Магістр (Кафедра військової підготовки)

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Документ
    Верифікація методів прогнозу радіаційних туманів
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Перелазний, Артем Юрійович
    Кваліфікаційна робота магістра Перелазного А. Ю. за темою «Верифікація методів прогнозу радіаційних туманів» присвячена вивченню методів прогнозування радіаційного туману з використанням метеорологічних моделей та аналізу кліматичних умов, що сприяють його формуванню. Дослідження базується на аналізі даних метеорологічних спостережень для визначення основних параметрів і методів прогнозу, які впливають на точність визначення умов появи туману. У роботі було використані такі методи: Сандерса, Зверева та Кирюхіна для вивчення їх справджуваності, а також ознайомились з чисельними методами прогнозу, такі як WRF, Large – Eddy Simulation (LES), Single – Column Model (SCM) та Met Office Unified Model (UM). Дослідження включає аналіз результатів прогнозів, їх точності та можливості адаптації під локальні кліматичні умови, що є важливими для забезпечення авіаційної безпеки в умовах обмеженої видимості. Актуальність тематики магістерської роботи обумовлена необхідністю вдосконалення методів прогнозування радіаційного туману, який значно впливає на авіаційну безпеку, особливо під час зльоту та посадки літаків, а також у транспортній галузі загалом. Радіаційний туман є важливим і складним для прогнозування метеорологічним явищем, яке утворюється внаслідок охолодження приземного шару атмосфери та часто супроводжується інверсією температури, що обмежує горизонтальну видимість. Метою даної роботи є перевірка справджуваності методів Сандерса, Зверева, Кирюхіна з можливістю варіювання меж допустимих похибок. Завдання, що вирішувались у рамках дослідження для досягнення мети: – проведено аналіз даних щодо випадків радіаційного туману на станції Київ за період з 2012 року по 2017 рік; – перевірка на справджуваність методів Сандерса, Зверева, Кирюхіна з можливістю варіювання меж допустимих похибок; – визначення найбільш ефективного методу розрахунку температури туманоутворення по місяцям року у відсотковому співвідношенні. Обʼєкт дослідження – граничний шар атмосфери, зокрема процеси та умови, що впливають на формування і розвиток радіаційного туману в цьому шарі. Предмет дослідження – прогноз температури туманоутворення, радіаційні тумани, їх умови виникнення та розвиток. Методи дослідження, які було застосовано: спостереження, порівняння, аналіз, вимірювання. Наукова новизна отриманих результатів магістерської роботи полягає у впровадженні підходу до прогнозування радіаційного туману з урахуванням локальних кліматичних умов на основі кількісних оцінок методів Сандерса, Зверева та Кирюхіна. Робота пропонує методику перевірки справджуваності та адаптації цих методів, що забезпечує більш точні прогнозні показники для регіональних особливостей. Аналіз даних дозволив визначити відмінності у справджуваності прогнозів залежно від доби, сезону та температурних умов, що сприяє підвищенню точності прогнозів видимості та зменшенню ризиків, пов’язаних із радіаційним туманом Практичне значення результатів цієї магістерської роботи полягає в можливості використання розроблених методик для покращення прогнозування радіаційного туману, що забезпечує підвищення безпеки польотів та ефективність авіаційного руху в умовах обмеженої видимості. Рекомендації щодо застосування методів Сандерса, Зверева та Кирюхіна з урахуванням локальних кліматичних умов дозволяють адаптувати їх для використання в оперативній роботі метеорологічних служб. Це також може сприяти інтеграції нових прогнозних даних у спеціалізовані платформи, які допомагають у прийнятті рішень авіаційними службами.
  • Документ
    Адаптація методів прогнозу внутрішньомасової конвективної хмарності
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Андріюк, Микита Олександрович
    Кваліфікаційна робота магістра Андріюка М. О. на тему «Адаптація методів прогнозу кількості внутрішньомасової конвективної хмарності» присвячена аналізу і перевірці справджуваності існуючих методів прогнозу кількості внутрішньомасової конвективної хмарності і подальшої адаптації для Одеси, Києва, Харкова і Львова. В ході роботи за допомогою розробленого електронного алгоритму у програмі Microsoft Office Excel, який одночасно обробляє великий масив вхідних даних і у автоматичному режимі отримує прогнозовані значення кількості внутрішньомасової конвективної хмарності, були перевірені на справджуваність два методи М. Г. Приходько. Цей алгоритм дає можливість знайти найбільший кореляційний зв’язок між заданими авторами предикторами і добавляти певні коефіцієнти або обмежувальні правила до предикторів, між якими спостерігається найбільший зв’язок, для досягнення найбільшої справджуваності для адаптації цих методів по станціям. Актуальність обраної тематики обумовлена тим, що небезпечні явища погоди, які мають прямий вплив на виконання польотів літальними апаратами всіх типів (у т.ч. БпЛА), утворюються через діяльність купчасто- дощової хмарності. Тому, детальне вивчення формування конвекції і її подальшу еволюцію є дуже важливим для покращення якості метеорологічного забезпечення. Метою роботи є перевірка на справджуваність та адаптація методів прогнозу кількості внутрішньомасової конвективної хмарності для станцій Одеса, Київ, Харків і Львів шляхом статистичної обробки даних і кореляційного аналізу. Завданнями, що вирішувались у рамках дослідження для досягнення мети: - обробка статистичних даних фактичної погоди на станціях; - виявлення випадків з наявністю внутрішньомасової конвективної хмарності; - відбір предикторів, які увійшли до подальших розрахунків; - перевірка на справджуваність існуючих методів для подальшого аналізу; - розробка електронного алгоритму для проведення розрахунків і подальшої адаптації методів прогнозу; - адаптація методів прогнозу для покращення справджуваності. Об'єкт дослідження – конвективна хмарність. Предмет дослідження – справджуваність і адаптація методів прогнозу кількості внутрішньомасової конвективної хмарності. Методами дослідження, що використовувались у роботі є: спостереження, аналіз і сінтез, вимірювання, індукція, порівняння. Наукова новизна: У рамках дослідження здійснено адаптацію методів прогнозування кількості внутрішньомасової конвективної хмарності (методів М.Г. Приходько) для станцій Одеса, Київ, Харків і Львів. Розроблено алгоритм для автоматизованої обробки великих обсягів даних, який дозволяє виявити найбільший кореляційний зв’язок між предикторами і підібрати коефіцієнти та обмежувальні правила для підвищення справджуваності методів прогнозу. Також у роботі запропоновані нові криві залежності кількості хмарності від коефіцієнту стратифікації та параметру конвекції, які дають змогу підвищити точність прогнозування на обраних станціях. Практичне значення одержаних результатів. Сформований електронний алгоритм можна застосовувати для будь-якої станції на території України для перевірки справджуваності методів прогнозу кількості конвективної хмарності з подальшою адаптацією з урахуванням місцевих особливостей району базування. Виявлення кореляційного зв’язку між предикторами, які сприяють утворенню конвективних хмар, та подальшим введенням певних коефіцієнтів чи обмежувальних правил до них, дозволяє адаптувати методи прогнозів внутрішньомасової конвективної хмарності під особливості станції, використовуючи у якості вхідних даних, дані аерологічних зондувань і фактичної погоди.