Факультет міжнародних відносин, політології та соціології

Постійне посилання на фонд

https://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/37447

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 8 з 8

Turkey's Humanitarian Policy in the 21st Century
(Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, 2022) Стурмак, Кирилл Костянтинович
The study of the origins and prospects of Türkiye’s current humanitarian and soft power policy is an important element in understanding the whole nature of Turkish foreign policy because nowadays this is one of the key aspects of international activity that Ankara is increasingly associated with. Positioning itself as a state with pan-regional and even global ambitions, the Republic of Türkiye (the country has officially changed its name from “Turkey” to “Türkiye” this year) is gaining more and more geopolitical importance, thus attracting the attention of international researchers and experts. In addition, in the 21st century, the country witnessed a significant transformation of domestic political life, which significantly affects its either foreign policy vector, forming new models and principles of Ankara’s behavior within the international arena.
Американо-кубинські відносини XXI століття
(Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, 2022) Мороз, Уляна Сергіївна
The relevance of the research topic is proven by several aspects. First of all, there is the necessity to observe the development of the US relations with Cuba throughout the period of presidency of Barack Obama, Donald Trump, and Joe Biden as since 2008 the American-Cuban relations has undergone significant changes, notably in the period of the Obama’s thaw which was proceeded with a subsequent deteriorating of relations. Thus, the nature and the consequences of these changes and the current state of interstate relations should be detected to compare different foreign policy strategies with the aim of singling out the most efficient model. Secondly, nowadays, the world stands on the threshold of the inevitable transformation of well-established international contacts, ways of cooperation and, above all, international order. Geopolitical transformations have already led to economic crises, suspended interstate contacts, on the one hand, and the appearance of new alliances, on the other hand, therefore the proper short-term predictions for modern international relations are required.
Вплив пандемії COVID-19 на світову політику
(Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, 2022) Пенгрін, Софія Василівна
При аналізі впливу пандемії COVID-19 більша увага була зосереджена на аспектах пов’язаних зі здоров’ям та на потенційних масштабах скорочення економічного розвитку, але значно менша увага приділялася проблемі змін у світовій політиці. Водночас дана проблематика є дуже важливою, оскільки різноманітні економічні, суспільні та політичні наслідки цієї кризи демонструють соціально-політичні лінії розлому суспільства, які напряму впливають на зміну трендів світової політики як на рівні окремих країн, так і на рівні регіонів та глобальної політичної арени. Результатом пандемії стали прояви нестабільності заснованої на владі, конкурентоспроможності міжнародної системи. Враховуючи той факт, що Україна зафіксувала в своїй зовнішній політиці курс на інтеграцію до ЄС та НАТО питання впливу пандемії COVID-19 на світову політику для нашої держави набуває особливої ваги як в теоретичному так і в практичному сенсах.
Китайська доктрина Нового шовкового шляху: внутрішні та зовнішні виміри
(Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, 2022) Кондрашова, Олена Павлівна
У 2013 році голова КНР Сі Цзіньпін запропонував світові глобальний зовнішньополітичний проект «Новий шовковий шлях», який у разі його реалізації може стати однією з провідних геополітичних концепції сучасного світоустрою. Проект передбачає формування нової моделі мирного співробітництва та розвитку всіх країн в умовах глобальної взаємозалежності та взаємопов'язаності. У рамках ініціативи «Новий шовковий шлях» китайське керівництво пропонує розвивати міжнародне співробітництво у п'яти основних галузях: політична координація, взаємозв'язок інфраструктура, безперебійна торгівля, вільний обіг капіталу та зміцнення духовної близькості між народами. Висунувши цю ініціативу, Китай прагне створити умови для підтримки зростання своєї економіки, оскільки будівництво інфраструктурних об'єктів та вихід на нові ринки створить додатковий попит на китайську продукцію на глобальних ринках. Країни, що беруть участь у проекті «Новий шовковий шлях», отримають масштабні інвестиції, доступ до більш розвинених ринків та глибшої інтеграції у світову економіку. Сьогодні понад 100 держав та міжнародних організацій висловили свою підтримку доктрині «Новий шовковий шлях», понад 40 із них підписали угоди про співпрацю з КНР. Створюючи нову модель всебічної відкритості, ця ініціатива сприяє просуванню більш масштабної, поглибленої та високорівневої регіональної співпраці, тому її важлива передумова полягає в тому, щоб встановити із сусідніми країнами та країнами вздовж «Нового шовкового шляху» відносини співпраці нового типу, що базуються на принципі взаємної вигоди та взаємної довіри. Тому можна з упевненістю стверджувати, що будівництво «Нового шовкового шляху», без сумніву, вплине на глобальну геополітичну ситкацію XXI століття. Таким чином, всебічне вивчення концепції «Нового шовкового шляху» є актуальною темою дослідження.
Китайсько-російські відносини у XXI столітті
(Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, 2022) Пінпін, Є.
China and Russia’s relationship has evolved from the recognition of each other as friendly nations and a constructive collaboration, to a partnership based on strategic cooperation in the 21st century, to the current state of a comprehensive strategic cooperation partnership. The relationship between the two nations is at an all-time high right now. While political mutual trust promotes the growth of commercial cooperation between the two nations, there are certain concerns that threaten to derail the otherwise smooth progress of their relationship. Global governance has emerged as a serious challenge in today’s world, with traditional security issues in particular, non-traditional security becoming more prominent and spreading, and protectionism, unilateralism, nationalism, and other waves of counter-globalization on the rise. As a result, global governance is facing multiple dilemmas, and the changes in the international situation require countries to work together. The international community now need large nations with global impact like China and Russia to work together to keep the globe stable.
М'яка сила Китаю щодо Російської Федерації
(Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, 2022) Юй, Ян
With the advancement of science and technology and the development of social productivity in today’s world, the political, economic, scientific and cultural ties between countries are getting closer and closer, international exchanges are frequent, and competition between countries is fierce. Soft power plays an increasingly important role in the international relations of every country and even of all countries in the world. The development of a country cannot be separated from the combination of hard power and soft power. In today’s international relations, soft power represents the subtle influence of a country in terms of culture, diplomacy, politics, etc. From the perspective of international relations theory, soft power and hard power are not two distinctly separate strengths. A strong hard power can provide a solid foundation for soft power. In today’s international society where peace is the theme, the improvement of human civilization and the development of globalization have increased international cooperation, and the role of soft power has become more and more prominent. China has a long and rich history of culture, and the development of soft power will certainly have a positive impact on national strength, international status and international image. Studying the development trend of China’s soft power and the resulting impact is important for studying the development trend of the world political landscape.
Міжнародно-правові аспекти діяльності ООН
(Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, 2022) Спіцина, Анастасія Вадимівна
Практична актуальність випливає з того, що не дивлячись на те, що Організація Об'єднаних Націй залишається найкращим засобом досягнення багатостороннього співробітництва в багатьох важливих областях, в умовах постбіполярного світу вона потребує певних змін. Для України роль ООН як форуму, на якому різні точки зору сходяться і дають результати, особливо важлива. Однак, роблячи акцент на ролі ООН як суб'єкта міжнародних відносин, можно відзначити, що вона дещо обмежена, особливо в політичній сфері, де ООН часто не має можливості виступати в ролі каталізатора дій. В умовах, коли відбувається загострення існуючих і виникнення нових міжнародних конфліктів, загрози міжнародного тероризму і порушення прав людини - як ніколи раніше актуалізується питання удосконалення діяльності ООН і її адаптації до зміни міжнародно-політичного ландшафту. Сучасні дослідження, присвячені вивченню проблеми реформування ООН мають досить фрагментарний характер. У зв’язку з цим наукова актуальність визначається необхідністю комплексного аналізу можливих варіантів вдосконалення та підвищення ефективності виконання Ради Безпеки ООН своїх функцій шляхом реформування її складу, методів роботи, структури та порядку ухвалення рішень в контексті існування сучасних міжнародно-правових проблем.
Українсько-Російські відносини після 2014 року: інформаційний чинник
(Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, 2022) Разорьонов, Сергій Ігорович
На початку ХХІ ст. активний розвиток інформаційного суспільства призвів до певних наслідків, якими стали інформаційні війни. В умовах інформаційної війни пiд впливοм ЗМІ, засобом нав’язливого пропагування певної ідеї, формується кοлективнa свідомість, яка зазвичай репрезентує спотворену реальність – пост-правду. Інформаційні війни сьогодні є головною загрозою національній безпеці держав, оскільки є основним елементом збройного конфлікту. Російсько-українська гібридна війна, що точиться з 2014 р., також в своїй основі базується на інформаційному чиннику. Ще задовго до початку агресії Росія використовувала інформаційні методи як латентні методи ведення гібридної війни з метою підриву української державності. Наслідком цього є широкомасштабна війна Росії проти України, яка розпочалася 24.02.2022 р. Ця ситуація загрожує суверенітету та національній безпеці України, а також створює умови, у яких потрібна розробка механізмів протидії загрозам національній безпеці нашої країни загалом й інформаційній безпеці, зокрема.

Переглянути

Перегляд Факультет міжнародних відносин, політології та соціології за Ключові слова "291 міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії"

Результатів на сторінці

Налаштування сортування