Автореферати ФФ

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 12 з 12
  • Документ
    Творчество А. А. Гаврилюка и антифашистская автобиографическая проза
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 1971) Саенко, Валентина Павловна; Саєнко, Валентина Павлівна; Saienko, Valentyna P.
    Творчество Александра Акимовича Гаврилюка, равно как и революционная деятельность, — блестящий пример духовного мужества, рожденного в грозных битвах XX века. Его художественное слово в защиту идей социализма, подкрепленное примером личной активности, отражает твердость творческого духа писателя, верность коммунистическим идеалам и действенность борьбы за них. А. Гаврилюка называют западноукраиноким Н. Островским и Ю. Фучиком. Эта характеристика, несомненно похвальная для писателя, страдает определенной односторонностью, хотя к ней прибегают с наилучшими намерениями, пытаясь объяснить своеобразие А. А. Гаврилюка 'ссылкой на художников других литератур. Между тем А. Гаврилюк, действительно в чем-то близкий и Ю. Фучику и Н. Островскому, должен быть известен на Украине и за ее пределами не только как украинское «издание» героических писателей — .представителей европейского искусства ,но и как личность в литературе .вполне самостоятельная и своеобразная. Поэтому .надлежит не столько объяснять Гаврилюка другими писателями, сколько поставить их рядом как деятелей одной эпохи, проанализировать общее и оригинальное в их произведениях. Это особенно важно, поскольку исследуется частица украинского литературного вклада .в общечеловеческое дело идейного разоблачения фашизма и разрешение проблем гуманизма.
  • Документ
    Прагмалінгвістичні параметри функціонально-семантичного поля компаративності в сучасній українській літературній мові
    (Одеський національний університет імені І .І.Мечникова, 2009) Романченко, Алла Петрівна; Романченко, Алла Петровна; Romanchenko, Alla P.
    Дисертацію присвячено дослідженню семантики, структури та системи функцій ФСП компаративності в сучасній українській мові, з’ясуванню особливостей реалізації компаративних функцій у категорійних ситуаціях, встановленню прагмалінгвістичних параметрів аналізованого поля на матеріалі художніх текстів ХХ ст.
  • Документ
    Позитивна оцінка: від когнітивного судження до комунікативного висловлювання
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Бігунова, Наталя Олександрівна; Бигунова, Наталья Александровна; Bihunova, Natalia O.
    Дисертація у вигляді опублікованої монографії на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 – германські мови. – Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, Одеса, 2018. У дисертації міститься опис когнітивно-прагматичної природи та закономірностей комунікативних виявів позитивної оцінки. Аналізуються прагматичні особливості породження та перетворення оцінного судження в оцінне висловлювання. Започатковано новий лінгвістичний напрям когнітивно-комунікативної аксіології зображеного дискурсу. Запропоновано власну таксономію позитивно-оцінних мовленнєвих актів схвалення, похвали, компліменту та лестощів, що функціонують в англомовному літературному дискурсі та в кінодискурсі, досліджено іллокутивні цілі й перлокутивний ефект мовленннєвих актів позитивної оцінки. Висловлювання позитивної оцінки розглянуто також із позицій конверсаційного аналізу як комунікативні тактики реалізації певних комунікативних стратегій, а також як комунікативні ходи ініціювальної, реагувальної та іншої спрямованості. Виявлено варіанти комбінування мовленнєвих актів схвалення, похвали, компліменту і лестощів у межах одного реплікового кроку з іншими актами. Висвітлено специфіку паравербальної (невербальної та просодичної) реалізації позитивної оцінки в англомовному кінодискурсі.
  • Документ
    Ідеологічний та національно-культурний компоненти в семантичній структурі лексики політичного дискурсу (на матеріалі франко- і російськомовної преси 90-х років)
    (Астропринт, 2002) Весна, Тетяна Василівна; Vesna, Tetiana V.
    Дисертацію присвячено питанням взаємозв’язку семантики та прагматики мовного знака і його адекватного відтворення в міжкультурній комунікації. Розглядається вплив соціального чинника на лінгвістичну ситуацію, що знаходить своє відображення у пресі і, відповідно, у політичному дискурсі. Уточнюється і знаходить подальший розвиток поняття ключових слів поточного моменту, виділяється раніше не відзначена лінгвістична ознака «сакралізації» і «десакралізації» слів. Визначення соціальних конотацій здійснюється з позицій нового підходу, при якому вони розглядаються не як класове, а як політичне оцінне явище. Вказуються лексичні та семантичні інновації, відсутні в лексикографічних довідниках. Семантична структура соціально актуальних одиниць політичного словника становить єдність ідеологічного та національно-культурного компонентів, що передають певну когнітивну і прагматичну інформацію, збереження якої в міжкультурному спілкуванні забезпечує адекватне розуміння політичного повідомлення комунікантами. Лексико-семантичний аналіз визначає обов’язкові комунікативні елементи, необхідні для еквівалентного сприймання соціально-політичної інформації, і надлишкові елементи, зумовлені системою мови, дискурсними і культурними рамками.
  • Документ
    Номінативний аспект дитячого мовлення (на матеріалі французької, грецької, англійської та української мов).
    (Астропринт, 2002) Рульова, О. О.; Рулёва, Е.А.; Rulyova, О. О.
    У роботі розглянуті основні теорії дитячого мовлення і визначена теоретична база (теорія моногенезу мов) і експериментальні методики, які сприяють більш глибокому дослідженню цієї проблеми, складена типологія дитячих номінацій і вивчені стратегії номінативного акту у дітей, проаналізовані мовні і позамовні чинники, що впливають на дитяче мовлення. Виконане дослідження підтвердило вихідну гіпотезу про те, що в мовленні французьких, грецьких, англійських та українських дітей існують універсальні типи номінації і єдині стратегії акту номінації. Наявність універсальних типів і стратегій номінації, наряду з даними етнографії, медицини та інших наук, підтверджує теорію моногенезу мов, згідно з якою всі мови походять від єдиної прамови, що залишилась у вигляді універсалій в усіх існуючих мовах світу.
  • Документ
    Категорія спонукальності у прагмастилістичному аспекті
    (Астропринт, 2002) Нарушевич-Васипьєва, О. В.; Нарушевич-Васильева, О. В.; Narushevich- Vasiliyeva, О. V.
    У дисертації на матеріалі сучасної української мови з позицій прагмалінгвістичного підходу до мовних явищ здійснено системний аналіз змістових і структурних особливостей спонукальних висловлень під кутом зору їх функціонування в конкретних ситуаціях мовленнєвого спілкування. Описано умови успішності спонукальних мовленнєвих актів і на цій підставі розроблено власну класифікацію цих актів, показано реалізацію первинних і вторинних функцій мовних одиниць у вираженні спонукальності, досліджено і систематизовано експліцитні та імпліцитні засоби вираження непрямих актів спонукання, з’ясовано роль контексту у вираженні та розмежуванні ілокутивних функцій спонукальних висловлень. Проведено прагмастилістичну диференціацію засобів вираження категорії спонукальності, виділено прагмалінгвістичні чинники, які зумовлюють особливості функціонування спонукальних конструкцій у стильових різновидах сучасного українського мовлення.
  • Документ
    Об'єктні синтаксеми в структурі простого речення
    (АО БАХВА, 2003) Ледней, О. Ф.; Ледней, Е. Ф.; Lednei, O. F.
    У дисертації проведено системне дослідження об’єктних синтаксем у семантично елементарному та неєлемешарному простих реченнях, (на власне-семантичному, семантико-еинтаксичному та формально-синтаксичному рівнях). Визначено статус об'єктних синтаксем у структурі речення. В залежності від семантичних тинів керуючих предикатів виділено семантичні різновиди об’єктних синтаксем та розподілено їх за рангами. Досліджено семантичні процеси ускладнення об'єктних синтаксем. З’ясовано лексичне наповнення об’єктних сшггаксем. Описано центральні та периферійні відмінкові та прийменниково-відмінкові засоби вираження ссмантико-сингаксичної категорії об'єкта, розподілено їх за рангами. Розглянуто позиційні варіанти об’єктних синтаксем.
  • Документ
    Вінок сонетів в українській поезії. Генезис та історія розвитку
    (Астропринт, 2002) Якубовська, М. Г.; Якубовская, М. Г.; Yakubovska, М. G.
    Дисертація присвячена висвітленню генезису вінка сонетів в українській поезії, еволюції цієї форми, визначенню строфічно-архітектонічних модифікацій вінків сонетів та жанрово-тематичних різновидів. Уточнюються відомості про час і місце появи канонічної форми вінка сонетів. На основі комплексного аналізу досліджуються тексти вінків сонетів, їх відповідність канонічним вимогам та новаторські відхилення від них. Вінок сонетів обґрунтовано виокремлюється як своєрідний поетичний жанровий різновид (різновиди). Подається відповідна класифікація творів цієї форми за строфічно-структурними модифікаціями, жанровими різновидами, тематикою і проблематикою. Визначається місце і значення вінків сонетів у загальному літературному процесі в Україні.
  • Документ
    Поетика сучасної української прози: особливості "нової хвилі".
    (Астропринт, 2002) Шевченко, Тетяна Миколаївна; Шевченко, Татьяна Николаевна; Shevchenko, Tetiana M.
    Дисертація присвячена дослідженню прози "нової хвилі", яка маніфестує новий якісний стан вітчизняної культури на межі тисячоліть. Спеціально проаналізовані динаміка новелістичних і романічних форм і жанрово-видові їх варіації. Простежено поетологічні зрушення в романах Ю. Андруховича, О. Забужко, Л. Кононовича, Б. Нечерди, Вал. Шевчука, О. Ульяненка, поліморфних за структурою, збудованих на полістилістиці, міжжанровому та міжродовому взаємопроникненні, жанровій інтеграції та диференціації. Специфіковано іманентну текстову структуру сучасної новели (Ю. Андрухович, Ю. Винничук, В. Даниленко, Є. Кононенко, В. Медвідь, Є. Пашковський, Ю. Покальчук, О. Ульяненко та ін.) за допомогою виробленої класифікації типів сучасної "малої прози" (традиційних і експериментальних новел з рядом видів і підвидів). Крізь призму поетики досліджується явище сюжетної композиції в прозі 90-х pp. та наративні особливості постмодерних текстів. Зроблено висновки про художню специфіку "нової хвилі" в прозі, її роль і досягнення в контексті української літератури XX ст.
  • Документ
    Номінативна ланка в середовищі українського обрядового гипертексту
    (Астропринт, 2002) Алатирєва, Н. Б.; Алатырева, Н. Б.; Alatyreva, N. B.
    У роботі охарактеризовано обрядовий гіпертекст та його складові - лексії, проаналізовано структуру гіпертексту, його динаміку, зв'язки з кінетичною частиною, існування його в усній та писемній формі, поняття «першотекст» та «інваріант», особливості гіпертексту як комунікативного конструкту, структуру обрядових свят, деякі світоглядні уявлення міфологічного мислення, метатексти в обрядовому гіпертексті. Розглянуто номінативну ланку як форму існування номінації у гіпертексті, лакунне використання власних назв у гіпертекстових лексіях та механізми обрядової номінації. Описано вузли родинного (родильний, весільний, вузол голосінь) та календарного (колядковий, веснянковий, русальний, купальський та жнивний) кола гіпертексту.
  • Документ
    Концепт правда /неправда в українській літературній мові: семантико-стилістичний аспект
    (Астропринт, 2002) Мамич, М.В.; Mamych, М. V.
    У дисертації визначено зміст поняття “абстрактно-семантичне поле” й пояснено його структурно-семантичну специфіку. Склад абстрактно-семантичного поля опозиції правда / неправда проаналізовано в діахронії та синхронії з урахуванням парадигматично-синтагматичних властивостей його компонентів, їхніх функціональностилі- стичних відношень. Розкрито механізми лексико-семантичної взаємодії абстрактів у їхній лексикографічній та текстовій інтерпретації. Виявлено типові моделі словникової організації та образно-виражальної взаємодії абстрактів опозиції правда І неправда.
  • Документ
    Русская городская речь в полилингвокультурном пространстве Одессы.
    (Институт языковедения имени А. А. Потебни НАН Украины, 2013) Степанов, Евгений Николаевич; Степанов, Євгеній Миколайович; Stepanov, Yevhenii M.
    У роботі вперше виокремлено, описано та систематизовано лінгвальні й екстралінгвальні особливості російського міського мовлення Одеси (РМО); встановлено причини та механізми виникнення й еволюції фонетичних, просодичних, лексичних, словотвірних, фразеологічних, морфологічних, синтаксичних одесизмів; визначено та схарактеризовано напрямки взаємодії російської мови з українською, їдиш, грецькою, італійською, польською, молдовською, деякими іншими в історії розвитку полілінгвокультурного міста. Встановлено та проаналізовано комплекс екстралінгвальних факторів феномена одеської полілінгвокультурності, що впливають на формування специфічних рис РМО (етнічний, економічний, соціальний, цивілізаційний, географічний, історико-хронологічний); з’ясовано механізми утворення й роль міських прецедентних феноменів у системі російської мови; визначено шляхи і роль впливу РМО на розвиток російської мови. У роботі розроблено та застосовано нову методику комплексного урбанолінгвістичного дослідження. У дисертації показано, що російське міське мовлення Одеси – наддіалектний територіально-соціальний функціональний тип російської мови, організований гомогенно-гетерогенним одеським міським койне (ОМК) і соціолектами. Кодифікованим складником ОМК є одеський регіональний варіант російського літературного мовлення, некодифікованими – одеське міське просторіччя і корпус іншомовних одесизмів. Міське мовлення в дисертації розглядається як системно організована структурна цілісність, кожний з елементів якої має своє функціональне значення. Територіальні особливості РМО реалізуються ОМК; соціальні – системою соціолектів.