Переглянути
Нові надходження
Документ Політика сусідства ЄС: врегулювання міжнародних конфліктів(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Яценко, Софія ДенисівнаПротягом ХХ століття Європа пережила величезні зміни, які суттєво вплинули на її роль у світі. Століттями вона була ареною постійного суперництва між країнами, але з часом це поступилося ідеям спільності й миру. Друга світова війна стала переломною подією у цьому процесі: вона не лише зруйнувала колоніальні імперії, але й змусила шукати нові шляхи співпраці. Усе це відбувалося на тлі зростання впливу нових глобальних сил – саме таких, як США і СРСР. Для Європи це стало викликом, адже вона прагнула знайти своє місце в нових умовах, залишаючись важливим гравцем на міжнародній арені.Документ Ядерний чинник у російсько-американських відносинах(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Янчук, Ярослав ОлесьовичТемою даної магістерської роботи є ядерний чинник у російсько-американських відносинах. Варто зазначити, що в умовах глобальної нестабільності, важливі відносини всіх ядерних держав, але для дослідження системоутворюючими є російсько-американські відносини, оскільки вони формують порядок денний сучасних міжнародних відносин.У сучасних умовах кризи міжнародної безпеки саме взаємодія двох провідних ядерних держав залишається одним із ключових детермінантів стратегічної стабільності, режиму контролю над озброєннями та ризиків ескалації. Наукова актуальність роботи полягає в потребі глибокого аналізу того, яким чином ядерний чинник одночасно стабілізує через логіку стримування і дестабілізує через доктринальну невизначеність, сигналювання та конкуренцію у сфері озброєнь російсько-американські відносини. Практична актуальність дослідження полягає в його значенні для подальшого розвитку міжнародних відносин, оскільки анексія Криму Росією у 2014 році завершила друге ядерне століття та автоматично почала відлік нового – третього ядерного століття. Для України врахування ядерного чинника у своїй зовнішньополітичній стратегії є ключовим, оскільки він впливає на межі підтримки, темпи ескалації та загальну конфігурацію безпекового середовища навколо держави.Документ Інформаційні стратегії України та Росії в умовах гібридної війни(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Черниченко, Діана ГригорівнаВ умовах сучасних міжнародних конфліктів інформаційні стратегії трансформувалися у стратегічний інструмент геополітичного впливу, набувши статусу невід’ємного компонента гібридного протиборства. Починаючи з 2014 року, Україна та Російська Федерація перебувають у стані тривалого інформаційно-комунікаційного конфлікту, що функціонує як інтегрований елемент ширшого військово-політичного протистояння. Зацікавленість у зазначеній проблематиці детермінована необхідністю здійснення системно-комплексного аналізу інформаційних стратегій України та Російської Федерації в парадигмі гібридного протистояння, а також потребою у науковій реінтерпретації концептуальних і методологічних підходів до конструювання ефективної державної інформаційної політики та інституціоналізованих механізмів контрдезінформаційного реагування.Документ Країни Глобального Півдня у сучасній системі міжнародних відносин(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Римаревський, Андрій ІгоревічПопри значущість ролі та місця «Глобального Півдня» в сучасній системі міжнародних відносин, ця велика тема все ще не отримала достатнього висвітлення, особливу в українських політичних науках. Крім того, у зв’язку з критичним станом міжнародних відносин, переходом від ліберального міжнародного порядку до неореалістичного, існує необхідність перегляду виданих до 2022 року наукових праць із огляду на радикальні зміни світоустрою, що потребують критичного переосмислення.Документ Російська пропаганда радянського минулого в країнах Нової Східної Європи(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Приймачук, Зоряна МиколаївнаТемою магістерської роботи є російська пропаганда радянського минулого в країнах Нової Східної Європи. Наукова актуальність дослідження обумовлена зростаючим значенням інформаційного впливу в сучасному світі, де пропаганда є потужним інструментом у формуванні суспільної свідомості та колективної пам’яті. Попри те, що тема вже вивчалася багатьма науковцями, залишаються важливі аспекти для подальших досліджень, оскільки процес самоідентифікації у країнах Нової Східної Європи триває і значною мірою залежить від інтерпретації історичних подій. У таких умовах вплив пропаганди на формування національної ідентичності є особливо значимим. З практичної точки зору, вивчення російської пропаганди радянського минулого є актуальним, адже цей вид пропаганди стає дедалі витонченішим та складнішим, а його наслідки впливають на політичну стабільність в регіоні, зокрема це є надважливим для України сьогодні в часи війни, що зумовлена бажанням Росії відтворити імперію. Знання таких процесів дозволяє країнам Нової Східної Європи краще протидіяти інформаційним загрозам.Документ Японо-китайські відносини в ХХІ столітті(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Плохотнюк, Андрій ФедоровичТемою даної дипломної роботи є японо-китайські відносини у ХХІ столітті. Наукова актуальність роботи полягає у аналізі та переоцінки сучасного стану японо-китайських двосторонніх відносин на фоні швидких змін сучасної системи міжнародних відносин під впливом глобальних факторів та у необхідності звернення більшої уваги до цього регіону, який, попри свою стратегічну значущість, часто залишається поза належною увагою дослідників. Водночас цей регіон потребує ґрунтовної структуризації та наукового висвітлення, що дозволило б краще зрозуміти динаміку взаємодії між Японією та Китаєм, а також їхній вплив на розвиток регіональної та глобальної системи міжнародних відносин.. Хоча дана тематика є досліджуваною в Україні, Азійсько-Тихоокеанському регіонові приділяється порівняно менша увага у науковій площині і дослідження проблематики радше являє собою періодичний аналіз та висвітлення окремих тем. Практична значимість роботи полягає у безпосередньому аналізі та висвітлені сучасного стану та перспектив двосторонніх відносин двох провідних держав не тільки регіону, а й світу. З точки зору України, ця тема є критичною, оскільки ці дві держави займають протилежні позиції щодо поточної російсько-української війни. Від рішення цих держав, в залежності від ступеня підтримки Китаєм та Японією тієї чи іншої сторони, буде змінюватися і перебіг війни.Документ Зовнішня політика США у 2020-2024 роках: вплив внутрішніх чинників(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Мусаєв, Руслан ХанпашайовичThe connection between domestic and foreign policy has long been a central focus in the study of International Relations. In the case of the United States, one of the world’s most influential actors, this relationship takes on particular significance. The years 2020 – 2024 are especially noteworthy, marked by the COVID–19 pandemic, war in Ukraine, heightened political polarization, socio–economic shifts, and various institutional challenges. These domestic developments inevitably influenced the goals, priorities, and tools of U.S. foreign policy. Therefore, a careful analysis of how domestic politics shaped America’s international actions during this period not only advances scholarly understanding but also provides practical insights into the country’s engagement on the global stage.Документ Вплив інформаційної політики на формування міжнародного іміджу держави(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Москаленко, Руслана Русланівна. Сучасна система міжнародних відносин характеризується посиленням ролі інформаційного виміру у зовнішньополітичних стратегіях держав. Глобалізація комунікаційних процесів, стрімкий розвиток цифрових технологій та соціальних медіа істотно змінили механізми взаємодії між політичними акторами та суспільствами, зумовивши потребу у критичному переосмисленні інформаційної політики як інструменту формування міжнародного іміджу держави. Значущість проблеми визначається тим, що, попри численні наукові розвідки у сфері міжнародної комунікації та публічної дипломатії, залишаються недостатньо розкритими питання комплексного впливу інформаційної політики на довіру, привабливість і легітимність держав у світовій системі. Це зумовлює потребу у поглибленому аналізі досвіду провідних країн і наднаціональних структур, а також у розробці рекомендацій для України.Документ Проксі-війни Ірану на Близькому та Середньому Сході після Арабської весни(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Мартинюк, Крістіна ІгорівнаТема цієї магістерської роботи присвячена аналізу проксі-війн Ірану на Близькому Сході після «Арабської весни». Стратегія проксі-війн відіграє ключову роль у зовнішній політиці ІРІ, дозволяючи країні реалізовувати свої інтереси через послаблення своїх супротивників без прямого військового втручання, що суттєво впливає на баланс сил у регіоні. Події 2023 року, зокрема ескалація конфлікту між ХАМАС та Ізраїлем, підтверджують, що проксі-війни залишаються дієвим інструментом Тегерану. Аналіз цих процесів дає можливість зрозуміти механізми впливу Ірану та оцінити їхні наслідки для регіональної і глобальної безпеки. Наукове значення цієї роботи полягає у розкритті здатності іранської проксі-стратегії адаптуватися до мінливого регіонального середовища на тлі загального послаблення «Осі опору». Дослідження також робить внесок у розуміння ступеня залежності хуситів та ХАМАС від Ірану, що сприяє більш об’єктивній оцінці ефективності регіональних угод, зокрема між КСА та ІРІ. Практичне значення цієї роботи полягає у вивченні досвіду Ірану у застосуванні проксі-сил, що дає змогу глибше дослідити методи, які використовують держави для організації та підтримки таких угруповань. Ці знання сприяють розробці стратегій протидії гібридним загрозам, які залишаються вкрай актуальними в умовах тривалої повномасштабної збройної агресії Росії проти України.Документ Відносини Бразилії та України від стратегічного партнерства до "перезавантаження"(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Лагунін, Григорій СергійовичАктуальність дослідження відносин між Бразилією та Україною обумовлена змінами у двосторонніх відносинах після початку російської агресії у 2014 році та повномасштабного вторгнення росії в Україну в 2022 році. Практична актуальність полягає у необхідності переосмислення стратегічного партнерства між країнами в контексті російсько-української війні, формуванні нового багатополярного світового порядку, та геополітичних змін. Наукова актуальність зумовлена недостатнім вивченням феномену трансформації відносин між Україною та Бразилією в умовах російської агресії та глобальних безпекових викликів.Документ Вплив російської дезінформації на Європейський Союз(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Кузміцький, Ігор ВікторовичТемою дослідження є «Вплив російської дезінформації на Європейський Союз». Починаючи з 2014 року, а особливо після 2022 року, дезінформаційні кампанії Російської Федерації спрямовані на підрив єдності ЄС, девальвацію підтримки України, делегітимацію інституцій та зміщення суспільного порядку денного у бік короткотермінових страхів. Умови цифрової екосистеми, алгоритмічна дистрибуція контенту та низькопорогові платформи роблять ці кампанії масовими, швидкими та транскордонними. Саме тому системний аналіз наративів, каналів поширення та політичних наслідків російської дезінформації для Європейського Союзу має як наукове, так і практичне значення: це є центром для розуміння сучасної європейської безпеки та політики.Документ Serbian Path to the EU and NATO(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Крючкова, Діана ДмитрівнаThe topic of this thesis is "Serbian Path to the EU and NATO." The relevance of the topic is determined by the fact that Serbia, located at the crossroads of Central and South-Eastern Europe, is an important player in regional and international relations. After the break-up of Yugoslavia, which led to serious political, economic and social transformations, the country found itself at the epicentre of changes that determine its current path. In the context of globalisation and integration processes, Serbia seeks to become part of the European Union and NATO, which is strategically important for ensuring stability, security and economic development. The relevance of this topic is due to the need for a deeper understanding of the complex processes that determine Serbia's path to European and Euro-Atlantic integration, as well as the impact of these processes on domestic politics and society. The scientific significance of the master's thesis lies in the creation of new knowledge about the complex interrelationships between Serbia's national identity and its aspirations for integration into NATO and the EU, as well as in the study of the influence of historical, social and political contexts on these processes. The research will reveal how historical traumas, such as the wars in Yugoslavia, influence contemporary narratives about Euro-Atlantic integration, as well as how different social groups in Serbia perceive these institutions. The practical relevance of the chosen topic lies in the fact that the study of Serbia's path to NATO and the EU can serve as an important example for Ukraine in the context of its own Euro-Atlantic integration. An analysis of Serbia's foreign policy mistakes, such as insufficient adaptation to European standards, vacillation between different geopolitical orientations, and ineffective management of internal conflicts, allows Ukraine to avoid similar pitfalls. Studying Serbia's experience can help Ukraine better understand the importance of consistency in foreign policy, as well as the need to develop a clear integration strategy that takes into account both internal and external challenges. This also includes analysing the role of public opinion and the media in shaping political narratives, which is critical for supporting European integration aspirations.Документ Зовнішня політика Британії в Азійсько- Тихоокеанському регіоні після Brexit(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Кордонова, Дар'я АндріївнаThe scientific relevance of this research, this study responds to a growing but still limited body of works examining Britain’s Asia-Pacific policy through the lens of post-Brexit realities. While there is literature on Britain’s historical role in Asia, recent developments necessitate a critical reevaluation. By using new sources and the English School approach, this study contributes to the existing scholarship on international relations and British foreign policy, offering an in-depth, updated analysis of Britain's intentions, potential, and challenges in the Asia-Pacific region as it repositions itself on the global stage.Документ Регіональні виміри безпеки Південного Кавказу та Центральної Азії(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Зейналов, Денис РуслановичТемою дослідження цієї магістерської роботи є «Регіональні виміри безпеки Південного Кавказу та Центральної Азії», яка була обрана з метою комплексного аналізу специфіки безпекових процесів у зазначених регіонах, визначення їхнього впливу на загальносвітову та регіональну систему безпеки, а також вивчення динаміки регіональних викликів і загроз.Документ Іранська ядерна програма в контексті міжнародної безпеки(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Дашевський, Максим ВалерійовичАктуальність теми дослідження зумовлена тим, що іранська ядерна програма протягом останніх двох десятиліть залишається однією з найбільш гострих проблем міжнародної безпеки. Питання розвитку ядерних технологій Іраном викликає серйозне занепокоєння світової спільноти через потенційну загрозу розповсюдження ядерної зброї та дестабілізації ситуації на Близькому Сході. Події останніх років, зокрема вихід США із Спільного всеосяжного плану дій у 2018 році, поступова відмова Ірану від виконання зобов'язань за ядерною угодою та ірано-ізраїльська війна у червні 2025 року, продемонстрували крихкість існуючих механізмів врегулювання ядерних криз. Офіційне припинення дії ядерної угоди у жовтні 2025 року поставило міжнародне співтовариство перед необхідністю пошуку нових підходів до вирішення іранської ядерної проблеми та збереження режиму нерозповсюдження.Документ Зовнішня політика Турецької Республіки в Чорноморському регіоні після 2022 року(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Гудзенко, Жанна СергіївнаЧорноморський регіон став важливою ареною для зовнішньої політики Туреччини, особливо після 2022 року, оскільки зміна геополітичної динаміки знову привернула увагу до безпеки та стратегічної важливості регіону. Актуальність цього дослідження зумовлена еволюцією ролі Туреччини в Чорному морі на тлі складної глобальної та регіональної напруженості, особливо під впливом війни в Україні, енергетичної конкуренції та стратегічних інтересів НАТО. Незважаючи на історичний вплив Туреччини та безпосередню близькість до цього регіону, все ще існує потреба критично оцінити її поточну політику та стратегічні імперативи у світлі останніх подій та нових геополітичних викликів.Документ Політика РФ щодо країн Балтії (2014-2025)(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Воронкіна, Станіслава ДмитрівнаНаукова актуальність роботи зумовлена потребою глибшого теоретичного осмислення специфіки, причин та наслідків політики Російської Федерації щодо країн Балтії в контексті трансформації пострадянського простору. Після 2014 року, а особливо з початком повномасштабної агресії проти України у 2022 році, Балтійський регіон посів одне з центральних місць у системі європейської безпеки, поєднуючи в собі нерозв’язані історичні конфлікти пам’яті, практики гібридного впливу та конкуренцію за інтерпретацію політичної ідентичності. За цих умов постає необхідність комплексного аналізу дискурсивних і матеріальних вимірів політики РФ щодо країн Балтії, які дотепер вивчалися переважно фрагментарно, зокрема в аспекті еволюції російських наративів після вступу Латвії, Литви та Естонії до ЄС і НАТО. Важливою прогалиною залишається обмежене застосування постструктуралістських підходів до аналізу російських дискурсів щодо регіону, що створює можливості для оновлення теоретико-методологічної рамки та поглиблення розуміння механізмів і стратегій зовнішньої політики РФ стосовно прикордонних держав.Документ Відносини України з сусідами: проблеми історичної пам'яті(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Боровик, Дар'я ВолодимирівнаНаукова актуальність обумовлена необхідністю переосмислення усталених наративів у світлі нових джерел. Відносини України з Польщею, Угорщиною, Румунією потребують поглибленого аналізу, адже дослідження показують наявність невирішених питань у сфері історичної пам’яті, що безпосередньо впливають на сучасні на весь комплекс відносини і сучасний стан речей. Попри значний інтерес до теми впродовж останніх десятиліть, багато аспектів історичної пам’яті залишаються недослідженими. Наприклад, період радянського панування, територіальні зміни та етнічні конфлікти. Практична актуальність пов’язана з необхідністю вироблення ефективної політики пам’яті у відносинах із сусідніми державами, що дозволить знизити рівень напруги в міждержавному діалозі, уникати повторення історичних конфліктів у політичному дискурсі та сприяти формуванню спільного бачення минулого як основи для добросусідських відносин.Документ Цифрова дипломатія та її роль у формуванні іміджу України на міжнародній арені(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Трояновський, Леонід ІвановичЦифрова дипломатія сьогодні детермінує іміджеві технології держави у ракурсі міжнародної взаємодії. Практична цінність механізмів цього напрямку діяльності визначається всеохопністю та можливістю динамічного та масштабного впливу на національні уряди, міжнародні громадські інституції, лідерів країн, політичні сили тощо.Документ Націоналізм в політичному процесі України: концептуальні витоки, етапи розвитку, сучасний стан(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Стах, Анастасія СергіївнаУ сучасному політичному житті України ідея націоналізму не лише зберігає свою актуальність, а й набуває нових форм та змістів. Російська агресія проти України, що триває з 2014 року і особливо загострилася після повномасштабного вторгнення 2022 року, актуалізувала потребу в переосмисленні національної ідентичності, джерел суспільної солідарності та ідеологічних засад українського державотворення. В умовах війни український націоналізм виступає не лише інструментом культурної самоідентифікації, а й фактором політичної мобілізації та ідеологічного опору. Він сприяє консолідації громадян навколо спільних цінностей, підтримці армії, розвитку волонтерського руху й формуванню загальнонаціонального дискурсу.