Переглянути
Нові надходження
Документ Групові позови в господарському процесі(2014) Борщенко, Владлена Валеріївна; Borshchenko, Vladlena V.; Борщенко, Владлена Валериевна; Степанова, Тетяна Валеріївна; Stepanova, Tetiana V.; Степанова, Татьяна ВалерьевнаОсновним видом господарського судочинства, у порядку якого здійснюється захист права, є позовне провадження, а засобом порушення цього провадження – позов. Позов є одним із центральних і найбільш складних явищ господарського процесуального права. На сучасному етапі розвитку правові відносини у суспільстві стали вельми різноманітними і багатосуб'єктними. Разом з тим, відсутність особливостей розгляду у господарських судах більш складних і заплутаних спорів з великою кількістю учасників часто призводить до порушення прав та законних інтересів таких осіб.Документ Типи правопізнання(2008) Ромашкін, Сергій Володимирович; Ромашкин, Сергей Владимирович; Romashkin, Serhii V.Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.01 - теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень. - Харківський національний університет внутрішніх справ, Харків, 2008. Дисертацію присвячено типам правопізнання. Такі типи правопізнання, як природно-правовий, позитивно-правовий, історико-правовий, психолого-соціологічний, апріорно-синтетичний, проаналізовано під кутом зору їх методології, факторів правогенезу, змісту справедливості. Це дало змогу виявити переваги і недоліки кожного з типів пізнання, що стосується інтерпретації витоків, сутності, своєрідності, смислу, тенденцій права і його зв'язку з суспільними цінностями. Квінтесенцією концепції синтетичних методології, правогенезу і справедливості стало внесення у її зміст апріорного елементу, який розширює зміст і обсяг поняття права з чуттєво-просторової, емпіричної чи позитивної сфери на сферу духовну.Документ Правове регулювання іпотеки морського судна(2010) Нігреєва, Олена Олександрівна; Нигреева, Алена Александровна; Nihreieva, Olena O.Торговельне мореплавство – одна з тих галузей світової економіки, яка має найбільш швидкий розвиток у наш час. Перш за все, це пов’язано із прискоренням міжнародного товарообміну. Наростання обсягів міжнародної торгівлі, у якій прагне приймати участь також Україна, обумовлює необхідність адекватно швидкого зростання її транспортної галузі. Попри значний транспортний потенціал, що має Україна, багато в чому завдячуючи її географічному положенню, стан вітчизняного транспортного комплексу й, особливо, його морської ланки, потребує покращення. Це, в свою чергу, безпосередньо залежить від правового регулювання, що впорядковує такі процеси. Для його розроблення, передусім, вкрай необхідною є наявність у держави національної морської політики, що являє собою цілеспрямовану діяльність, яка полягає як у забезпеченні найважливіших зовнішньополітичних державних інтересів, так і у захисті її власних морських інтересів у сфері міжнародно-правових відносин, що здійснюється за допомогою властивих їй засобів та методів [1, с. 145 –146]. Звісно, що для кожної держави така політики матиме власне змістовне наповнення. Що ж до України, уявляється, що однією з цілей такої політики має стати реформування та структурна перебудова секторів економіки, пов’язаних із морекористуванням, створення умов для інноваційного розвитку, модернізації морегосподарського комплексу із залученням внутрішніх та зовнішніх інвестицій. Початок формуванню такої політики було покладено із прийняттям Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 16 травня 2008 р. „Про заходи щодо забезпечення розвитку України як морської держави”. Серед загальнонаціональних задач, вказаних у цьому рішенні, виконання яких є необхідним для виведення з кризи морської галузі України, можна підкреслити такі: забезпечення виконання законодавства та вимог міжнародних договорів у галузі мореплавства; імплементація зобов’язань за міжнародними договорами України у галузі торговельного мореплавства; здійснення міжнародного співробітництва у сфері торговельного мореплавства, вивчення, узагальнення і поширення міжнародного досвіду в цій сфері; уніфікація нормативно-правової бази, що регулює транспортну діяльність на морі, її адаптація до європейських стандартів та ін. [2, с. 9]. Отже, вдосконалення норм вітчизняного законодавства, приведення їх у відповідність із міжнародними правовими нормами визнається необхідною передумовою для відродження України як морської держави із потужним морським флотом та розвинутою морською транспортною галуззю. Як демонструє практика, чинне законодавство не в змозі адекватно регулювати правовідносини з приводу морських перевезень вантажів, пасажирів та багажу, що стрімко змінюються під впливом як зовнішніх, так і внутрішніх чинників. Значна частина положень Кодексу торговельного мореплавства України (далі – КТМ України), прийнятого 23 травня 1995 р., вже за часів розробки втратила свою актуальність, особливо якщо їх порівнювати із законодавчими нормами інших країн, а також міжнародним правом. На фоні специфічності самої сфери торговельного мореплавства, з її міжнародним характером і відсутністю уніфікації правових підходів різних країн в окремих аспектах функціонування морського транспорту, недостатня ефективність морського законодавства України стає ще більш помітною. До цього можна додати, що деякі важливі моменти взагалі лишаються неврегульованими, а це, в свою чергу, породжує складнощі як для учасників відповідних правовідносин, так і для розробки загальної стратегії розвитку морської транспортної галузі України. Отже, виникає необхідність у внесенні конструктивних змін до КТМ України. У цьому аспекті слід підкреслити особливу вагомість розроблення правового забезпечення сприятливих умов для кредитування суднобудування [3], адже саме воно є однією із необхідних складових розвитку України як морської держави. Серед проблем, що у цьому зв’язку привертають до себе увагу наукової думки і потребують вирішення, виділяється проблема застосування окремих видів забезпечення виконання зобов’язань у морській галузі. Провідне місце тут посідає іпотека морського судна.Цей вид забезпечення виконання зобов’язань є одним із найдавніших та найпоширеніших у галузі міжнародного торговельного мореплавства. Однак в Україні його застосуванню заважають деякі труднощі, перш за все, законодавчого характеру, що робить вкрай складним його використання у кредитних відносинах між банками та судновласниками. Зараз кредитування суднобудування українськими банками через відсутність відповідного правового регулювання іпотеки морського судна майже не відбувається. Разом із тим, переважна кількість суден у світі (до 90 % [4]) будуються за рахунок позикових коштів, що надаються банками, як правило, під заставу зазначеного майна.Документ Муніципально-правовий статус іноземців в Україні(2017) Левенець, Анжела Вікторівна; Левенец, Анжела Викторовна; Levenets, Anzhela V.Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.02 – конституційне право, муніципальне право. – Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Харків, 2017. У дисертації висвітлюються основні складові елементи муніципально-правового статусу іноземців в Україні, правові підстави для входження іноземців, які постійно проживають на території України, до складу територіальних громад, нормативно-правове регулювання їх прав, свобод та обов’язків. В роботі розглядаються міжнародно-правові стандарти прав іноземців в місцевому самоврядуванні, аналізуються механізми їх імплементації в національне законодавство, досліджуються найбільш вдалі практики наділення іноземців політичними правами на місцевому рівні. Доведено важливість здійснення комплексної виваженої міграційної політики як складової частини вдосконалення муніципально-правового статусу іноземців, також проаналізовано роль органів державної влади та органів місцевого самоврядування у формуванні цього статусу, окремо розглядаються питання статутної нормотворчості в галузі муніципального статусу іноземців.Документ Управління у сфері рекламної діяльності: організаційно-правовий аспект(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2003) Кузнєцова, Зоя Вікторівна; Кузнецова, Зоя Викторовна; Kuznietsova, Zoia V.Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 – теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. Національний університет внутрішніх справ, Харків, 2003. Дисертацію присвячено аналізу організаційно-правових основ управління у сфері рекламної діяльності. В роботі охарактеризовано рекламу і рекламну діяльність як об’єкт управління, визначено сутність та систему державного управління у сфері рекламної діяльності, проаналізовано правові засади управління в цій сфері. Здійснено також аналіз методів управління у сфері рекламної діяльності, механізму контролю у цій сфері. Розглянуто особливості адміністративної відповідальності за порушення загальнообов’язкових правил рекламної діяльності та заходів їх припинення. Сформулювати конкретні пропозиції та рекомендації щодо удосконалення організаційно-правових засад управління у сфері рекламної діяльності.Документ Кримінально-правова протидія злочинам проти основ національної безпеки України: теорія і практика(2017) Чуваков, Олег Анатолійович; Чуваков, Олег Анатольевич; Chuvakov, Oleh A.Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.08 - кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. - Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, Київ, 2017. У дисертації здійснено комплексне наукове дослідження злочинів проти основ національної безпеки України, в якому створенні розробки з удосконалення кримінально-правової охорони основ національної безпеки України і визначенні відповідні межі злочинних посягань на основи національної безпеки України з урахуванням сучасних геополітичних реалій. Обґрунтовано правову регламентацію відповідальності, загальне поняття і закономірності систематики розглянутих злочинів у контексті чинного українського законодавства. Здійснено комплексний аналіз положень, що визначають сутність і зміст понять «безпека» - «державна безпека» - «національна безпека». Досліджено положення, що дозволяють установити сутність і правову природу родового об’єкта злочинів проти основ національної безпеки України. Розглянуто генезис понятійного апарату таких злочинів, процес установлення сутності, ознак і видів аналізованих злочинів у сучасний період. Аналізуються проблемні питання диференціації злочинів проти основ національної безпеки України на окремі види і встановлення їх видових об’єктів. Докладно досліджуються як основні, так і додаткові ознаки об'єктивної та суб'єктивної сторони аналізованих злочинів; визначається їх значення в кваліфікації таких злочинів. Здійснено юридичний аналіз злочинів проти основ національної безпеки України з урахуванням положень у частині їх удосконалення, які запропонував автор, що відповідає тим загрозам і викликам, які мають місце в сучасний період розвитку нашої державності.Документ Теоретичні і практичні основи кримінально-правового регулювання обставин, що виключають злочинність діяння при захисті від суспільно небезпечного посягання(2013) Орловський, Богдан Михайлович; Орловский, Богдан Михайлович; Orlovskyi, Bohdan M.Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. – Класичний приватний університет. – Запоріжжя, 2013. Дисертація присвячена дослідженню теоретичних і практичних основ кримінально-правового регулювання обставин, що виключають злочинність діяння при захисті від суспільно небезпечного посягання. До такої групи обставин зараховано необхідну оборону, уявну оборону, які закріплені в КК України, а також захист працівниками правоохоронних органів, військовослужбовцями від суспільно небезпечних посягань шляхом застосування фізичної сили, спеціальних засобів та вогнепальної зброї. Розглянуто історію виникнення та розвитку цих обставин, здійснено аналіз їх юридичного складу, умов правомірності й перевищення меж. Визначено поняття, правову підставу необхідної оборони; розглянуто питання про перевищення меж необхідної оборони та запропоновано відповідним чином викласти ст. 36 КК України. Досліджено кримінально-правові норми про спеціальні випадки необхідної оборони, передбачені ч. 5 ст. 36 КК України, при захисті особи від посягань, які становлять підвищену суспільну небезпеку, та запропоновано доповнити їх перелік такими: захист від нападу або погроз озброєної особи, яка намагається вчинити злочин; захист особи від тяжкого злочину у своєму житлі. Розглянуто уявну оборону як самостійну обставину, що виключає злочинність діяння, та досліджено її відмінність від необхідної оборони. Обґрунтовано можливість визначення захисту працівників правоохоронних органів, військовослужбовців від суспільно небезпечних посягань в обставину, що виключає злочинність діяння, – “здійснення службових владних повноважень”, яку запропоновано відповідним чином викласти у ст. 361 КК України. Розглянуто відмінність цієї обставини від необхідної оборони. Досліджено кримінальну відповідальність за перевищення заходів, необхідних для здійснення службових владних повноважень, і запропоновано визначити її у ч. 2 ст. 118 та 124 КК України.Документ Забезпечення права працівника на захист гідності за трудовим законодавством України(2016) Байло, Олена Володимирівна; Байло, Елена Владимировна; Bailo, Olena V.Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.05 – трудове право; право соціального забезпечення. – Національний університет «Одеська юридична академія», Одеса, 2016. Дисертація є першим у сучасній вітчизняній науці трудового права спеціальним комплексним дослідженням теоретичних та практичних проблем забезпечення права працівника на захист своєї гідності за трудовим законодавством України. У дисертації визначено поняття гідності працівника як трудоправової категорії. Досліджено нормативне закріплення права працівника на захист своєї гідності у міжнародно-правових актах, актах законодавства України та законодавства окремих зарубіжних країн. Охарактеризовано юридичну природу та структуру права працівника на захист своєї гідності як суб’єктивного трудового права. Розглянуто форми захисту працівником своєї гідності під час трудової діяльності, а у передбачених законом випадках після її припинення. Визначено способи захисту працівником своєї гідності під час трудової діяльності, а у передбачених законом випадках після її припинення. Сформульовано науково обґрунтовані пропозиції щодо удосконалення актів чинного законодавства, проекту ТК України у частині забезпечення права працівника на захист своєї гідності.Документ Принципи міжнародних комерційних договорів УШДРУА та lex mercatoria в контексті міжнародного приватного права(2004) Смітюх, Андрій Володимирович; Смитюх, Андрей Владимирович; Smitiukh, Andrii V.Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.03 - цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право. - Одеська національна юридична академія, Одеса, 2004. В дисертації обґрунтовано вузьке розуміння lex mercatoria, як заснованої на практиці міжнародної торгівлі позанаціональної системи договірного зобов'язального права, що самовідтворюється міжнародним діловим співтовариством та покликана забезпечити задовільне регулювання міжнародного комерційного обороту через автономне або субсидіарне застосування. Проаналізовано зміст, ґрунтовні ідеї, іноземну практику застосування Принципів УНІДРУА; перспективи їх застосування в Україні в світлі нового ЦК України; доведено, що Принципи УНІДРУА є найважливішим, системоутворюючим елементом lex mercatoria. Обґрунтовується доцільність подальших досліджень lex mercatoria в контексті не тільки міжнародного, але й міжнародного приватного права.Документ Правова охорона зелених насаджень в населених пунктах України(2013) Толкаченко, Олена Володимирівна; Толкаченко, Елена Владимировна; Tolkachenko, Olena V.Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.06 – земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурсне право. – Інститут економіко-правових досліджень НАН України, Донецьк, 2013. Дисертація присвячена дослідженню та теоретичному обґрунтуванню правової охорони зелених насаджень в населених пунктах України. Визначено, що зелені насадження населених пунктів України є рослинними ресурсами, що не належать до лісового фонду України. У сфері містобудівної діяльності вони розглядаються як об’єкти зеленого фонду, а також як елементи архітектурно- просторової композиції забудови та елементи благоустрою території. Досліджено зв’язок між поняттями «об’єкт благоустрою зеленого господарства» та «об’єкт озеленення». З огляду на те, що озеленення є важливою складовою утримання території в належному стані та має природоохоронний характер, конкретизовано зміст озеленення населеного пункту. Запропоновано класифікацію зелених насаджень та визначено функції зелених насаджень в населених пунктах. Визначено поняття та особливості правовідносин в сфері охорони зелених насаджень в населених пунктах, коло суб’єктів в цій сфері, досліджено зміст їх прав та обов’язків . Проаналізовано теоретичні положення та норми чинного законодавства щодо екологічного управління в сфері охорони зелених насаджень в населених пунктах, досліджено його види і функції. Конкретизовано підстави та види юридичної відповідальності та запропоновано визначення шкоди, заподіяної порушенням правового режиму охорони зелених насаджень в населених пунктах. Сформульовані пропозиції щодо вдосконалення законодавства в сфері охорони зелених насаджень в населених пунктах України.Документ Інститут розірвання порушеного договору у цивільному праві України та країн Європейського Союзу (порівняльно-правовий аналіз)(2015) Святошнюк, Арина Леонідівна; Sviatoshniuk, Aryna L.Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право. – Одеський національний університет імені І. І. Мечникова. – Одеса, 2015. Дисертація присвячена порівняльно-правовому аналізу правового регулювання відносин, пов’язаних із розірванням порушеного договору в Україні та країнах Європейського Союзу (Німеччині, Франції, Італії, Іспанії, Чеській Республіці, Великій Британії). У роботі визначені основні етапи становлення та розвитку інституту розірвання порушеного договору у цивільному праві України та зазначених країн Європейського Союзу; здійснено порівняльно-правовий аналіз основних доктринальних та законодавчих положень договірного права України, Німеччині, Франції, Італії, Іспанії, Чеської Республіки, Великої Британії щодо розірвання порушеного договору; сформульовано теоретично обґрунтовані пропозиції з удосконалення правового регулювання договірних відносин в Україні у відповідній частині. Особлива увага приділяється окремим видам порушення договору та правовим наслідкам розірвання порушеного договору у цивільному праві досліджуваних країн.Документ Теоретичні основи цивільно-правової відповідальності в Україні(2007) Канзафарова, Ілона Станіславівна; Канзафарова, Илона Станиславовна; Kanzafarova, Ilona S.Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право. – Інститут держави і права ім. В.М. Корецького Національної академії наук України. – Київ, 2007. У дисертації досліджено поняття та принципи цивільно-правової відпові-дальності, визначені функції та режими цивільно-правової відповідальності; здійснено аналіз динаміки та змісту правовідносин цивільно-правової відповідальності; розглянуто низку питань щодо умов та ефективності цивільно-правової відповідальності. Цивільно-правова відповідальність розглядається як система взаємопов’язаних елементів, в якості яких виступають певні правові засоби. В результаті дослідження цивільно-правової відповідальності як цілісного системного юридичного утворення, що втілює в собі якості предмета і метода цивільно-правового регулювання в їх єдності та взаємозв’язку, створено системну теоретичну модель цивільно-правової відповідальності; встановлено, як повинні бути взаємопов’язані елементи зазначеної системи, щоб забезпечити належну реалізацію передбачених чинним законодавством правомочностей та виконання закріплених у ньому юридичних обов’язків.Документ Порівняльно-правова характеристика спадкових правовідносин в Україні та зарубіжних країнах (Російській Федерації, Франції, Німеччині, США)(2009) Валах, Вiкторiя Володимирiвна; Валах, Виктория Владимировна; Valakh, Viktoriia V.Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право. – Науково-дослідний інститут приватного права і підприємництва Академії правових наук України. – Київ, 2009. Дисертацію присвячено порівняльно-правовому аналізу спадкових правовідносин в Україні, Російській Федерації, Франції, Німеччині та США. У роботі визначено категорію спадкування як особливого виду цивільного правонаступництва, виділено його характерні ознаки. Проведено класифікацію юридичних фактів, що спричиняють динаміку спадкових правовідносин, виокремлено юридичні факти, які призводять до припинення спадкового правовідношення. На основі теоретико-правового аналізу проведено розмежування модельного та конкретних (індивідуальних) спадкових правовідносин. Розкривається зміст понять: цивільне правонаступництво, спадкування, спадкове правовідношення, спадщина та інших, аналізуються підстави виникнення та динаміки спадкових правовідносин та структурні елементи останніх. Суттєву увагу автором приділено структурі спадкового правовідношення: проведено розмежування учасників, означено їх правових статус, надано повну характеристику об’єкту та проведено класифікацію прав та обов’язків спадкоємців. Розроблено пропозиції щодо вдосконалення законодавства у сфері регулювання відносин при спадкуванні.Документ Механізм взаємодії джерел континентального та загального права(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2011) Кармазіна, Катерина Юріївна; Кармазина, Екатерина Юрьевна; Karmazina, Kateryna Yu.Актуальність теми дослідження. Процеси глобалізації суттєво впливають на розвиток сучасних правових систем світу в цілому, і на правову систему України, зокрема. Це сприяє не лише зближенню правових систем у межах відповідних типів, а й міжтиповій інтеграції. Особливо яскраво ці процеси відбуваються у системах європейського права, де у спільному правовому полі діють джерела національного та міжнародного права. Разом з тим, спостерігається зміна структури системи джерел права, способів досягнення узгодженості нормативно-правових приписів, засобів забезпечення цілісності правового регулювання в нових умовах, збалансованості у межах системи. Для досягнення такого стану національні правові системи намагаються створити та закріпити на законодавчому рівні механізм взаємодії джерел права. І відбувається все це за відсутності цілісної наукової теорії, яка б дозволила визначити основні параметри такого механізму з врахуванням трансформацій у сучасних системах джерел права, зокрема загального та континентального права. Важливим такий механізм взаємодії є і для забезпечення ефективного функціонування системи джерел права України. При цьому необхідно зазначити, що загальнотеоретичним питанням природи джерел права приділяється достатня увага як у зарубіжній, так і вітчизняній юридичній літературі, зокрема у працях С. Алєксєєва, В. Баранова, Ж.-Л. Бержеля, С. Бошно, Т. Гурової, С. Зівса, Л. Корчевної, В. Лазарева, Л. Луць, М. Марченка, Н. Пархоменко, С. Полєніної, О. Скакун, Ю. Тихомирова та ін. Питанням функціонування та розвитку джерел міжнародного права присвячені праці В. Буткевича, С. Бахіна, С. Кашкіна, В. Муравйова, І. Лукашука, Л. Ентіна, В. Опришка, Б. Топорніна та ін. Проблеми розвитку джерел континентального права висвітлені у працях В. Бойцової, Р. Давіда, Х. Кьотца, Р. Леже, М. Марченка, К. Осакве, А. Саїдова та ін., а загального – у працях: Т. Апарової, Дж. Белла, С. Боботова, І.Документ Збалансований розвиток телекомунікаційного підприємства в умовах цифрових трансформацій: теорія, методологія, практика(2020) Дем'янчук, Марина Афанасіївна; Демьянчук, Марина Афанасьевна; Demianchuk, Maryna A.Сучасні підприємства динамічно розвиваються за рахунок четвертої промислової революції, що сприяє впровадженню інноваційних інфокомунікаційних технологій в більшість бізнес-процесів. Враховуючи умови переходу економіки України до цифрової стратегії розвитку, де основною рушійною силою є цифрові тренди, розумні продукти та сервіси, актуалізуються питання забезпечення збалансованого розвитку телекомунікаційних підприємств. Саме телекомунікаційні підприємства забезпечують основу цифрової інфраструктури, технологічну платформу всіх інформаційних процесів, проникаючи у більшість бізнес-процесів підприємств та сприяючи інтеграції у цифрове суспільство. Реалізація концепції збалансованого розвитку цих підприємств обумовлено постійно зростаючими потребами споживачів телекомунікаційних послуг у глобальній цифровій революції, необхідністю дотримання цілей сталого розвитку України, модифікацією економічної, соціальної та екологічної діяльності телекомунікаційних підприємств. Тому виникає науково-прикладна проблема теоретичного обґрунтування, методологічного забезпечення та практичної реалізації процесу забезпечення збалансованого розвитку телекомунікаційних підприємств для забезпечення їх гармонізованої еволюції, скорочення існуючих цифрових розривів та якісного розвитку економіки в умовах цифрових трансформацій. У дисертаційній роботі здійснено вирішення актуальної науково- прикладної проблеми обґрунтування концептуально-теоретичних та методологічних основ щодо забезпечення збалансованого розвитку телекомунікаційними підприємствами і формування науково-методичних рекомендацій для їхнього практичного застосування в умовах цифрової трансформації економіки. Результати дослідження дали змогу сформулювати такі висновки концептуального, теоретико-методологічного та науково- практичного спрямування. Автором вперше сформовано параметричну модель економічної доцільності сумісного розгортання інфраструктури ІКТ телекомунікаційних підприємств з іншими інфраструктурними об’єктами, що враховує технічний, географічний, організаційний і соціально-економічний фактори та сприяє встановленню взаємовигідних відносин сторін-учасниць для ефективного використання обмежених ресурсів; особливістю моделі є визначення засобів захисту активів телекомунікаційного підприємства від кіберінцидентів на основі виокремлення найбільш вразливих активів та формування матриці систематизації кіберзагроз шляхом визначення ступеню кіберризику. Сформовано модель забезпечення збалансованої рівноваги між економічною ефективністю та еколого-соціальною відповідальністю телекомунікаційного підприємства, яка представлена коеволюційним розвитком початкового рівня з урахуванням світових цифрових трендів та ресурсного забезпечення підприємства; при цьому перехід до збалансованого розвитку забезпечується механізмом управління трансформаційними процесами, що ґрунтується на послідовності проходження стадій циклу розвитку телекомунікаційного підприємства (ініціація, реплікація, диференціація, структурування, поширення, індокринація) із застосуванням управлінської матриці, яка містить інформаційний, ресурсний і формоутворюючий рівні, та відповідного управлінського інструментарію. Розроблено механізм оцінювання ефективності збалансованого розвитку телекомунікаційного підприємства, який базується на принципах побудови нейронних мереж шляхом оцінки економічної, екологічної та соціальної підсистем підприємства; є сукупністю аналітичного, оціночного та результуючого блоків, ключовою ланкою якої є визначення мультиплікатору ефективності збалансованого розвитку на основі обчислення індикаторів економічної, соціальної, екологічної та інституційної підсистем показників зовнішнього і внутрішнього розвитку з метою формування триєдиної стратегії із конкретизацією потенційних можливостей в умовах цифрових трансформацій та застосування його як коригуючого коефіцієнту при оцінці вартості бізнесу телекомунікаційного підприємства. Удосконалено класифікацію проблем збалансованого розвитку підприємств, в якій, на відміну від існуючих, враховано ознаку приналежності до місця походження (зовнішні та внутрішні), яка, в свою чергу, передбачає економічний, соціальний, екологічний, ресурсний прояви, що дозволяє більш широко охоплювати коло досліджуваної проблематики. Удосконалено теоретичні засади взаємовпливу економічної, соціальної, екологічної, технологічної та інтелектуальної складових потенціалу на збалансований розвиток телекомунікаційного підприємства, в основу яких покладено принципи цілісності, якісності, адаптивності, ефективності, своєчасності, що спрямовано на визначення синергійного ефекту. Удосконалено методологічні засади формування конвергентної моделі діяльності телекомунікаційних підприємств в контексті збалансованого розвитку, яка базується на застосуванні методу графічного структурного аналізу (DFD-діаграма) та системи результуючих показників ефективності використання сучасних телекомунікаційних послуг різними суб’єктами ринку, що, на відміну від існуючих, враховує визначення показників економії робочого часу, умовної економії штату та підвищення дохідності, що дозволяє визначити можливі напрями конвергенції діяльності телекомунікаційних підприємств з підприємствами інших сфер економічної діяльності під впливом глобалізаційних та інтеграційних процесів в умовах цифрових трансформацій. Удосконалено науково-методичний підхід щодо оцінювання інтелектуального потенціалу підприємства, який, на відміну від існуючих, полягає у визначенні інтегральної оцінки, яка дозволяє визначати подальші напрямки поліпшення цифрових компетентностей персоналу підприємства та враховує рівень інтелектуального потенціалу персоналу, його інтелектуально- матеріального забезпечення та інтелектуально-інформаційної бази. Удосконалено науково-методичний підхід оцінювання рівня соціальної відповідальності телекомунікаційного підприємства, що базується на узгодженні зовнішніх факторів впливу із внутрішніми економічними, соціальними, екологічними та ресурсними обмеженнями, через розрахунок інтегрального показника, який враховує базовий, корпоративний та вищий рівні соціальної відповідальності, спрямований на визначення доцільності напрямів соціального інвестування та дозволяє врахувати їх вплив на підвищення вартості та конкурентоспроможності підприємств. Розвинуто теоретичний базис та сучасні закономірності розвитку мікроекономічних систем в умовах цифрових трансформацій, які розглядаються як динамічний взаємозв’язок нових функцій та якісних характеристик систем, спрямованих на досягнення збалансованого економічного, соціального та екологічного розвитку з подальшим оцінюванням результатів розвитку і зміни сукупності потенціалів. Набула подальшого розвитку сукупність передумов, мотивів та цілей переходу до концепції збалансованого розвитку підприємств сфери зв’язку та інформатизації, які відрізняються від існуючих гармонізацією зовнішніх та внутрішніх економічних, соціальних, екологічних характеристик через узгодження із сукупністю економічної, соціальної, екологічної, технологічної та інтелектуальної складових потенціалу підприємства. Набув подальшого розвитку взаємозв’язок факторів негативної впливу на діяльність телекомунікаційних підприємств, серед яких економічні, організаційно-правові, функціональні, інформаційно-аналітичні, соціально- психологічні, та позитивного впливу, зокрема фінансові, технологічні, урядово- інфраструктурні, соціально-інформаційні, що, на відміну від існуючих, враховують зовнішні та внутрішні передумови діяльності телекомунікаційних підприємств з метою забезпечення збалансованого розвитку. Набула подальшого розвитку концепція збалансованого розвитку телекомунікаційних підприємств, яка, на відміну від існуючих, базується на системно-процесному підході та парадигмі забезпечення збалансованого розвитку внутрішнього та зовнішнього середовища через гармонізацію економічної, екологічної та соціальної діяльності шляхом поетапної реалізації концепції з метою обґрунтування вектору розвитку та його найбільш переважної траєкторії. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні положення та висновки дисертаційної роботи можуть бути використаними органами державної влади під час формування проектів нормативно-правових документів, пов’язаних з регулюванням діяльності ринку телекомунікаційних послуг, а також підприємствами в процесі забезпечення збалансованого розвитку в умовах цифрових трансформацій.Документ Правові засади Спільної зовнішньої політики Європейського Союзу: загальнотеоретична характеристика(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2010) Саракуца, Марія Олександрівна; Саракуца, Мария Александровна; Sarakutsa, Mariia O.Дисертація присвячена характеристиці Спільної зовнішньої політики ЄС як правового феномену та особливостей її правового регулювання на сучасному етапі. Проаналізовано причини, зміст і спрямованість сучасних процесів міждержавної інтеграції у контексті світової глобалізації та інтернаціоналізації. З’ясовано особливості реалізації державного суверені-тету в умовах європейської міждержавної інтеграції. Простежено розвиток Спільної зовнішньої політики ЄС та її нормативного закріплення. Вияв-лено особливості розвитку правового механізму європейської інтеграції у сфері зовнішньої політики, здійснюваної у рамках ЄС. З’ясовано правову природу Спільної зовнішньої політики ЄС. Проаналізовано значення основоположних договорів про ЄС (Маастрихтського, Амстердамського, Ніццького та Лісабонського) для розвитку його Спільної зовнішньої політики. Розкрито інституційний механізм реалізації Спільної зовнішньої політики ЄС. Досліджено основні тенденції і перспективи розвитку Спільної зовнішньої політики ЄС, а також місце України у цьому процесі.Документ Доказування та докази в господарському процесі України(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2002) Степанова, Тетяна Валеріївна; Степанова, Татьяна Валерьевна; Stepanova, Tetiana V.Метою дисертаційного дослідження є визначення поняття, сутності та предмету доказування, поняття, класифікації та специфіки доказів саме у господарському процесі, а також виявлення найважливіших проблем окремих видів доказів у процесі доказування. Виходячи з вищезазначеного, пропонується вирішення наступних завдань: • представити доказування в господарському процесі як системне явище, сутність якого полягає у повному всебічному, об'єктивному розгляді та вирішенні справи; • показати практичну цінність науково-обгрунтованого уявлення про судові докази як засоби пізнання; • визначити місце судових доказів у процесі розгляду господарських спорів; • охарактеризувати окремі види доказів за класифікацією та окреслити найважливіші проблеми в цьому напрямку; • розглянути специфіку доказів у господарському процесі щодо допустимості доказів, підстав звільнення від доказування та ін., що відрізняє даний вид судочинства від кримінального та цивільного; • сформулювати методи і підходи у господарському доказовому процесуальному праві, які відповідають вимогам сьогодення, надати рекомендації щодо внесення змін та доповнень у чинне господарське процесуальне законодавство України щодо вирішення важливіших проблем доказування та вдосконалення процесу використання окремих видів доказів у господарському судочинстві. Обєктом дослідження є доказування в господарському процесі як спосіб цивілізованого вирішення спорів між суб'єктами господарювання. Предмет дисертаційного дослідження становлять докази як засоби пізнання в процесі розгляду господарських спорів, їх характерні особливості, специфіка, а також найважливіші проблеми окремих видів доказів у господарському процесі.Документ Теоретико-методологічне забезпечення бюджетного процесу на місцевому рівні в умовах трансформації міжбюджетних відносин(2020) Савастєєва, Оксана Миколаївна; Савастеева, Оксана Николаевна; Savastieieva, Oksana M.Дисертація присвячена вирішенню важливої наукової проблеми – дослідженню розвитку та обґрунтуванню теоретико-методологічних й удосконаленню науково-методичних засад забезпечення бюджетного процесу на місцевому рівні в умовах трансформації міжбюджетних відносин. Запропоновано авторське визначення бюджетного процесу на місцевому рівні з виокремленням його складових, їх взаємозв’язку й взаємодії. Визначено форми прояву бюджетного процесу, зокрема: фундаментотворчі (бюджетний процес є дієвим інструментом впливу на макроекономічні показники, активізацію інноваційно-інвестиційної діяльності, досягнення цільового рівня соціально-економічного розвитку адміністративно-територіальних одиниць країни тощо); системоутворюючі (бюджетний процес відтворює порядок реалізації бюджетних повноважень, механізм їх взаємодії, створюючи певну систему); стратегічні (бюджетний процес визначає стратегічні вектори економічного розвитку країни, її позиціонування у світовому суспільно-економічному просторі, реалізує обрану модель внутрішнього управління).Документ Теорія і практика уніфікації міжнародного права в умовах глобалізації (міжнародний та національно-правовий аспекти)(2020) Стрельцова, Євдокія Джонівна; Streltsova, Yevdokiia D.Дисертацію присвячено узагальненню сучасних теорій і практик міжнародно-правової уніфікації та обгрунтуванню концепції міжнародно-правової уніфікації як універсального механізму розвитку сучасного міжнародного права. На основі аналізу сучасного стану теоретичного міжнародно-правового дискурсу відносно уніфікації міжнародного права встановлено, що він значною мірою визначається конкуренцією двох парадигм: а) традиційного (класичного) позитивізму та б) функціоналізму. Визначено, що основною тенденцією розвитку сучасного міжнародного права є пошуки альтернативи міжнародно-правовому позитивізму, а існуючі парадигми є різними варіантами вирішення цього ключового питання. Пропонується міжнародно-правовий теоретичний дискурс змістити від доктрини («теоретичної узгодженості») до операційного результату дії певних міжнародно-правових норм, на основі чого долається обмеження уніфікації лише договірними формами, пропонується «реалістичне тлумачення» уніфікації, що включає судову практику, «м’яке право» і неправові феномени. Із сфери юридичних технік та текстів проблема уніфікації виводиться на рівень інструментів легітимізації соціального та правового порядку, оскільки єдність міжнародного права забезпечує реалізацію його базових суспільних функцій. При цьому уніфікація нормативної складової є важливим компонентом взаємодії міжнародного та національного права.Документ Методологія управління розвитком високотехнологічних промислових підприємств(2019) Захарченко, Наталя Вячеславівна; Zakharchenko, Natalia V.Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.04 «Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)». – Університет митної справи та фінансів, Дніпро, 2019. Дисертацію присвячено теоретичному узагальненню та новому вирішенню науково-прикладної проблеми, яка полягає в розробці методологічних засад, методичних підходів та практичного інструментарію щодо управління розвитком високотехнологічних (ВТ) промислових підприємств в умовах реалізації інноваційної моделі економіки. В роботі вперше розроблено методологічне забезпечення розвитку ВТ промислових підприємств в умовах реалізації моделі високотехнологічного зростання економіки. Це дало можливість дисертанту урізноманітнити підходи до розвитку (ВТ) підприємств на основі інноваційної державної політики, розвитку конкурентних ринків і широкого залучення інтелектуального капіталу, забезпечуючи єдиний простір науки і високих технологій, співпрацю з ЄС. Його необхідність обумовлена новими особливостями сучасної ринкової економіки – нарощенням масштабів світової економічної глобалізації з одночасним обмеженням національних ресурсів та бюджетів, нових суспільних потреб, особливо в сфері високих технологій, зменшення невизначеності і ризиків, оптимального використання наявних фінансових ресурсів.