Перегляд за Автор "Osadcha, I. A."
Зараз показуємо 1 - 6 з 6
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Адміністративний розсуд в публічному адмініструванні та його зв’язок з юридичною деонтологією: теоретико-правовий аспект(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Білик, Павло Петрович; Осадча, І. А.; Билык, Павел Петрович; Осадчая, И. А.; Bilyk, Pavlo P.; Osadcha, I. A.Стаття присвячена розкриттю розуміння публічного адміністрування як процесу розробки та прийняття управлінських рішень, встановленню ролі та значення посадових осіб системи органів публічного адміністрування в процесах забезпечення реалізації прав і свобод осіб, їх професійних та особистісних якостей у змісті ефективності та результативності публічного адміністрування. Визначено поняття публічного адміністрування, адміністративного розсуду; піддано аналізу розуміння державного управління як процесу розробки та прийняття управлінських рішень, що спирається на дискреційні повноваження. Наголошено, що публічна сфера, яка є об’єктом державно-владного впорядковуючого впливу з боку системи органів та посадових осіб публічного адміністрування, є вкрай широкою та непередбачуваною, що зумовлює необхідність використання в компетенційному адміністративному законодавстві адміністративного розсуду. Встановлено, що юридична деонтологія в сучасному розумінні є надійним підґрунтям, на якому базується побудова професійних якостей сучасного публічного адміністратора.Документ Адміністративний розсуд та інструменти діяльності публічних адміністрацій: адміністративно-правовий та юридико-деонтологічний вимір(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Білик, Павло Петрович; Осадча, І. А.; Билык, Павел Петрович; Осадчая, И. А.; Bilyk, Pavlo P.; Osadcha, I. A.В статті увага приділена публічному адмініструванню в сучасному розумінні, як певному виду державно-владної діяльності, яка здійснюється через відповідні адміністративні процедури і є виконавчо-розпорядчою за своєю сутністю та призначенням. Доведено, що публічне адміністрування, як вид державно-владного впливу на суспільні відносини присутнє всюди, де суспільні відносини врегульовані за допомогою норм права, і призначене на втілення правових приписів в конкретні правові відносини. Публічне адміністрування відрізняється від державного управління в тому числі і формами та методами, які під час його здійснення застосовуються публічними адміністраторами. Від посадовця органу публічного адміністрування залежить набір тих інструментів, які він застосує для вирішення управлінської проблеми, адже на можливість вибору його уповноважує держава через відповідні нормативно-правові акти. Рівень довіри до професійного рівня публічного адміністратора з боку держави – найвищий, адже йому надається право діяти переважно на власний розсуд. Це вимагає поряд з статутним нормативно-правовим, необхідного юридико-деонтологічного регулювання діяльності посадовця органу публічного адміністрування.Документ Актуальні питання законодавчого врегулювання кримінальних правопорушень проти статевої свободи та недоторканості особи(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Орловський, Богдан Михайлович; Orlovskyi, Bohdan M.; Орловский, Богдан Михайлович; Осадча, І. А.; Osadcha, I. A.; Осадчая, И. А.Стаття присвячена дослідженню актуальних питань законодавчого врегулювання кримінальних правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості осо- би, передбачених статтями 152–1561 Кримінального кодексу України. Розглядаються розбіжності у розумінні понять «дитина», «неповнолітній», «особа, яка не досягла 16 років» за вказаними статтями, вивчаються питання схожості диспозицій ч. 4 ст. 152 та ст. 155, досліджується новий склад злочину за ст. 1561 – «Домагання дитини для сексу- альних цілей». На підставі проведеного аналізу формулюються пропозиції щодо покра- щення законодавства.Документ Кримінальна відповідальність за вживання наркотичних засобів та наркотичне сп’яніння(Фенікс, 2024) Орловський, Богдан Михайлович; Осадча, І. А.; Orlovskyi, Bohdan M.; Osadcha, I. A.Стаття присвячена дослідженню кримінально-караних дій щодо наркотичних засобів та психотропних речовин (виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання тощо), які вчиняються без мети збуту та визначені у ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України як форми об’єктивної сторони. Авторами було звернуто увагу на практичні ситуації, коли особа намагається вжити (проковтнути) куплений наркотичний засіб або психотропну речовину з метою ухилитися від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України. При вживанні такого наркотичного засобу у непублічних місцях в законодавстві України відсутня кримінальна відповідальність, лише наявність публічного місця дає можливість кваліфікувати дії особи за ст. 316 Кримінального кодексу України. Також відсутня кримінальна відповідальність коли особа перебуває в публічному або непублічному місці у стані «наркотичного сп’яніння». На думку авторів це є недоліками кримінального законодавства, що потребують виправлення шляхом доповнення об’єктивної сторони ч. 1 ст. 309 новими формами, пов’язаними із «вживанням наркотичних засобів» (у будь-якому місці, не лише публічному) та «перебуванням особи у стані наркотичного сп’яніння». За результатами дослідження авторами було запропоновано викласти об’єктивну сторону ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України у наступній редакції: «Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту, а також перебування у стані наркотичного сп’яніння – караються …». Запропонована авторами редакція ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України повинна виступати як загальна кримінально-правова норма, що регулює вживання наркотиків у будь-якому місці, а існуюча стаття 316 «Незаконне публічне вживання наркотичних засобів» має бути спеціальною нормою, що застосовується для випадків вживання наркотиків у публічних місцях. На думку авторів, розширення змісту об’єктивної сторони у ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України за рахунок включення додаткових форм допоможе забезпечити повноцінну протидію наркозлочинній поведінці та нестиме значний превентивний вплив на потенційних наркозлочинців.Документ Кримінологічні особливості професійної злочинності(Фенікс, 2024) Орловський, Богдан Михайлович; Осадча, І. А.; Orlovskyi, Bohdan M.; Osadcha, I. A.Стаття присвячена дослідженню кримінологічних особливостей професійної злочинності, що є важливим та актуальним питанням для формування системи заходів щодо її запобігання та профілактики. Професійна злочинність – це злочинна діяльність осіб, які систематично, на протязі свого життя, вчиняють кримінально-карані дії певного напрямку, використовуючи їх результати як спосіб заробітку чи отримання прибутку для існування. Для таких осіб відповідний напрям їх «злочинної діяльності» стає «професією» у якій вони розвиваються, постійно покращують свої злочинні навички та досягають професійних «висот» з метою отримання якомога більшого прибутку (заробітку) та укриття слідів своєї злочинної діяльності від уваги правоохоронних органів. Авторами було виділено таку систему ознак професійної злочинності: постійний і стійкий характер; наявність «спеціалізації» і «кваліфікації» у злочинця; наявність постійного доходу (прибутку) від злочинної діяльності; постійний зв’язок злочинця з антисоціальним середовищем; наявність власної «специфічної субкультури» у вигляді традицій, звичаїв, певних «мов спілкування» (сленгу). За результатами дослідження авторами було сформульовано систему економічних, соціальних, політичних та правових заходів запобігання та профілактики професійної злочинності. В межах правових заходів авторами було запропоновано доповнити різні статті Особливої частини Кримінального кодексу України наступною кваліфікуючою ознакою – «вчинення діяння у вигляді злочинного промислу. На теперішній час в Кримінальному кодексі України існує лише така кваліфікуюча ознака як «повторність злочину», яка застосовується не лише коли було скоєно 2 епізоди злочину, а навіть якщо мало місце 3-15 епізодів одного і того ж самого злочину. Така ситуація не враховує діяльність професійних злочинців, коли скоєна ними сукупність у 3-15 злочинів має кваліфікуватися як більш тяжкий злочин у порівнянні із звичайною «повторністю», що охоплює лише 2 епізоди. Також авторами було запропоновано створити окремий Закон України «Про основи запобігання та протидії професійній злочинності» у якому передбачити конкретні розділи, що будуть забезпечувати комплексне врегулювання питання протидії професійній злочинності. До структури таких розділів можуть належати наступні: 1) «Загальні положення»; 2) «Суб’єкти протидії професійній злочинності, їх компетенція»; 3) «Профілактичні та запобіжні заходи боротьби із професійною злочинністю»; 4) «Особа професійного злочинця та її правовий статус»; 5) «Відповідальність за порушення у сфері протидії професійній злочинності»; 6) «Контроль і нагляд за виконанням законів у сфері боротьби з професійною злочинністю»; 7) «Прикінцеві та перехідні положення». На думку авторів повноцінне законодавче врегулювання професійної злочинності та формування ефективної системи заходів її протидії є запорукою побудови успішної превентивної кримінологічної політики держави по боротьбі із такою злочинністю.Документ Кримінологічні та кримінальні аспекти безгосподарського використання земель(2023) Орловський, Богдан Михайлович; Осадча, І. А.; Orlovskyi, Bohdan M.; Osadcha, I. A.Стаття присвячена дослідженню кримінологічних та кримінальних аспектів безгосподарського використання земель. Цей склад кримінального правопорушення передбачений у ст. 254 Кримінального кодексу України і потребує детального дослідження. Авторами було визначено систему детермінант цього злочину, якими виступають: 1) низька екологічна культура злочинця; 2) бажання отримати збільшений прибуток за рахунок порушення технологічних процесів певного виробництва; 3) низький розмір покарання в КК України за скоєння зазначеного кримінального правопорушення; 4) прихованість процесу забруднення земель за рахунок малолюдності місця кримінального правопорушення; 5) процесуальна складність притягнення до кримінальної відповідальності осіб, яких не застали на місці скоєння кримінального правопорушення. Авторами було вивчено статистичні дані Офісу Генерального прокурора за ст. 254 КК України за останні три роки. Встановлено, що кримінальні правопорушення щодо безгосподарського використання земель виявляються у незначній кількості правоохоронними органами. Зокрема у 2022 році – виявлено 161 випадок, у 2021 році – виявлено 207 випадків та у 2020 році – виявлено 149 випадків на території України. Проаналізовано, що лише в 50 % випадках конкретним особам було вручено повідомлення про підозру, а групова злочинна діяльність була виявлена лише 1 раз за досліджений трьохрічний період. З метою усунення детермінант слабкої кримінальної відповідальності за вказаний злочин автори пропонують у ч. 1 ст. 254 КК визначити такий вид покарання як позбавлення волі із терміном до двох років, що відповідає негативним наслідкам забруднення земель у вигляді «тривалої втрати родючості ґрунту». Автори вважають, що «тривала втрата родючості ґрунту» (на строк від 30 до 50 років) є важливим суспільно небезпечним критерієм, що підвищує ступінь тяжкості вказаного екологічного кримінального правопорушення. Позбавлення волі як різновид покарання має бути не лише у кваліфікованих випадках скоєння зазначеного злочину (вчинення групою осіб, заподіяння шкоди на суму понад 1 342 000 грн.), а й у базовому (початковому) варіанті. Отже, посилення розміру покарання у ч. 1 ст. 254 КК України до реального позбавлення волі разом із вдосконаленням структури екологічних правоохоронних органів, механізму їх роботи щодо виявлення організаторів і випадків групового скоєння вказаного кримінального правопорушення повинно бути реалізоване державою у власній кримінально-правовій політиці.