Перегляд за Автор "Savin, Serhii M."
Зараз показуємо 1 - 10 з 10
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ INVESTIGATION OF TIN CONTAINING ORGANIC COMPLEXES FOR THE PRODUCTION OF NANOSIZED TIN DIOXIDE FILMS(Астропринт, 2010) Hrinevych, Viktor S.; Savin, Serhii M.; Smyntyna, Valentyn A.; Filevska, Liudmila M.Документ Investigation of tin containing organic complexes for the production of nanosized tin dioxide films(2010) Hrinevych, Viktor S.; Savin, Serhii M.; Smyntyna, Valentyn A.; Filevska, Liudmila M.; Ulug, B.; Turkdemir, M. Haluk; Ulug, A.; Yaltkaya, S.Thin films adsorptive sensitive elements based on oxide materials with nananosised grains found wide spread application in modern gas analyzers. Tin dioxide is one of such materials which have good sensitivity to some gases and chemically resistivity to some harmful and poisoning gases. Thus, investigation of the production processes of nanosized oxide materials layers, i.e. tin dioxide, is appeared to be important.Документ Thermogravimetric Study of Nano-SnO2 Precursors(2017) Hrinevych, Viktor S.; Filevska, Liudmila M.; Savin, Serhii M.; Smyntyna, Valentyn A.; Ulug, B.Adsorption-sensitive thin film elements on the basis of nanoscale oxide materials, especially nanoscale tin dioxide, are widely used in the modern gas analyzers. Wellknown production methods of nanoscale metal oxide like tin dioxide are liquid phase chemical methods: sol-gel method, chemical solution deposition, chemical vapor deposition, etc. [1–3]. One of the main stages in such technologies is the decomposition of one, thermally unstable, compound to produce tin dioxide as the final product. The production of such compounds is limited enough. The limited and contradictory literature data on their physical and chemical properties determined the necessity to find a suitable precursor for nanosized tin dioxide production. Previously, authors [4] by means of the method of chemical precipitation from solution proposed the preparation technique for SnO2 film production with polyvinyl acetate (PVA) as a structuring additive. The complex bis(acetylacetonato)dichlorotin (BADCT) was used as a precursor of tin dioxide. In [5], it was firstly mentioned the fact of obtaining of BADCT (Sn(C5H7O2)2Cl2) in 1903. Earlier in the literature [5–8], it was reported the BADCT production using chloroform [5] or dry toluene [8] as solvents. A special feature of our method is using of water as a solvent.Документ Високомолекулярні сполуки(Олді Плюс, 2023) Савін, Сергій Миколайович; Марцинко, Олена Едуардівна; Savin, Serhii M.; Martsynko, Olena E.Методичні вказівки до лабораторного практикуму та завдання для самостійної роботи призначені для студентів-бакалаврів спеціальності 102 «Хімія» для закріплення теоретичних знань з курсу «Високомолекулярні сполуки» та отримання навичок виконання основних операцій при проведенні синтезу полімерів, дослідженні кінетичних закономірностей реакцій полімеризації та поліконденсації та вивченні фізико-механічних властивостей полімерних матеріалів. Матеріал методичних вказівок передбачає самостійну підготовку студентів при виконанні різного рівня складності лабораторних робіт з використанням рекомендованої літератури і контрольних запитань.Документ Влияние разнометалльно-разнолигандных комплексов германия(IV) с лимонной кислотой и фенантролином на синтез полигликольмалеинатфталата и свойства его сополимеров(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Савин, Сергей Николаевич; Мазур, О. О.; Лупашко, А. В.; Чебаненко, Елена Анатольевна; Марцинко, Елена Эдуардовна; Сейфуллина, Инна Иосифовна; Пирожок, О. В.; Савін, Сергій Миколайович; Мазур, О. О.; Лупашко, А. В.; Чебаненко, Олена Анатоліївна; Марцинко, Олена Едуардівна; Сейфулліна, Інна Йосипівна; Пірожок, О. В.; Savin, Serhii M.; Mazur, O. O.; Lupashko, A. V.; Chebanenko, Olena A.; Martsynko, Olena E.; Seifullina, Inna Y.; Pirozhok, O. V.Прослежено влияние комплексов германия(IV) и 3d-металлов с лимонной кислотой и 1,10-фенантролином на процесс поликонденсации малеинового и фталевого ангидридов с этиленгликолем. Изучена кинетика сополимеризации полученных олигомеров с ди(триэтиленгликоль)диметакрилатфталатом (МГФ-9), триэтиленгликольдиметакрилатом (ТГМ-3) и моноэтиленгликольметаакрилат (МЭГ), определены характеристики полученных сополимеров.Документ Вплив біметалічних комплексів Германію (IV) як модифікаторів ненасиченого олігоестеру на кінетику його кополімеризації з метилметакрилатом(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Кіосе, Олеся Олегівна; Киосе, Олеся Олеговна; Kiose, Olesya O.; Савін, Сергій Миколайович; Савин, Сергей Николаевич; Savin, Serhii M.; Сейфулліна, Інна Йосипівна; Сейфуллина, Инна Иосифовна; Seifullina, Inna Y.; Марцинко, Олена Едуардівна; Марцинко, Елена Эдуардовна; Martsynko, Olena E.; Чебаненко, А. А.; Чебаненко, О. А.; Chebanenko, A. A.Досліджено можливість використання ряду біметалічних комплексів германію (IV) – цинку/кобальту (II)/нікелю(II)/купруму(II) з гідроксокарбоновими кислотами як модифікаторів ненасиченого олігоестеру у процесах його кополімеризації з метилметакрилатом. Модифікація була проведена шляхом додавання відповідного комплексу в реакційну суміш при поліконденсації малеїнового і фталевого ангідриду з етиленгліколем при 175 °C. Кінетику кополімеризації на початкових стадіях вивчали методом дилатометрії при температурах від 50 °C до 60 °C. Показано, що модифікований поліглікольмалеїнатфталат вивченими комплексами, дозволяє помітно підвищити швидкість і знизити температурний коефіцієнт реакції при його кополімеризації з метилметакрилатом. Доведено переваги досліджених координаційних сполук як модифікаторів в порівнянні з немодифікованими системами та з 1,10-фенантроліном. Запропоновані методики можуть бути використані для поліпшення характеристик напівфабрикатів при промисловому отриманні кополімерних продуктів без істотної зміни технологічного процесу.Документ Комбинированные системы активных разбавителей для эпоксидных смол(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2019) Савин, Сергей Николаевич; Киосе, Олеся Олеговна; Руденко, В. О.; Ложичевская, Т. В.; Савін, Сергій Миколайович; Кіосе, Олеся Олегівна; Руденко, В. О.; Ложичевська, Т. В.; Savin, Serhii M.; Kiose, Olesya O.Изучено влияние инертных растворителей и активных разбавителей на процессы отверждения эпоксидной смолы ЭД-20 при температуре 20-40 °С. В качестве отвердителя был использован полиэтиленполиамин. Определены начальная скорость и температурный коэффициент реакции отверждения на начальных стадиях, до 30 % превращения. Было исследовано в качестве модифицирующей добавки более 40 инертных растворителей и активных разбавителей. Использование 25% циклогексанона позволяет снизить температурный коэффициент реакции отверждения с 2 до 1,3, а 12% гидроксипропилоксирана до 1,4. Максимальные значения температурного коэффициента реакции могут достигать 4,6 при использовании сложных эфиров и 5,7 при использовании алифатических аминов. Без использования модифицирующих добавок температурный коэффициент реакции составляет 2,0. Применение комбинированной системы при равном соотношении инертного растворителя и активного разбавителя позволяет снизить температурный коэффициент реакции до 1,25 при 12% модифицирующей добавки. Скорость определяли по специальной методике с использованием составных дилатометров, центрифуги и катетометра. Предложенная система позволяет изготовить цилиндр диаметром 60 мм и высотой 60 мм, что необходимо для получения образцов для физико-механических испытаний. Предложенные модификаторы снижают начальную вязкость системы более чем в 100 раз, что является важным при формировании в постоянном магнитном поле ортотропных полимерных композиционных материалов, с использованием высокодисперсных ферромагнитных порошков в качестве наполнителя.Документ Кополімеризація ненасичених олігоестерів, що модифіковані нітрогенвмісними сполуками, з метилметакрилатом(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Кіосе, Тетяна Олександрівна; Савін, Сергій Миколайович; Kiose, Tetiana O.; Savin, Serhii M.В представленій роботі досліджено кінетику радикальної кополімеризації у розчині на початкових стадіях поліглікольмалеїнатфталатів, що модифіковані нітрогенвмісними сполуками, з метилметакрилатом у співвідношенні 1:1. В якості розчинника було застосовано циклогексанон, в якості ініціатора – пероксид бензоїлу. Дослідження проведено при температурах 50 та 600С методом дилатометрії з використанням розбірних дилатометрів та центрифуги. В якості модифікаторів було обрано 13 аміновмісних сполук різних типів. Також, для порівняння, була перевірена можливість застосування у якості модифікаторів амідів та гідразинів. Поліконденсацію проводили на масляній бані при 175 0 С та при інтенсивному перемішуванні з відбором води до досягнення постійного кислотного числа. Показано, що додавання 0,1 моль/л модифікатора при поліконденсації суміші малеїнового та фталевого ангідридів з етиленгліколем дозволяє отримати ненасичений олігоестер для якого температурний коефіцієнт реакції його кополімеризації з метилметакрилатом суттєво знижується. Це дозволяє при неізотермічному відтвердженні збільшити об’єм кополімерного блоку без ризику його перегріву та руйнування. Із досліджених амінів найбільш ефективним виявився пара-аміноацетофенон; його застосування в якості модифікатора дозволяє знизити температурний коефіцієнт реакції з 2,1 до 1,7. Швидкість кополімеризації на початкових стадіях для досліджених модифікованих систем знижується від двох до 20 раз. Результати роботи дозволяють запропонувати технологію отримання полімерних матеріалів при їх формуванні у блоках значно більших розмірів, ніж з використанням традиційних ненасичених олігомерів. Також, були проведені розрахунки за спеціальною методикою і визначено максимальний розмір кополімерного блоку у вигляді циліндру, в якого висота дорівнює радіусу, який можна отримати шляхом його формування в неізотермічному режимі у тонкошаровій формі за умов конвекційного повітряного охолодження та максимально допустимій температурі в системі 90 0С. Показано, що об’єм такого блоку, при застосуванні деяких модифікованих олігомерів, суттєво збільшується. Були визначені деякі фізико-механічні характеристики отриманих кополімерів з метилметакрилатом і показано, що модифікація нітрогенвмісними сполуками не покращує і не погіршує досліджені характеристики.Документ Моделювання розподiлу температури в процесах полiмеризацiï методом кiнцевих елементiв(2022) Савін, Сергій Миколайович; Savin, Serhii M.Монографiя присвячена розв’язуванню задач розподiлу температурного поля при формуваннi полiмерних блокiв термореактивных олiгомерiв написана на основi дослiджень автором кiнетики тверднення епоксидних систем. Для моделювання температурних режимiв в зразках був застосований числовий метод кiнцевих елементiв. Автором розробленi комп`ютернi QBASIC-програми для виконання розрахункових дослiджень, викладено тексти програм з детальними поясненнями. Структура розроблених програм дозволяє застосовувати їх не тiльки для розрахункiв температурних полiв в полiмерних зразках, але й для розрахункiв теплових режимiв в конструкцiях технiчного обладнання iнших видiв. Рекомендована студентам i аспiрантам, хімічних, хiмiко-технологiчних спецiальностей ЗВО, а також фахiвцям в областi прикладної математики, якi цiкавляться числовими методами.Документ Отримання та властивості тонких наноструктурованих плівок двоокису олова(2005) Філевська, Людмила Миколаївна; Сминтина, Валентин Андрійович; Анісімов, Ю. М.; Гріневич, Віктор Сергійович; Савін, Сергій Миколайович; Боровська, Т. В.; Filevska, Liudmila M.; Smyntyna, Valentyn A.; Anisimov, Yu. M.; Hrinevych, Viktor S.; Savin, Serhii M.; Borovska, T. V.Проведено електрофізичні та оптичні дослідження плівок наноструктурованого двоокису олова, отриманих з використанням полімерних матеріалів золь-гель методом. Виявлена люмінесценція у видимій області (577 нм і 642 нм), що не спостерігалася іншими авторами. У результаті термічної обробки у наноплівці двоокису олова відбувається зміна механізму люмінесценції. При дослідженні температурних залежностей темнового струму виявлено зміну нахилу із 0,98 до 0,36 еВ, що може говорити про структурну перебудову досліджуваних плівок. Помічено чутливість плівок до вологи.