Переглянути
Нові надходження
Документ Суспільно-географічні аспекти дослідження захворюваності населення України(2026) Пархоменко, Олександр Григорович; Parkhomenko, Oleksandr H.Пархоменко О. Г. Суспільно-географічні аспекти дослідження захворюваності населення України. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 106 «Географія». – Одеський національний університет імені І. І. Мечникова. – Одеса, 2026. У роботі розглядаються теоретико-методологічні засади суспільно-географічного дослідження захворюваності населення, аналізуються демографічні, соціально-економічні, природно-географічні, екологічні та інституційні передумови і чинники територіальної диференціації захворюваності в Україні, обґрунтовується авторський алгоритм суспільно-географічного аналізу та здійснюється типізація регіонів України за нозологічними групами і інтегральне районування території за особливостями медико-географічної ситуації. Особлива увага приділяється обґрунтуванню методики інтегрального суспільно-географічного районування на основі коефіцієнтів територіального відхилення (КТВ) та визначенню напрямів оптимізації медико-географічної ситуації і вдосконалення просторової організації системи охорони здоров’я в умовах сучасних демографічних, соціально-економічних і безпекових викликів. У першому розділі дисертації представлено теоретико-методологічні засади суспільно-географічного дослідження захворюваності населення. Уточнено понятійно-категоріальний апарат та співвідношення категорій «захворюваність населення», «суспільне здоров’я», «медико-географічна ситуація» і «територіальна диференціація захворюваності». Узагальнено вітчизняний і зарубіжний досвід медико-географічних досліджень. Обґрунтовано авторське трактування захворюваності як соціально-територіального явища та розроблено чотириетапний алгоритм суспільно-географічного дослідження, від концептуального осмислення до інтегрального районування. Другий розділ роботи присвячено суспільно-географічному аналізу передумов і чинників формування територіальної диференціації захворюваності населення України. Проаналізовано демографічні передумови, старіння населення (частка осіб 65+ у Луганській ( 24,4 %), Донецькій ( 23,4 %), Чернігівській ( 20,3 % областях), соціально-економічні чинники (понад двократний розрив заробітних плат: м. Київ - 36 363 грн, Чернівецька область ( 16 997 грн), природно-географічні й екологічні умови, а також інституційно-інфраструктурні чинники: скорочення чисельності лікарів у 2000-2024 рр. на 31,2 %, середнього медперсоналу це більш ніж на половину, ліжкового фонду - на 47,1 %. Доведено, що просторова конфігурація захворюваності формується через специфічне поєднання та взаємодію всіх груп чинників у межах конкретного територіального середовища. У третьому розділі здійснено комплексний просторовий аналіз захворюваності населення України, типізацію регіонів за нозологічними групами та інтегральне суспільно-географічне районування. Виявлено різноспрямовані тенденції в групі хвороб системи кровообігу, зростання поширеності гіпертонічної хвороби (+59,3 %), гострого інфаркту міокарда (+28,1 %), інфаркту головного мозку (+75,3 %); визначено провідні нозологічні форми онкологічної захворюваності; зафіксовано стійку низхідну динаміку туберкульозу (R²=0,79) за умов накопичення контингенту ВІЛ-інфікованих (R²=0,89). На основі авторської методики, що об’єднує 30 індикаторів у п’ять аналітичних блоків, проведено інтегральне районування: виокремлено п’ять типів регіонів за рівнем медико-географічної напруженості та п’ять типів за домінуючим блоком ризику, обґрунтовано сім стратегічних напрямів оптимізації профілактичної медико-географічної політики. Для вирішення основних завдань дослідження використано загальнонаукові (аналіз, синтез, індукція і дедукція, порівняння, класифікація) та спеціально-географічні (системний, територіальний, медико-географічний, статистичний, кореляційно-регресійний, типологічний, картографічний, метод інтегрального районування на основі коефіцієнтів територіального відхилення) методи дослідження. При виконанні дисертаційного дослідження використано статистичні дані та матеріали Державної служби статистики України, Міністерства охорони здоров’я України, Центру громадського здоров’я МОЗ України, Національного канцер-реєстру України, матеріали міжнародних організацій (ВООЗ, ЮНІСЕФ, Євростат), нормативно-правові документи та наукові праці вітчизняних і зарубіжних авторів. Наукова новизна одержаних результатів вперше: ✓ обґрунтовано захворюваність населення України як складне соціально-територіальне явище та важливий індикатор територіальної організації суспільства, що формується під впливом демографічних, соціально-економічних, еколого-територіальних та інституційних чинників; ✓ розроблено алгоритм суспільно-географічного дослідження захворюваності населення України, який поєднує теоретико-методологічні засади, інформаційно-аналітичні процедури, просторовий аналіз і узагальнювальну інтерпретацію результатів у єдину логічно впорядковану систему; ✓ розроблено методику інтегрального суспільно-географічного районування захворюваності населення України на основі коефіцієнта територіального відхилення, яка забезпечує виявлення регіональних диспропорцій, типізацію територій та просторове узагальнення відмінностей медико-географічної ситуації; ✓ здійснено інтегральне суспільно-географічне районування захворюваності населення України, що дало можливість сформувати цілісну просторову модель територіальної диференціації здоров'я населення та виявити стійкі закономірності соціально-територіального розвитку регіонів України; ✓ запропоновано механізми вдосконалення територіальної організації системи охорони здоров'я та зниження просторових диспропорцій у захворюваності населення України на основі результатів суспільно-географічного аналізу, типізації та інтегрального районування; вдосконалено: ✓ теоретико-методологічні підходи до суспільно-географічного аналізу захворюваності населення на основі поєднання системного й територіального підходів з урахуванням демографічних, соціально-економічних, природно-географічних, еколого-територіальних та інституційних чинників її формування; ✓ науково-методичні підходи до виявлення і систематизації чинників територіальної диференціації захворюваності населення, що забезпечують перехід від фіксації регіональних відмінностей до їх суспільно-географічного пояснення; ✓ методичні підходи до типізації територій за рівнем, структурою та чинниками формування захворюваності населення як основу для подальшого інтегрального районування; отримали подальший розвиток: ✓ підходи до суспільно-географічної інтерпретації захворюваності населення як показника територіальної нерівності розвитку та якості життя населення; ✓ підходи до аналізу медико-географічної ситуації як форми просторового прояву стану здоров'я населення у взаємозв’язку з особливостями соціального розвитку територій і просторової організації системи охорони здоров’я; ✓ концептуальні засади використання категорій «захворюваність населення», «суспільне здоров’я», «медико-географічна ситуація» та «територіальна диференціація захворюваності» як аналітичного інструментарію для типізації територій і суспільно-географічного районування. Теоретичне та практичне значення одержаних результатів. Теоретичне значення полягає в обґрунтуванні теоретико-методологічних засад суспільно-географічного дослідження захворюваності населення України та закономірностей її просторово-часової диференціації у регіонах держави. Уточнено понятійно-категоріальний апарат і поглиблено уявлення про природу захворюваності як соціально-територіального явища. Результати розширюють методологічний інструментарій суспільної географії, медичної географії та географії населення. Теоретичні та практичні положення роботи знайшли впровадження в наукових звітах кафедри економічної та соціальної географії і туризму Одеського національного університету імені І. І. Мечникова та в освітньому процесі при викладанні дисциплін «Основи суспільної географії», «Географія населення», «Медична географія», «Економічна і соціальна географія України» та «Регіональна економічна і соціальна географія». Результати дослідження можуть бути використані органами державної влади та місцевого самоврядування при формуванні регіонально диференційованої політики у сфері охорони здоров’я, виявленні територій із несприятливою медико-географічною ситуацією, оптимізації мережі медичних послуг; Міністерством охорони здоров’я України, Центром громадського здоров’я та обласними адміністраціями при розробці стратегічних рішень у сфері громадського здоров’я і повоєнного відновлення територій. Особистий внесок дисертанта. Дисертаційне дослідження виконано автором самостійно та містить наукові положення, розроблені особисто здобувачем. У роботі використано авторські розрахунки, аналітичні узагальнення, а також ілюстративний матеріал у вигляді картограм, схем, графіків і таблиць, створених під час проведення досліджень самостійно. Автором самостійно виконано збір та обробку статистичних і картографічних матеріалів, узагальнення літературних та інтернет-джерел, визначено концептуальні підходи та сформульовано висновки. Запозичені з різних джерел поняття, положення та висновки подано з відповідними посиланнями на авторів.Документ Суспільно-географічні аспекти дослідження міграційних трансформацій в регіонах України(2026) Остра, Вікторія Анатоліївна; Ostra, Viktoriia A.Остра В. А. Суспільно-географічні аспекти дослідження міграційних трансформацій в регіонах України. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 106 «Географія» – Одеський національний університет імені І. І. Мечникова – Одеса, 2026. У роботі розглядаються теоретико-методологічні засади суспільно-географічного дослідження міграційних трансформацій, аналізуються демографічні, соціально-економічні, геополітичні та розселенські передумови і чинники формування міграційних трансформацій в Україні, обґрунтовується авторська суспільно-географічна концепція міграційних трансформацій та здійснюється типізація регіонів України за просторово-часовими особливостями міграційних процесів. Особлива увага приділяється аналізу сучасних вимушених міграційних трансформацій в Україні в умовах повномасштабної збройної агресії Російської Федерації (2022–2026 рр.) та обґрунтуванню стратегічних пріоритетів регіональної міграційної політики у контексті повоєнного відновлення і євроінтеграційного вибору держави. У першому розділі дисертації представлено теоретико-методологічні засади суспільно-географічного дослідження міграційних трансформацій. Висвітлено понятійно-категоріальний апарат і концептуальні підходи до дослідження міграційних процесів, систематизовано наукові підходи до класифікації міграцій за сімома базовими ознаками, охарактеризовано вісім груп чинників і три основні типи міграційних трансформацій. Узагальнено вітчизняний і зарубіжний досвід міграційних досліджень, обґрунтовано авторське визначення категорії «міграційні трансформації» як інтегральної суспільно-географічної категорії, що охоплює сукупність глибоких якісних і кількісних змін у масштабах, структурі, спрямованості та інтенсивності міграційних потоків у їх просторово-часовому континуумі. Другий розділ роботи присвячено суспільно-географічному аналізу передумов, тенденцій і просторових особливостей міграційних трансформацій в Україні за чотирма блоками чинників. Проаналізовано демографічні передумови (скорочення чисельності населення з 51,7 млн осіб у 1989 р. до 41,2 млн у 2022 р., регресивний тип вікової структури, природне скорочення з +1,7 ‰ до –11,2 ‰), соціально-економічні передумови (постійне відставання ВВП від країн ЄС у 5–7 разів, регіональна асиметрія доходів, грошові перекази трудових мігрантів), геополітичні чинники (інституційне відкриття ЄС, безвізовий режим, війна, тимчасовий захист) і розселенські чинники (агломераційна концентрація на базі деградації сільської мережі, скорочення сільського населення на 27,1 % за 1989–2022 рр.). У третьому розділі обґрунтовано авторську суспільно-географічну концепцію міграційних трансформацій з 20 ключовими положеннями, розроблено методику суспільно-географічного аналізу міграційних трансформацій із системою з п’яти кількісних індикаторів і чотирирівневою класифікаційною схемою «тип – підтип – вид – підвид» з включенням просторового різновиду (рівноважного, зовнішньоміграційного, внутрішньоміграційного). Здійснено типізацію регіонів України за період 2002–2021 рр., у результаті якої виявлено три типи міграційних трансформацій: позитивний, стагнаційний і негативний, що визначає виразну просторову поляризацію міграційної системи країни. Четвертий розділ присвячено аналізу сучасних тенденцій міграційних трансформацій в Україні в умовах повномасштабної збройної агресії (2022–2026 рр.). Досліджено динаміку та структуру внутрішньо переміщених осіб (7 млн 134 тис. осіб у травні 2022 р. зі стабілізацією у діапазоні 3,5–3,7 млн осіб), обґрунтовано типологію трьох просторових одиниць (полюси тяжіння, полюси відтоку, буферні зони стабільності) та виявлено три просторові моделі розселення ВПО. Проаналізовано зовнішню вимушену міграцію (близько 6,8 млн громадян у 47 країнах світу, три фази: кризова хвиля, стабілізація з частковим поверненням, довгострокова стабілізація) та її правове регулювання. Проведено SWOT/TOWS-аналіз, обґрунтовано три сценарії повернення біженців і шість стратегічних пріоритетів регіональної міграційної політики на 2025–2030 рр. Для вирішення основних завдань дослідження використано загальнонаукові (аналіз, синтез, індукція і дедукція, узагальнення, абстрагування, порівняння, наукова класифікація) та конкретно-наукові і спеціальні методи дослідження (історико-географічний, порівняльно-географічний, статистичний, кореляційний, типологічний, картографічний, графічний, метод районування, SWOT- і TOWS-аналіз, сценарне прогнозування). При виконанні дисертаційного дослідження були використані статистичні дані та матеріали Державної служби статистики України, Міністерства соціальної політики України, Національного банку України, Міністерства освіти і науки України, матеріали міжнародних організацій (Міжнародної організації з міграції, Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, Євростату, Світового банку, ОЕСР, ЮНЕСКО), нормативно-правові документи України та Європейського Союзу, вітчизняні та міжнародні наукові праці тощо. Наукова новизна одержаних результатів Уперше: ✓ розроблено цілісну суспільно-географічну концепцію міграційних трансформацій, яка обґрунтовує їх трактування не як сукупність окремих міграційних подій, а як єдиний динамічний просторово-часовий процес, що охоплює сукупність глибоких якісних і кількісних змін у масштабах, структурі, спрямованості та інтенсивності міграційних потоків і визначає траєкторію змін у демографічній, соціально-економічній, розселенській і геополітичній структурах суспільства; ✓ запропоновано авторське визначення категорії «міграційні трансформації» як суспільно-географічного поняття, що інтегрує трудові, вимушені і структурно-демографічні форми просторової мобільності населення в єдиному просторово-часовому континуумі; ✓ розроблено чотирирівневу класифікаційну схему міграційних трансформацій (тип – підтип – вид – підвид) з включенням просторового різновиду (рівноважного, зовнішньоміграційного, внутрішньоміграційного) і повним аналітичним кодуванням за схемою «Тип.–Підтип–різновид–Вид(Підвид) – [новітня тенденція]», що забезпечує максимальну деталізацію класифікації регіонів і їх порівняльний аналіз; ✓ здійснено типізацію міграційних трансформацій регіонів України за період 2002–2021 рр., що доводить виразну просторову поляризацію міграційної системи країни; ✓ запропоновано SWOT- і TOWS-матриці для стратегічного аналізу зовнішньої вимушеної міграції українців і обґрунтовано три сценарії повернення біженців (оптимістичний, базовий, песимістичний) з визначенням шести стратегічних пріоритетів регіональної міграційної політики на період 2025–2030 рр. Удосконалено: ✓ удосконалено понятійно-категоріальний апарат суспільно-географічного дослідження міграційних процесів шляхом уточнення співвідношень між базовими поняттями та впорядкування системи наукових понять для їх аналізу в умовах сучасних геополітичних викликів; ✓ методику суспільно-географічного аналізу міграційних трансформацій шляхом поєднання кількісного аналізу в межах внутрішньої і зовнішньої міграції з графічною візуалізацією часових траєкторій і параметричною оцінкою їх стабільності, динамічності та новітньої тенденції; ✓ підходи до аналізу демографічних профілів внутрішньо переміщених осіб з виокремленням основних типів профілів за віковою структурою населення; ✓ класифікаційну схему чинників міграційних трансформацій з обґрунтуванням механізму їх кумулятивного підсилення та взаємозалежного впливу на формування регіональних особливостей міграційних процесів; ✓ періодизацію міграційних трансформацій в Україні шляхом виокремлення п’яти етапів розвитку та встановлення їх просторово-часової послідовності і якісних відмінностей; ✓ методичні підходи до кореляційного аналізу зв’язків між соціально-економічними показниками і параметрами міграційних трансформацій з використанням коефіцієнтів Пірсона і Спірмена, що забезпечило кількісне визначення впливу рівня заробітної плати, обсягу валового регіонального продукту на душу населення, рівня безробіття та розвитку соціальної інфраструктури на просторовий розподіл внутрішньо переміщених осіб і структуру міграційних потоків в регіонах України. Набули подальшого розвитку: ✓ теоретичні засади суспільної географії міграційних процесів як чинника територіальної трансформації регіональних соціогеосистем з уточненням їх ролі у формуванні просторової поляризації та центр-периферійної структури; ✓ підходи до інтерпретації класичних міграційних концепцій у контексті воєнних і поствоєнних процесів із урахуванням специфіки взаємодії виштовхувальних і притягувальних чинників; ✓ підходи до застосування концепцій поляризованого розвитку і центральних місць у дослідженні міграційних трансформацій з уточненням ролі агломерацій як полюсів тяжіння та периферійних регіонів як зон відтоку населення; ✓ методологічні підходи до сценарного прогнозування міграційних процесів на основі визначення системи ключових параметрів і використання експертного оцінювання. Теоретичне та практичне значення одержаних результатів Теоретичне значення одержаних результатів полягає в обґрунтуванні теоретико-методологічних засад суспільно-географічної концепції міграційних трансформацій та закономірностей їх просторово-часової диференціації у регіонах України періоду 1989–2026 рр. Уточнено понятійно-категоріальний апарат дослідження та поглиблено уявлення про природу міграційних процесів в умовах надзвичайних геополітичних викликів. Розкрито механізми взаємозв’язку між демографічними, соціально-економічними, геополітичними, розселенськими передумовами і динамікою міграційних трансформацій на регіональному рівні. Отримані положення можуть бути використані для подальшого теоретичного узагальнення міграційних процесів і розширюють методологічний інструментарій географії населення. Теоретичні та практичні положення роботи знайшли впровадження в наукових звітах кафедри економічної та соціальної географії і туризму Одеського національного університету імені І. І. Мечникова за кафедральною науковою тематикою. Результати дисертаційного дослідження впроваджені в навчальний процес кафедри економічної та соціальної географії і туризму ОНУ імені І. І. Мечникова при викладанні навчальних дисциплін «Основи суспільної географії», «Основи регіоналістики», «Економічна і соціальна географія України», «Глобалістика та регіональна інтеграція» та «Регіональна економічна і соціальна географія». Результати дослідження можуть бути використані органами державної влади та місцевого самоврядування при формуванні та реалізації регіональної міграційної, демографічної та соціальної політики, зокрема в аспектах розроблення цільових програм підтримки внутрішньо переміщених осіб, стратегій повернення українських біженців з-за кордону, запобігання незворотному відтоку людського капіталу та оптимізації територіальної організації населення; запропонована чотирирівнева класифікаційна схема та авторська типізація регіонів за міграційними трансформаціями можуть бути використані як аналітична основа для виявлення регіональних диспропорцій у міграційному розвитку, прогнозування трансформацій у структурі розселення та підвищення ефективності управління міграційним потенціалом територій; розроблена SWOT/TOWS-матриця та сценарне прогнозування динаміки повернення біженців можуть бути використані Міністерством соціальної політики України, Міністерством закордонних справ України, обласними військовими адміністраціями та органами місцевого самоврядування при формуванні стратегічних рішень у сфері міграційної політики на період 2025-2030 рр. Практичне застосування результатів дисертаційного дослідження знайшли своє відображення у діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, приватних підприємств і громадських організацій в частині регіонального планування, розробки стратегій повоєнного відновлення територій, програм соціально-економічного розвитку, соціального забезпечення, освіти, тощо. Особистий внесок дисертантки. Дисертаційне дослідження виконане авторкою самостійно та містить наукові положення, розроблені особисто здобувачкою. У роботі використані авторські розрахунки, аналітичні узагальнення, а також ілюстративний матеріал у вигляді картограм, схем, графіків і таблиць (у тому числі вікових пірамід, радарних діаграм, SWOT/TOWS-матриць), створених самостійно під час проведення досліджень. Авторка самостійно виконала збір та обробку статистичних і картографічних матеріалів, узагальнення літературних та інтернет-джерел, визначила концептуальні підходи та сформулювала висновки. Запозичені з різних джерел поняття, положення та висновки подані з відповідними посиланнями на авторів.Документ Геодемографічний аналіз Одеського регіону в умовах зміни адміністративно-територіального устрою(2025) Буяновська, Леся Юріївна; Buianovska, Lesia Yu.Буяновська Л.Ю. Геодемографічний аналіз Одеського регіону в умовах зміни адміністративно-територіального устрою. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 106 «Географія» – Одеський національний університет імені І. І. Мечникова – Одеса, 2025. У роботі розглядаються теоретичні засади суспільно-географічного дослідження геодемографічних процесів, аналізуються адміністративно-територіальний устрій, чинники та передумови формування Одеського регіону, оцінюється геодемографічна ситуація в Одеському регіоні. Особлива увага приділяється просторовому аналізу геодемографічного районування Одеського регіону на засадах нового адміністративно-територіального устрою. У першому розділі дисертації представлено теоретичні засади суспільно-географічного дослідження геодемографічних процесів. Висвітлено особливості дослідження геодемографічних процесів у світовій практиці. Проаналізовано вплив адміністративно-територіального устрою на формування геодемографічних процесів на регіональному рівні. Другий розділ роботи присвячено історії заселення Одеського регіону як передумову формування сучасної демографічної ситуації, проаналізовано ретроспективу змін адміністративно-територіального устрою Одеського регіону, вивчено системи розселення та щільність населення, проаналізовані геодемографічні процеси і структурно-вікові деформації населення Одеського регіону. У третьому розділі проаналізовано динаміку чисельності населення, етно-національний склад населення Одеського регіону, проведено оцінку геодемографічної ситуації в регіоні, висвітлено стан та тенденції геодемографічного розвитку регіону. Четвертий розділ присвячено просторовому аналізу геодемографічних показників та геодемографічному районуванню Одеського регіону на засадах нового адміністративно-територіального устрою, виявленню взаємозв’язку категорій геодемографічного процесу та геодемографічної ситуації у структурі геодемографічного районування. За результатами дослідження обґрунтовано загальні методологічні і методичні положення геодемографічного районування, проаналізовано часткове геодемографічне районування та проведено комплексне інтегральне геодемографічне районування в Одеському регіоні на новій адміністративно-територіальній основі. Для вирішення основних завдань дослідження використано загальнонаукові (аналіз, порівняння, історичний підхід) та спеціально-географічні (історико-географічний, порівняльно-географічний, картографічний, районування) методи дослідження. При виконанні дисертаційного дослідження були використані статистичні дані та матеріали Державної служби статистики України, різні нормативно-правові документи, вітчизняні та міжнародні наукові праці, тощо. Наукова новизна одержаних результатів вперше: здійснено комплексний геодемографічний аналіз та геодемографічне районування Одеського регіону на засадах нового адміністративно-територіального устрою із урахуванням просторових відмінностей геодемографічного процесу та геодемографічної ситуації Одеського регіону; розроблено методику виділення геодемографічних кластерів, геодемографічних груп та геодемографічних осередків в геодемографічному районуванні регіону, що дозволяє використовувати їх як просторову основу для формування регіональної демографічної політики; виявлено просторові розбіжності у формуванні геодемографічних кластерів, районів та осередків в межах Одеського регіону, що виникають внаслідок невідповідності між сучасними адміністративними межами районів і фактичними ареалами поширення демографічно однорідних територій; вдосконалено: теоретико-методологічні підходи до аналізу геодемографічних процесів та геодемографічної ситуації в умовах адміністративно-територіальних трансформацій; наукове розуміння впливу адміністративно-територіального устрою на просторову організацію та динаміку геодемографічних процесів регіону; отримали подальший розвиток: підходи до аналізу взаємозв’язку між адміністративно-територіальним устроєм та геодемографічними процесами; підходи до вивчення регіональної та мікрорегіональної геодемографічної ситуації, що базуютсья на врахуванні динаміки чисельності населення, його етно-національної та статево-вікової структури, щільності та структури розселення; концептуальні засади використання категорій «геодемографічна ситуація», «геодемографічний процес» та «геодемографічне районування» як аналітичного інструментарію для просторової диференціації демографічного розвитку територій. Теоретичне та практичне значення одержаних результатів Теоретичне значення одержаних результатів полягає в обґрунтуванні закономірностей трансформації геодемографічних процесів Одеського регіону в умовах зміни адміністративно-територіального устрою. Уточнено понятійно-категоріальний апарат дослідження та поглиблено уявлення про вплив геодемографічних процесів в контексті змін адміністративно-територіального устрою. Розкрито механізми взаємозв’язку між адміністративно-територіальними змінами та динамікою геодемографічної ситуації на регіональному рівні. Отримані положення можуть бути використані для подальшого теоретичного узагальнення геодемографічних процесів в умовах трансформації адміністративно-територіального устрою. Теоретичні та практичні положення роботи знайшли впровадження в наукових звітах кафедри економічної та соціальної географії і туризму Одеського національного університету імені І. І. Мечникова за кафедральною науковою тематикою. Результати дисертаційного дослідження впроваджені в навчальний процес кафедри економічної та соціальної географії і туризму ОНУ імені І.І. Мечникова при викладанні навчальних дисциплін «Основи суспільної географії», «Основи регіоналістики» та «Основи просторового планування». Результати дослідження можуть бути використані органами державної влади та місцевого самоврядування при формуванні та реалізації демографічної, соціальної та регіональної політики, зокрема в аспектах територіального планування, оптимізації мережі соціальної інфраструктури та управління міграційними процесами; виділені геодемографічні кластери, геодемографічні райони та геодемографічні осередки можуть бути використані як аналітична основа для виявлення регіональних диспропорцій у демографічному розвитку, прогнозування трансформацій у структурі розселення та підвищення ефективності управління демографічним потенціалом територій (громад і регіону загалом); результати дослідження можуть бути використані у процесі вдосконалення адміністративно-територіального устрою, зокрема для обґрунтування меж територіальних громад та адміністративних районів на основі реальних демографічних і просторових відмінностей. Практичне застосування результатів дисертаційного дослідження знайшли своє відображення у діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, приватних підприємств в частині просторового планування, розробки регіональних стратегій розбудови і відновлення територій, програм соціально-економічного розвитку, соціального забезпечення, охорони здоров’я, тощо. Особистий внесок дисертантки Дисертаційне дослідження виконане авторкою самостійно та містить наукові положення, розроблені особисто здобувачкою. У роботі використані авторські розрахунки, аналітичні узагальнення, а також ілюстративний матеріал у вигляді картограм, схем, графіків і таблиць, створених під час проведення досліджень самостійно. Авторка самостійно виконала збір та обробку статистичних і картографічних матеріалів, узагальнення літературних та інтернет-джерел, визначила концептуальні підходи та сформулювала висновки. Запозичені з різних джерел поняття, положення та заключення подані з відповідними посиланнями на авторів.Документ Суспільно-географічні аспекти формування соціально-економічної моделі відновлення міст України девелоперськими компаніями(2025) Шинкаренко, Сергій Леонідович; Shynkarenko, Sergiy L.Шинкаренко С.Л. Суспільно-географічні аспекти формування соціально-економічної моделі відновлення міст України девелоперськими компаніями. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 106 «Географія» – Одеський національний університет імені І. І. Мечникова – Одеса, 2025. Робота присвячена дослідженню суспільно-географічних аспектів формування соціально-економічної моделі відновлення міст України девелоперськими компаніями. У роботі розглядаються теоретико-методологічні основи регіонального розвитку, аналізуються сучасні тенденції міського девелопменту та практики залучення інвестицій у процес відновлення міських територій. Особлива увага приділяється адаптації європейських та світових підходів до відбудови міських просторів у контексті повоєнної відбудови України. У першому розділі дисертації представлено теоретичні засади формування соціально-економічної моделі відновлення міст. Проведено ретроспективний аналіз підходів до міського розвитку, визначено основні фактори, що впливають на ефективність відбудови територій, зокрема соціально-економічні, просторові та екологічні аспекти. Другий розділ містить аналіз практичного досвіду девелоперських компаній у реалізації проєктів відновлення міст, оцінку існуючих викликів та ризиків. Вивчено інструменти та механізми державно-приватного партнерства, що застосовуються для підвищення ефективності девелоперських ініціатив, а також представлено рекомендації щодо оптимізації регуляторного середовища в Україні. Розроблено модель змішаного партнерста між девелоперськими компаніями, державою та суспільством. У третьому розділі встановлено, що формування ефективної моделі відновлення міст потребує врахування регіональних особливостей, зокрема географічного розташування, рівня економічного розвитку, соціальних потреб та екологічних викликів. Проаналізовано роль девелоперських компаній у відновленні міської інфраструктури, зокрема їх вплив на якість життя населення, економічний розвиток та соціальну інклюзію. Висвітлено механізми взаємодії між державою, приватним сектором та місцевими громадами, що є ключовим для успішної реалізації проєктів відновлення. Доведено, що інтеграція міжнародного досвіду, зокрема практик сталого розвитку та інноваційних фінансових інструментів, таких як зелені облігації, може значно підвищити ефективність відновлення міст. Встановлено, що використання цифрових технологій, дозволяє оптимізувати управління міськими ресурсами та підвищити стійкість міст до майбутніх викликів. Для вирішення основних завдань дослідження використано загальнонаукові (аналіз, синтез, порівняння, історичний підхід) та спеціально-географічні (історико-географічний, порівняльно-географічний, картографічний, районування) методи дослідження. При виконанні дисертаційного дослідження були використані статистичні дані та матеріали Державної служби статистики України, різні нормативно-правові документи, вітчизняні та міжнародні наукові праці, аналітичні звіти. На основі проведеного аналізу запропоновано рекомендації щодо вдосконалення моделей відновлення міст, зокрема впровадження моделей змішаного партнерства між державою, девелоперами та громадою, розвитку екологічно стійкої інфраструктури та залучення інноваційних фінансових інструментів. Результати дослідження можуть бути використані органами місцевого самоврядування, девелоперськими компаніями та громадськими організаціями для розробки стратегій відновлення міст у післявоєнний період. Наукова новизна одержаних результатів: вперше: ● обґрунтовано суспільно-географічний підхід до аналізу відновлення українських міст у взаємодії з девелоперськими компаніями; ● визначено специфіку формування соціально-економічної моделі відновлення міст у післякризовий період із урахуванням регіональних особливостей; ● систематизовано основні механізми та інструменти, які використовують девелоперські компанії для відновлення міської інфраструктури. вдосконалено: ● підходи до формування соціально-економічної моделі відновлення міст із урахуванням суспільно-географічних особливостей та ролі девелоперських компаній; ● методологію оцінки впливу девелоперських проєктів на якість життя населення та міське середовище. отримали подальший розвиток: ● теоретичні засади суспільно-географічного аналізу процесів відновлення міст у післякризових умовах; ● підходи до оцінки територіальних і соціально-економічних чинників, що впливають на ефективність відновлення міської інфраструктури; ● методи інтеграції девелоперських проєктів у стратегії сталого розвитку міських територій; ● механізми взаємодії між девелоперськими компаніями, місцевими громадами та органами самоврядування для забезпечення сталого розвитку міських територій; ● практичні рекомендації щодо формування ефективних моделей співпраці між девелоперськими компаніями, органами влади та місцевими громадами. Практичне значення: Результати дисертаційного дослідження впроваджені при виконанні науково-дослідної роботи на кафедрі економічної та соціальної географії і туризму ОНУ імені І. І. Мечникова «Особливості формування регіональних рекреаційних комплексів в Українському Причорноморʼї» (тема № 316, номер державної реєстрації НДР 0121U113483), що виконувалась у 2021–2025 рр. відповідно до тематичного плану НДР університету згідно наказу ОНУ імені І. І. Мечникова № 9075-18 від 05.10.2021 р. Окремі положення дисертаційної роботи впроваджені в навчальний процес кафедри економічної та соціальної географії і туризму в дисциплінах «Основи регіоналістики» та «Основи просторового планування». Практичне значення отриманих результатів полягає в розробці рекомендацій щодо впровадження ефективних моделей відновлення міст, які можуть бути використані органами місцевого самоврядування, девелоперськими компаніями та громадськими організаціями при формуванні стратегій сталого розвитку регіонів. Результати дослідження також можуть стати основою для формування державної політики у сфері відновлення міст. Результати дисертаційного дослідження впроваджені у проєктах ТОВ «Enhance Development», приватного будівельно-монтажного підприємства «СТРОЇТЕЛЬ-П».