Факультет міжнародних відносин, політології та соціології
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Факультет міжнародних відносин, політології та соціології за Ключові слова "052 політологія"
Зараз показуємо 1 - 20 з 36
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Блогосфера як інструмент політичної мобілізації (на прикладі виборчої кампанії)(Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, 2022) Скутська, Інна ВіталіївнаСоціальні мережі, які набувають сьогодні глобального виміру, впливають практично на всі сфери життя людей, включаючи її економічні, політичні, ідеологічні та інформаційні складові. Актуальність теми дослідження полягає у розвитку цифрового суспільства, у якому дедалі важливішу роль відіграють засоби інформації та комунікації, у тому числі, у інтернет-середовищі. З розвитком соціальних мереж трансформується і процес політичної комунікації, яка, у свою чергу, змінює зміст та форми, безмежно розширюючи межі спілкування у реальному та віртуальному світах, формуючи ціннісні установки та світоглядні позиції людей. Отже, окрім важливої ролі соціальних мереж у повсякденному житті людей та соціальних зв’язках, соціальні мережі стали невід’ємним аспектом політичного середовища. У сфері політичного PR соціальні мережі привертають увагу як електронні інструменти, які втілюють політичний маркетинг та рекламу, поєднують широке коло зацікавлених сторін. Найчастіше використовувані соціальні мережі для обміну думками та розповсюдження політичної інформації є Facebook, YouTube, Twitter, останнім часом TikTok, який набуває все значнішої популярності.Документ Виборча система сучасної України: еволюція, проблеми та перспективи(Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, 2022) Пухальська, АнастасіяВибір українським народом шляху євроінтеграції зумовлює удосконалення виборчого процесу та викликає необхідність реформування виборчої системи України. Орієнтир на європейські цінності спонукає українську державу до розбудови демократичного політичного устрою, основними елементами якого є верховенство права, повага до прав та свобод людини й громадянина, проведення легітимних, вільних, чесних виборів та інше. На сьогоднішній день не існує ідеальної виборчої системи. В кожній державі виборча система утворюється індивідуально, і залежить від деяких факторів: історичних, політичних та культурних. Усі виборчі системи мають свої сильні та слабкі сторони, і тому для нашої країни реформування виборчої системи має особливе значення, бо це є однією з вимог демократичного розвитку держави. Адже з огляду на досвід європейських країн, професійність державного управління, багато в чомузалежить від ефективності роботи законодавчого органу. Процеси євроінтеграції, внутрішньополітичні зміни, пов’язані з виникненням нових партій і громадських організацій, активізація інституцій громадянського суспільства – це далеко не повний перелік чинників, які спонукають до реформування виборчої системи, пошуку її найбільш оптимальної моделі для України. Розгляд різних типів виборчих систем, аналіз позитивних і негативних ознак існуючих у світі виборчих моделей, вивчення досвіду їх впровадження та функціонування є вкрай необхідним для реформування виборчого законодавства.Документ Глобальна модернізація та національні культури(Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, 2022) Стоянова, Анна ДмитрівнаКультура народу розкриває своє різноманіття у межах країни його проживання, але вона неминуче є включеною у світовий культурний контекст. Особливо виразно це проявляється у ХХІ столітті, пов’язаному із глобалізацією сучасного світу - багатогранним процесом співіснування економічних, політичних, військових тощо компонентів, які не тільки співіснують один з одним, а й перетинаються з компонентами культури внаслідок розгортання глобальної модернізації культури.Документ Глобальний політичний процес в контексті теорії цивілізаційних мегациклів(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2019) Тоцька, Ірина ВалеріївнаЗміна архітектури глобального світу в процесі переходу від біполярності до многополярности і від моноцентричності до поліцентричності підвищується динаміка світових політичних процесів, відбувається реконфігурація, фрагментація і загострення суперництва центрів сили, що формуються. Глобальний політичний процес, що протікає в контексті політичного аспекту глобалізації, потенціює структурну трансформацію світової політичної системи і появу нових політичних акторів, збільшує політичний взаємозв'язок і взаємозалежність між ними, вибудовує глобальну політичну ієрархію.Документ Демократизація як глобальний процес: сучасні виклики та перспективи(Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, 2022) Коваль, Владислав ВікторовичАктуальність теми дослідження полягає в тому, що на початку ХХІ століття в значній мірі посилилися демократичні рухи і розширилися межі демократичного процесу у світі завдяки глобалізації. Вивчення особливостей демократизації в добу глобалізації має надзвичайно високий рівень актуальності сьогодні. Очевидним стає той факт, що встановлення демократії в тій чи іншій країні не завжди зумовлено внутрішніми процесами, важливу роль у становленні демократичних режимів відіграють зовнішні фактори. Майже всі більш-менш розвинуті країни стали тепер демократіями або обрали стратегію демократизації, яка здійснюється з урахуванням національних особливостей і традицій. Надзвичайно важливим є вивчення особливостей, загроз демократизації як глобального процесу задля недопущення зворотного процесу «редемократизації», який автоматично породжує процес руху до авторитаризму.Документ Еволюція центрів політичного аналізу та прогнозування в сучасній Україні(Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, 2022) Бондаренко, Олексій ВікторовичАктуальність теми дослідження зумовлена тим, що саме центри політичного аналізу та прогнозування є основою вивчення картини того, що зараз відбувається в Україні і у світі. Об’єктом роботи є українські центри економічних, соціологчних та політичних досліджень і аналізу, їхній вплив на наше життя, а аткож методи, що використовуються.Документ Електронне врядування як складова політичної модернізації(Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, 2022) Сауляк, Ельвіра ОлександрівнаАктуальність теми дослідження зумовлена тим, що наприкінці XX століття процеси політичної модернізації були повязані зрозвитоком інформаційних технологій, який призвів до формування нової форми спілкування з державою - електронного уряду. Вважають, що така форма спілкування з державою призведе не тільки до більш ефективного і менш витратного адміністрування, а й до кардинальних змін взаємовідносин між громадянами і органами державної влади та місцевого самоврядування.Документ Етнічна інфраструктура діяльності державних службовців: світовий досвід, вітчизнягі реалії(Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, 2022) Коєн, Павло ПавловичВ cyчacнoмy cвiтi, дe в бiльшiй мipi пaнyє дeмoкpaтiя, влaдa cтaє вce бiльш пpoзopoю чepeз пoлiтичний ycтpiй тa cклaднicть щocь пpиxoвaти вiд нaceлeння. З poзвиткoм cycпiльcтвa мopaльнa тa eтичнa cклaдoвi нaбиpaють вce бiльшoї знaчyщocтi. Aджe бiльш бaзoвi питaння y бiльшoї кiлькocтi нaceлeння зaкpитi. Кoли питaнь щoдo мaтepiaльниx acпeктiв життя cтaє вce мeншe, вce бiльшe iнcтитyтiв тypбyєтьcя зa цeй acпeкт людинa звiльнює чac тaeнepгiю нa нeмaтepiaльнicклaдoвicвoгo життя i цecтocyєтьcя дepжaвнoгoycтpoю. Тe, щo мoгли дoзвoлити coбi пoлiтики минyлoгo – нe мoжyть дoзвoлити пoлiтики cyчacнocтi. Тaким чинoм, виникaє низкa пpaвил, як дoкyмeнтaльниx тaк i нi пpo тe, як ceбe мaє пoвoдити дepжaвний cлyжбoвeць i щo є нeвiд’ємнoю cклaдoвoю йoгo ycпiшнoї кap’єpи.Документ Етнічний чинник в політичному процесі країн Західної Європи: виклики, загрози, управлінські рішення(Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, 2022) Гончар, Дарина ОлексіївнаНині у світі відбуваються важливі зміни, які зумовлюють роль етнічних чинників. Процеси глобалізації та інтеграції, зміна ролі традиційних акторів та поява нових, зміна політичних парадигм - все це створює якісно нові та ще не вивчені характеристики прояву етнічності у міжнародних відносинах, сприяють тому, що проблеми будь-якої етнічної групи можуть вийти на міжнародну сцену, навіть якщо вони не зачіпають інші держави, крім країни проживання. Суспільно-політичні процеси кінця ХХ – початку ХХІ століття, пройняті змінами політичних та ціннісних орієнтацій, етносоціальними мотиваціями, спалахами міжетнічних конфліктів не обминули й етнополітичну сферу Західної Європи. З одного боку, могутні сили інтеграції, символом яких є об’єднана Європа, поволі розмивають не лише етнічні бар’єри, а й лінії міждержавних кордонів. З іншого, політизовані етноси повсякчас нагадують про себе як справедливими вимогами захисту культурної специфічності, так і руйнівними акціями, які формують нові виклики для розвитку. Етнічна сфера настільки делікатна, що в ході її вивчення доцільніше наголошувати на прогнозуванні та запобіганні конфлікту на етапі його зародження, ніж шукати шляхи виходу із затяжної кризи, коли він набуває нерозв'язного характеру і втягує в свою орбіту нові ресурси і тягне за собою величезні втрати. Останнє, на жаль, властиве більшій частині етнічних конфліктів.Документ Захист прав національних меншин як складова процесу демократизації: правові засади, європейська практика(Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, 2021) Царьок, Зінаіда АнтонівнаАктуальність теми дипломної роботи зумовлена принципово новим етапом у розвитку глобального процесу демократизації. Якщо на першому етапі (XVII – к.XIX ст.) основним змістом процесу демократизації була боротьба за встановлення інститутів та процедур народовладдя в межах конкретних національних держав, а на другому (поч. – сер.XX ст.) – намагання встановити правила та створити впливові організації з дотримання демократичних норм на глобальному рівні, то на третьому етапі демократизації (др.пол. ХХ – перша чверть ХХІ ст.) основна увага всіх акторів процесу демократизації прикута до захисту прав різноманітних меншин, які існують в політичному просторі країн сучасного світу. Окремою, дуже специфічною категорією меншин, які потребують у захисті своїх колективних прав, виступають меншини національні. Завдяки дії універсального закону політизації етнічності вони переносять свої вимоги до публічної сфери і, під час захисту своїх прав, вдаються як до законних, так і незаконних (в тому числі – насильницьких) засобів. Саме ця специфіка і обумовлює актуальність теми даного диплому.Документ Консолідована міграційна політика ЄС: основні етапи та проблеми розвитку(Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, 2022) Громогласова, Юлія ВалентинівнаАктуальність теми дослідження зумовлена тим, що політична стабільність в світі тісно пов'язана зі значущістю міграційних процесів. Будь-які міграційні процеси позначаються на динаміці чисельності населення в різних країнах і регіонах. Мігранти приносять в соціальне життя країни значні зміни, які згодом впливають на економічну, соціальну та політичну стабільність будь-якої країни. За цими показниками можна зробити оцінку сили чи слабкості окремої держави, чи то у рамках Європейського Союзу, чи у світі загалом. У Європейському Союзі все більш почали загострюватись проблеми, пов'язані із соціально-економічним розвитком країн та стабільністю їх політичних систем, а все через збільшення кількості міграційних процесів та напливом біженців до Європи. У зв'язку з цим, міграційна криза і на далі провокує низку суперечок між країнами-членами ЄС на соціально-політичному рівні, поставивши під сумнів доцільність нормативно правової бази та їх консолідацію стосовно дотримання ключових принципів міграційної політики. Суспільні зрушення, спричинені міграціями, потребують перетворення міграційної політики на обов'язкову складову, яка буде забезпечувати діяльність національних урядів, міждержавних організацій та об'єднань, всієї світової спільноти. Тому, проблеми які постають у сфері міграційної політики країн ЄС, вимагають моніторингу, наукового-теоретичного та науково-практичного дослідження з метою пошуку кращих шляхів врегулювання проблем, які детерміновані міграційними впливами, та винайдення кращого алгоритму дій, задля швидкого вирішення кризових ситуацій в майбутньому.Документ Конфлікт формальних та неопатримоніальних інститутів як системна проблема політичної трансформації сучасних суспільств(Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, 2022) Джеріпа, Артем ОлександровичАктуальність теми дослідження полягає у тому, що, починаючи з другої половини ХХ століття, феномен неопатримоніалізму та його конфліктність з формальними інститутами багатьох суспільств є об’єктом уваги політологічної науки як в теоретичному, так і в практичному вимірах. Безпосередній інтерес і необхідність дослідження даної проблематики виражені тим, що нові державотворчі та модернізаційні процеси в усіх регіонах світу призвели до відновлення нетипових для більш ранніх моделей трансформацій суспільств неопатримоніальних зв’язків та інститутів. Таким чином, задля розуміння трансформаційних процесів в різних регіонах світу, постає необхідність у використанні та розширенні вже існуючого концепту неопатримоніалізму. Також варто зазначити, що такі практики та інститути існують не тільки в країнах «Третього світу», але є присутніми і в розвинених модерних державах, що також ставить нові питання у даній тематиці.Документ Кризи політичного режиму в пострадянських країнах: конфлiктологiчний аналiз(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Решетньов, Максим IвановичАктуальність теми дослідження обумовлюється особливостями трансформації політичних систем країн пострадянського простору, в ряді яких розвиток супроводжується серйозними політичними кризами Це не може не активізувати наукову думку з метою аналізу особливостей і чинників виникнення і розвитку даних криз. При цьому специфіка політичних криз в різних країнах СНД, особливі фактори, що діють в них, роблять актуальним дослідження кожної кризи окремо. Своєрідність внутрішніх і зовнішніх факторів, що викликали політичнi криза на Україні, що відрізняється перманентністю і довготривалістю, систематичним загостренням і суперечливістю розвитку, актуалізує проблеми вивчення причин і рушійних сил цієї кризи. Об'єктивний науковий аналіз подій на Україні останніх років може дати корисний прогностичний матеріал про можливі траєкторії розвитку політичних систем в інших країнах пострадянського простору, в тому числі і в Росії. Слід також зазначити, що накопичився емпіричний матеріал, що стосується розвитку політичної системи України та інших країн СНД в пострадянський період, до сих пір не знайшов адекватної політологічної оцінки. Сьогодні можна говорити про відсутність єдиної наукової позиції про природу політичної кризи в Україні та пострадянському просторi і пріоритетних факторах їх розвитку і подолання. Оформлення в достатню джерельну базу подієвого матеріалу по політичному розвитку пострадянського простору останніх років може послужити концептуально-методологічного обґрунтування кризових явищ в політиці, а також сприяти поглибленому дослідженню чинників розвитку політичних криз на всьому пострадянському просторі.Документ Кібербезпека та загрози цифрового тоталітаризму: держава перед вибором(Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, 2021) Турта, Павло ОлександровичСучасний світ переживає епоху цифрової трансформації, тобто активного проникнення цифрових технологій у всі без винятку соціальні, економічні та політичні процеси. Кiбербезпека – це адекватна відповідь держави та суспільства в цілому на виклики сучасного нестабільного інформаційного простору. Розвиток інформаційних технологій відбувається в сучасну епоху. Звісно це має й безумовно негативні наслідки у вигляді розвитку кіберзлочинністi, яка не припиняється і постійно трапляються нові типи атак, активуються інструменти та методи, що дозволяють злочинцям мати вплив на економічні, соціальні й політичні процеси у світi. У цьому напрямку набуває поширення так званий «державний тероризм», коли саме державні інституції стають замовниками й виконавцями кібератак на власних опонентів у геополітичній конкуренції.Документ Маркетингова стратегія у трансформації виборчих кампаній: фундаментальні принципи, тенденції, політико-технологічні аспекти(Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, 2022) Джафаров, Ельман Тельман ОглуСистемні зміни сучасного політичного ринку та соціально – політичних відносин відкривають нові можливості для освоєння цілої низки нових технологічних прийомів впливу на перебіг виборчих кампаній. Головним трендом електоральної кампанії сьогодні стає її маркетизація, тобто активне пролонгування у ній ПР та політико – рекламних технологій, НЛП - технологій тощо. Сьогодення диктує масовий запит серед політичних сил різного масштабу та ідеологічних спрямування саме на «ринкові» технології впливу на електорат, цільову аудиторію під час конкурентних політичних баталій. Такі протистояння стають яскравим прикладом того, яким шляхом йде політичний розвиток різних суспільств сьогодні.Документ Національний суверенітет і політичне самовизначення націй(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Чернуха, Роман СергійовичПитання про самовизначення націй сьогодні, як це не дивно, не є суто теоретичною доктриною, а часто переходить в площину політичної практики. Більше того, в залежності від кожного окремого випадку, право на національне самовизначення трактується по різному, і визначити якусь універсальну формулу реалізації цього права надзвичайно важко.Документ Особливості демократичного транзиту у посткомуністичних державах(Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, 2022) Єгорова, Вікторія ВікторівнаАктуальність дослідження особливостей демократичного транзиту у посткомуністичниx державаx, зумовлена тим, що процес демократизації який розпочався в Україні в 90-тиx рокаx XX ст. викликав жвавий інтерес до транзитологічної парадигми серед вітчизняниx дослідників. Адже, особливістю сучасного світового процесу є демократизація моделей владного функціонування. Поштовxом «третьої xвилі» демократизації стало падіння комуністичного режиму. Проте демократичний транзит у посткомуністичниx державаx мав свої особливості та не завершився формуванням консолідованиx демократій у всіx країнаx посткомуністичного простору.Документ Особливості функціонування частково визнаних держав в сучасному світі(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2019) Стебловська, Галина АндріївнаЗакінчення Другої світової війни, розпад колоніальної системи і набуття елементів державності новими учасниками міжнародних відносин спричинили за собою появу значної кількості країн, які на сучасному етапі (з певними застереженнями) можна назвати «частково визнаними».Документ Політика українсько-німецьких відносин(Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, 2022) Петренко, Валерія ОлександрівнаВ зв’язку з зовнішніми викликами для сучасної України, вибудовуванням євроінтеграційної геополітичної лінії, інтерес до політики українсько – німецьких відносин постійно зростає. Сьогодні актуалізуються аспекти військово – політичного, економічного й гуманітарного співробітницва з ФРН на тлі збройної агресії Російської Федерації проти суверенної України. Зокрема, посилюється військово – політичне співробітництво двох держав. Країни обмінюються політичною риторикою підтримки, німецькі посадовці відвідують України з дружніми візитами.Документ Політична пропаганда в умовах мережевого суспільства: специфіка та ефективність(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Гапич, Анастасія ОлександрівнаВ умовах постіндустріального суспільства пропаганда набуває нових можливостей застосування, оскільки засоби масової комунікації надзвичайно швидко створюють і передають інформаційні повідомлення, більшість з яких має переконуючий потенціал. Сферою, де пропаганда може розкритися повною мірою, є політика, адже боротьба за владні ресурси та реалізацію повноважень вимагає здійснення впливу на установки, переконання, стереотипи громадян задля забезпечення підтримки політичного курсу.