Перегляд за Автор "Shapovalenko, V. V."
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Взаємодія Гафнію(іv) з солями 6,7-дигідрокси‑4-карбоксил‑2-фенілбензопірилію в бінарних системах та в присутності катіонних поверхнево-активних речов(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Снігур, Денис Васильович; Шаповаленко, В. В.; Жуковецька, Олена Михайлівна; Гузенко, Олена Михайлівна; Щербакова, Тетяна Михайлівна; Snigur, Denys V.; Shapovalenko, V. V.; Zhukovetska, O. M.; Guzenko, Olena M.; Shcherbakova, Tetiana M.В даній роботі вивчено особливості комплексоутворення Гафнію(IV) з солями (хлоридом, бромідом, перхлоратом) 6,7-дигірокси‑4-карбоксил‑2-фенілбензопірилію (КДХ) у подвійних системах та у присутності катіонних поверхнево-активних речовин (кПАР). Із застосуванням класичних спектрофотометричних методів встановлено, що у подвійних системах утворюється один комплекс із стехіометрією Hf(ІV): КДХ 1:2 при рН 2,5. Для комплексу Hf(ІV) з КДХ розраховано молярний коефіцієнт світлопоглинання, який складає 3,9⸱104. Показано, що в присутності кПАР хлориду цетилпіридинію або броміду цетилтриметиламонію утворюються комплекси із молярним співвідношенням компонентів Hf(ІV): КДХ: кПАР = 1:2:2. Показано, що забарвлення розвивається впродовж 10–15 хв, а світлопоглинання розчинів залишається сталим щонайменше 2 години. Встановлено, що природа аніона-протийона, який входить до складу реагенту, суттєво не впливає на хіміко-аналітичні характеристики аналітичної форми. Показано, що в присутності катіонних поверхнево-активних речовин відбувається зсув оптимального рН комплексоутворення в більш кислу область. До того ж, введення катіонних поверхнево-активних речовин призводить до батохромного зсуву смуги поглинання на 10–15 нм та збільшення молярного коефіцієнту світлопоглинання до 5,8⸱104 та 6,4⸱104 при використанні хлориду цетилпіридинію або броміду цетилтриметиламонію відповідно. Зазначено, що знайдені аналітичні форми можуть бути покладені в основу розробки комбінованих спектроскопічних методик визначення слідових кількостей Гафнію(IV).Документ Іонізація етаноламінів у водно-органічних середовищах(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Снігур, Денис Васильович; Чеботарьов, Олександр Миколайович; Щербакова, Тетяна Михайлівна; Рахлицька, Олена Михайлівна; Шаповаленко, В. В.; Snigur, Denys V.; Chebotaryov, Oleksandr N.; Shcherbakova, Tetiana M.; Rakhlytska, Olena M.; Shapovalenko, V. V.У даній роботі методом потенціометричного титрування визначені константи іонізації (рКа) моноетаноламіну, діетаноламіну та триетаноламіну у водно-етанольних, водно-ацетонітрильних та водно-ацетонових середовищах при різних концентраціях органічного розчинника в системі. Показано, що природа та фізико-хімічні властивості середовища впливають на характер та ступінь зміни електронодонорної здатності досліджуваних нітрогеновмісних органічних основ. Встановлено, що для досліджених сполук при переході від водного середовища до органічного (етанолу, ацетонітрилу або ацетону) величини рКа закономірно зменшуються при збільшенні вмісту органічного розчинника в системі. Показано, що залежність величин pKa досліджуваних нітрогеновмісних органічних основ від зворотної величини діелектричної проникності водно-етанольних і водно-ацетонових розчинів прагне до лінійної, що узгоджується з теорією Ізмайлова.