Соціальна робота
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд Соціальна робота за Ключові слова "aging population"
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Модернізація соціальної держави шляхом цифровізації в умовах старіння населення(Політичне життя, 2022) Хлівнюк, Тетяна Петрівна; Khlivniuk, Tetiana P.Метою роботи є дослідження можливостей модернізації соціальної держави шляхом цифровізації в умовах старіння населення. Ставляться завдання: з’ясувати переваги цифрової моделі соціальної держави; окреслити коло проблем, які виникають щодо цифровізації соціальної держави з огляду на старіння населення; проаналізувати, які кроки на рівні держави та суспільства доцільні, щоб старіння населення не ставало перешкодою зміцненню стійкості соціальної держави. Методологією дослідження виступає неоінституціоналізм та аксіологічний аналіз. Авторка доводить, що цифровізація є економічно виправданою відповіддю на старіння населення. Водночас наголошено, що навіть у найрозвиненіших соціальних державах є недостатня готовність людей похилого віку до цифровізації соціальної сфери. При цьому побудова цифрової соціальної держави можлива лише за високого рівня цифрової грамотності усіх вікових груп населення. Наголошено на численних перевагах цифрової соціальної держави для осіб похилого віку: уможливлення отримання різних соціальних послуг незалежно від фізичної мобільності; підвищення особистої незалежності; можливість постійно навчатися, залишатися активними членами спільноти; підтримка соціальних контактів; запобігання сегрегації та ін. Визначено причини, які сповільнюють перехід до цифрової моделі соціальної держави: відсутній або недостатній досвід технічних навичок; незацікавленість цифровими технологіями; дотримання усталених звичок, консерватизм; побоювання через проблему конфіденційності; відсутність доступу до Інтернету, технічних пристроїв; фінансові проблеми; виключеність особи з мережі сімейних відносин; проблеми зі здоров’ям та ін. Аргументовано, що відторгнення особами похилого віку цифрових технологій, відсутність навичок користування ними загрожує створити для них нові соціальні бар’єри. Доведено, що інститут соціальної держави для своєї модернізації повинен не лише очікувати росту цифрової культури людей похилого віку, а сам має лобіювати та реалізовувати для них програми формування цифрових навичок. Доведено, що цифровізація соціальної держави позитивно вплине на широку перспективу цього інституту в умовах старіння населення лише, якщо буде реалізовуватися модель активного старіння.Документ Функціонування та модернізація соціальної держави в умовах другого демографічного переходу(2022) Хлівнюк, Тетяна Петрівна; Khlivniuk, Tetiana P.Одним з визначальних факторів, який впливає на соціальну державу та видозмінює її, визначено демографічний. Цьому сприяв другий демографічний перехід, результатом якого є прискорене старіння населення. Метою дослідження є з’ясувати, як можна узгодити функціонування соціальної держави зі старінням населення. Методологією дослідження виступає неоінституціоналізм та аксіологічний аналіз. Авторка виходить з того, що зі збільшенням чисельності людей похилого віку зросло навантаження на соціальну сферу та державні фінанси. Водночас належний соціальний захист людей похилого віку за умов, коли інститут соціальної держави довготривало перебуває у кризі, є проблематичним. Актуалізовано питання, що інститут соціальної держави має проявити зацікавленість у тому, щоб зробити ринок праці та суспільство загалом більш інклюзивним для старших вікових груп. Відзначено потребу в кардинальних змінах на державному та суспільному рівнях для того, щоб в проблемі старіння населення виявити можливі позитиви й використати їх для зміцнення стійкості соціальної держави. Авторка доводить, що досягненню такого завдання має передувати зміна стереотипних суджень про те, що люди похилого віку лише зумовлюють ріст витрат на соціальну сферу, є екзистенційною загрозою для соціальної держави. Доводиться потреба формування нового погляду на старіння, де старші вікові групи будуть сприйматися з позиції можливого їх внеску в економічне зростання, інновації, а не як тягар для економіки та соціальної сфери. Наголошено на важливості програм соціальної держави щодо підтримки активного та здорового старіння, особливо в групі 50+ років для збереження їх якнайдовше як продуктивної робочої сили.