Перегляд за Автор "Striy, Ludmyla I."
Зараз показуємо 1 - 6 з 6
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Комунікативні стратегії в мовленні українських президентів: ритуальні мовленнєві жанри(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2020) Стрій, Людмила Іванівна; Striy, Ludmyla I.Статтю присвячено розробленню типології комунікативних стратегій, представлених у ритуальних жанрах президентського дискурсу України. Розглянуто привітання, звернення та інавгураційні промови всіх українських президентів з метою виокремлення та характеристики обраних стратегій спілкування з адресатами. Комунікативну стратегію потрактовано як загальну схему, план реалізації комунікативного задуму, що передбачає використання конкретних мовленнєвих дій (тактик і відповідних мовних засобів. У президентському дискурсі виокремлено стратегії консолідації, самопрезентації та агітації. Доведено, що стратегія консолідації реалізує інтенцію поєднання президента з народом, стратегія самопрезентації – представлення президента як непересічної особистості, політика-легенди, стратегія агітації – спонукання до підтримки політика-мовця. Кожна стратегія реалізується за допомогою відповідних комунікативних тактик і мовних засобів.Документ Лексичні засоби вираження категорії експресивності в сучасній українській прозі(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Кіщенко, Алла Миколаївна; Стрій, Людмила Іванівна; Kishchenko, Alla M.; Striy, Ludmyla I.Статтю присвячено аналізу експресивної лексики, що функціонує в українському художньому тексті початку ХХІ ст. Схарактеризовано категорію експресивності й визначено основні групи експресивної лексики в художньому тексті. Розглянуто вульгаризми, що вжито з метою створення епатажу та потужного впливу на свідомість адресата. Проаналізовано екзотизми, підпорядковані функції «змішування» українських та іншомовних лексем, усунення меж між мовами, актуалізацію міжмовної і міжкультурної взаємодії. Доведено, що адресант демонструє прагнення спілкуватися з таким читачем, для якого немає мовних меж, який легко сприймає зміни мовного коду, знає основні європейські мови і здатний зрозуміти полілінгвального оповідача. Проаналізовано жаргонізми, що вказують на використання елементів лексичних підсистем окремих соціальних груп та охоплюють кримінальний, військовий, молодіжний та міський жаргон. Обґрунтовано, що в персонажному мовленні жаргонізми маркують мовлення, вказуючи на відповідний соціальний статус мовця, а в авторському мовленні вони підпорядковані авторській інтенції та виражають категорію експресивності. Представлено діалектизми, зокрема лексичні, як такі, що в сучасній прозі маркують авторське мовлення відповідно до того регіону, звідки походить автор, або у якому відбуваються описані події.Документ Некролог і співчуття як мовленнєві жанри ритуального політичного дискурсу(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2016) Стрій, Людмила Іванівна; Стрий, Людмила Ивановна; Striy, Ludmyla I.Статтю присвячено дослідженню ритуальних жанрів українського політичного дискурсу – некрологу і співчуттю. Визначено поняття політичного ритуалу та виокремлено основні мовленнєві жанри ритуального характеру. Проаналізовано некролог та співчуття як основні мовленнєві форми репрезентації ритуальних дій у ситуації смерті політичних або культурних діячів.Документ Семантична та синтаксична параметризація заголовків прогнозів погоди(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Романченко, Алла Петровна; Романченко, Алла Петрівна; Romanchenko, Alla P.; Стрій, Людмила Іванівна; Стрий, Людмила Ивановна; Striy, Ludmyla I.Заголовок як елемент метеодискурсу, реалізованого в жанрі прогнозу погоди, відбиває специфіку, що ґрунтується на кількох принципах висвітлення інформації. Йдеться про поєднання особливостей наукового, публіцистичного та художнього стилів. Метою нашої розвідки є лексична та синтаксична специфіка заголовків у мережі Фейсбук. Об’єкт дослідження – медійний заголовок, предмет дослідження – його особливості в семантичному та граматичному аспектах. Під час вивчення заголовків прогнозів погоди прислужилися такі методи, як описовий метод (для характеристики метеолексем), компонентний аналіз (для встановлення семантики основних лексичних елементів заголовків), кількісні підрахунки (для з’ясування частотності метеолексем та конструкцій). Джерельною базою послугували заголовки прогнозів погоди, репрезен- товані на фейсбук-сторінці начальника Черкаського обласного центру з гідрометеорології В. Постриганя. Фактичну базу становлять 300 вказаних одиниць, зафіксованих у дописах із 12 серпня 2019 до 31 січня 2022 року. Семантична специфіка заголовків значною мірою визначається якісними й кількісними параметрами використовуваних лексем. Найрозгалуженішою є система слів на позначення часу. У її межах виокремлено найчастотніші лексеми: назви сезонів, місяців, днів. Доволі активними серед власне метеолексем виявилися ті, що виражають температурні параметри погоди, опади та явища, а також ті, які конкретизують перебіг погоди в певний проміжок часу. Менш активними компонентами в заголовках є геортоніми, що слугують хрономаркерами погодних умов. Заголовки прогнозів погоди оформлено як різні типи синтаксичних конструкцій. Прості конструкції переважають і відображають основний зміст прогнозу погоди. Складні речення відбивають головну думку прогнозу з певними деталями й порівняно рідко використовуються. Перспективи дослідження вбачаємо в лексико-стилістичній параметризації заголовків прогнозів погоди.Документ Функції інавгураційної промови в українському політичному дискурсі(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Стрій, Людмила Іванівна; Стрий, Людмила Ивановна; Striy, Ludmyla I.Статтю присвячено визначенню основних функцій інавгураційної промови як мовленнєвого жанру українського політичного дискурсу. Виокремлено функції – інтегративну, інспіративну, декларативну і перформативну. Функція інтеграції реалізована як заклики до об’єднання українського народу та звернення до народу як єдиної спільноти. Інспіративна функція полягає у формування державних цінностей та закликах до кращого майбутнього, що має давні історичні традиції. В інавгураційній промові цій функції підпорядкований цілісний структурно-композиційний елемент, що становить досить великий за обсягом семантичний блок. Інспіративна функція виявляється в українському у двох формах: вихваляння історичних подій і традицій та критика досвіду попередників. Декларативна функція полягає у формулювання принципів, за якими буде працювати новий президент, тобто їй підпорядкована програмна частина інавгураційної промови. Перформативна функція вказує на те, що новий президент присягає народу на вірність, дає клятву дбати про країну і виступає як лідер держави.Документ Індивідуальні особливості мовленнєвої поведінки жінки-бунтарки в повісті Тамари Горіха Зерня «Доця»(Назарчук С. Л., 2024) Яковлєва, Ольга Василівна; Стрій, Людмила Іванівна; Yakovlieva, Olha V.; Striy, Ludmyla I.Бунтарство як різновид девіантної поведінки досліджували психологи, соціологи, літературознавці й мовознавці. У лінгвістиці такий тип поведінки, зокрема й мовленнєвої, можна вивчати крізь оптику різних галузей знань — лінгвоперсонології, прагматики, гендерної лінгвістики, психолінгвістики тощо. Представлена розвідка — це спроба проаналізувати бунтарство як своєрідний тип поведінки особистості на різних рівнях: вербальному та дієвому, що виражалося в конкретних словах, висловах і діях. Актуальність обраної теми полягає в тому, що, по-перше, бунтарство описано в межах психолінгвістики, з урахуванням виділених К. Юнгом архетипів на матеріалі повісті «Доця» Т. Горіха Зерня про війну, яка почалася в 2014 році; подруге, простежується динаміка бунтарства в усіх проявах: у мовленнєвій поведінці та у конкретних діях молодої жінки, яка свідомо чинить опір на окупованій території Донецька. Мета дослідження: проаналізувати прояви індивідуального бунтарства жінки, виражені мовними засобами в різних комунікативних ситуаціях й у процесі автокомунікації. Об’єктом уваги стали діалоги й монологи головної героїні в процесі розгортання воєнних дій окупантів. Предметом дослідження є мовні засоби вираження наростання рівня бунтарства жінки у психічному стані як протидії ворогам. Матеріал дослідження — текст художнього твору документальної книги «Доця». У процесі аналізу використано такі методи: аналізу, синтезу, описовий, індуктивний, а також метод психолінгвістичного та контекстуально-інтерпретаційного аналізу. Доця перебуває в різних психічних станах, про що свідчить її мовлення. У мирні часи вона не вживає грубих слів. З ворогами переходить на мову окупантів, одягає різні маски: наляканої дівчинки, дорослої жінки та сестри, яка радіє «визволителям», а також сміливого бійця тощо. Перспективу дослідження вбачаємо в аналізі сучасних текстів про війну, в яких описано бунтарство українських героїв.