Перегляд за Автор "Lokota, Ihor M."
Зараз показуємо 1 - 9 з 9
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Алгоритм психолінгвістичної ідентифікації мовленнєвих маркерів шизофренії(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Ковалевська, Тетяна Юріївна; Локота, Ігор Миколайович; Ковалевская, Татьяна Юрьевна; Локота, Игорь Николаевич; Kovalevska, Tetiana Yu.; Lokota, Ihor M.У статті розглянуто особливості мовленнєвих виявів при захворюванні на шизофренію та запропоновано алгоритм її ідентифікації, представлений чотирма етапами, у межах яких здійснюється аналіз усного і письмового мовлення респондентів з урахуванням специфіки системних мовних показників, асоціативних реакцій та графемних особливостей..Документ Асоціаціативний фон при захворюванні на шизофренію(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Локота, Ігор Миколайович; Lokota, Ihor M.; Ковалевська, Тетяна Юріївна; Kovalevska, Tetiana Yu.Асоціативність – це одна з ознак творчого мислення людини. Лінгвостилістичне осягнення сутності даного поняття ґрунтується на теорії про властивості, природу та зв’язки асоціацій у філософії, психології, психолінгвістиці тощо. Велика увага приділена вивченню асоціацій та асоціативного експерименту у психології, де асоціації розглядаються як закономірний зв’язок двох або кількох психічних процесів (відчуттів, уявлень, думок, почуттів тощо), виражених у тому, що поява одного викликає появу іншого психічного процесу [10: 24]. З погляду лінгвістики тексту асоціації розглядають як актуалізовані у свідомості читача зв’язки між елементами лексичної структури тексту та співвідносними з ними явищами дійсності або свідомості [2: 127]. Досить складним є механізм формування мовних асоціацій. На сьогодні не існує одностайної думки щодо питання про чинники, що домінують у процесі виникнення асоціативних зв’язків між словами. Деякі вчені (Г. Щур, Б. Плотников) вважають, що основою виникнення асоціацій є об’єктивний та соціальний досвід індивідуума, інші вказують на їхній суто психічний характер (Ф. Галтон, В. Вундт) або на залежність від культурно-історичних традицій народу (А. Сахарний, А. Залевська). Проте більшість дослідників уважають природу виникнення асоціацій комплексною і надскладною та наголошують на необхідності подальшого експериментального вивчення цього феномену. Мета нашого експерименту – виявлення особливостей асоціативного фону людей, які мають діагноз «шизофренія», та встановлення характерних відмінностей між асоціативним фоном психічно здорових осіб та шизофреників. Завдання: 1) зібрати фактичний матеріал; 2) висвітлити особливості асоціативного фону хворих; 3) узагальнити отримані результати. Попередньо матеріал було зафіксовано на аудіоносії (диктофоні), розшифровано та перероблено у формат, доступний для читання й аналізу. Джерело дослідження: матеріал, зафіксований в Одеській обласній психіатричній лікарні №4.Документ Особливості асоціювання при параноїдній шизофренії(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Локота, Ігор Миколайович; Lokota, Ihor M.Асоціативний експеримент – один із найбільш удалих інструментів психолінгвістичного аналізу семантики мовлення [1]. З. Фройд і його послідовники вважали, що неконтрольовані асоціації є символічною або й прямою, часто неусвідомленою проєкцією людської свідомості [4]. Формування асоціацій – це складний психофізіологічний процес, який передбачає зв’язок між окремими нервово-психічними актами, думками, уявленнями, почуттями особистості. Будь-яке слово, сказане, прочитане або почуте, приводить у дію величезний механізм асоціативних зв’язків, який формує певний образ.Документ Особливості асоціювання у хворих на параноїдну шизофренію(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2020) Локота, Ігор Миколайович; Локота, Игорь Николаевич; Lokota, Ihor M.У статті описано результати асоціативного експерименту, проведеного з особами, які мають діагноз «параноїдна шизофренія», та психічно здоровими людьми. Виокремлено і пояснено характерні асоціативні реакції хворих на шизофренію.Документ Особливості мовлення при шизофренії(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2015) Локота, Ігор Миколайович; Lokota, Ihor M.; Ковалевська, Тетяна Юріївна; Kovalevska, Tetiana Yu.Мета дослідження – описати та проаналізувати лексико-граматичні та текстові особливості мовлення хворих на шизофренію на різних етапах хвороби. Завдання: 1) визначити у фактичному матеріалі основні лексичні, морфологічні, синтаксичні особливості тощо; 2) встановити спільність і відмінність характеристик мовлення на різних стадіях шизофренії; 3) узагальнити отримані дані. Джерело дослідження: матеріал, який був зафіксований Антоніною Чебаненко в Одеській психіатричній лікарні №4.Документ Особливості мовлення хворих при параноїдній шизофренії: асоціативний аспект(ПолиПринт, 2020) Локота, Ігор Миколайович; Локота, Игорь Николаевич; Lokota, Ihor M.У статті описано результати асоціативного експерименту, проведеного з особами, які мають діагноз «параноїдна шизофренія», та психічно здоровими людьми. Виокремлено та пояснено характерні асоціативні реакції хворих на шизофренію.Документ Паузація в усному мовленні хворих на шизофренію(Назарчук С. Л., 2024) Локота, Ігор Миколайович; Lokota, Ihor M.У статті здійснено психолінгвістичний аналіз пауз у спонтанному усному мовленні хворих на шизофренію. Метою дослідження є визначення особливостей мовленнєвих пауз хворих на шизофренію та їх порівняння з паузами у мовленні психічно здорових людей. Об’єктом дослідження є усне мовлення хворих з діагнозом «шизофренія», а предметом — особливості мовленнєвої паузації цих хворих. У процесі дослідження використано загальнонаукові методи (спостереження, кількісний метод, описовий метод) та спеціальні методи психолінгвістичного аналізу. Матеріалом дослідження стали фрагменти зафіксованого усного мовлення хворих на шизофренію загальною тривалістю 36 хвилин 16 секунд, та мовлення психічно здорових людей загальною тривалістю 45 хвилин 23 секунди. Наукова новизна дослідження полягає у представленні психолінгвістичного аналізу пауз у мовленні хворих на шизофренію та порівнянні отриманих результатів із мовленням психічно здорових людей. Результати дослідження виявили, що середня кількість пауз в усному мовленні шизофреніків майже уп’ятеро більша за середню кількість пауз психічно здорових людей (3 паузи проти 14 відповідно). Також установлено, що у мовленні психічно хворих людей переважають заповнені та незаповнені паузи, а паузи хезитації наявні лише у мовленні шизофреніків. Середня довжина паузи у хворих на шизофренію на 240 мс довша, ніж у здорових людей. Висновки дослідження можуть свідчити про труднощі в організації та плануванні мовленнєвої діяльності хворих на шизофренію. Перспективи дослідження полягають у подальшому вивченні психолінгвістичних аспектів порушень мовлення при шизофренії, що може сприяти розробці методик діагностики та корекції мовлення психічно хворих людей на ранніх етапах хвороби.Документ Психолінгвістична кваліфікація мовлення при шизофренії(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Локота, Ігор Миколайович; Lokota, Ihor M.Мета роботи: виявити та проаналізувати лексико-граматичні особливості писемного та усного мовлення хворих на шизофренію на різних етапах хвороби, описати особливості асоціативного фону, визначити особливості графіки таких хворих та розробити алгоритм психолінгвістичного дослідження виявів захворювання на шизофренію.Документ Психолінгвістичні та графемні особливості мовлення на шизофренію(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Локота, Ігор Миколайович; Lokota, Ihor M.Сутністю мови є людська діяльність – діяльність одного індивіда, спрямована на передачу його думок іншому, і діяльність цього іншого, скерована на розуміння слів першого. Якщо ми хочемо осягнути природу мови, ми не повинні оминати увагою двох згаданих людей – адресата й адресанта. Важливим питанням мовознавства є вивчення походження мови, її розвиток на певному проміжку часу, спільність та відмінність між різними мовами тощо. Та не менш важливим питанням є протилежне до еволюції явище – розпад та зникнення мови окремої людини, що супроводжує дисолюцію (розпад) свідомості. Цей процес доволі повільний, і це дає змогу детально вивчити всі стадії втрати людиною мовленнєвої спроможності. Дисолюція виявляється в дефектах мовлення, які виникають унаслідок локального враження мозку. Перед ученими постала проблема – віднайти причину довільних психічних захворювань.