Перегляд за Автор "Potapenko, K.S."
Зараз показуємо 1 - 5 з 5
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Антагоністична активність чорноморських стрептоміцетів, виділених із обростань черепашнику і мідій(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Страшнова, Ірина Валентинівна; Потапенко, Катерина Сергіївна; Коротаєва, Надія Володимирівна; Лісютін, Г. В.; Метеліцина, І. П.; Strashnova, Iryna V.; Potapenko, K.S.; Korotaieva, Nadiia V.; Lisyutin, G. V.; Metelitsyna, I. P.Швидке набуття резистентності бактеріальними і грибковими патогенами є серйозною проблемою в системі охорони здоров’я, що зумовлює пошук в різних екологічних нішах нових перспективних продуцентів протимікробних природних продуктів. Мета. Визначити антагоністичну активність стрептоміцетів, виділених із біологічних обростань природного черепашнику і мідій Одеської затоки Чорного моря. Методи. Досліджено антагоністичну активність 19 і 14 штамів стрептоміцетів, виділених, відповідно, із обростань черепашнику і мідій Одеської затоки. Стрептоміцети попередньо культивували на агаризованих середовищах Гаузе 1, Гаузе 2 і вівсяному агарі з морською сіллю (2%) при температурі 30 °С протягом 10 днів. Антагоністичну активність щодо 12 тест-культур визначали методом агарових блоків. Результати. Усі виділені морські стрептоміцети є антагоністами хоча б до одного штаму індикаторного мікроорганізму. Антибіотична активність залежала від джерела виділення стрептоміцетів, середовища культивування і властивостей конкретних штамів продуцентів і тест-культур. Найкращу активність штами стрептоміцетів із черепашнику проявили після культивування на середовищі Гаузе 1, а стрептоміцети із мідій – після культивування на середовищі Гаузе 2. Зони відсутності росту чутливих індикаторів коливалися від 12,4±0,3 мм до 20,6±0,2 мм (під впливом стрептоміцетів із черепашнику) і від 12,4±0,2 мм до 39,7±0,2 мм (під впливом стрептоміцетів із мідій). Streptomyces sp. Lim 2.2 (штам із черепашнику) пригнічував ріст 8-ми тест-культур, а штами із мідій Streptomyces spр. Myt 4b і Myt 7ch – 10-и. Найчутливішими до усіх стрептоміцетів були індикаторні штами грампозитивних бактерій, зокрема найбільше пригнічувався метаболітами Streptomyces spр. Myt 12a і Myt 12b штам Staphylococcus aureus АТСС 25923. Висновки. Антагоністична активність стрептоміцетів, ізольованих із Чорного моря, залежала від джерела виділення, середовища попереднього культивування і властивостей штамів продуцентів і індикаторних мікроорганізмів. Найбільшу активність штами стрептоміцетів із черепашнику і мідій проявили після попереднього культивування, відповідно, на середовищах Гаузе 1 і Гаузе 2 щодо грампозитивних бактерій. Найкращий антибіотичний потенціал виявлено у штамів Streptomyces spр. Lim 2.2, Lim 4, Lim 5.1 і Lim 7.2, виділених із обростань черепашнику, і штамів Streptomyces spр. Myt 7b, Myt 7ch, Myt 12a і Myt 12b, виділених із мідій.Документ Вторинні метаболіти морських актинобактерій з антибіотичною активністю(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Потапенко, Катерина Сергіївна; Потапенко, Е.С.; Potapenko, K.S.; Коротаєва, Надія Володимирівна; Korotaeva, Nadiya V.; Іваниця, Володимир Олексійович; Ivanytsia, Volodymyr O.Морські актинобактерії є активними продуцентами та невикористаним багатим джерелом різноманітних біологічно активних вторинних метаболітів, таких як антибіотики, протипухлинні, противірусні та протизапальні сполуки, біопестициди, гормони росту рослин, пігменти, ферменти, інгібітори ферментів. У цьому огляді представлено дані сучасних джерел літератур, в тому числі, за період з 2017 по 2021 роки безпосередньо про різноманітні біоактивні сполуки, які продукують морські актинобактерії, їх антибіотичну активність та біотехнологічний потенціал, наведено основні групи вторинних метаболітів та їх продуценти.Документ Спектри жирних кислот актинобактерій з біологічних обростань Одеської затоки Чорного моря(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Коротаєва, Надія Володимирівна; Korotaieva, Nadiia V.; Потапенко, Катерина Сергіївна; Потапенко, Е.С.; Potapenko, K.S.; Іваниця, Володимир Олексійович; Ivanytsia, Volodymyr O.; Метеліцина, І. П.; Метелицина, И. П.; Metelitsyna, I. P.; Страшнова, Ірина Валентинівна; Strashnova, Iryna V.Мета. Визначення жирнокислотного складу актинобактерій, ізольованих з біологічних обростань Одеської затоки Чорного моря, та їх ідентифікація. Методи. Актинобактерії 31-го виділеного штаму вирощували у рідкому се- редовищі TSB за 28 °C та 150 об/хв упродовж 72 год. Метилові ефіри жир- них кислот досліджуваних штамів визначали згідно MIS Operating Manual на газовому хроматографі Agilent 7890, ідентифікацію проводили з викорис- танням системи ідентифікації мікроорганізмів MIDI Sherlock. Результа- ти. За допомогою хроматографічного аналізу жирних кислот встановле- но, що з 31 досліджуваного штаму актинобактерій 27 ідентифіковано до роду Streptomyces, а 4 – до роду Nocardiopsis. Встановлено, що у профілях досліджених актинобактерій роду Nocardiopsis переважали жирні кис- лоти:15:0 ANTEISO, 16:0 ISO, 17:0 ANTEISO,18:1 CIS 9, а у бактерій роду Streptomyces – 14:0 ISO, 15:0 ANTEISO, 16:0 ISO, 17:0 ANTEISO. Висновки. Актинобактерії з біологічних обростань Одеської затоки відносяться до родів Streptomyces та Nocardiopsis, а їх жирнокислотні профілі характери- зуються перевагою ізомерів розгалужених насичених жирних кислот.Документ Характеристика актинобактерій, ізольованих із Mytilus Galloprovincialis Одеської затоки Чорного Моря(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Коротаєва, Надія Володимирівна; Коротаева, Надежда Владимировна; Korotaieva, Nadiia V.; Страшнова, Ірина Валентинівна; Страшнова, Ирина Валентиновна; Strashnova, Iryna V.; Васильєва, Наталія Юріївна; Васильева, Наталья Юрьевна; Vasylieva, Natalia Yu.; Потапенко, Катерина Сергіївна; Потапенко, Е.С.; Potapenko, K.S.; Метеліцина, І. П.; Метелицина, И. П.; Metelitsyna, I. P.; Філіпова, Тетяна Олегівна; Филиппова, Татьяна Олеговна; Filipova, Tetiana O.; Іваниця, Володимир Олексійович; Иваница, Владимир Алексеевич; Ivanytsia, Volodymyr O.Сьогодні активно зростає як академічний, так і комерційний інтерес саме до морських актинобактерій, оскільки вони живуть в унікальному середовищі, що сприяє синтезу нових біологічно-активних метаболітів. Метою роботи була ізоляція, первинна ідентифікація та вивчення морфологічних, культуральних, фізіолого-біохімічних властивостей актинобактерій, виділених із мідій (Mytilus galloprovincialis) Одеської затоки Чорного моря. Методи. Матеріалом для ізоляції актинобактерій були зразки мідій, зібраних в прибережній зоні Одеської затоки. Ізоляцію актинобактерій та вивчення їх морфологічних, культуральних, фізіолого-біохімічних властивостей здійснювали традиційними мікробіологічними методами. Склад жирних кислот визначали на газовому хроматографі з полум’яно-йонізаційним детектором Agilent 7890 (Agilent Technologies, США), для ідентифікації досліджуваних штамів використовували бібліотеку Sherlock Microbial Identification System. Результати. Із проб мідій, зібраних у 2020 р. в районі Гідробіологічної станції ОНУ імені І.І. Мечникова, виділено 14 ізолятів актинобактерій, які було ідентифіковано за жирно-кислотними спектрами до роду Streptomyces. Ізоляти актинобактерій характеризуються плеоморфізмом колоній на різних живильних середовищах. Штами Streptomyces sp. Myt2, Myt6 та Myt7ch синтезували меланоїдні пігменти. Актинобактерії добре засвоюють більшість досліджуваних джерел карбону, крім штамів Streptomyces sp. Myt12a, Myt12b. Майже половина штамів має оксидазну активність та коагулює молоко. Висновки. Вперше ізольовано актинобактерії з мідій Одеської затоки Чорного моря, охарактеризовано їх морфологічні, культуральні і фізіолого-біохімічні властивості та визначено їх таксономічну приналежність за спектрами жирних кислот.Документ Чутливість до важких металів актинобактерій, виділених із біологічних обростань черепашнику і мідій Одеської затоки Чорного Моря(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Страшнова, Ірина Валентинівна; Strashnova, Iryna V.; Потапенко, Катерина Сергіївна; Potapenko, K.S.; Коротаєва, Надія Володимирівна; Korotaeva, Nadiya V.; Васильєва, Наталія Юріївна; Vasylieva, Natalia Yu.; Метеліцина, І. П.; Metelitsyna, I. P.Забруднення навколишнього середовища важкими металами є однією із найбільш важливих екологічних проблем, що зумовлює розробку стратегій біоремедіації і пошук біомаркерів для оцінки його стану. Мета. Визначити чутливість до важких металів актинобактерій, виділених із біологічних обростань природного черепашнику і мідій Одеської затоки Чорного моря. Методи. Використано 34 штами актинобактерій, ізольованих із обростань черепашнику і мідій Одеської затоки. Чутливість досліджуваних бактерій до катіонів важких металів визначали на крохмаль-казеїновому агарі диско-дифузійним методом. Використано диски, просочені розчинами солей Cu2+, Co2+, Ni2+, Cd2+, Zn2+ у концентраціях катіонів 0,001 моль/л, 0,01 моль/л, 0,05 моль/л, 0,1 моль/л, 0,5 моль/л і 1,0 моль/л. Результати. Досліджені актинобактерії проявили варіабельну чутливість до важких металів, яка залежала від джерела виділення, штаму, типу металу і його концентрації. Усі досліджені бактерії були найбільш чутливими до Cd2+ з мінімальною інгібуючою концентрацією (МІК) 0,001 моль/л, найбільш стійкими до Zn2+ (для більшості бактерій МІК була вищою 1,0 моль/л). У концентраціях, менших за МІК, цинк стимулював утворення повітряного міцелію бактерій майже всіх штамів, у деяких з них збільшувалося пігментоутворення. Чутливість до важких металів актинобактерій, виділених із черепашнику, знижувалася у такій послідовності: Cd2+>Cu2+>Cо2+>Ni2+>Zn2+, а у актинобактерій, ізольованих із мідій, – Cd2+>Cu2+>Ni2+>Cо2+>Zn2+. Висновки. Актинобактерії, ізольовані з мідій, є більш чутливими до кадмію, купруму, кобальту, нікелю і цинку ніж актинобактерії з черепашнику. Усі досліджені штами виявилися високочутливими до Cd2+ (МІК Cd2+ майже для усіх штамів склала 0,001 моль/л) і стійкі до Zn2+ у діапазоні концентрацій 0,001 моль/л– 0,5 моль/л.