у мовних картинах світу художніх персонажів. Наукові здобутки гуманітаристики на сьогодні уможливили опис маркерів соціальних статусів як системи синтагматичних (набір, пучок, комбінації одночасно діючих соціальних статусів), парадигматичних (вербальні й невербальні засоби, прийоми, механізми, які служать для вираження соціального статусу у мовних картинах і ехо-картинах світу персонажів, еволюції їхнього соціального статусу в певних мовленнєво-культурних сценаріях) і епідигматичних (у випадках багатозначності засобу) відносин.
Мета цього дисертаційного дослідження – представити феномен мовної об’єктивації соціального статусу в художній картині світу як систему, організовану на підставі синтагматично-парадигматичних відношень з елементами відношень епідигматичних.
Досягненню цієї мети передувала низка завдань, які вирішує здобувачка: 1) дослідити теоретичні засади, специфіку, історію вивчення проблеми вираження соціального статусу в мовній картині світу художнього персонажа, визначити сутнісну природу засобів і механізмів її омовлення; 2) проаналізувати низку художніх текстів кінця ХІХ – початку ХХ століття з метою відбору засобів персонажної вербаліки та персонажної невербаліки, які виступають маркерами соціальних статусів персонажів у мовних картинах світу; 3) уточнити типологію соціальних статусів, що цілеспрямовано маркуються вітчизняними авторами проаналізованих текстів і систематизувати структурно, прагматично і семантично різнорідні засоби об’єктивації соціального статусу художнього персонажа; 4) окреслити шляхи взаємодії вербальних і невербальних маркерів соціального статусу із суміжними категоріями мови й мовлення в літературно-художньому дискурсі; 5) визначити домінанти соціально-статусних характеристик персонажів в авторському художньому мовленні кінця ХІХ – початку ХХ століття.
Об'єкт вивчення – засоби вираження соціального статусу художнього персонажа в мовній картині світу. Предмет дослідження – співвідношення підсистеми соціальних статусів художнього персонажа і підсистеми їх вербальних і невербальних маркерів, виражених мовними засобами, за принципами дихотомії синтагматичне / парадигматичне. Джерелом відбору матеріалу постали 10 художніх текстів кінця ХІХ – початку ХХ століття (однієї епохи) шести авторів (Ольги Кобилянської, Івана Карпенка-Карого, Лесі Українки, Володимира Винниченка, Антона Чехова, Віри Інбер), які цілеспрямовано працювали над реалістичним висвітленням соціально-статусних характеристик центральних і деяких другорядних персонажів за допомогою персонажної вербаліки та персонажної невербаліки. Для стилістичного зіставлення залучено також матеріал 4 текстів дипломатичного підстилю офіційно-ділового стилю. Загалом картотека містить 1815 мовних знаків різної структури та аспектно-мовної належності (від фонетичних одиниць до текстових фрагментів): 1302 вербальних маркера і 513 невербальних маркерів, – які вжито письменниками як засоби вербалізації різних соціальних статусів персонажів.
Наукова новизна отриманих у дисертації результатів полягає в тому, що в ній уперше зібрано та представлено як систему структурно, прагматично і семантично різнорідні маркери соціального статусу художнього персонажа.
Теоретичне значення дисертації полягає в тому, що проведене в ній дослідження різних за структурою та семантикою вербальних і невербальних засобів маркування соціальних статусів у мовних картинах світу художніх персонажів засвідчило, що феномен вербалізації соціальних статусів становить систему, організовану синтагматично-парадигматичними відношеннями між підсистемою соціальних статусів (синтагматичний складник) і підсистемою мовних засобів їх вираження (парадигматичний складник) з елементами епідигматичних відношень. Визначено кореляційну залежність певних груп вербальних і невербальних маркерів соціального статусу персонажів від дискурсивних ситуацій їх уживання та від різновидів цих статусів. Запропоновано концепцію дискурсивної організації оповідного тексту літературно-художнього дискурсу. Визначено механізми дії метадискурсивності оповідних художніх текстів щодо організації їхніх прагматико-дискурсивних контекстів. Установлено індивідуальні пріоритети авторів щодо домінантного використання прагматико-дискурсивних контекстів у проаналізованих художніх текстах, а також щодо застосування певних засобів вираження соціальних статусів персонажів у соціально окреслених комунікативних ситуаціях.
Результати дослідження висвітлено у вступі, трьох розділах і висновках. Результати дослідження можуть бути використані в подальших наукових розробках і навчальних програмах низки філологічних дисциплін. Нові знання про системну організацію художніх засобів вербального вираження персонажем і невербальні засоби, виражені автором, про соціальну поведінку персонажа, покликані висвітлити когнітивні засади художнього зображення соціального статусу людини у різних мовленнєво-культурних сценаріях, а також мають зацікавити виробників перекладацького комп'ютерного програмного забезпечення для доповнення й уточнення програм. Результати дослідження відкривають перспективу виявлення й вивчення в різних лінгвокультурах комунікативних ситуацій і тактик маркування соціальних статусів художніх персонажів, а також особливості визначення самих статусів і взаємодії між ними.
Thesis for the degree of Doctor of Philosophy in the specialty 035 Philology. Odesa I. I. Mechnikov National University. Odesa, 2023. 228 p. Modern sociolinguistic, linguistic-cultural, and cognitive trends in the study of the linguistic representation of social statuses have made it necessary to generalize and systematize social status markers in the lingual world-views of fictional characters. The scientific achievements of the humanities today have made it possible to describe social status markers as a system of syntagmatic (set, bundle, combinations of simultaneously operating social statuses), paradigmatic (verbal and non-verbal means, techniques, mechanisms that serve to express social status in lingual pictures and echo pictures of the characters' world, the evolution of their social status in certain language and cultural scenarios) and epidigmatic (in cases of ambiguity of the means) relations. The purpose of this dissertation is to present the phenomenon of lingual objectification of social status in the artistic picture of the world as a system organized on the basis of syntagmatic-paradigmatic relations with elements of epidigmatic relations. The achievement of this goal was preceded by a number of tasks that the applicant solves: 1) to investigate the theoretical foundations, specificity, history of studying the problem of expressing social status in the linguistic world-view of a literary character, to determine the essential nature of the means and mechanisms of its expression; 2) to analyze a number of literary texts of the late nineteenth and early twentieth centuries in order to select the means of character verbalization and character non-verbalization that act as markers of the social statuses of characters in linguistic world-views; 3) to clarify the typology of social statuses that are purposefully labelled by the domestic authors of the analyzed texts and to systematize structurally, pragmatically and semantically heterogeneous means of objectifying the social status of a literary character; 4) to outline the ways in which verbal and non-verbal markers of social status interact with related categories of language and speech in literary and artistic discourse; 5) to determine the dominants of social and status characteristics of characters in the author's artistic speech of the late nineteenth and early twentieth centuries. The object of paper is the means of expressing the social status of a fictional character in the lingual picture of the world. The subject of the study is the correlation of the subsystem of social statuses of a literary character and the subsystem of their verbal and non-verbal markers expressed by linguistic means, according to the principles of the syntagmatic/paradigmatic dichotomy. The source of the material selection was 10 literary texts of the late nineteenth and early twentieth centuries (of the same era) by six authors (Olga Kobylianska, Ivan Karpenko-Kary, Lesia Ukrainka, Volodymyr Vynnychenko, Anton Chekhov, Vira Inber) who purposefully worked on realistic coverage of the social and status characteristics of central and some secondary characters through character verbalization and character non-verbalization. For the purpose of stylistic comparison, the material from 4 texts of the diplomatic sub-style of official business style was also used. In total, the card index contains 1815 linguistic signs of different structure and aspect-linguistic affiliation (from phonetic units to text fragments): 1302 verbal markers and 513 non-verbal markers, which are used by writers as means of verbalizing different social statuses of characters. The scientific novelty of the results is the first attempt to collect and present structurally, pragmatically and semantically heterogeneous markers of the social status of a fictional character as a system. The theoretical significance of the dissertation is that the study of verbal and non-verbal means of marking social statuses in the linguistic world-views of fictional characters, which differ in structure and semantics, has shown that the phenomenon of social status verbalization is a system organized by syntagmatic and paradigmatic relations between the subsystem of social statuses (syntagmatic component) and the subsystem of linguistic means of their expression (paradigmatic component) with elements of epidigmatic relations. The correlation between certain groups of verbal and non-verbal markers of the social status of characters and the discursive situations of their use and the types of these statuses is determined. The concept of discursive organization of the narrative text of literary and artistic discourse is proposed. The mechanisms of action of the meta-discursive nature of narrative literary texts in the organization of their pragmatic and discursive contexts are determined. The individual priorities of the authors regarding the dominant use of pragmatic and discursive contexts in the analyzed fiction texts, as well as the use of certain means of expressing the social statuses of characters in socially defined communicative situations, are established. The results of the study are presented in the introduction, three chapters and conclusions. The results of the study can be used in further scientific developments and curricula of a number of philological disciplines. The new knowledge about the systematic organization of artistic means of verbal expression by a character and non-verbal means expressed by the author, about the social behaviour of the character, is intended to highlight the cognitive foundations of the artistic depiction of a person's social status in different language and cultural scenarios, and should also be of interest to manufacturers of translation computer software to supplement and refine their programs. The results of the study open up the prospect of identifying and studying in different language cultures communicative situations and tactics of marking the social statuses of fictional characters, as well as the peculiarities of determining the statuses themselves and the interaction between them.
Thesis for the degree of Doctor of Philosophy in the specialty 035 Philology. Odesa I. I. Mechnikov National University. Odesa, 2023. 228 p. Modern sociolinguistic, linguistic-cultural, and cognitive trends in the study of the linguistic representation of social statuses have made it necessary to generalize and systematize social status markers in the lingual world-views of fictional characters. The scientific achievements of the humanities today have made it possible to describe social status markers as a system of syntagmatic (set, bundle, combinations of simultaneously operating social statuses), paradigmatic (verbal and non-verbal means, techniques, mechanisms that serve to express social status in lingual pictures and echo pictures of the characters' world, the evolution of their social status in certain language and cultural scenarios) and epidigmatic (in cases of ambiguity of the means) relations. The purpose of this dissertation is to present the phenomenon of lingual objectification of social status in the artistic picture of the world as a system organized on the basis of syntagmatic-paradigmatic relations with elements of epidigmatic relations. The achievement of this goal was preceded by a number of tasks that the applicant solves: 1) to investigate the theoretical foundations, specificity, history of studying the problem of expressing social status in the linguistic world-view of a literary character, to determine the essential nature of the means and mechanisms of its expression; 2) to analyze a number of literary texts of the late nineteenth and early twentieth centuries in order to select the means of character verbalization and character non-verbalization that act as markers of the social statuses of characters in linguistic world-views; 3) to clarify the typology of social statuses that are purposefully labelled by the domestic authors of the analyzed texts and to systematize structurally, pragmatically and semantically heterogeneous means of objectifying the social status of a literary character; 4) to outline the ways in which verbal and non-verbal markers of social status interact with related categories of language and speech in literary and artistic discourse; 5) to determine the dominants of social and status characteristics of characters in the author's artistic speech of the late nineteenth and early twentieth centuries. The object of paper is the means of expressing the social status of a fictional character in the lingual picture of the world. The subject of the study is the correlation of the subsystem of social statuses of a literary character and the subsystem of their verbal and non-verbal markers expressed by linguistic means, according to the principles of the syntagmatic/paradigmatic dichotomy. The source of the material selection was 10 literary texts of the late nineteenth and early twentieth centuries (of the same era) by six authors (Olga Kobylianska, Ivan Karpenko-Kary, Lesia Ukrainka, Volodymyr Vynnychenko, Anton Chekhov, Vira Inber) who purposefully worked on realistic coverage of the social and status characteristics of central and some secondary characters through character verbalization and character non-verbalization. For the purpose of stylistic comparison, the material from 4 texts of the diplomatic sub-style of official business style was also used. In total, the card index contains 1815 linguistic signs of different structure and aspect-linguistic affiliation (from phonetic units to text fragments): 1302 verbal markers and 513 non-verbal markers, which are used by writers as means of verbalizing different social statuses of characters. The scientific novelty of the results is the first attempt to collect and present structurally, pragmatically and semantically heterogeneous markers of the social status of a fictional character as a system. The theoretical significance of the dissertation is that the study of verbal and non-verbal means of marking social statuses in the linguistic world-views of fictional characters, which differ in structure and semantics, has shown that the phenomenon of social status verbalization is a system organized by syntagmatic and paradigmatic relations between the subsystem of social statuses (syntagmatic component) and the subsystem of linguistic means of their expression (paradigmatic component) with elements of epidigmatic relations. The correlation between certain groups of verbal and non-verbal markers of the social status of characters and the discursive situations of their use and the types of these statuses is determined. The concept of discursive organization of the narrative text of literary and artistic discourse is proposed. The mechanisms of action of the meta-discursive nature of narrative literary texts in the organization of their pragmatic and discursive contexts are determined. The individual priorities of the authors regarding the dominant use of pragmatic and discursive contexts in the analyzed fiction texts, as well as the use of certain means of expressing the social statuses of characters in socially defined communicative situations, are established. The results of the study are presented in the introduction, three chapters and conclusions. The results of the study can be used in further scientific developments and curricula of a number of philological disciplines. The new knowledge about the systematic organization of artistic means of verbal expression by a character and non-verbal means expressed by the author, about the social behaviour of the character, is intended to highlight the cognitive foundations of the artistic depiction of a person's social status in different language and cultural scenarios, and should also be of interest to manufacturers of translation computer software to supplement and refine their programs. The results of the study open up the prospect of identifying and studying in different language cultures communicative situations and tactics of marking the social statuses of fictional characters, as well as the peculiarities of determining the statuses themselves and the interaction between them.
Опис
Ключові слова
соціальний статус, лінгвокультурний, невербальний, картина світу, художній текст, персонаж, жанр/дискурс, контраст/опозиція, ідіостиль, метафора, емоція, звертання, комунікативний, когнітивний, прагматика, social status, linguistic and cultural, non-verbal, world-view, literary text, character, genre/discourse, contrast/opposition, idiostyle, metaphor, emotion, appeal, communicative, cognitive, pragmatics
Бібліографічний опис
Степанова С. Є. Соціальний статус у мовній картині світу художнього персонажа : дис. … д-ра філос. : спец. 035 «Філологія» галузі 03 «Гуманітарні науки» / С. Є. Степанова ; Одес. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова. – Одеса, 2023. – 228 с.