Перегляд за Автор "Lisyutin, G. V."
Зараз показуємо 1 - 5 з 5
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ АККУМУЛЯЦИЯ ТЯЖЕЛЫХ МЕТАЛЛОВ БАКТЕРИЯМИ РОДА PSEUDOMONAS(Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, 2012) Иваница, Владимир Алексеевич; Бухтияров, А. Е.; Лисютин, Г. В.; Захария, Александр Николаевич; Гудзенко, Татьяна Васильевна; Іваниця, Володимир Олексійович; Бухтiяров, A. Є.; Лісютін, Г. В.; Захарія, Олександр Миколайович; Ivanytsia, Volodymyr O.; Bukhtiyarov, A. E.; Lisyutin, G. V.; Zacharia, Oleksandr N.; Gudzenko, Tetyana V.; Гудзенко, Тетяна ВасилівнаИзучена способность четырех штаммов бактерий рода Pseudomonas аккумулировать из раствора медь, кадмий, цинк и свинец. Показано, что бактерии исследуемых штаммов псевдомонад извлекают из раствора от 7,4 до 64,5% меди, от 8,0 до 25,0% кадмия, от 23,6 до 45,5% цинка, от 51,1 до 83,8% свинца. Наибольшей способностью аккумулировать тяжелые металлы характеризуются бактерии штамма Pseudomonas maltophilia ОНУ 329, которые больше других исследованных штаммов извлекают из раствора меди (64,5%), кадмия (25,0%), цинка (45,5%), свинца (83,8%). Из исследованных металлов бактериальные клетки лучше накапливают свинец (от 140,0 до 182,4 мг/г сухого веса биомассы), хуже — цинк (от 17,5 до 33,3 мг/г сухого веса биомассы)Документ Антагоністична активність чорноморських стрептоміцетів, виділених із обростань черепашнику і мідій(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Страшнова, Ірина Валентинівна; Потапенко, Катерина Сергіївна; Коротаєва, Надія Володимирівна; Лісютін, Г. В.; Метеліцина, І. П.; Strashnova, Iryna V.; Potapenko, K.S.; Korotaieva, Nadiia V.; Lisyutin, G. V.; Metelitsyna, I. P.Швидке набуття резистентності бактеріальними і грибковими патогенами є серйозною проблемою в системі охорони здоров’я, що зумовлює пошук в різних екологічних нішах нових перспективних продуцентів протимікробних природних продуктів. Мета. Визначити антагоністичну активність стрептоміцетів, виділених із біологічних обростань природного черепашнику і мідій Одеської затоки Чорного моря. Методи. Досліджено антагоністичну активність 19 і 14 штамів стрептоміцетів, виділених, відповідно, із обростань черепашнику і мідій Одеської затоки. Стрептоміцети попередньо культивували на агаризованих середовищах Гаузе 1, Гаузе 2 і вівсяному агарі з морською сіллю (2%) при температурі 30 °С протягом 10 днів. Антагоністичну активність щодо 12 тест-культур визначали методом агарових блоків. Результати. Усі виділені морські стрептоміцети є антагоністами хоча б до одного штаму індикаторного мікроорганізму. Антибіотична активність залежала від джерела виділення стрептоміцетів, середовища культивування і властивостей конкретних штамів продуцентів і тест-культур. Найкращу активність штами стрептоміцетів із черепашнику проявили після культивування на середовищі Гаузе 1, а стрептоміцети із мідій – після культивування на середовищі Гаузе 2. Зони відсутності росту чутливих індикаторів коливалися від 12,4±0,3 мм до 20,6±0,2 мм (під впливом стрептоміцетів із черепашнику) і від 12,4±0,2 мм до 39,7±0,2 мм (під впливом стрептоміцетів із мідій). Streptomyces sp. Lim 2.2 (штам із черепашнику) пригнічував ріст 8-ми тест-культур, а штами із мідій Streptomyces spр. Myt 4b і Myt 7ch – 10-и. Найчутливішими до усіх стрептоміцетів були індикаторні штами грампозитивних бактерій, зокрема найбільше пригнічувався метаболітами Streptomyces spр. Myt 12a і Myt 12b штам Staphylococcus aureus АТСС 25923. Висновки. Антагоністична активність стрептоміцетів, ізольованих із Чорного моря, залежала від джерела виділення, середовища попереднього культивування і властивостей штамів продуцентів і індикаторних мікроорганізмів. Найбільшу активність штами стрептоміцетів із черепашнику і мідій проявили після попереднього культивування, відповідно, на середовищах Гаузе 1 і Гаузе 2 щодо грампозитивних бактерій. Найкращий антибіотичний потенціал виявлено у штамів Streptomyces spр. Lim 2.2, Lim 4, Lim 5.1 і Lim 7.2, виділених із обростань черепашнику, і штамів Streptomyces spр. Myt 7b, Myt 7ch, Myt 12a і Myt 12b, виділених із мідій.Документ ВИЛУЧЕННЯ МІДІ (II) ТА НІКЕЛЮ (II) ІЗ КОНЦЕНТРОВАНИХ ВОДНИХ РОЗЧИНІВ ГЛИНОЮ, ХІТОЗАНОМ ТА ІММОБІЛІЗОВАНИМИ БАКТЕРІЯМИ(Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, 2012) Гудзенко, Тетяна Василівна; Волювач, Ольга В'ячеславівна; Бєляєва, Тамара Олексіївна; Конуп, Ігор Петрович; Бухтiяров, A. Є.; Захарія, Олександр Миколайович; Лісютін, Г. В.; Горшкова, Олена Георгіївна; Іваниця, Володимир Олексійович; Беляева, Тамара Алексеевна; Конуп, Игорь Петрович; Бухтияров, А. Е.; Захария, Александр Николаевич; Лисютин, Г. В.; Горшкова, Елена Георгиевна; Иваница, Владимир Алексеевич; Gudzenko, Tetyana V.; Voliuvach, Olha V.; Beljaeva, Т. О.; Konup, Ihor P.; Buchtiarov, A. E.; Zacharia, Oleksandr N.; Lisyutin, G. V.; Horshkova, Olena H.; Ivanytsia, Volodymyr O.; Гудзенко, Татьяна Васильевна; Волювач, Ольга ВячеславовнаВідпрацьовано метод сорбції на природних сорбентах як окрему стадію попередньої очистки концентрованих водних розчинів від міді (II) та нікелю (II) з вихідною концентрацією металу 100 мг/л. Вперше як сорбенти використано суміші бентонітової глини з хітозаном та експериментально підібрано їх оптимальне масове співвідношення компонентів, при якому суміш виявляє у порівнянні з окремими сорбентами синергетичний ефект по сорбції міді (II) та нікелю (II) із їх індивідуальних сульфатних слабко кислих і нейтральних водних розчинів. Експериментально показано, що попередня іммобілізація непатогенних бактерій роду Pseudomonas на суміші глини з хітозаном (1:1 по масі), дозволяє збільшити ступінь очистки води від міді (II) з 52,3 до 98,0% та нікелю (II) з 31,5 до 59,2%Документ Нафтове забруднення і гетеротрофна мікробіота акваторії острова Зміїний(Одеський національний університет імені І.І. Мечникова=Odesa National Mechnykov University, 2009) Лісютін, Г. В.; Бухтiяров, A. Є.; Білоіваненко, С. О.; Пономарьова, Л. П.; Гудзенко, Тетяна Василівна; Іваниця, Володимир Олексійович; Лисютин, Г. В.; Бухтияров, А. Е.; Белоиваненко, С. А.; Пономарёва, Л. П.; Иваница, Владимир Алексеевич; Lisyutin, G. V.; Bukhtiyarov, A. Y.; Biloivanenko, S. O.; Ponomarjova, L. P.; Ivanytsia, Volodymyr O.; Гудзенко, Татьяна Васильевна; Gudzenko, Tetiana V.Досліджено загальний і фракційний вміст рідких вуглеводнів, загальну мікробну чисельність гетеротрофних бактерій і найбільш імовірне число бактерій, що окиснюють нафту, в акваторії острова Зміїний. Встановлено, що вміст нафти у воді досліджених станцій перевищував значення гранично допустимих концентрацій.Документ ТОКСИЧНА I МУТАГЕННА АКТИВНIСТЬ ЗАБРУДНЕННЯ АКВАТОРIЇ ОСТРОВА ЗМIЇНИЙ(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова=Odesa National Mechnykov University, 2009) Іваниця, Володимир Олексійович; Васильєва, Наталія Юріївна; Лiсютiн, Г. В.; Бухтiяров, A. Є.; Гудзенко, Тетяна Василівна; Иваница, Владимир Алексеевич; Васильева, Наталия Юрьевна; Лисютин, Г. В.; Бухтияров, А. Е.; Ivanytsia, Volodymyr O.; Vasylieva, Nataliia Yu.; Lisyutin, G. V.; Bukhtiyarov, A. Y.; Gudzenko, Ò. V.; Гудзенко, Татьяна ВасильевнаВиявлено, що полютанти в пробах морської води, відібраних в акваторії острова Зміїний у ході проведення двох комплексних експедиційних робіт в 2008 р., викликали неоднозначну реакцію у тест-бактерій Salmonella typhimurium TA100 та показали як стимулюючу, так і токсичну дію. Встановлено, що рівень мутагенної активності хімічного забруднення води по сезонах року варіював і перевищував фоновий до 7,7 рази улітку й до 9,2 рази восени. Обнаружено, что поллютанты в пробах морской воды, отобранных в акватории острова Змеиный в ходе проведения двух комплексных экспедиционных работ в 2008 г., вызывали неоднозначную реакцию у тест-бактерий Salmonella typhimurium TA100 и показали как стимулирующее, так и токсическое действие. Установлено, что уровень мутагенной активности химического загрязнения воды по сезонам года варьировал и превышал фоновый до 7,7 раза летом и до 9,2 раза осенью. Pollutants of marine water samples selected in the Zmiiny island aquatorium during two complex expeditions in 2008 caused an ambiguous reaction of the testbacteria Salmonella typhimurium TA100 and showed both stimulant and toxic actions. The level of mutagenic activity of chemical contamination of water in different seasons varied and exceeded the background levels up to 7,7 times in summer and up to 9,2 times in autumn.