Монографії ЕПФ (Маркетинг та бізнес-адміністрування)

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Документ
    Стратегічні підходи вирішення управлінських завдань з використанням інструментів психології управління
    (Олді-Плюс, 2025) Шмагіна, Вероніка Валеріївна; Shmagina, Veronika V.
    У розділі монографії досліджено стратегічні підходи до вирішення управлінських завдань із використанням інструментів психології управління. Розкрито теоретичну сутність стратегічного управління, проаналізовано місце психології у системі менеджменту та охарактеризовано практичні інструменти психологічного впливу, що застосовуються в управлінській діяльності. Особливу увагу приділено використанню таких методів, як соціально-психологічне оцінювання персоналу, мотиваційне консультування, управління конфліктами, психологічний коучинг. Запропоновано механізми інтеграції психологічного інструментарію в стратегічне управління підприємством з метою підвищення його ефективності, гнучкості та стійкості в умовах змінного середовища.
  • Документ
    Системна роль маркетингу в соціально-економічній системі в умовах цифровізації
    (Олді-Плюс, 2025) Робул, Юрій Володимирович; Robul, Yurii V.
    Упродовж десятиліть маркетинг розглядався як інструмент діяльності окремих підприємств та складова управління ними. Його вплив на формування попиту, структурування ринків і забезпечення конкурентоспроможності підприємств є безсумнівним. Водночас зростання масштабів маркетингової діяльності, поява та широке застосування нових цифрових технологій, персоналізованих комунікацій та стратегії масового стимулювання споживання висвітлили і зворотний бік цієї діяльності – посилення споживчого тиску, прискорення зношення ресурсів, формування надмірних або хибних потреб, підважили соціальну згуртованість та досягнення суспільно значущих цілей, пов’язаних, наприклад, з досягненням екологічної рівноваги тощо. Маркетинг почав сприйматися як діяльність, яка має соціальний вплив, часто – негативний. Самий лише цей аспект соціальної критики маркетингу, що лунає дедалі гучніше каже про те, що маркетинг має не лише функціональну, але й соціальну роль і як об’єкт досліджень має розглядатися не лише на мікро-, але й на макрорівні. Проте, попри той факт, що маркетинг значною мірою формує сучасну економіку і культуру («суспільство масового споживання», «консюмеризму»), його суспільна роль досі описується переважно в межах інструментальної парадигми. Такий підхід виходить із припущення, що маркетинг є нейтральною функцією, що обслуговує сформований попит, і що відповідальність за ширші наслідки – економічні, соціальні, середовищні – не належить до його сфери. Відповідно, критеріями ефективності залишаються показники прибутковості, задоволеності споживача та частки ринку. Проте така вузька рамка дедалі частіше виявляється непридатною для опису складних і багатоаспектних викликів, які постають перед глобалізованим суспільством. Особливо гостро постає питання взаємозв’язку між маркетингом і суспільним добробутом. Чи справді зростання обсягів споживання і розширення доступу до товарів автоматично веде до підвищення якості життя? Чи можливо досягти сталого добробуту в умовах, коли маркетинг стимулює короткострокову вигоду за рахунок довгострокової стійкості? Як оцінювати ті наслідки маркетингової діяльності, які не мають грошового еквівалента – виснаження екосистем, зростання психологічного тиску на споживача, руйнування локальних спільнот? Відповіді на ці запитання вимагають переходу від мікропідходу до ширшого концептуального бачення – до макромаркетингу, який дозволяє дослідити взаємозв’язок між ринковими механізмами, соціальними інституціями, культурними установками і зовнішнім середовищем. Саме у цьому теоретичному полі постає завдання переосмислити, чим є маркетинг у XXI столітті: чи він залишається сервісною функцією для бізнесу, чи перетворюється на один із головних механізмів впливу на структуру сучасного добробуту – із усіма наслідками для економічного стану, сталого розвитку, справедливості та соціального балансу. У цій главі пропонується концептуалізація мікро- та макро-підходів до маркетингу, їх критичний аналіз, а також розгортання теоретичної рамки, яка дозволяє пояснити системний характер впливу маркетингової діяльності на добробут у довгостроковій перспективі. Далі буде розглянуто значення цифрових маркетингових систем у розвитку економічної системи на макрорівні.