Перегляд за Автор "Volkova, Olena O."
Зараз показуємо 1 - 4 з 4
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Аналіз реабілітаційного потенціалу та особливості психологічної допомоги комбатантам(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2020) Волкова, Олена Олегівна; Волкова, Е. О.; Volkova, Olena O.Внаслідок бойових дій, які зараз проходять на Сході нашої держави, все частіше відбувається психологічна та фізична травматизація комбатантів. У зв’язку з тим, що процеси їх адаптації та реабілітації відтерміновано в часі, ми можемо зіткнутися з іще більшою та глибшою психологічною травматизацією людей, які перенесли дуже високий рівень стресу і повернулися з зони бойових дій. Питання більш ретельного вивчення та поліпшенням методів реабілітації комбатантів можливо віднести до актуальної проблеми сучасної України. На наш погляд, дослідження цієї проблеми має теоретичне і прикладне значення, для вирішення питань, пов’язаних із залежністю, депресією, та запобігання скоєння самогубств серед комбатантів. До розладів, потребуючих реабілітації, належать: інвалідність, алкоголізм, наркозалежність, втрата соціального статусу, роботи, житла, близьких людей, скоєння злочинів. За результатами теоретичного аналізу визначено, що у сучасній психотерапевтичній практиці існують такі види психологічної допомоги: психодинамічна психотерапія, когнітивна терапія, клієнт-центрована терапія К. Роджерса, дельфiнотерапiя, поведінкова терапія, позитивна психотерапія, гештальт-терапія, групова психотерапія, сімейна посттравматична терапія, тілесно орієнтована терапія та арт-терапія. Використання дельфінотерапії для реабілітації комбатантів на сьогодні є доволі унікальним методом в Україні. У роботі представлено аналіз проблеми реабілітаційного потенціалу, надання психологічної, медичної допомоги комбатантам та доцільність застосування дельфінотерапії у реабілітації людей після сильних стресів та психологічних травм. Обґрунтовано застосування як самостійних видів психологічної допомоги, так і їх поєднання. Все це буде сприяти нейтралізації травматичного матеріалу, повній переробці, усуненню віддалених наслідків стресогенних впливів у комбатантів, їх адаптації до суспільного життя та відновлення психічного здоров’я.Документ Копінг-поведінка моряків в умовах невизначеності та ризику(2024) Волкова, Олена Олегівна; Volkova, Olena O.Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 053 «Психологія». – Одеський національний університет імені І.І. Мечникова МОН України. – Одеса, 2024. Дисертаційне дослідження присвячене вивченню проблеми копінг-поведінки особистості моряка в умовах невизначеності та ризику. У контексті українського суспільства, актуальність зазначеної проблеми стає особливо гострою та невід’ємною частиною сучасних психологічних досліджень. Специфіка останніх десятиліть в Україні насичена низкою складних подій, що спричиняють стрес, серед яких: воєнні дії, пандемія COVID-19, соціальні та економічні кризи, – що своєю чергою чинять тиск на психологічне та фізичне здоров’я та благополуччя особистості. Виявлено, що дослідження копінг-стратегій у професійній діяльності, зокрема в умовах невизначеності та ризику, є надзвичайно важливим для психології професійної діяльності. Визначено, що особливо важливим є розуміння контексту здоров'я та благополуччя професіоналів на робочому місці з позіцій саноцентричного підходу. Доведено, що професія моряка вимагає особливого підходу до формування й розвитку копінг-поведінки та основними чинниками, які впливають на цей процес, є індивідуально-психологічні особливості моряка, його досвід, рівень підготовки, а також соціально-економічні умови діяльності. З’ясовано, що типові умови роботи моряка знаходяться під впливом низки факторів, що можуть стати джерелом стресу та потенційної небезпеки. Систематизовано об’єктивні та суб’єктивні фактори невизначеності та ризику в мореплавстві (просторова депривація, технічні збої, ризик піратства, екстремальні погодні умови, інтерперсональні фактори). Обгрунтовано, що копінг-поведінка моряків в умовах невизначеності та ризику є ключовим елементом їх професійної діяльності, яка допомагає їм ефективно долати виклики та ризики у своїй професійній діяльності. Визначено наступні підсистеми, що характеризують досліджувані психологічні конструкти: Підсистема «Копінг-поведінка моряка»; Підсистема «Умови невизначеності та ризику»; Підсистема «Загальний інтелектуальний розвиток особистості»; Підсистема «Особистісні особливості моряка»; Підсистема «Психологічний стан моряка»; Підсистема «Фізичний стан здоров'я моряків»; Підсистема «Соціально - демографічні показники». Проведено емпіричну верифікацію розробленої системної моделі для дослідження взаємин між визначеними параметрами, що характеризують на змістовному рівні ключові параметри підсистем. Розроблено Авторську анкету та визначені психодіагностичні методики: Метод портретних виборів Л. Сонді, метод колірних виборів М. Люшера, 16-ти факторний особистісний опитувальник Р. Кеттелла (Форма А), Методика В. Шутца (FIRO-В), Короткий орієнтовний, відбірковий тест В.Н. Бузіна, Е.Ф. Вандерліка (КОТ) та модифікований Н.В. Родіною Опитувальник для виявлення копінг-стратегій WOCQ. Проаналізувано вплив соціально-психологічних чинників на копінг- поведінку моряків в умовах невизначеності та ризику. Виявлено, за результатами аналізу Авторського опитувальника найбільш поширені фактори впливу на копінг- поведінку моряків, а саме Зовнішні природні чинники; Внутрішні (ментальні) чинники; Зовнішні соціальні чинники. До зовнішніх природних чинників відносяться: високочастотне електромангітне випромінювання; гідродинамічні шоки; хімічні викиди та токсичні гази; дощова та вітряна погода або холод та спека; сильне хитання корабля; зміна часових поясів. До внутрішніх (ментальних) чинників відносяться: режим дня та гігієна сну; баланс роботи та відпочинку; мультисенсорні перенавантаження; настрій; самооцінка; агресія; алкогольні та інші види залежностей моряків. До зовнішніх соціальних чинників відносяться: соціальні контакти; умови роботи; харчування; ризик нещасних випадків на борту; смерть близьких; фінансові труднощі; епідемія COVID-19, війна. Встановлено, щодо зовнішніх (природних) чинників впливу, що при дії шуму та вібрації на борту, здатність до вирішення проблеми при високому рівні стресу знижується, тоді як помірні стресові навантаження, навпаки стимулюють моряків до активації і вирішення проблем. Встановлено, щодо внутрішніх чинників, незбалансований робочий графік - рівень стресу не впливає на здатність до аналізу та вирішення проблем, проте знижується самоконтроль при високому стресі. Встановлено, щодо соціальних зовнішніх чинників впливу на копінг-поведінку моряка – недотримання домовленостей посередників, що показує те, що при підвищенні рівня стресу від цього фактору, схильність до здорової копінг- поведінки у респондентів нашої вибірки знижується та зростає схильність до нездорової копінг-поведінки. Виявлено, що висока здатність до вирішення проблеми асоціюється із емоційною стійкістю та є розбіжності за копінг-поведінкою вирішення проблеми. Виявлено, що чим вище емоційна деструкція і показник загального інтелектуального розвитку – тим нижче здатність до використання копінг- поведінки занурення у субʼєктивний світ. Доведено, що вищий рівень стресу дезактивує як здорову так й нездорову копінг-поведінку. Саме рівень стресу впливає на запуск будь-яких механізмів виявлених нами видів копінгу. Визначено нові поняття у психології копінг- поведінки в умовах невизначеності та ризику, а саме: активна здорова або пасивна нездорова копінг-поведінка. Доведено, що активна копінг-поведінка запускається через активацію здорової або нездорової копінг-поведінки, що відображають прямі позитивні регресійні взаємозалежності. На противагу йому є механізм пасивної копінг-поведінки, індикатором запуску якого є обернені (негативні) регресійні взаємозалежності. Констатовано, що механізм пасивної нездорової копінг- поведінки запускається моряками несвідомо при дії важких умов навколишнього середовища (електромагнітного випромінювання, інфекційними епідеміями, смертю близьких), особливою умовою яких є максимально високий рівень стресу. Встановлено, що моряки у ситуаціях невизначеності та ризику, можуть декларувати одні види копінг-поведінки, здорові та соціально схвальні, проте, реальні їх внутрішні несвідомі переживання можуть відрізнятися від них і бути нездоровими. Верифікована теоретична модель дослідження емпіричним шляхом за допомогою побудови шляхових регресійних діаграм та структурного моделювання для кожної із підсистем, встановлено, що для підсистеми соціально-демографічних чинників найсильнішими вузлами перетину взаємозвʼязків стали обернені регресії між віком та схильністю занурення у субʼєктивний світ – чим старший вік, тим меньше використовується копінг-поведінка Занурення у субʼєктивний світ. Посада та відмова від вирішення проблеми також є сильним вузлом із оберненою регресією – чим вища градація по підвищенню посадових обовʼязків – тим менше є схильність відмовлятися від вирішення проблеми. Виявлено, що основними видами здорової копінг-поведінки в умовах невизначеності та ризику є вирішення проблеми та самоконтроль, нездорової – занурення у субʼєктивний світ та відмова від вирішення проблеми. Доведено, що у підсистемі особистісних особливостей моряка, найвищими показниками є емоційна стабільність/нестабільність, імпульсивність/само- контроль, розслабленість/напруга, включеність від індивіда (Іе), включеність до індивіда (Iw) та афект від індивіда (Ае). Визначено, що збільшення емоційної стабільності повʼязане із збільшенням самоконтролю, але натомість і відмовою від вирішення проблеми. Продемонстровано верифікація двох системних моделей дослідження, а саме Каузальна модель здорової копінг-поведінки моряка в умовах невизначеності та ризику, відображає характер впливу другорядних індивідуальних субʼєктивних особистісних, фізіологічних та психологічних особливостей моряків; та їх актуалізацію при дії впливу умов зовнішнього середовища невизначеності та ризику (самотність, смерть близьких та інфекційні захворювання), враховуючи дію ряду обʼєктивних чинників (рівню освіти). Це дозволяє вийти на рівень узагальнення, у якому зʼявляється можливість виділити нові механізми копінгу у вигляді пасивного або активного копінгу, що будуть розглянуті далі. Каузальна модель для нездорової копінг-поведінки моряка в умовах невизначеності та ризику, дозволяє підтвердити припущення про пасивний та активний механізм для здорової та нездорової копінг-поведінки, адже при дії надто високого стресу здатність до нездорової копінг-поведінки знижується. Перспектива подальших досліджень полягає у вивченні впливу здорової та нездорової копінг поведінки на психічне здоров'я особистоті. Відчуття психологічної безпеки особистоті різних контингентів. Це дасть змогу більш детально зрозуміти, яка копінг-поведінка використовується в кожному конкретному випадку.Документ Особливості надання психологічної допомоги комбатантам в психодинамічному підході(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Волкова, Олена Олегівна; Volkova, Olena O.; Родіна, Наталія Володимирівна; Rodina, Nataliia V.; Родина, Наталья ВладимировнаВнаслідок бойових дій, які зараз проходять на Сході нашої держави все частіше відбувається психологічна та фізична травматизація комбатантів. Люди втрачають домівки, близьких, стають свідками насильства, руйнувань або смерті. Ці страшні події жодного не залишать байдужим, та на жаль, у більшості випадків, все це призводить до розвитку психологічних та психіатричних хвороб [3]. На сьогодні проблема організації надання психологічної допомоги комбатантам та здійснення психокорекційної роботи є дуже важливою та її можна віднести до досить актуальних проблем сучасної України. Суспільство потребує вдосконалення методів надання психологічної та іншої допомоги постраждалим з віддаленими наслідками стресогенних впливівДокумент Психологічне тестування осіб у стресових ситуаціях: установки на процедуру та сприйняття візуальних стимулів(2022) Бірон, Богдан Володимирович; Булах Інна Арсенівна; Волкова, Олена Олегівна; Ольховський, Д. Ф.; Родін, В. С.; Biron, Bohdan V.; Volkova, Olena O. ; Bulakh, Inna A.Вступ. Професійна діяльність осіб, які знаходяться під впливом стресових ситуацій, призводить до погіршення психічних процесів та падіння працездатності. Феномени соціально-когнітивних спотворень, які виникають в таких умовах, потребують всебічного дослідження, в тому числі і кількісної оцінки. Відповідні психометричні інструменти для виявлення таких спотворень потребують грунтовної психометричної адаптації. Мета. Психометричний анапіз шкап для оцінки установок на процедуру тестування у осіб, що знаходяться в стресових ситуаціях та встановлення зв ’язківміж спотвореннями при відповідях на опитувапьники та перцептивными спотворюваннями. Матеріал і методи. Вибірку дослідження сформуват 286 медичних працівника офтальмологічного профілю. Застосовано наступні методики: тест Е. Вартегга (Wartegg-Zeichen-Test), Міннесотський багатопрофільиий осо- бистісний опитувальник ММРІ (Minnesota Multiphasic Personality Inventory) С. Ггтвея таДж. Маккінлі. Дослідження проводилось на базіДУ «Інститут очних хвороб та тканинної терапії імені В.П. Філатова». Результати. Визначено, що в стресових ситуаціях соціально-когнітивні спотворення супроводжуються візуачьно-перцептивтши. Зокрема, бажання подати себе у вигідному світлі пов ’язане з тенденцією помилково не визначати крутні візуапьні стимули як такі, що заслуговують уваги, що розглядається як спільність проявів вибіркової візуальної перцепції та установочних спотворень при відповідях на опитувальники. Встановлено, що спотворення в стресових ситуаціях є комппексними - пов 'язаиими як зі свідоміш, так і несвідомим рівнем психіки. Актуалізовано, що Модифікована шкапа L може використовуватися для оцінки перцептивных спотворень та розладів, пов ’язаних зі стресом, таких як психосоматичні захворювання та посттравматичний стресовий розпад.