Перегляд за Автор "Nazarenko, S. I."

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Інгібітори проти інноваторів: ефект запізнення транзитних перетворень
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Назаренко, Святослав; Назаренко, С. И.; Nazarenko, S. I.
    Стаття присвячена розгляду причин «запізнювання» політичного транзиту у пострадянських країнах в цілому та в Україні зокрема. Основною ав- торською гіпотезою виступає припущення про те, що саме діяльність різ- номотивованих суб’єктів (інгібіторів та інноваторів) у сполученні з фун- даментальними особливостями культурного бекграунду конкретної країни визначають темпи, загальну траєкторію та проміжні результати процесу демократизації. Окрема увага приділяється дискусії навколо питання, чи є транзит єдиною еволюційною траєкторією або може бути інтерпретова- ний як ряд альтернативних напрямків просування до стандартів демокра- тичного врядування. Об’єктом дослідження виступають особливості соці- ально-політичної трансформації країн пострадянського простору. В свою чергу, предметом дослідження постає унікальне в національних умовах співвідношення соціально-політичної активності інноваторів та інгібіторів, яке безпосередньо вливає на зміст та результати демократичного транзи- ту. Комплексний характер центральної проблеми дослідження передбачає використання відповідної методології, центральне місце в якій посідають: системний підхід, компаративний та структурно-функціональний методи, інституційний аналіз тощо. Саме такий арсенал методів та дослідницьких процедур допомагає з’ясувати природу негативних результатів соціально- політичної трансформації транзитного процесу в таких країнах пострадян- ського простору як Україна. Аналіз характерних особливостей соціаль- но-політичної трансформації в Україні свідчить, що еліта мотивована на консервацію політичних неформальних практик і відкладання змін будь- яким шляхом, а імітаційні реформи виступають в ролі легітимізатора еліти в очах західних інвесторів, створюючи її представникам позитивне реноме прогресивних реформаторів. Міграція реформаторів зі стану інноваторів в стан інгібіторів обумовлена їх прагненням стати елітою з метою вилучен- ня за допомогою владних повноважень економічної ренти. Обґрунтовується думка про те, що вихід із порочного кола квазізаміщення еліти пов’язаний із копіткою роботою справжніх прихильників реформ з діагностування уразливих елементів національної траєкторії демократизації і виховання нових поколінь — носіїв інноваційних типів мислення та прихильників цінностей та процедур народовладдя.