Переглянути
Нові надходження
Документ Геодемографічний аналіз Одеського регіону в умовах зміни адміністративно-територіального устрою(2025) Буяновська, Леся Юріївна; Buianovska, Lesia Yu.Буяновська Л.Ю. Геодемографічний аналіз Одеського регіону в умовах зміни адміністративно-територіального устрою. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 106 «Географія» – Одеський національний університет імені І. І. Мечникова – Одеса, 2025. У роботі розглядаються теоретичні засади суспільно-географічного дослідження геодемографічних процесів, аналізуються адміністративно-територіальний устрій, чинники та передумови формування Одеського регіону, оцінюється геодемографічна ситуація в Одеському регіоні. Особлива увага приділяється просторовому аналізу геодемографічного районування Одеського регіону на засадах нового адміністративно-територіального устрою. У першому розділі дисертації представлено теоретичні засади суспільно-географічного дослідження геодемографічних процесів. Висвітлено особливості дослідження геодемографічних процесів у світовій практиці. Проаналізовано вплив адміністративно-територіального устрою на формування геодемографічних процесів на регіональному рівні. Другий розділ роботи присвячено історії заселення Одеського регіону як передумову формування сучасної демографічної ситуації, проаналізовано ретроспективу змін адміністративно-територіального устрою Одеського регіону, вивчено системи розселення та щільність населення, проаналізовані геодемографічні процеси і структурно-вікові деформації населення Одеського регіону. У третьому розділі проаналізовано динаміку чисельності населення, етно-національний склад населення Одеського регіону, проведено оцінку геодемографічної ситуації в регіоні, висвітлено стан та тенденції геодемографічного розвитку регіону. Четвертий розділ присвячено просторовому аналізу геодемографічних показників та геодемографічному районуванню Одеського регіону на засадах нового адміністративно-територіального устрою, виявленню взаємозв’язку категорій геодемографічного процесу та геодемографічної ситуації у структурі геодемографічного районування. За результатами дослідження обґрунтовано загальні методологічні і методичні положення геодемографічного районування, проаналізовано часткове геодемографічне районування та проведено комплексне інтегральне геодемографічне районування в Одеському регіоні на новій адміністративно-територіальній основі. Для вирішення основних завдань дослідження використано загальнонаукові (аналіз, порівняння, історичний підхід) та спеціально-географічні (історико-географічний, порівняльно-географічний, картографічний, районування) методи дослідження. При виконанні дисертаційного дослідження були використані статистичні дані та матеріали Державної служби статистики України, різні нормативно-правові документи, вітчизняні та міжнародні наукові праці, тощо. Наукова новизна одержаних результатів вперше: здійснено комплексний геодемографічний аналіз та геодемографічне районування Одеського регіону на засадах нового адміністративно-територіального устрою із урахуванням просторових відмінностей геодемографічного процесу та геодемографічної ситуації Одеського регіону; розроблено методику виділення геодемографічних кластерів, геодемографічних груп та геодемографічних осередків в геодемографічному районуванні регіону, що дозволяє використовувати їх як просторову основу для формування регіональної демографічної політики; виявлено просторові розбіжності у формуванні геодемографічних кластерів, районів та осередків в межах Одеського регіону, що виникають внаслідок невідповідності між сучасними адміністративними межами районів і фактичними ареалами поширення демографічно однорідних територій; вдосконалено: теоретико-методологічні підходи до аналізу геодемографічних процесів та геодемографічної ситуації в умовах адміністративно-територіальних трансформацій; наукове розуміння впливу адміністративно-територіального устрою на просторову організацію та динаміку геодемографічних процесів регіону; отримали подальший розвиток: підходи до аналізу взаємозв’язку між адміністративно-територіальним устроєм та геодемографічними процесами; підходи до вивчення регіональної та мікрорегіональної геодемографічної ситуації, що базуютсья на врахуванні динаміки чисельності населення, його етно-національної та статево-вікової структури, щільності та структури розселення; концептуальні засади використання категорій «геодемографічна ситуація», «геодемографічний процес» та «геодемографічне районування» як аналітичного інструментарію для просторової диференціації демографічного розвитку територій. Теоретичне та практичне значення одержаних результатів Теоретичне значення одержаних результатів полягає в обґрунтуванні закономірностей трансформації геодемографічних процесів Одеського регіону в умовах зміни адміністративно-територіального устрою. Уточнено понятійно-категоріальний апарат дослідження та поглиблено уявлення про вплив геодемографічних процесів в контексті змін адміністративно-територіального устрою. Розкрито механізми взаємозв’язку між адміністративно-територіальними змінами та динамікою геодемографічної ситуації на регіональному рівні. Отримані положення можуть бути використані для подальшого теоретичного узагальнення геодемографічних процесів в умовах трансформації адміністративно-територіального устрою. Теоретичні та практичні положення роботи знайшли впровадження в наукових звітах кафедри економічної та соціальної географії і туризму Одеського національного університету імені І. І. Мечникова за кафедральною науковою тематикою. Результати дисертаційного дослідження впроваджені в навчальний процес кафедри економічної та соціальної географії і туризму ОНУ імені І.І. Мечникова при викладанні навчальних дисциплін «Основи суспільної географії», «Основи регіоналістики» та «Основи просторового планування». Результати дослідження можуть бути використані органами державної влади та місцевого самоврядування при формуванні та реалізації демографічної, соціальної та регіональної політики, зокрема в аспектах територіального планування, оптимізації мережі соціальної інфраструктури та управління міграційними процесами; виділені геодемографічні кластери, геодемографічні райони та геодемографічні осередки можуть бути використані як аналітична основа для виявлення регіональних диспропорцій у демографічному розвитку, прогнозування трансформацій у структурі розселення та підвищення ефективності управління демографічним потенціалом територій (громад і регіону загалом); результати дослідження можуть бути використані у процесі вдосконалення адміністративно-територіального устрою, зокрема для обґрунтування меж територіальних громад та адміністративних районів на основі реальних демографічних і просторових відмінностей. Практичне застосування результатів дисертаційного дослідження знайшли своє відображення у діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, приватних підприємств в частині просторового планування, розробки регіональних стратегій розбудови і відновлення територій, програм соціально-економічного розвитку, соціального забезпечення, охорони здоров’я, тощо. Особистий внесок дисертантки Дисертаційне дослідження виконане авторкою самостійно та містить наукові положення, розроблені особисто здобувачкою. У роботі використані авторські розрахунки, аналітичні узагальнення, а також ілюстративний матеріал у вигляді картограм, схем, графіків і таблиць, створених під час проведення досліджень самостійно. Авторка самостійно виконала збір та обробку статистичних і картографічних матеріалів, узагальнення літературних та інтернет-джерел, визначила концептуальні підходи та сформулювала висновки. Запозичені з різних джерел поняття, положення та заключення подані з відповідними посиланнями на авторів.Документ Суспільно-географічні аспекти формування соціально-економічної моделі відновлення міст України девелоперськими компаніями(2025) Шинкаренко, Сергій Леонідович; Shynkarenko, Sergiy L.Шинкаренко С.Л. Суспільно-географічні аспекти формування соціально-економічної моделі відновлення міст України девелоперськими компаніями. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 106 «Географія» – Одеський національний університет імені І. І. Мечникова – Одеса, 2025. Робота присвячена дослідженню суспільно-географічних аспектів формування соціально-економічної моделі відновлення міст України девелоперськими компаніями. У роботі розглядаються теоретико-методологічні основи регіонального розвитку, аналізуються сучасні тенденції міського девелопменту та практики залучення інвестицій у процес відновлення міських територій. Особлива увага приділяється адаптації європейських та світових підходів до відбудови міських просторів у контексті повоєнної відбудови України. У першому розділі дисертації представлено теоретичні засади формування соціально-економічної моделі відновлення міст. Проведено ретроспективний аналіз підходів до міського розвитку, визначено основні фактори, що впливають на ефективність відбудови територій, зокрема соціально-економічні, просторові та екологічні аспекти. Другий розділ містить аналіз практичного досвіду девелоперських компаній у реалізації проєктів відновлення міст, оцінку існуючих викликів та ризиків. Вивчено інструменти та механізми державно-приватного партнерства, що застосовуються для підвищення ефективності девелоперських ініціатив, а також представлено рекомендації щодо оптимізації регуляторного середовища в Україні. Розроблено модель змішаного партнерста між девелоперськими компаніями, державою та суспільством. У третьому розділі встановлено, що формування ефективної моделі відновлення міст потребує врахування регіональних особливостей, зокрема географічного розташування, рівня економічного розвитку, соціальних потреб та екологічних викликів. Проаналізовано роль девелоперських компаній у відновленні міської інфраструктури, зокрема їх вплив на якість життя населення, економічний розвиток та соціальну інклюзію. Висвітлено механізми взаємодії між державою, приватним сектором та місцевими громадами, що є ключовим для успішної реалізації проєктів відновлення. Доведено, що інтеграція міжнародного досвіду, зокрема практик сталого розвитку та інноваційних фінансових інструментів, таких як зелені облігації, може значно підвищити ефективність відновлення міст. Встановлено, що використання цифрових технологій, дозволяє оптимізувати управління міськими ресурсами та підвищити стійкість міст до майбутніх викликів. Для вирішення основних завдань дослідження використано загальнонаукові (аналіз, синтез, порівняння, історичний підхід) та спеціально-географічні (історико-географічний, порівняльно-географічний, картографічний, районування) методи дослідження. При виконанні дисертаційного дослідження були використані статистичні дані та матеріали Державної служби статистики України, різні нормативно-правові документи, вітчизняні та міжнародні наукові праці, аналітичні звіти. На основі проведеного аналізу запропоновано рекомендації щодо вдосконалення моделей відновлення міст, зокрема впровадження моделей змішаного партнерства між державою, девелоперами та громадою, розвитку екологічно стійкої інфраструктури та залучення інноваційних фінансових інструментів. Результати дослідження можуть бути використані органами місцевого самоврядування, девелоперськими компаніями та громадськими організаціями для розробки стратегій відновлення міст у післявоєнний період. Наукова новизна одержаних результатів: вперше: ● обґрунтовано суспільно-географічний підхід до аналізу відновлення українських міст у взаємодії з девелоперськими компаніями; ● визначено специфіку формування соціально-економічної моделі відновлення міст у післякризовий період із урахуванням регіональних особливостей; ● систематизовано основні механізми та інструменти, які використовують девелоперські компанії для відновлення міської інфраструктури. вдосконалено: ● підходи до формування соціально-економічної моделі відновлення міст із урахуванням суспільно-географічних особливостей та ролі девелоперських компаній; ● методологію оцінки впливу девелоперських проєктів на якість життя населення та міське середовище. отримали подальший розвиток: ● теоретичні засади суспільно-географічного аналізу процесів відновлення міст у післякризових умовах; ● підходи до оцінки територіальних і соціально-економічних чинників, що впливають на ефективність відновлення міської інфраструктури; ● методи інтеграції девелоперських проєктів у стратегії сталого розвитку міських територій; ● механізми взаємодії між девелоперськими компаніями, місцевими громадами та органами самоврядування для забезпечення сталого розвитку міських територій; ● практичні рекомендації щодо формування ефективних моделей співпраці між девелоперськими компаніями, органами влади та місцевими громадами. Практичне значення: Результати дисертаційного дослідження впроваджені при виконанні науково-дослідної роботи на кафедрі економічної та соціальної географії і туризму ОНУ імені І. І. Мечникова «Особливості формування регіональних рекреаційних комплексів в Українському Причорноморʼї» (тема № 316, номер державної реєстрації НДР 0121U113483), що виконувалась у 2021–2025 рр. відповідно до тематичного плану НДР університету згідно наказу ОНУ імені І. І. Мечникова № 9075-18 від 05.10.2021 р. Окремі положення дисертаційної роботи впроваджені в навчальний процес кафедри економічної та соціальної географії і туризму в дисциплінах «Основи регіоналістики» та «Основи просторового планування». Практичне значення отриманих результатів полягає в розробці рекомендацій щодо впровадження ефективних моделей відновлення міст, які можуть бути використані органами місцевого самоврядування, девелоперськими компаніями та громадськими організаціями при формуванні стратегій сталого розвитку регіонів. Результати дослідження також можуть стати основою для формування державної політики у сфері відновлення міст. Результати дисертаційного дослідження впроваджені у проєктах ТОВ «Enhance Development», приватного будівельно-монтажного підприємства «СТРОЇТЕЛЬ-П».