International Criminal Court: the history of the establishment and legal status
Вантажиться...
Дата
2023
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
ISSN
1813-338Х
E-ISSN
Назва тому
Видавець
Гельветика
Анотація
It is stated that mass destruction and death of civilians around the world, including such countries, as Afghanistan, Serbia, Syria, Kenya, Uganda, South Sudan, Ukraine, other countries indicate the need for a peaceful resolution of ethnic conflicts both within each country and in the international arena. Therefore, the international community has long been faced with the challenge of developing coordinated measures to create a mechanism for regulating international relations in order to prevent aggressive wars and create a comprehensive system of international security.
In this regard, it is highlighted that the creation of International Criminal Court (ICC) was determined by the objective conditions for the development of international law and international relations, the need to search for coordinated actions of states in solving the most important international problems.
The establishment and activities of the ICC indicate that the system of international organizations has been replenished with a new organization for maintaining international law and order, therefore the activities of the ICC are one of the striking examples of cooperation between states in the fight against crime.
In this regard the study of the historical development of the ICC and the Rome Statute is relevant in theoretical and practical terms, accordingly, the primary purpose of the article was to identify legal and institutional basics of the establishment of the ICC and its legal status.
The article states that the ICC became the first permanent body of international criminal justice, the statute of which reflected the experience of previous international criminal tribunals, in particular the Nuremberg Tribunal, the Tribunal for the former Yugoslavia, and the Rwanda Tribunal. The emphasis was placed on the number of new provisions that have become unique for the ICC, for example, on complementarity with national criminal justice systems, on the protection of victims and witnesses of international crimes, etc. It is primarily about procedural norms, while the addition of new norms of substantive law regarding the components of international crimes that fall under the jurisdiction of the ICC turned out to be a much more difficult task. It took 12 years to add the crime of aggression to the Rome Statute. In the future, it is possible to supplement the Statute with other international crimes, such as ecocide, but to achieve this goal, long-term and focused work of both states and intergovernmental and non-governmental organizations will be required.
The article concludes that despite the fact that due to some circumstances the activities of the ICC cannot be considered ideal, legal standards in the field of criminal justice need improvement, yet the creation and operation of the ICC means a certain progress in legal regulation and coordination of cooperation in the fight against crime.
У статті зазначено, що масове знищення та загибель мирного населення в усьому світі, в тому числі в таких країнах, як Афганістан, Сербія, Сирія, Кенія, Уганда, Південний Судан, Україна, інші країни вказують на необхідність мирного вирішення етнічних конфліктів як всередині кожної країни, та на міжнародній арені. Тому перед міжнародним співтовариством давно стоїть завдання вироблення скоординованих заходів щодо створення механізму регулювання міжнародних відносин з метою запобігання агресивним війнам і створення цілісної системи міжнародної безпеки. У зв’язку з цим наголошується, що створення Міжнародного кримінального суду (МКС) було зумовлено об’єктивними умовами розвитку міжнародного права та міжнародних відносин, необхідністю пошуку узгоджених дій держав у вирішенні найважливіших міжнародних проблем. Створення та діяльність МКС свідчить про те, що система міжнародних організацій поповнилася новою організацією з підтримання міжнародного правопорядку, тому діяльність МКС є одним із яскравих прикладів співпраці держав у боротьбі зі злочинністю. У зв’язку з цим дослідження історичного розвитку МКС та Римського статуту є актуальним у теоретичному та практичному плані, відповідно першочерговою метою статті було виявлення правових та інституційних засад створення МКС та його правового статусу. Зазначено, що МКС став першим постійно діючим органом міжнародного кримінального правосуддя, статут якого відобразив досвід попередніх міжнародних кримінальних трибуналів, зокрема Нюрнберзького трибуналу, Трибуналу по колишній Югославії та Трибуналу по Руанді. Наголошено на низці нових положень, які стали унікальними для МКС, наприклад, про взаємодоповнюваність з національними системами кримінального правосуддя, про захист жертв і свідків міжнародних злочинів тощо. Йдеться насамперед про процесуальні норми, тоді як значно складнішим завданням виявилося доповнення новими нормами матеріального права щодо складів міжнародних злочинів, які підпадають під юрисдикцію МКС. Знадобилося 12 років, щоб додати до Римського статуту злочин агресії. У майбутньому можливе доповнення Статуту іншими міжнародними злочинами, наприклад, екоцидом, але для досягнення цієї мети буде потрібна тривала та цілеспрямована робота як держав, так і міжурядових та неурядових організацій. У статті робиться висновок про те, що незважаючи на те, що через певні обставини діяльність МКС не можна вважати ідеальною, правові стандарти у сфері кримінального судочинства потребують вдосконалення, все ж створення та функціонування МКС означає певний прогрес у правовому регулюванні та координації. співробітництва у боротьбі зі злочинністю.
У статті зазначено, що масове знищення та загибель мирного населення в усьому світі, в тому числі в таких країнах, як Афганістан, Сербія, Сирія, Кенія, Уганда, Південний Судан, Україна, інші країни вказують на необхідність мирного вирішення етнічних конфліктів як всередині кожної країни, та на міжнародній арені. Тому перед міжнародним співтовариством давно стоїть завдання вироблення скоординованих заходів щодо створення механізму регулювання міжнародних відносин з метою запобігання агресивним війнам і створення цілісної системи міжнародної безпеки. У зв’язку з цим наголошується, що створення Міжнародного кримінального суду (МКС) було зумовлено об’єктивними умовами розвитку міжнародного права та міжнародних відносин, необхідністю пошуку узгоджених дій держав у вирішенні найважливіших міжнародних проблем. Створення та діяльність МКС свідчить про те, що система міжнародних організацій поповнилася новою організацією з підтримання міжнародного правопорядку, тому діяльність МКС є одним із яскравих прикладів співпраці держав у боротьбі зі злочинністю. У зв’язку з цим дослідження історичного розвитку МКС та Римського статуту є актуальним у теоретичному та практичному плані, відповідно першочерговою метою статті було виявлення правових та інституційних засад створення МКС та його правового статусу. Зазначено, що МКС став першим постійно діючим органом міжнародного кримінального правосуддя, статут якого відобразив досвід попередніх міжнародних кримінальних трибуналів, зокрема Нюрнберзького трибуналу, Трибуналу по колишній Югославії та Трибуналу по Руанді. Наголошено на низці нових положень, які стали унікальними для МКС, наприклад, про взаємодоповнюваність з національними системами кримінального правосуддя, про захист жертв і свідків міжнародних злочинів тощо. Йдеться насамперед про процесуальні норми, тоді як значно складнішим завданням виявилося доповнення новими нормами матеріального права щодо складів міжнародних злочинів, які підпадають під юрисдикцію МКС. Знадобилося 12 років, щоб додати до Римського статуту злочин агресії. У майбутньому можливе доповнення Статуту іншими міжнародними злочинами, наприклад, екоцидом, але для досягнення цієї мети буде потрібна тривала та цілеспрямована робота як держав, так і міжурядових та неурядових організацій. У статті робиться висновок про те, що незважаючи на те, що через певні обставини діяльність МКС не можна вважати ідеальною, правові стандарти у сфері кримінального судочинства потребують вдосконалення, все ж створення та функціонування МКС означає певний прогрес у правовому регулюванні та координації. співробітництва у боротьбі зі злочинністю.
Опис
Ключові слова
Rome Statute, international criminal law, international law, international law and order, International criminal court, international crimes, Римський статут, міжнародне кримінальне право, міжнародне право, міжнародний правопорядок, Міжнародний кримінальний суд, міжнародні злочини
Бібліографічний опис
Sreltsova Ye. D. International Criminal Court: the history of the establishment and legal status / Ye. D. Streltsova // Держава та регіони. Серія: Право. – 2023. – № 3(81). – С. 272–279.
УДК
341.4